Якщо через місяць МВФ скаже «так», то жити будемо

Аналітика 21.03.2017 14:11 1218

Відстрочка траншу МВФ – це технічний тайм-аут чи шлях до «долара по 30»?

Ще минулого тижня Президент Порошенко розповідав громадськості, що МВФ гарантовано виділить Україні черговий 1 млрд грн. Однак, напередодні МВФ відкладав на невизначений термін питання надання траншу для України. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що це пов’язано з необхідністю уточнення економічних наслідків та макропоказників країни внаслідок офіційної блокади ОРДЛО. Хоча є і інші версії, мовляв, МВФівців напружив загальний політичний «кордебалет» останніх кількох тижнів (ігри навколо блокади, затримання Насірова, «призначення» аудитора НАБУ тощо).

Чесно кажучи, більш безглуздої ситуації годі й уявити. Уся прикрість в тому, що економіку міцно підсадили на МВФську «голку», а питання, що робиться для поступової зміни моделі національної економіки – залишається без конкретної відповіді. І тому кожен різкий рух з боку кредиторів заставляє населення нервово сіпатись у бік обмінників, очікуючи неприємностей від валютного курсу.

Олександр Данилюк

Мільярд – сюди, два мільярди - туди

Кажуть, на «утряску» усіх питань піде до двох тижнів і кредит Україна врешті отримає. Можливо з деякими додатковими умовами, або не в тому розмірі, але отримає (хотілось би вірити - Авт.). Все залежатиме від того, настільки затягнеться пауза з кредитом МВФ. Якщо на місяць – то нічого страшного не станеться. А от якщо більше, то в нашій імпортозалежній економіці можуть початися некеровані процеси.

На запит Укрінформу керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен підтвердив наші припущення: «Затримка траншу МВФ наразі не справить негативного впливу на економіку. Якщо ж поточна затримка траншу МВФ стане прелюдією до більш серйозних викликів, які в підсумку потенційно можуть призвести до замороження співпраці із МВФ, то це негативно вплине на обмінний курс».

Як пише "РБК-Україна", за оптимістичним сценарієм, від блокади ОРДЛО, Україна втратить до 25,8 млрд грн. номінального ВВП, за песимістичним – майже 39 млрд грн. Хоча основні втрати понесуть не стільки корпорації (Ахметівський ДТЕК і Метінвест це якось переживуть) і не бюджет (не так багато податків платили «звідти», а от ПДВ відшкодовували «туди» регулярно), як платіжний баланс. Втрати тільки від експорту можуть скласти $2-4 млрд. «В результаті блокади ОРДЛО Україні доведеться зменшити експорт і збільшити імпорт (потрібно закуповувати, зокрема, антрацит – Авт.). За підрахунками НБУ, втрати для платіжного балансу складуть $2 млрд. А це дуже багато. Без жартів, це більше, ніж ми отримали від МВФ в минулому році. І це більше 10% резервів Національного банку», - зазначає Сергій Фурса. На його переконання, відмова в транші знизить фінансові рейтинги України і наблизить до потенційного дефолту.

Однак, деякі експерти вважають, що залякування дефолтом - зайві. «Ніякої загрози дефолту немає. $1 млрд наступного траншу МВФ не вирішить жодного питання, крім іміджевого. Надзвичайно важливий сам факт продовження співпраці з МВФ, тому що на нього орієнтуються інші кредитори і інвестори. Якщо МВФ вирішить не давати гроші Києву – кредитний рейтинг України у світі знизиться. Це означає, що залучати гроші стане ще дорожче. Також стане складніше працювати з партнерами України, які можуть наслідувати приклад МВФ та взяти паузу (Світовий банк, ЕБРР та ін..)», - зазначає керівник Комітет економістів України Андрій Новак.

Виникає питання, чому фінансування МВФ для нас таке важливе? Відповідь проста - тому що гроші МВФ найдешевші, коштують близько 3% річних. «Україна нині є державою, на території якої відбуваються військові дії. Для фінансового світу це - підвищені ризики. Якщо з нами не буде працювати МВФ, то з Україною не захоче працювати фактично ніхто. МВФ – це остання кредитна інстанція, але не єдина. Але в інших - кредити будуть коштувати дорожче», - пояснює пан Новак.

Згідно офіційних даних НБУ, Україні протягом найближчих двох років доведеться виплатити за зовнішніми боргами приблизно $12,5 млрд. (близько 335 млрд грн.). Для порівняння - у 2016 році дохідна частина бюджету склала трохи більше 616 млрд гривень.  Однак, економісти заспокоюють, це, мовляв, для України сума не критична. По-перше, віддавати її потрібно поступово, по-друге, в нас діють програми співробітництва з іншими структурами - Світовим банком, Європейським банком, надходять кошти від урядів інших країн для підтримки нашої країни, яка протистоїть російській агресії. І якщо гроші МВФ можна направляти лише в золотовалютні резерви та на виплату відсотків за попередніми кредитами, то гроші інших кредиторів – на розвиток інвестиційних державних проектів. 

Не мала гривня клопоту…

Торговельна блокада в першу чергу позначиться на курсі долара. Вже навіть є офіційні розрахунки. Як стверджують у Кабміні, якщо кредитори посадять нас на голодний фінансовий пайок, то обмінний курс в середньому за період (березень-грудень) може зрости на 1-1,4 грн/долар, а на кінець року він може збільшитися на 3-5,6 грн/долар. Тобто перед Новим роком може скочити до психологічної позначки у 30 грн /доллар і далі. У держбюджеті на 2017 рік, нагадаємо, прогноз курсу долара становить 27,2 грн/долар.

Володимир Гройсман

Але прем’єр-міністр Володимир Гройсман в свою чергу заявив, що уряд працює сьогодні над варіантами утримання інвестиційного зростання. «Ми дивимося на всі сектори, які будуть страждати, зокрема гірничо-металургійна та тяжка промисловість. Це 300 тисяч людей, 30% валютної виручки країни – це вплив і на курс, і на все інше», - повідомив прем’єр.

Свого треба купувати відсотків на 30 більше!

З 2014 року Україна увійшла в період низьких цін на сировинних ринках. І нічого, крім металу, руди, зерна та соняшникової олії, ми фактично не експортуємо. А це все товари з низькою доданою вартістю. «Крім того, наш внутрішній ринок становить лише 50% ВВП, а для ефективної мінімізації впливу зовнішніх шоків необхідно мати рівень як мінімум 80%», - зазначає радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ. Умовно кажучи, ми повинні самі споживати 80% всього виробленого в країні і випускати основні базові споживчі товари. А для цього потрібно, щоб ті, у кого є гроші, не боялися ці товари виробляти - купувати відповідне обладнання, земельні ділянки, налагоджувати виробництво та торгівельні мережі і таке інше».

Радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ // Фото: Радіо Свобода

Найбільша ж проблема для України, за словами експерта, це взаємозв'язок між зростанням доходів населення і дефіцитом торгового балансу. Якщо українці починають більше заробляти, вони не відкладають ці кошти, і не інвестують в національну економіку і власний бізнес (про це докладніше Укрінформ писав ТУТ), а починають витрачати, причому часто ще й у борг, купуючи в основному імпортні товари: побутову техніку, одяг, автомобілі та ін. В результаті будь-яке зростання доходів населення конвертується в дефіцит торгового балансу, який треба чимось перекривати. Зазвичай, "правильні" країни перекривають цей дефіцит припливом прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Але для цього потрібно забезпечити ідеальний інвестиційних клімат, гарантувати права власності та створювати нові точки економічного зростання (малий та середній бізнес, стартапи). Якщо таких точок немає, дефіцит можна закривати тільки кредитами. «У такій моделі кожен обвал гривні - як блювотний рефлекс, який звільняє організм від токсинів, що накопичилися», - образно змальовує ситуацію Олексій Кущ.

Іншими словами, без грошей МВФ «валютна ломка» нам знову гарантована. Та й з його грошима без рішучого оздоровлення економіки - теж….

Оксана Поліщук, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-