В Україні настала доба ProZorro. Що це нам дасть?
1 серпня набрав чинності Закон України «Про публічних закупівель» від 25.12.2015 № 922-VIII, згідно з яким всі надпорогові тендери (більше 200 тисяч гривень для товарів і більше 1,5 млн гривень для послуг) тепер повинні здійснюватися через електронну систему ProZorro.
Укрінформ зібрав інформацію, покликану відповісти на найчастіші і суттєві запитання, які могли виникнути щодо нової системи.
1. ЩО ТАКЕ PROZORRO?
ProZorro - це електронна система публічних закупівель, покликана замінити собою «паперові» тендери.
2. ХТО ЇЇ СТВОРИВ?
Система декларується як спільний проект влади, бізнесу та неурядових організацій.
За інформацією, наданою на сайті ProZorro, весь проект реалізований основною командою з 30 чоловік. Також у ньому періодично були задіяні до 150 волонтерів. Головними ініціаторами створення електронної системи називають Олександра Стародубцева, випускника Києво-Могилянської Бізнес-Школи (KMBS), спеціаліста з біржової торгівлі та електронних торгових систем, Андрія Кучеренка (на той момент співробітника E&Y Україна), а також Павла Шеремету, призначеного міністром економічного розвитку і торгівлі в березні 2014 року.
Коли в кінці серпня 2014 Павло Шеремета подав у відставку, ситуація для ProZorro здавалася критичною.
Новий імпульс проекту задав Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації Президента з питань проведення адміністративних, соціальних і економічних реформ. Його ідеєй стала реалізація пілотного проекту в рамках чинного законодавства. Іншими словами, він запропонував не чекати, коли всі необхідні постанови будуть прийняті Верховною Радою або Кабміном, а спробувати здійснити ініціативу в рамках чинного правового поля.
Такий підхід здався прийнятним, після чого команда домовилася з кількома наявними торговими майданчиками про створення загальної бази. Трохи пізніше підхід закріпили у третій версії концепції, яка і стала базою для пілота. Його основні принципи були підтверджені меморандумом, підписаним 9 вересня в Укрінформі.
Спочатку права на систему належали організації Transparency International. За словами організаторів, саме прив'язка до Transparency International допомогла уникнути бюрократичних зволікань і забезпечити прозорість реалізації проекту в Україні.
Глава Transparency International в Україні Андрій Марусов розповів, що його організація передала всю систему Міністерству економіки ще наприкінці грудня.
«Система ProZorro зараз належить державі. І все це відбувалося восени 2014 року. Ми підписали меморандум, я - від імені Transparency International, в якій зобов'язалися передати систему державі абсолютно безкоштовно. Серед підписантів був також Дмитро Шимків, плюс IT компанії, які спочатку фінансували створення системи. Оскільки в нас було чітке зобов'язання, і ви можете побачити цей Меморандум на стіні в Департаменті держзакупівель Мінекономіки, то в кінці грудня ми передали систему в Міністерство економіки. Якщо точніше говорити, вона знаходиться у ДП «Зовнішторгвидав», - розповів Андрій Марусов.
3. СКІЛЬКИ КОШТУВАЛА СИСТЕМА І ХТО ЇЇ ОПЛАТИВ?
Першими інвесторами системи стали самі майданчики. Таким чином, до проекту вдалося залучити 35 тис. доларів США. Причому вся ініціативи декларувалася як соціальні, без можливості заробітку.
Також кожен з майданчиків, за словами Андрія Кучеренка, додатково витратив від 30 до 50 тисяч доларів на адаптацію свого інтерфейсу.
Коли до проекту долучилася Transparency International, то, в цілях забезпечення прозорості перед іншими учасниками ініціативи, фінансування розробки системи стало проходити через міжнародну організацію.
«Гроші йшли через нас, тому що «де-юре» система належала нам. Оскільки на самому початку це все робилося за гроші IT компаній, то вони перераховували необхідні кошти нам. Фактично, ми виступали як транзитний рахунок. Як тільки ми отримували внески, то відразу ж перераховували їх розробникові. Тому до цього підключилися ЄБРР з їх грантом. Знову ж таки, всі кошти витрачалися на розробку системи», - пояснив Андрій Марусов.
Нещодавно Кабінет Міністрів України виділив на підтримку та модернізацію системи 17 мільйонів гривень.
Також США в рамках програми USAID намір виділити Україні 14 млн доларів на просування електронного управління, в тому числі розвитку системи ProZorro. Про це на брифінгу 22 липня заявив глава місії Посольства США в Україні Джордж Кент.
4. У ЧОМУ СЕНС РОБОТИ ЦІЄЇ СИСТЕМИ?
З 1 серпня 2016 року держзакупівлі товарів на суму від 200 тисяч гривень і послуг від 1,5 млн гривень мають здійснюватися за допомогою ProZorro.
Загальна схема виглядає так:
1). Організація складає вимоги до бажаного товару або послуги, визначає граничну вартість.
2). Компанії-учасники системи мають рівний доступ до всіх відкритих позицій. Також вони можуть уточнювати в організації-замовника параметри, необхідні для формування своєї пропозиції.
3). Пізніше компанія виносить пропозицію. Інформація про нього, а також щодо пропозицій інших фірм є відкритою.
4). За деякий час вибирається найвигідніша опція.
5. АЛЕ Ж ДЕШЕВШЕ - НЕ ЗАВЖДИ КРАЩЕ?
Саме про це кажуть деякі експерти. Наприклад, Олександра Решмеділова, політолог, аналітик Міжнародного інформаційно-аналітичного Центру "Росія - Україна" (МІА ЦРУ), у своєму блозі обговорює ситуацію з реконструкцією траси Київ - Чернігів - Нові Яриловичі на ділянці від 18,7 до 98,8 кілометра. Як каже автор блогу, компанія, яка на сьогодні є лідером зі своєї пропозиції, що має у своєму портфоліо деякі нереалізовані проекти
Також успіх вибору гідного виконавця багато в чому залежить саме від замовника, який повинен максимально детально прописати необхідні вимоги та наблизити ціну до реальної ринкової вартості, щоб допустити до участі в торгах перевірені компанії з високою репутацією.
6. СКІЛЬКИ ГРОШЕЙ ДОПОМОГЛА ЗАОЩАДИТИ PROZORRO?
На сьогодні загальна сума економії бюджетних коштів становить 2,5 млрд. гривень, а до кінця року, як стверджує координатор ProZorro Христина Гуцалова, може перевищити межу в 5 мільярдів.
Також міністр інфраструктури України Володимир Омелян зазначив, що після введення обов'язковості торгів через систему ProZorro уряд очікує скорочення середніх витрат Укравтодору на 10-15%. Якщо брати загалом по країні, то міністр оцінив майбутню економію в 10-30% бюджетних коштів.
7. ЧИ Є ПОДІБНІ СИСТЕМИ В ІНШИХ КРАЇНАХ?
Так, є. Наприклад, система електронних закупівель діє в Кореї (і її розробка коштувала від 1 млн доларів). За 3 роки поляки також планують перейти на електронні тендери.
Сьогодні подібні системи працюють в Латвії, Естонії, Грузії.
Цікаво, що саме нашу ProZorro має намір впроваджувати в себе Молдова, про що на міжнародній конференції в Києві заявив глава представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевка Аджунер.
8. ЧИ ЗМОЖЕ ГРОМАДСЬКІСТЬ ПЕРЕВІРЯТИ ЧИНОВНИКІВ І КОМПАНІЇ НА ЧЕСНІСТЬ?
Саме на розв'язання цієї проблеми спрямована інша частина системи ProZorro, яка стосується інструментів business intelligence. Ці інструменти були надані міжнародною компанією Quick, яка є одним з лідерів світового ринку бізнес-аналітики.
«Відповідно, вони передали пару сотень ліцензій Transparency International безкоштовно на найближчі 2-3 роки. З такою метою, що ми ці ліцензії надаємо громадським організаціям, журналістам-розслідувачам, контролюючим органам державної влади. Відповідно, безоплатне користування, щоб вони могли детальніше аналізувати те, що відбувається на ринку держзакупівель.
Знову ж таки, грошей ми за це не отримуємо. Але оскільки довелося допрацювати цей інструмент Business Intelligence, під нього був отриманий грант ЄБРР. Сьогодні ми знаходимо громадські організації, надаємо їм інструмент, даємо рецензії. Дивимося, як вони його використовують, наскільки ефективно працює сам цей інструмент», - поділився Андрій Марусов.
В теорії, наша країна має вражаючий інструмент, здатний економити десятки мільярдів бюджетних гривень. З іншого боку, система потребує певного доопрацювання і внесення додаткових параметрів, таких, як перевірка репутації майбутніх виконавців, а також оцінка ризиків, пов'язаних з можливим невиконанням ними умов угоди.
Максим Мордовцев, Київ.
