Микола Шевцов, начальник Озброєння ЗСУ, генерал-майор
У війську немає зброї, яка «погано лежить»
11.08.2016 15:08 8042

- Головне - це не кількість зброї, а система щодо контролю за її зберіганням. Вона має бути абсолютно надійною, незалежно від того, йдеться про зберігання одного автомата чи про озброєння піхотної дивізії. Ми послідовно зміцнюємо таку систему.

В нас є високий рівень взаємодії з Військовою службою правопорядку, з військовою прокуратурою,  Службою безпеки та з Національною поліцією. У нас є багато спільних наказів, які регламентують порядок спільних дій. Якщо, наприклад, представники ВСП знайшли якусь зброю, відразу йде доповідь, ми через свої служби таку зброю відразу ідентифікуємо по номерах. Така взаємодія встановлена з усіма силовими структурами.

Це стосується не лише зброї, але й поводження з боєприпасами. Розроблені й діють методичні рекомендації щодо збереження боєприпасів у польових умовах. Ми всі вчимося, і не все у нас було прописано, тому що Україна ніколи до цього не воювала. Тож доводиться вдосконалювати існуючі нормативні документи.

На сьогодні ми можемо впевнено говорити, що втрати боєприпасів зведені до мінімуму. Облік і організація забезпечення боєприпасами в нас є систематизованими.  

Але ні для кого не секрет, що нині суспільство перенасичене зброєю. Звідки вона береться?

- Там, де діють українські закони та працюють правоохоронні органи, налагоджено контроль за ймовірним витоком зброї. Але є ще й окуповані території Донбасу, які поза будь-яким контролем насичуються зброєю з території Російської Федерації. Ці території дійсно є такою собі «чорною дірою», джерелом постійної небезпеки щодо «розповзання» стрілецької зброї як в країні, так і за її межами. Українські військові в зоні АТО не лише стримують окупантів, але також є заслоном проти «переповзання» зброї із зони конфлікту в інші регіони України.

Нещодавно на полігоні Широкой Лан розірвався міномет, загинула людина, багато військових були поранені. Цей інцидент «обростає» нескінченими чутками, зокрема, що вибухнула «стара» міна… Чи могли б ви внести ясність, чому сталася ця трагедія?

- На полігоні Широкий Лан сталося нещастя. Дуже жаль людей, які постраждали, хочу ще раз висловити співчуття їхнім родинам.

Щодо причин цієї трагедії - наразі зарано робити остаточні висновки. Триває слідство, до якого підключені органи військової прокуратури. Перевіряються всі можливі причини трагедії, як технічний стан матеріальної частини так і людський фактор. Тож варто дочекатися результатів цієї роботи.

Щодо «старих» боєприпасів (що не значить - непридатних), такі боєприпаси дійсно використовуються у Збройних Силах України. Але не думаю, що такі боєприпаси могли б спричинити згаданий інцидент. Існує система контролю, яка дозволяє визначати придатність боєприпасу. Є фахівці й посадові особи, які прямо відповідають за те, щоб учбові стрільби проводилися лише штатними та придатними боєприпасами, з дотриманням усіх заходів безпеки та правил проведення стрільб та навчань.

Стосовно використання боєприпасів, які зберігаються у сховищах, існує спеціальний наказ Міністра оборони, який і передбачає систему їх перевірок та досліджень. Боєприпас, який використовувався у цьому випадку, відповідав вимогам безпеки. Скоріш за все, знову спрацював «людський фактор». Але я не хотів би випереджувати або коментувати цю справу, поки йде розслідування.

- Цей міномет документально був допущений до застосування. Були проведені відомчі випробування. На сьогодні тривають державні випробування щодо прийняття цього міномета на озброєння. В рамках цього випробування такий міномет настріляв вже більше 1000 пострілів, і продовжує стріляти. Це є ознакою, що причина вибуху, який стався на полігоні, була не в мінометі. З моєї особистої точки зору, спрацювало притуплене почуття самозбереження у військовослужбовців.

Нам, військам, потрібен цей міномет, і ми почали його державні випробування саме з метою перевірки його надійності та виявлення можливих конструктивних вад.  Це повністю український міномет, який має право на життя, і який буде  у Збройних Силах. Він уже є. За підсумками іспитів ми проводимо необхідні дослідження, вносимо конструктивні зміни, розроблені та вже відправлені у війська конкретні рекомендації щодо експлуатації міномета та його безпечного ресурсу.

Серед новітніх зразків зброї, які надходять у війська, називають протитанковий комплекс «Стугна». Чи може він повноцінно замінити закордонні зразки, наприклад, «Джевелін», постачання якого в Україну заборонено, як і будь-якої іншої «летальної» зброї?

- «Джевелін» - це протитанковий засіб більш високого класу. Як кажуть, «вистрелив, і забув». «Стугну» треба супроводжувати до враження цілі. В цьому головна відмінність між ними.

Але «Стугна» - це ефективна зброя, яка дозволяє вести протитанкову боротьбу. Наша промисловість здатна виробляти достатню кількість таких комплексів та ракет до них, щоб вирішити, зокрема, ті завдання, які можуть виникати в зоні конфлікту. Інша справа - що у нас має бути достатнє фінансування, щоб закупити це озброєння. На сьогодні саме цей напрямок фінансування є одним із найбільш пріоритетних.

У цьому році ми маємо намір закупити тренажери комплексу «Стугна», що також дозволить заощадити гроші. Тому що тренувати військовослужбовців на реальних комплексах дуже дорого.

Які ще новітні зразки техніки отримають Збройні Сили?

На 3-х танках БМ “Булат” під Дебальцевим танкісти знищили 8 ворожих танків Т-72Б3 та не втратили жодного свого

- Такі зразки вже надходять. Треба віддати належне вітчизняній промисловості - ми отримуємо нові бронетранспортери, іншу техніку та озброєння, які ефективно використовуються в зоні АТО. Це стосується вже згаданих найменувань, а також радіолокаційних пристроїв, тепловізорів та іншої спеціальної техніки й озброєння.

Вітчизняні бронетранспортери БТР-3 та БТР-4 досить ефективно себе показали під час відбиття ворожого наступу в районі Мар'їнки. Відомим також є факт, коли танкісти 1-ї окремої танкової бригади на 3-х танках БМ “Булат” у ході Дебальцевської операції під Логвіново прийняли бій з переважаючими силами на новітніх російських танках Т-72Б3, зупинили ворога, знищили 8 ворожих танків та не втратили жодного свого.

Деякі з броньованих машин мають досить екзотичний вигляд…

- Те, що ви називаєте «екзотичним виглядом» - це все у минулому. Ну, майже все. Коли «броні» дійсно не вистачало, тоді «посилювали» все - від джипів до вантажівок. Зараз на ключових напрямках ми не відчуваємо нестачі у штатній техніці. Зрозуміло, що вона вдосконалюється з урахуванням бойового застосування. І тут треба віддати належне солдатській кмітливості - промисловість отримує абсолютно адекватні поради від людей, які застосовують цю техніку на практиці.

Конкретний приклад: танкісти 17-ї окремої танкової бригади спільно з волонтерами обладнали додатковим динамічним захистом та протикумулятивними решітчастими екранами танки Т-64Б1, що дозволило ефективно застосовувати їх у зоні проведення АТО. Такий “екзотичний вигляд” викликав заяви з боку російсько-терористичних військ, що проти них воюють “танки невідомої конструкції”, або навіть “Абрамси” з “Леопардами”.

Чи вірно казати, що головним постачальником техніки та озброєння для Збройних Сил України залишається вітчизняна промисловість?

- Можна й так сказати. Головний масив технічних засобів виробляється в Україні, і майже повністю - у сфері озброєння. Летальної  зброї нам не постачають, як ви знаєте. Але існує, безумовно, міжнародна кооперація. У нас добре зарекомендували себе британські «Саксони» - дуже практичні для транспортування, наприклад, поранених, або американські «Хамери», якості яких високо цінуються серед українських військовослужбовців. Зрозуміло, що для обслуговування цієї та іншої техніки залучаються можливості військово-технічної співпраці з країнами-партнерами, зокрема, з країнами-членами НАТО.

Як проводиться обслуговування цієї техніки?

- Враховуючи  систему сервісних центрів, які існують в Україні, особливих проблем з обслуговуванням і ремонтом цих машин немає. Є питання часу постачання запасних частин, доставки їх в Україну. Якщо у нас є гроші, з сервісним обслуговуванням проблем не виникає.

- У нас не було іншого виходу, адже важко говорити про подібну кооперацію, коли Україна стикається з відкритою агресією. Будь-яка військово-технічна співпраця з Росією, як з країною-агресором, заборонена законодавством. Але наш ВПК є достатньо розвинутим, тож вони почуваються гірше за нас.

На сьогодні озброєння та військова техніка, які виробляються в Україні, більше ніж на 90% складаються з вітчизняних вузлів та агрегатів. Виняток складають високотехнологічні складові, які доводиться імпортувати, але точно не з Росії.

Що стосується озброєння та військової техніки радянського виробництва, в якій близько 70% вузлів та агрегатів не вироблялося в Україні. Підприємства Державного концерну “Укроборонпром” останнім часом досягли великого прогресу в імпортозаміщенні, освоїли виробництво «чутливих» складових - елементів озброєння, електрообладнання, акумуляторних батарей, шин, гусеничних стрічок та інших запчастин.

В інформаційному полі з «легкої» руки волонтерів гуляє інформація, що технікою та озброєнням найгірше забезпечені саме бойові частини, які знаходяться на лінії фронту. Наскільки такі повідомлення відповідають дійсності?

- Це не є правдою. Можу відповідально повідомити, що, навпаки, кращі зразки озброєння та військової техніки першочергово направляються на передову, в бойові частини.

Але люди скаржаться, зокрема, на нестачу засобів для медичної евакуації. Що за історія з відмовою від закупівлі 150-и УАЗів, які мали призначатися для цієї мети?

- Дійсно, у 2016 році планувалося закупити 145 санітарних автомобілів підвищеної прохідності УАЗ. Все це відбувалося з українськими суб'єктами за відкритою процедурою закупівлі щодо спеціального фонду та конфіскату. Сума, на яку мали закупатися ці автомобілі - 48,2 мільйона гривень, 332,4 тисячі на одиницю.  Хочу підкреслити, все це відбувалося законно, відповідне оголошення про проведення даної процедури було оприлюднено у Віснику державних закупівель.

Це рішення у квітні поточного року було оскаржено в Антимонопольному Комітеті з боку ТОВ "ДІАТЕХ-УКРАЇНА" під приводом того, що за вказаними в технічній документації вимогами було можливо закупити лише санітарний автомобіль російського виробництва типу УАЗ-39621. Відповідно, цих автомобілів Збройні Сили не отримали.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.09.2015 № 259 "Про питання виконання Указу Президента України від 16.09.2015 № 549/215" про заборону закупівлі товарів виробництва Російської Федерації, Радою національної безпеки та оборони України було поставлено завдання щодо термінового розроблення вітчизняного санітарного автомобіля, яке здійснюється корпорацією "Богдан".

Випробування зазначеного санітарного автомобіля розпочнуться вже у серпні. За умови отримання позитивних результатів випробувань за державним оборонним замовленням планується до кінця поточного року закупити 60-65 од. санітарних авто «Богдан-Карго». При цьому було знайдено можливість для того, щоб замінити спеціальний фонд на загальний на суму в 50 мільйонів грн.

У  бойових частинах є певна кількість техніки, яка надійшла від волонтерів, зокрема, легкових автомашин. Яким чином здійснюється облік та експлуатація цієї техніки, враховуючи, що вона перебуває поза межами штатної структури?

- Облік автомобільної техніки, зокрема, легкових автомобілів здійснюється на підставі щорічних донесень, які надаються військовими частинами на адресу центральної служби забезпечення. Експлуатація позаштатної техніки заборонена вимогами чинних нормативних документів.

- Питання щодо забезпечення військ автомобільною технікою залишається болючим. При тому, що  в цілому процент забезпечення озброєнням та військовою технікою в нас доходить до 90 відсотків, автомобільна техніка залишається проблемою, і тому є пояснення. 

На момент початку агресії закупівля автомобільної техніки Збройними Силами взагалі не здійснювалася, натомість, проводився максимальний її розпродаж. Всі вважали, що техніка, яка простояла 20 років на зберіганні, вона для Збройних Сил не придатна. І на момент, коли довелося комплектувати бойові підрозділи - й виникла проблема, яка є актуальною й сьогодні.

Гостроту вдалося знизити завдяки таким українським підприємствам як АвтоКРАЗ та Богдан-Моторс, які забезпечили нам поставки автомобілів КРАЗ і МАЗ. Ця техніка закупається, постійно йде робота з її модернізації.

Ми не виключаємо також питання щодо закупівлі за імпортом, систематично проводимо міжвідомчі випробування техніки закордонного виробництва.  Але ціна таких зразків, як правило, значно перевищує вартість техніки, яку ми можемо закупити в Україні.

Ще один шлях - створення, точніше, відновлення бази стаціонарного ремонту автомобільної техніки. В центрі обліку надлишкового майна Міністерства оборони зберігаються  більше 10 тисяч базових автомобілів, які мають напрацювання до 1000 кілометрів, - і це реальність. Тож завдяки ремонтній базі маємо надію, що протягом 2-3 років скоротимо  потребу в автомобільній  техніці хоча б наполовину.

Михайло Дмитрук, Київ. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-