Сміливий Шлапак і торги за «Приват», які стали недоречними
Олександр Шлапак дав чи не останню прес-конференцію на посаді голови правління державного ПриватБанку напередодні своєї добровільної відставки. І досить не очікувано ще раз, услід за також добровільно «відставленою» головою НБУ Валерією Гонтарєвою, підтвердив масштабні зловживання власників та менеджменту ПриватБанку. Саме через які в грудні минулого року банк довелось екстрено рятувати, «заливаючи» його грошима українських платників податків.
Гучні заяви – і про майбутню відставку після кількох місяців роботи в державному ПриватБанку, і про виявлену «приватівську» фінансову піраміду (озвучені саме в такій послідовності) виглядають дещо дивними. Але це на перший погляд. Судячи з усього, домовленості, на які Олександр Шлапак, як голова банку, підписувався на момент націоналізації установи в грудні 2016 року, до липня 2017 року не просто змінилися, а поіншали кардинально. За відсутності відчайдухи Гонтарєвої (яку Коломойський, кажуть, таки інформаційно «з’їв»), перспектива стати фактично єдиним колектором потужного бізнес-клану Коломойського-Боголюбова, пана Шлапака аж ніяк не порадувала. Навіщо йому сваритися з сильними світу, якщо планувалось, що «полюбовно» домовлятимуться? Тому, скоріше за все, й вирішив піти. Про що це свідчить? Найближчим часом нас очікують значні зміни – передусім, в державних фінансах. Новий голова НБУ, новий голова ПриватБанку, нові люди на відповідному секторі в Кабміні... А ще й соратники Коломойського з Боголюбовим, чи навіть вони самі на лаві підсудних (чого на світі не буває!). Цікаво дівки танцюють? Ще б пак!..
І при нагоді заставляють дриґати лапками…
Марно було сподіватися, що націоналізацію ПриватБанку, блискавично проведену в кінці минулого року, його колишні власники Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов так просто «подарують». Вони оговтались, зібралися з силами та рвонули в бій. Строк, до якого бувші акціонери «Привату» за умовами угоди обіцяли забезпечити напівпорожній кредитний портфель банку заставами, сплинув 1 липня 2017 року. А віз і нині там – ні застав, ні живих грошей. Тобто, чхати хотіли пани Коломойський та Боголюбов на свої обіцянки, які вони виклали у листі до Мінфіну ще в грудні минулого року. Сьогодні у відповідь на публікацію цього доказу їх нинішніх юридичних маніпуляцій, майстри епістолярного жанру підняли шум «чого ви до нас, білих та пухнастих, причепилися? І, взагалі, поверніть нам банк!».
Вимальовується бізнес-схема цілком у стилі Коломойського. Спочатку пів країни (60% депозитів) залучаємо у свою банківську мережу (безперечно, технологічну та сучасну), щоб потім при нагоді покласти державу на спину і заставити дриґати лапками. А коли монополію відбирають (інше питання, хто її допустив), хутко роздаємо гроші в борг спорідненим фірмам і віддаємо державі напівпорожню установу. Після того, як її наповнюють державними грошима, включаємо «невинно постраждалого» і йдемо в атаку з вимогою повернути власність.
Однак, сьогодні ця схема не спрацює. У гру підключилися геополітичні партнери, яким не все рівно, куди і скільки пан Коломойський вивів мільярди «своїх-їхніх» доларів і при цьому ще має сміливість рипатися. І тому до роботи підключаються спеціально навчені люди, які спеціалізуються на пошуку та поверненню активів. Генпрокуратура, НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже почала розслідувати декілька справ, пов'язаних з ПриватБанком та відкрила проти бувших власників кримінальні справи за ознаками фіктивного банкрутства. Важливо те, що підказки у цих справах нашим слідчим надають зовнішні колеги. А це означає, що справи так просто не замнуть. Звичайно, затятий Коломойський не збирається здаватися і тому попереду тривалі судові бої. Але навряд чи олігарху цього разу пощастить «вирулити» без серйозних втрат.
Олігархи, ваша карта – бита!
Зараз уряд очікує від консорціуму міжнародних консультантів-посередників, компаній Rothschild, EY і FinPoint, через яких ведуться перемовини з колишніми власниками, фінальний звіт. На основі якого буде прийматися рішення про подальші кроки, пов'язані з оцінкою дій екс-власників банку. Згідно з попередньою інформацією, якою володіє Міністерство фінансів, значного прогресу в реструктуризації досягнуто не було, хоча Коломойський і стверджує, що перемовини продовжуються. «Натомість ми спостерігаємо скоординовану юридичну та медійну кампанії проти інтересів держави», - відзначається в прес-релізі відомства. «Відповідно, зараз держава і державний ПриватБанк перейшли до юридичних процедур, направлених на примусове стягнення заборгованості, конкретні кроки яких поки не можуть бути розголошені», - йдеться у офіційному повідомленні.
Наразі по сумнівним операціям Приватбанку відкрито 9 кримінальних проваджень, зазначив чинний керівник націоналізованого банку Олександр Шлапак під час прес-конференції. За його словами, сьогодні вдалося стягнути майно для погашення кредитів вже на 468 млн грн. А загалом мова йде про повернення 190 млрд грн, або 97% корпоративного портфелю. Коломойський, в свою чергу, погоджується лише на 9 млрд, спираючись на нещодавно опубліковані висновки міжнародної консалтингової компанії EY. Але не був би він Коломойським, щоб не поторгувався.
Однак і у ГПУ є серйозні козирі. Протягом останніх тижнів відомство активно вивчає документи і допитує ряд працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси в ПриватБанку. «Готуються підозри", - повідомив Генпрокурор Юрій Луценко. Так, виявилося, що буквально в день підписання Коломойським і Боголюбовим листа з проханням врятувати банк від банкрутства, менеджери установи проводили незаконні операції з пов’язаними з банком особами. В матеріалах ГПУ йдеться про те, що 15 та 16 грудня 2016 року (банк було націоналізовано 21 грудня – Ред.) колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яку визнано пов'язаною з Приватбанком, кредитні договори на суму 389 млн доларів, 60 млн євро і відобразило заборгованість у балансі банку. Також 16 грудня екс-службовцями Приватбанку укладено кредитний договір з ТОВ "Новафарм" на суму 3,2 млрд гривень. І це тільки початок розслідувань.
Повернення ПриватБанку: забудьте думати про наукову фантастику
Таким чином, навколо «Привату» і його грошей розгортається фактично нова фаза війни і протистояння, яка буде мати певні наслідки. На нашу думку, не стільки економічні, як політичні.
«Зараз колишні власники дійсно не збираються виконувати взяті на себе зобов'язання. Більш того, пред'являють претензії через кіпрські компанії, які були співвласниками. Але проблема в тому, що питання навколо ПриватБанку не суто економічне. Є серйозне політичне підгрунття. Зокрема, деякі політичні сили залежали від фінансування, яке здійснював Коломойський, тому ймовірно подальше політичне загострення», - підкреслив експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко. За його словами, вирішити цей конфлікт буде дуже складно.
Дещо іншої думки дотримується економіст, Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажів інвестиційної компанії Dragon Сapital. Він упевнений, що діяльності тепер уже державного банку усі ці перипетії не загрожують.
«Є просто історія з акціонерами і на їх, власне кажучи, бізнес це буде впливати, і буде впливати настільки сильно, настільки вдало буде найнята державою юридична фірма ганятися за колишніми власниками банку», - каже експерт. Та й оскарження націоналізації "ПриватБанку", за його словами, це щось із наукової фантастики. Тим більше, перебуваючи в статусі підслідних, яким "ощасливили" чи то менеджмент ПриватБанку, чи то безпосередньо власників. В будь-якому разі, давненько за Коломойського і Боголюбова так міцно не бралися…
Пани чубляться, а в холопів чуби від того не тріщать
А доки навколо націоналізованого «Приватбанку» киплять пристрасті, кореспондент Укрінформу пройшовся його відділеннями. Аби зафіксувати, чи не відчуває на собі пересічний клієнт перипетії запеклої війни, що розгортається.
У відділенні ПриватБанку по вул. Богдана Хмельницького, 84, обстановка більш ніж спокійна. Станом на 12:30 у відділенні сім клієнтів: один здійснює якусь банківську операцію через термінал одразу при вході, інший спілкується з менеджером, ще інші – чекають чергу в касу. Тобто все, як належить, іде своїм ходом. Підходимо до менеджера, з проханням закрити свою стару кредитну картку. Не враховуючи короткої розмови про те, чому ми рішили її закрити, операція зайняла якихось кілька хвилин.
У наступному відділенні, що ближче до центру, за адресою Леонтовича, 1, клієнтів вдвічі більше. При вході черга з шести людей до банкоматів і терміналу, далі ще шестеро чекають біля каси, і двоє біля менеджерів. Усі працюють в звичному режимі. За три хвилини дізнаємося, як оформити нову кредитну картку і прямуємо далі, в третє відділення, щоб, як то кажуть, остаточно пересвідчитися у спокійній обстановці.
У відділенні на Пушкінській 25А, як і в попередніх, клієнти теж, мабуть, і не здогадуються про якісь війни «на горі». З десяток відвідувачів так само спокійно вирішують свої банківські справи хто де - біля терміналу, каси чи менеджерів. Знову цікавимося умовами оформлення кредитки в менеджера, і мимохідь запитуємо, чи раптом немає ніяких збоїв у роботі. У відповідь чуємо: «Ну що ви, у нас все працює! І нормально працювало навіть під час останньої хакерської атаки». Тож, після експрес-туру по найближчих відділеннях можна сказати, що робота банку змін не зазнала, а клієнти не відчувають будь-якого дискомфорту в обслуговуванні.
«Стабільності ПриватБанку сьогодні нічого не загрожує», - сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман, коментуючи події навколо ПриватБанку. 28 червня Міністерство фінансів ухвалило рішення про збільшення його статутного капіталу ще на 38,5 млрд грн шляхом випуску та обмiну облiгацiй внутрiшньої державної позики на акцiї банку. В цілому за минулих півроку банк докапіталізували таким чином кілька разів - на загальну суму вже біля 150 млрд грн. Іншими словами, для вкладників і клієнтів не існує ніяких загроз, адже всі зобов'язання по фінансуванню установи держава взяла на себе. І що важливо проявляє рішучість у стягненні боргів з його екс-власників.
Аби тільки нові політичні чи якісь інші конфігурації в країні не завадили…
Марина Нечипоренко, Київ
