Оголошено «Ахтунг!»: німецький уряд підтримав свій бізнес в Україні

Оголошено «Ахтунг!»: німецький уряд підтримав свій бізнес в Україні

Аналітика
3648
Ukrinform
Майже двократне падіння товарообігу між Україною і Німеччиною змусило сторони задіяти для стимуляції «палатний» лікарняний режим

Відкриття в Києві Німецько-Української промислово-торгової палати, що є частиною мережі німецьких зовнішньоекономічних палат за кордоном (АНК) обидві сторони, як німецька, так і українська, підносять як визначне досягнення в сфері економічних стосунків. Мовляв, це важливий економічний сигнал та рішучий крок в сторону активізації двосторонніх бізнес-контактів. Можливо й так. Але якщо придивитися, то ситуація не дуже оптимістична - активізація відбувається на фоні падіння товарообігу між нашими країнами.

Причому, що сьогодні Німеччина є найбільшим торговим партнером України в Європі - в 2015 році обсяг товарообігу між нашими країнами за даними Держстату склав $5,2 млрд (6,8% від загального українського товарообігу). Прикрість в тому, що цей показник знижувався чотири роки підряд - за час з 2012 року він скоротився майже на 40%. Максимальна торгова активність між Україною та Німеччиною була зафіксована ще до кризи в 2008 році, тоді обсяги взаємної торгівлі досягли рекордних $9 млрд. ФРН також входить в трійку лідерів за рівнем інвестицій в нашу економіку – з показником понад $5,4 млрд. В Україні зареєстровано близько 4 тисяч підприємств з німецькими інвестиціями.

В першому ж півріччі цього року товарообіг між Україною і Німеччиною трохи «додав» темпів, зріс на 20% - до EUR2,6 млрд. Але це ще не ті оберти, які би свідчили про перелом загальної тенденції.

«Відкриття Палати в Україні - це важливий економічний сигнал, зокрема для малого та середнього бізнесу», - зауважив генеральний директор Асоціації торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Мартін Ванслебен. «Ми хочемо співпрацювати з Україною», - додав він.

Ще на етапі створення палата вже об’єднала під своїм крилом біля двох десятків німецьких компаній, які працюють в Україні. Серед них такі відомі, як мережа центрів оптової торгівля «МETRO», Дойче банк, виробник будівельних сумішей та матеріалів Хенкель Баутехнік, технологічний концерн Сіменс-Україна та ін. Очільником української палати став гендиректор представництва німецького хімічного концерну BASF в Україні Андреас Лір.

Як повідомила Укрінформу Олена Прихненко, менеджер по корпоративним комунікаціям концерну BASF від імені свого керівництва, основними пріоритетами діяльності Німецько-Української ПТП є активізація економічних і торговельних відносин наших країн, а також розвиток інвестиційних проектів. «Палата буде консультувати як німецькі компанії, що зацікавлені в роботі на українському ринку і знаходяться в пошуку надійних ділових партнерів, так і українські компанії, які планують свій вихід на ринок Німеччини», - прокоментувала пані Прихненко.

Біла заздрість економіці не завада

Потрібно відзначити, що мережа AHK-DIHK підтримується і фінансується Федеральним міністерством економіки і енергетики Німеччини. І зрозуміло, чому,  коментуючи появу в Україні своїх колег із Німеччини,  перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран був настільки щиро захоплений цим фактом. «Це наші колеги, з якими у нас склалися хороші відносини. І залишається по-доброму заздрити німецьким бізнесменам, яким рідна влада надає таку солідну підтримку», - зазначив пан Непран. Річ у тім, що через розгалужену систему зовнішньоторговельних палат уряд Німеччини серед усього іншого надає підприємцям значні фінансові гарантії, забезпечує страховками на випадок форс-мажорних обставин, які можуть виникнути в роботі їх компаній на зарубіжних ринках.

І саме це для німецького бізнесу в Україні дуже актуально. З наявним рівнем зарегульованості, корупції та державної безалаберності, та за відсутності нормальної судової системи, спробуй заманити сюди поважних німецьких бізнесменів, що розуміють лише залізобетонний порядок.

 «Нажаль, українські експортери не можуть похвалитися такою ж потужною підтримкою з боку  української влади. Хоча на рівні промислових палат наших країн йде активна і тісна співпраця по залученню німецьких інвесторів сюди та виходу українських підприємців на один із потужніших європейських ринків», -  заявив Михайло Непран. Так, одночасно з відкриттям в Україні представництва DINK, підписано меморандум між ТПП України та Асоціацією торгово-промислових палат Німеччини про відкриття офіційного представництва ТПП України в Брюсселі, що охоплюватиме і німецький ринок.

В Евросоюзі, за його словами, діє багато різноманітних програм економічної підтримки приватного бізнесу – дотації, кредитування та інше, і часто українські виробники мало знають про можливості доступу до німецького ринку та нюансів ведення бізнесу там. Зв’язки на рівні торгово-промислових палат допомагають ліквідувати цю прогалину в незнанні місцевих бізнесменів.

Хоча не факт, що українські бізнесмени зможуть настільки ж активно, швидко і безболісно освоювати німецький ринок, як німці тепер український. Враховуючи, що останні і так мають трикратну економічну перевагу - в минулому році український экспорт в Німеччину склав $1,3 млрд, в той час, коли імпорт звідти — $3,9 млрд.

Більше грошей – міцніші зобов’язання

Виникає питання, чому маючи таку багату історію економічного співробітництва з Україною, німецька сторона лише зараз підняла питання про створення тут свого неформального економічного «проводу»? Невже до цього підштовхнула втрата німцями  російських ринків збуту через міжнародні санкції? Певно, що ні, кажуть експерти.

 «Звичайно, потенціал України і Росії для німецьких виробників не порівняти, це як небо і земля, і наш ринок ні в якому разі  не може бути замінником втраченого німецьким бізнесом в Росії, – каже Михайло Непран. - Але, прийміть до уваги, що чим більше німецьких грошей прийде в Україну, тим більше гарантій, що німецький уряд не залишить підтримку української незалежності, та всіма силами сприятиме політичній і економічній стабілізації у нашій країні».

Тобто, очікувати суттєвого покращення показників взаємної торгівлі між нашими країнами  не слід (повернутися б хоча до рівня минулих років). А от помріяти про лояльність Ангели Меркель та Бундестагу можна. Хто, як не німецький бізнес, заставить владу Німеччини, головного політичного арбітра на європейських теренах, активніше «охороняти» свій спокій в Україні.

Оксана Поліщук. Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-