Олексій Павленко, міністр аграрної політики та продовольства України
Аграрна галузь витягує економіку в умовах війни
Інтерв'ю 16.01.2016 10:00 4419

- Як відомо, ми з 1 січня увійшли повноцінно в ЗВТ з країнами ЄС. І тільки за перші 2 тижні цього року близько тисячі компаній отримали дозвіл на торгівлю з ЄС. Є величезний інтерес, у тому числі з боку малого і середнього бізнесу щодо входження в евроторгівлю.

А в цілому ми вже майже рік працюємо в цьому режимі. По більшості позицій квоти у нас вже вибрані. І ми активно працюємо по тому ж самому меду, по якому річна квота вибирається за 2 тижні. Те ж саме і по курятині - вибирається за місяць.

Українська продукція давно вже є на полицях європейських магазинів. Європейці знають і цінують якість нашої продукції, знають, що наші томати - це томати, огірки як огірки на смак, курка як курка, а не як гума. Пригадую розмову з іспанськими фермерами, які говорили, що хочуть годувати худобу, з якої виготовляють хамон, саме українською кукурудзою. Тому що наша продукція чиста, екологічна.

Ми працюємо по тих позиціях, де потенційно є конкуренція, протидія, у межах квот. З тієї ж самою молочкою, яка виробляється і в Польщі, і в Німеччині. Наші компанії вже відкрили ринок, є директива і зауважень вони не отримували, то вже можуть спокійно працювати з європейським ринком - укладати контракти і постачати. Але вони працюють в рамках квоти. Європа захищає себе квотами і ми працюємо в їх рамках.

- Хороше питання про заробіток. Почнемо з того, що ми багато зробили в так званій торговельнiй війнi з РФ. Зараз саме аграрна галузь витягує економіку в умовах війни: 30% загального експорту - це аграрна галузь, 8,8 млрд дол в 2015 році - чистий, рекордне надходження валюти. Враховуючи, що наші загальні резерви становлять трохи більше 13 млрд дол., це не тільки продовольча безпека, це й суттєва підпора для фінансової безпеки в умовах агресії з боку Російської Федерації.

Причому Росія була дуже серйозно налаштована на те, що саме продовольча війна нас серйозно підкосить. Але ми були готові, тому що максимально були сфокусовані на заміщення російського ринку в минулому році. Нам вдалося серйозно збільшити наш товарообіг з Китаєм, у 3,5 рази. Ми відкрили нові ринки, у тому числі підписали угоду про ЗВТ з Канадою. Відкрили по курятині ринок Саудівської Аравії, по яйцю - ринок Ізраїлю, молочцi - ЄС. Те, що 10 компаній отримали дозвіл - це історична подія, такого раніше ніколи не було.

Якщо подивитися на частку Росії в експорті, то це було менше 2% до введення ембарго і санкцій. Як тільки Росія ввела санкції, ми ввели дзеркальні. І зараз російська продукція на українські ринки більше не постачається.

Але ж вони нам ще й ставлять перепони з транзиту. Такі країни як Казахстан, Вірменія, Грузія, Туркменістан, та ж сама Китайська Народна Республіка, вони змінюють логістику через Білорусь. Товари поки йдуть і контракти виконуються. Але ми вже відчуваємо подорожчання. Я вдячний Міністерству інфраструктури, яке опрацювало альтернативні шляхи через Чорне море, Грузію, Азербайджан. Це дорожче, але ми маємо альтернативні шляхи.

Ми готові і гідно проходимо цю торгівельну війну.

- Як на сьогодні, вже настав 2016 рік, виглядає ситуація з приєднанням до російських торговельних обмежень інших країн - членів ЄвразЕС? Чи зберегається режим вільної торгівлі з ними?

- Я не знаю, які вони будуть приймати рішення, це їхнє суверенне право, але зараз у нас є партнерські відносини і з Білоруссю, і з Казахстаном.

У рамках СНД у нас найбільший експорт у Казахстан - 220 млн дол. Незважаючи на обмеження, введені на рівні СНД Росією, Казахстан відкрив свій ринок для нашої молочної продукції. Тобто 17 українських молочних компаній отримали доступ на казахський ринок і почали торік поставляти свою продукцію, в тому числі сири. І саме ті обмеження, які зараз РФ вводить з транзитом, вони як раз звузять наші можливості щодо постачання на дуже привабливих для наших виробників умовах.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-