Україна: шанс покращити ганебні рейтинги

Тотально лібералізуючи законодавство, депутати намагаються загладити вину перед суспільством за завдану моральну шкоду від е-декларацій. Такої прудкості від них ніхто не чекав.

Інакше важко пояснити той фантастично змістовний порядок денний Верховної Ради на цьому тижні та плодотворну роботу депутатського корпусу, яку  українські ділові кола зустріли трикратним "ура!". Адже в результаті законодавчих зусиль перемогою завершилася майже півторарічна підприємницько-реформаторська сага, яка впевнено додає Україні в цілому з десяток пунктів до різноманітних "doingів" та "indexів".

Були прийняті довгоочікувані рішення щодо зменшення контролю над підприємницькою діяльністю, спрощення експорту послуг, широке впровадження медіації та багато іншого.

Бізнесмени і бізнесвумен, спершу, навіть не повірили власним вухам та очам. "Щось дивне з нашим парламентом відбувається... Я мабуть, сплю... Ви впевнені, що вони (депутати – авт.) там нічого "зрадофільського" не задумали?..  Якось дуже підозріло...", - рясніли дописами соцмережі.

Економісти кажуть, якби Верховна Рада кожне засідання приймала хоча б по одному закону з економічним ефектом, як у нижче наведених, то додатковий річний приріст ВВП становив би 2% (до 4,5-5% у 2017 році). А Україна одразу б перестрибнула до першої сотні в індексі економічної свободи (Index of Economic Freedom), де ми ганебно пасемо задніх аж на 163 місці.

По порядку.

1.Законопроекти №2418а, №2531: Перевірок стане в два рази менше

Прийнято в цілому

Законопроекти направлені на вдосконалення системи державного нагляду (контролю). Тут багато всього. Виправлено систему індивідуальних консультацій, введено презумпцію правомірності дій бізнесу на підставі отриманих роз'яснень, встановлено неможливість проведення перевірки, якщо "чек-лист" не був заздалегідь опублікований на сайті інспекції, передбачено створення інтегрованої бази перевірок, де діяльність перевіряючих органів буде, як на долоні.

"Це дуууже великий успіх - великий закон про реформування держнагляду та контролю (технічно він розбитий на два)", - написав заступник керівника МЕРТ Максим Нефьодов на своїй сторінці у Фейсбуці з хештегом #МаксРадіє. - Єдині правила контролю, зменшена періодичність перевірок у два рази, скасовано їх дублювання, презумпція невинуватості бізнесу, створення інтегрованої бази перевірок тощо. І на додачу - мораторій на перевірки бізнесу до кінця року".

До речі, за словами Нефьодова, мораторій - найбільш неоднозначне рішення. З одного боку, це на якийсь час зменшить адміністративний тиск, але загалом подібні мораторії - не дуже добре, бо нічого спільного з ефективним регулюванням вони не мають. Місцева анестезія - не більше ніж: до тих пір, поки змінюється інспекційна система.

Економічний ефект: економія для бізнесу 539 млн грн на рік (за підрахунками Офісу ефективного регулювання, BRDO).

2.Законопроект № 4496: Папірці - геть. Фрілансери  - до праці!

Прийнято в цілому

Один із найбільш очікуваних документів, що звільняє експорт послуг від застарілої бюрократичної процедури. Тепер українські програмісти, дизайнери, архітектори, журналісти чи представники інших креативних і творчих професій, укладаючи угоди з іноземними замовниками, не відчуватимуть себе мешканцями країни динозаврів. Від фрілансерів вже не вимагається жодних зайвих папірців.

"Скасування зайвих бар'єрів підвищить привабливість українських експортерів послуг для іноземних клієнтів, яких відлякують застарілі регуляторні вимоги", - зазначила директор Програми USAID ЛЕВ Тамара Соляник.

Перемогу експортно-орієнтованого бізнес-класу України підтримав Президент, який пообіцяв негайно підписати документ.

Наступний крок - дерегуляція закупівель товарів та послуг експортерами.

Економічний ефект: приріст ВВП на 1,25 млрд грн (0,05%  від прогнозного ВВП 2016 року).

3.Законопроект №3665: А судді хто? Незалежні посередники

Прийнято в першому читанні

Світ давно використовує механізми, які стимулюють бізнес і громадян домовлятися та шукати компроміс, не витрачаючи ресурси на судову тяганину. Медіація - один з таких цивілізованих інструментів. Він передбачає, що замість звернення до суду, сторони спочатку йдуть до медіатора - посередника, якого вони обирають самостійно з числа людей, що пройшли спеціальну підготовку та акредитацію. Щось на кшталт присяжних.

Посередник лише допомагає сторонам конфлікту дійти спільного рішення, але на відміну від судді не приймає його, тобто не виносить вирок. Очікується, що даний механізм дещо розвантажить вітчизняну судову систему.

"Це структуровані переговори, коли сторони за допомогою медіатора намагаються вирішити конфлікт", - пояснила один з авторів документа народний депутат Альона Шкрум. І додала, що зараз це вкрай необхідний інструмент, оскільки "довіра до суддів на нулі".

Види конфліктів, які зможуть вирішувати медіатори, мають розробити спеціально уповноважені організації.

Економічний ефект: підвищення позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2018 на 50 пунктів (зараз перебуваємо на 83 місці).

Оксана Поліщук, Київ