Митний союз малоцікавий українському бізнесу - експерт
Про це пише у своїй статті для ZN.UA директор Інституту стратегічних оцінок при президентському фонді Леоніда Кучми "Україна", академік НААН, доктор економічних наук, професор Павло Гайдуцький з посиланням на результати дослідження, проведеного інститутом.
"Це нормальна диверсифікація зовнішньої торгівлі, здійснювана навіть у тому ж Євросоюзі або інших торгових союзах... Цим процесам неможливо протистояти якимись санкціями або тим більше державними стимулами. Інтерес бізнесу сильніший за будь-які штучно придумані у державних установах пріоритети", - вважає Гайдуцький.
Географічна структура високотехнологічного імпорту в Україну, зазначає фахівець, свідчить про те, що на Митний союз припадає лише 24%, а основна частка (40%) - на ЄС і 36% - на інші країни. Загалом частка високотехнологічного імпорту України з МС майже вдвічі нижча від загальної частки імпорту. Водночас як по ЄС і інших країнах, навпаки, частка високотехнологічного імпорту перевищує частку загального імпорту.
"Більше того, країни МС теж не є основними споживачами українського високотехнологічного експорту, майже дві третини якого йде в інші держави, в тому числі 37% - в ЄС. Отже, для українського бізнесу інтеграційна привабливість теж тяжіє не до МС, а до ЄС", - констатував директор Інституту стратегічних оцінок.
Гайдуцький зазначив, що членство у Митному союзі фактично не сумісне із зобов'язаннями України перед СОТ, а також зі створенням глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, оскільки МС має свій орган (комісія МС), що має право проводити власну інтеграційну та зовнішньоторговельну політику МС.
"Тарифна політика МС на 92% формувалася на основі російської системи митних тарифів. Тому сьогодні між цією системою і українською, адаптованою п'ять років тому до СОТ, існують серйозні диспропорції", - пояснює фахівець.
Враховуючи, що ЄС є найбільшим постачальником в Україну інвестиційних товарів і товарів тривалого користування, більш дорогий імпорт з ЄС (внаслідок підвищення тарифів до рівня МС) призведе до уповільнення модернізації і перешкоджатиме довгостроковому економічному розвитку", - підкреслив Гайдуцький.
Економіст також зазначив, що за короткий період функціонування Митного союзу в ньому виникло вже чимало проблем. Навіть перший досвід його роботи показує, що для Білорусі та Казахстану порівняно з Росією ситуація складається несприятливо.
Так, за 2012 рік експорт в рамках МС зріс майже на 9,9%, але з Росії в Білорусь і Казахстан - на 13,9%, а з Казахстану в Росію і Білорусь експорт, навпаки, скоротився на 9,8%. В Україні теж спостерігався спад експорту до країн МС на 4,6%.
Імпорт в рамках Митного союзу за рік скоротився на 5%, але в основному за рахунок значного скорочення імпорту в Росію з Білорусі та Казахстану - на 36%. Водночас, у Білорусь і Казахстан російський імпорт продовжував прискорено зростати: відповідно на 18,2 і 6,9%. В Україну імпорт з МС скоротився на 3,2%.
"Якби Україна 2012 року знаходилася у МС, очевидно, мала б таку саму негативну динаміку", - ззаначає автор статті.
