Костянтин Ворушилін, голова Фонду гарантування вкладів
Триває реальна війна за активи
14.06.2016 14:30 3306

«Чорні п'ятниці» для банків тривають. Незважаючи на піврічної давності заяви НБУ про завершення чистки банківської системи, фінустанови продовжують залишати ринок. Несподівано в цей список потрапили «Хрещатик», «Фідобанк», «Михайлівський»... Хоча, «несподівано» - це, мабуть, не про них. За словами директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), власники цих фінустанов чудово знали про наближення «останньої хвилини». Більше того, активно до неї готувалися.

Костянтин Ворушилін, за час керівництва якого до Фонд потрапило майже сім десятків банків-банкрутів, зізнається: остання «трійця» здивувала його більше за інших. Які сюрпризи принесли фонду ці три банки, кого з фінансистів потрібно було покарати раніше, щоб іншим неповадно було, чи вистачить у Фонду грошей для виплат вкладникам?

На ці та інші питання Укрінформу відповів директор-розпорядник Фонду.

- Фонд гарантування вкладів має відповідати за зобов'язаннями все нових і нових банкрутів... В якому стані платоспроможність Фонду?

- Річні відрахування банків у фонд становлять близько 3,2–3,4 млрд грн. Цих грошей вистачає, щоб віддати відсотки за кредитами Мінфіну і Нацбанку. Більша частина виплат за кредитами Мінфіну відходить на 2027-2029 рр. В цьому році Мінфіну ми заплатимо - 1,2 млрд грн відсотків. І стільки ж Нацбанку. Ще погасимо перед НБУ тіло кредиту – це близько 600 млн грн. Сподіваюся, ми це зробимо за рахунок грошей, які отримаємо з банків, як кредитор третьої черги. Ці кошти потроху збираються: від реалізації активів, від обслуговування кредитів. Така планомірна, нудна, копітка робота.

Про всяк випадок, у бюджеті цього року закладена можливість запозичення у держави. Однак наше основне завдання: обійтися своїми силами. Це не просто, але якщо не станеться якихось великих катаклізмів, ми з цим завданням впораємося. Крім того, ми впевнені в підтримці з боку Мінфіну, щоб забезпечити своєчасні виплати населенню.

- Скільки кредитів вже взяв Фонд?

- У цьому році ми нічого не взяли. А, взагалі, наш борг перед Міністерством фінансів - 51,6 млрд гривень і Нацбанком - близько 10 млрд гривень. Підкреслюю, ці запозичення нам обходяться 12% і більше річних. Всі повинні розуміти, що це навантаження не тільки Фонду, а й усієї банківської системи. Надалі воно перейде на всіх позичальників через подорожчання кредитів і т. д. Все це удар по економіці.

- Позичати, значить, не будете...

Зовсім не чекали останню «трійцю» - «Хрещатик», «Фідобанк» та «Михайлівський». Тому виник дисбаланс у фінансах

- Ми позичати не хочемо. Але сказати, що не будемо - я не можу. Будемо намагатися обійтися своїми силами. Ми, наприклад, зовсім не чекали останню «трійцю»: «Хрещатик», «Фідобанк» та «Михайлівський», тому у нас виник певний дисбаланс у фінансах.

- Чи прогнозуєте ви нових банкрутів у світлі постанови 336, згідно з якою до 17 червня регуляторний капітал банків має бути збільшений до 120 млн грн?

- 120 млн - це хороший компроміс і добрий крок НБУ назустріч малим банкам. Через цю постанову я не очікую великих проблем або нових банкрутств. Всі, хто хочуть залишитися на ринку - залишаються. Ті, хто не витягує – сподіваюся, потихеньку підуть в самоліквідацію. Два банки вже прийняли рішення самостійно піти з ринку. (Мова про "Фінанс Банк" і "Інвестиційно-трастовий банк". Вони мали проблеми з прозорістю структури власності – ред.)

- Скільки збираєтеся отримати від продажу активів неплатоспроможних банків?

- У цьому році ми націлилися отримати від неплатоспроможних банків близько 7,5 млрд. Здебільшого, за рахунок реалізації активів. Минулого року ми реалізували активів на близько 1 млрд гривень. За перші 5 місяців цього року обсяг продажів склав приблизно 1 млрд грн.

- Яка ефективність нещодавно створеного консолідованого офісу, через який здійснюється продаж активів?

- Відбувся певний спад продажів. Це природно, тому що люди розбираються в активах. Тим не менш, я тут оптиміст, положення буде поліпшуватися. Багато залежить від інвестклімату в країні. Сподіваюся, з новим, більш прагматичним урядом знайдеться більше бажаючих вкладати в нашу економіку.

- Скільки людей набрали в новий офіс?

- Коли я прийшов у фонд – в ньому працювало менше 100 осіб. Зараз - майже 400. Тоді продажами займалося до 10 осіб. Зараз у консолідованому офісі - близько 45. Взагалі, консолідований офіс повинен не тільки продавати, але й управляти активами. Раніше це робили ліквідатори - сьогодні зона відповідальності плавно зміщується на консолідований офіс. Потрібно розуміти, що управління активами - це не тільки продаж кредитів, це робота з позичальниками, які хочуть реструктуризації або - викупити свої кредити. Також є нерухомість, якою треба керувати. Це величезний обсяг роботи. У фонді стало більше юристів - тому що зростає кількість судів. З перших кроків, за підходом - я задоволений роботою офісу.

Єдине, що поки нам не завжди вдається, втім, це було і раніше - поставити реальну ціну. Ми, звісно, хочемо продати дорожче. Наші американські консультанти (з Казначейства США – ред.) критикують нас за те, що ми йдемо на максимум ціни. Але ми робимо це, оскільки у нас дуже великі запозичення. Крім того, є вкладники, які очікують виплат. Кілька днів потому ми продовжили виплати по "Хрещатику". Готуємося до виплат по "Фідо", "Михайлівському". Це теж вимагає грошей. Я зацікавлений якомога дорожче продати активи, але не зацікавлений, щоб вони виставлялися на продаж багато разів.

- Як продаються активи?

- Так, мало продано. Ми минулого року реалізували від всіх активів менше 1% . В цьому році продали 1%-1,5%, не більш того. Деякі активи виставлялися по два-три, п'ять разів на продаж, але на них немає покупців. Хтось чекає зниження ціни. Все як на ринку: завжди дешево продавати, а купувати - дорого. Поки я не можу сказати, що ми продали великий обсяг. Ну, і, слава Богу, може бути. З іншого боку кредити треба продавати як можна швидше. І наші консультанти, які мають досвід роботи в Штатах – говорять про це. Кредити не та штука, яку можна довго зберігати. Продаж нерухомості ще можна розтягнути, хоча, і вона тягне витрати на комуналку, особливо взимку і т. д.

- Ще один момент, за неплатоспроможним банкам – це масові звільнення...

- Зараз кількість працюючих людей - більше 8 тис. З тими, хто в декретній відпустці, – близько 12 тис. На момент нашого заходу ця цифра сягала понад 55 тис. осіб. Отже, 45 тис. людей залишилися без роботи. Це теж витрати, а джерел доходу у нас не так вже багато. Ну так, є банки типу ВБР (Всеукраїнський банк Розвитку - ред.), у якого вистачає активів. Він не має ні копійки ані державі, ані нам. Той же УББ (Український бізнес банк - ред.) нічого не винен. Але ж є банки з величезними боргами. Наприклад, "Дельта". Їх борг - 16 млрд, три з яких вони повернули. І активи там далеко не блискучі, проблем дуже багато. Особливо з корпоративними кредитами. Намагаються цю бідну Дельту розірвати: шматок Ощадбанк хоче відірвати, шматок – ДІУ (Державна іпотечна установа - ред.), Фокстрот, Каргіл. Ощад і ДІУ приходять до суду і кажуть: ми захищаємо інтереси держави. А ми тоді чиї інтереси захищає? Панове, Ощадбанк, коли вкладав туди гроші - мав якийсь бізнес-проект? Чому вони прийняли рішення вносити туди гроші? Чому зараз за це повинен розплачуватися Фонд, держава?

- Тим не менш, ви сформували і затвердили ліквідаційну масу (вартість майна банку - банкрута, яке продадуть, щоб задовольнити вимоги кредиторів - ред.) по Дельті?

- Ми сподіваємося до кінця липня робити перші продажі.

- Який з банків неприємно здивував вас найбільше?

Власники і топ-менеджмент самі планомірно «поклали» свої банки

- Три останніх: "Хрещатик", "Фідо" та "Михайлівський". Ми сподівалися, що вони вибудовують реальний бізнес. Але виявилося інакше. Власники і топ-менеджмент власноруч планомірно «поклали» ці банки. Вони не боролися за їх виживання, як повинні були це робити. Так, десь спробували щось зробити, але потім прийняли усвідомлене рішення поховати банки, а проблеми і відповідальність перекласти на державу, зняти максимально з себе. При цьому, вони достатньо попрацювали з виведенням активів. Працювали за красивим схемами, щоб їх менше суди діставали. На превеликий жаль, наше законодавче поле таке, що права кредиторів не захищені. У деяких банках це розуміють, тому вважали за краще вкрасти гроші і активи.

- Що свідчить про те, що в «Хрещатику» давно готувалися до банкрутства?

- Там тільки сміттєвих облігацій на 2 млрд. З них 85% взагалі нічим не забезпечені. Вони належать компаніям «Пупкін енд компані». Хлопці замістили хороші активи - поганими. Не нова схема. Найсумніше, що це було зроблено давно, ще в минулому році. І тут виникає питання до колег з Нацбанку, які це «проморгали». Все це говорить про те, що банк заздалегідь готувався до процесу банкрутства. Але знали про це не всі, дуже вузьке коло.

- По «Хрещатику» була виїмка документів. Кажуть, там виникли проблеми?

- Проблема в наступному: ми не проти виїмки – окей, потрібна виїмка - будь ласка. Але справа в тому, як її проводити? Коли роблять виїмку нахрапом - виникають питання, в чиїх це інтересах? Ми маємо досвід виїмок по іншим банкам. З того ж "Сітікомерсбанку", коли - шум-гам, справи вилучили, а потім намагалися звинуватити ліквідатора у торгівлі ними. А адже оригіналів ми не отримали й по нині. І до сьогоднішнього дня пан Тумовс (співвласник банку - ред.) сидить в Штатах, йому не оголошено ні підозру, нічого. Або взяти "Радикал банк": заїхала міліція, поклали всіх на підлогу, забрали документи. Частини оригіналів досі немає. А в цей час у Дніпропетровських судах рішення приймається на користь колишніх власників, тому що у нас немає оригіналів. Або "Порто-франко". Там «продали» за 2-3 гривні активи на 500 млн грн. Знаєте яке рішення суду? Штраф 15 тис. грн з топ–менеджера факторингової компанії! Чого ж не красти у такій державі?

- А як, по-вашому, треба?

- Дайте можливість зробити нотаріально завірені копії документів! Оригінали "вилучальникам" в принципі не потрібні. Вони кажуть, мовляв, у вас вони пропадуть. Я не виключаю, що і у нас може пропасти, але поки статистика така, що пропадає більше у них. Схема наступна: папір проходить повз декількох слідчих і втрачається. Звичайно - в інтересах позичальника. Якщо в "Хрещатику" вилучали кредитні справи групи Іванова-Хмельницького, то у мене ще більше питань виникає. У нас немає нормальної координації у цих питаннях з правоохоронними органами. Ми намагаємося домовитися, виходимо на міністра внутрішніх справ. Щодо цього конкретного кейсу, до речі, ми домовилися - зробимо нотаріально завірені копії. Намагаємося перевести роботу в нормальне русло, але це потрібно було зробити з самого початку

- Як далі будуть розвиватися події навколо цієї «трійці» банків?

- Це питання не до мене, а до правоохоронних органів. Ми визнаємо в цих банках багато операції «нікчемними», боремося за активи.

По банку «Михайлівський»: великий портфель активів на 682,3 млрд був останнього дня, коли вони вже не працювали, переданий на компанію «Плеяду». «Плеяда» швиденько перекинула їх ще на одну факторингову компанію «Фагор». Мені не дуже приємно, що роботі цієї компанії сприяють такі поважні банки як ОТП і Укргазбанк.

- А суд навіщо?

За всі виведені банківські активи йде натуральна війна

- Суди приймають досить цікаві рішення. Я не кажу цього на адресу всіх суддів. Ми сперечаємося без «матеріальних аргументів» і три чверті судів приймають рішення на нашу користь. Тобто, частина суддівського корпусу відповідально підходять до своєї роботи. Але деякі рішення, як кажуть, ні в які ворота. Наприклад, ясно - гроші з банку вже вивели, але суддя приймає рішення заборонити «Михайлівському» приймати гроші від позичальників...

На цю суддю ми будемо подавати в кваліфікаційну комісію. Думаю, і НАБУ зацікавиться. Тим не менш, факт залишається фактом. За всі виведені активи йде натуральна війна. Війна за активи.

- Ви вірите, що хтось буде притягнутий до кримінальної відповідальності за доведення банку до банкрутства?

- Надія у мене є. Впевненості немає абсолютно. Якби ми пана Юркевича, власника Укрпрофбанку (УПБ), який розповідає, що він зовсім не є його власником, покарали за нахабне злодійство ще в травні минулого року, було б неповадно і Націнвестіціям виводити гроші, і "Михайлівському", й "Аванті ". Всі би розуміли, що за це є відповідальність. А коли ми всі ходимо по колу, звертаючись туди-сюди, всі нас «футболять», і ніхто не приймає остаточного рішення ... Тоді все розуміють: тут можна запустити «довгу гру», а там, як у притчі про Ходжу Насреддіна, хто-небудь да здохне - чи шах, чи віслюк. На превеликий жаль, поки так. Системної допомоги з боку державної влади, я хочу сказати відповідально - немає. Маю велику надію, що з приходом нового генпрокурора щось зміниться, з реформуванням поліції щось зміниться.

- Кажуть, війна йде між НБУ і Фондом?

- Війни немає. Це чутки. Є суперечки з цілому ряду позицій. Кожен з нас відстоює інтереси свого відомства. Ми не згодні, вони не згодні - ось і судимося. А як ще домовитися? Рішення, за яким досягнутий консенсус - виконуються. Кожен з нас несе відповідальність. Ми незалежний орган. Іноді з'являється свербіж у Нацбанку - покерувати. Є там певні особистості, які вносять деструктив, але спільна робота триває.

Розмову вела Дар'я Вершиленко

Фото: Олена Худякова, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-