Геннадій Зубко, віце-прем'єр
 Ми не вигадуємо чогось нового, шлях термомодернізації пройшли усі європейські країни
Інтерв'ю 04.03.2016 09:30 2518

У порівнянні з Польщею, Україна витрачає на 1 кв.метр у два рази більше енергоресурсів

- За нашою оцінкою, у перші роки треба вкласти у заходи енергоефективності близько 30 млрд гривень. Вже тільки це зекономить Україні щороку близько 1 млрд кубометрів газу.

Наголошую, що це не просто вкладення. Нині ми втрачаємо практично 50% виробленого тепла. На підприємствах теплокомуненерго втрачається до 15% тепла. У мережах, за різними оцінками, втрати сягають до 20-25%. Наприклад, у місті Кривий Ріг тільки у мережах втрачається до 47% тепла. У порівнянні з Польщею, Україна витрачає на 1 метр квадратний енергоресурсів у два рази більше.

Тобто, ми закладаємо великий потенціал економії.

Сьогодні серед населення дуже популярна ідея сонячної енергії, що, в свою чергу, могло б зекономити державі значні кошти на енергоресурси. Проте ідея сонячних батарей фінансово не підйомна для більшості громадян. Чи існують якісь напрацювання на державному рівні, щоб зробити сонячну енергію доступнішою для людей?

- На мою думку, сонячні батареї - один з найкращих автономних засобів отримання електроенергії. Хоча, дійсно, це достатньо дороге обладнання, і матиме економічний сенс тільки після глибокої реновації будинків...

Однак це питання відноситься до сфери відновлювальної енергетики, а не енергоефективності. Тому ми поки не включаємо його до концепції діяльності Фонду енергоефективності. Підтримка встановлення сонячних батарей може розглядатися як напрямок на перспективу.

- Так, зараз система субсидій, забезпечивши людину компенсацією плати за комунальні послуги, мало мотивує. Людина не відчуває потребу економити, тим більше, витрачатися на енергоефективні заходи.

Тому ми пропонуємо монетизацію залишків субсидій на рахунках. Коли людина буде чітко розуміти, що зекономлена субсидія - це її кошти, які вона може використати, тоді й з'явиться мотивація.

Чому вже зараз на енергоефективні заходи не можна використати субсидії, які лишилися з минулого року?

- Обсяг коштів у Держбюджеті на субсидії щорічно зростає. Якщо минулого року це було 17 млрд грн (уряд виділив 25 млрд, але фактично було використано лише 17, - ред.), то цьогоріч - уже 35 млрд грн.

Це значне навантаження на економіку країни, і потрібно запустити систему, яка дозволить розумно витрачати ці кошти. Фонд енергоефективності дозволить нам спрямувати донорські кошти, а також кошти державного бюджету на енергоефективність. Ми також плануємо використовувати у Фонді зекономлені від субсидій кошти для фінансування енергоефективних проектів.

Добре, але які ідеї ви готові почути «знизу», щоб стимулювати людей вкладатися у енергоефективні заходи?

- На даному етапі держава виступає ініціатором стимулювання енергоефективних заходів. Нинішня модель субсидіювання не мотивує громадян вкладати кошти в оновлення обладнання та утеплення будинків, що гальмує проведення реформи в країні.

У 2015 році із Держбюджету на виплату субсидій та пільг було виділено 17 млрд грн, у 2016 році закладено 35 млрд грн. В наступному році ми очікуємо, що ця сума буде тільки зростати. Економіка жодної держави не в змозі витримати такий тиск.

Ключова ідея полягає у проведенні комплексної термомодернізації. Наприклад, якщо людина утеплює своє помешкання відповідно до стандартів, які відповідають максимальній економії тепла, то розмір компенсації тіла кредиту їй буде визначений за максимальною ставкою.

Окрім цього, людина повинна бути вмотивована не тільки залучати кошти, але і економити. Сьогодні ми бачимо, що по програмі «теплих» кредитів люди беруть кошти лише у тому разі, якщо вони забезпечені. Ми готові стимулювати отримувати такі кредити і малозабезпеченим громадянам. Наприклад, якщо були виділені субсидії, а споживач зекономив кошти, ми пропонуємо монетизувати частину цих коштів.  Споживач, отримуючи ці кошти на рахунок, зможе витрачати їх на утеплення або на виплату енергоефективного кредиту.

Ми готові до співпраці і з експертним середовищем, і з громадськими організаціями щодо роботи Фонду енергоефективності.

Яке місце в проекті відведене для місцевих громад, а яке для «центру»?

- Ще раз підкреслюю, Фонд енергоефективності - це не державна установа, не бюрократичний апарат. Чиновник тут не буде приймати рішення. Конкретна людина буде безпосередньо мати діалог з банком, який матиме чіткі рамки, відповідно до яких надається кредит, або компенсується частина тіла кредиту.

В цій моделі відносин чиновник не фігурує.

У банках можуть брати кредити як безпосередньо власники індивідуальних будівель, як об'єднання співвласників, які хочуть утеплитися, так і, наприклад, муніципалітети або приватні компанії, які готові взяти такий кредит, термомодернізувати будинок, але потім будинок у своїх платіжках буде повертати ці кошти.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-