Павло Жебрівський, голова Донецької обласної ВЦА
 Хочу побачити того, у кого крильця за спиною і німб над головою
Інтерв'ю 12.04.2016 17:10 4385

Окрім поточної, бюрократичної роботи, від якої нікуди не подінешся, потрібно вирішувати питання розвитку області у зовсім іншому напрямку. Ми багато говоримо про європейський вибір, Україну в Європі, але, на жаль, це часто залишається просто гаслами. І більшість людей, в тому числі й посадовці, не задумуються, що за цим слідує. А це, врешті-решт, дуже прості речі: а яка буде охорона здоров'я, яка буде освіта, яка буде культура, яка буде економіка. Потрібні не просто трафарети і штампи, а розуміння, як це зробити, дорожні карти - а це вже набагато важче.

Якщо говорити про інтелектуальний продукт моєї команди, то на сьогодні сформована "дорожня карта" не стільки відновлення (тому що це вузький термін), а побудови нової інфраструктури Донеччини. Адже проблема не лише у бойових діях і руйнаціях від війни. Питання в тому, що на більшості територій Донецької області ніхто 25 років нічого нікуди не вкладав. Вкладали в Донецьк. Трохи щось там вкладали в Єнакієве, трохи в Харцизьк, щось у Бахмут. Останнім часом спробували вкласти у Слов'янськ - щоправда, встигли за цей час 60% виділених грошей "зкомуніздити".

Загалом же, якщо поїхати по дорогах, де бойовиків не було, де ні наші військові частини, ні сепаратисти не ходили, то можна побачити дороги вбиті не менше, ніж там, де були бойові дії.

- Власне, дороги, це проблема всієї України...

- Так, це проблема всієї України. Але у Донеччини окрема позиція, адже тут достатньо багато промислових гігантів і досить багато, особливо під час правління Януковича, виділялося гроші на всі ці речі. Однак, це жодним чином не покращило життя жителів Донецької області.

І от зараз в нас вже є "дорожня карта" з цього приводу, є розуміння, куди рухаємося, є розуміння, якими мають бути медицина, культура. Це ті речі, можливо, не матеріальні, але над якими потрібно було працювати.

Станом на сьогодні у нас уже готова проектно-кошторисна документація на реалізацію заходів у 2016 році на суму 2,5 млрд грн, а до кінця квітня має бути десь на 7 млрд грн проектно-кошторисної документації.

- Було б дуже добре, якби було ще хоча 2,5 млрд грн на дороги. І тоді це той фінансовий ресурс, який можна було б ефективно вкласти. Не освоїти, а вкласти. Використати. Більше фінансового ресурсу не потрібно, бо поки що система не готова його використати ефективно. Звичайно, якщо "пиляти" 80% до кишені, то можна освоїти і мільярди доларів.

До речі, керівникам міст і районів ми кажемо: ви отримаєте не гроші, а об'єкт. А для того, щоб ні у кого сумнівів не було, що я ці гроші "попиляю", то ми паралельно запустили законопроект, за яким Донецька область -  єдина область з усієї України, яка у квітні розпочинає запорогові закупівлі на електронних торгах товарів і послуг за системою ProZorro. Це -  вище 200 тисяч гривень при закупівлі матеріалів, обладнання і більше 1,2 млн грн при наданні послуг. Держзакупівлі нижче цієї суми у нас вже проводяться через систему ProZorro. Сподіваюся, що відповідний закон буде прийнятий 14 квітня.

Минулого року ми зекономили 20% по системі ProZorro від попередньо озвученої проектно-кошторисної документації. І тепер, якщо ми на 7,8 млрд грн зекономимо 20%, то це понад півтора мільярда гривень - неймовірна сума.

- Недавно ви заявили, що обласна лікарня буде сформована у Маріуполі, а не в Краматорську, що спричинено позицією місцевої міськради. Коли вона буде створена?

- Наразі ми очікуємо фінансовий ресурс, працюємо в цьому напрямку. Будемо намагатися до кінця року все зробити.

 Хоча, коли я заявив про перенесення обллікарні, то у Краматорську народ заворушився, почали збирати голоси до депутатів міськради, які тут розказують, що "не дамо області захопити нашу лікарню". Вже цілі громадські організації підписуються. Так що, побачимо.

- А де буде обласний аеропорт?

- Плануємо по Маріуполю. Там треба внести 60 млн грн. І на це потрібно півроку. Зараз ми відпрацьовуємо це питання з військовими. Я дуже хочу відновити аеропорт у Маріуполі.

Мені Ахметов пообіцяв, що, якщо там буде функціонувати аеропорт, то "Шахтар" буде грати у Маріуполі.

- Чи відчуваєте ви якийсь спротив на місцях новим змінам?

- В принципі, сьогоднішній день... А хто  ж може противитися керівникові військово-цивільної адміністрації?

- Наприклад, ваш колега очільник Луганської обласної ВЦА Георгій Тука раніше неодноразово скаржився на неефективну роботу місцевих правоохоронних органів - МВС, СБУ, прокуратуру. Які у вас відносини з місцевими силовиками?

"Будуємо Україну з ким є для всіх" (гетьман Скоропадський)

- Колись, будучи в екзилі гетьман Скоропадський сказав таку річ, я її на Майдані почув: "Будуємо Україну з ким є для всіх". Я не призначаю силовиків, і коли я прийшов, вони вже були призначені. Різна кваліфікація, різні підходи, але, коли ти задаєш темп, розумієш що, куди і навіщо, то проблем немає. Тому, в принципі, я не можу сказати, що хтось із силових структур ставить мені палиці в колеса.

З іншого боку, якщо хтось скаже, що в нього крильця за спиною і німб над головою, то я хочу побачити цю людину. У кожного є свій скелет у шафі. Сама система така в Україні на сьогодні. Багато депутатів сьогодні таврують ганьбою і розказують про корупцію, а я у них питаю: мужики, дівчата, а на 5 тис. грн  депутатської заробітної плати ви живете? Хочу на поліграф посадити, і нехай хтось мені поліграф пройде про те, що вони на 5 тис. грн живуть заробітної плати.

Але має бути відлік, має бути відправна точка: сказати - все, хлопці, так як жили, не будемо жити, починаємо з чистого аркушу паперу.

- Я перепрошую, але це, як у тому анекдоті: Ізя, ти хоча б квиток спочатку купи. Тому про це потрібно хоча б почати говорити. Є Будапештський меморандум, а його ніхто не піддав ревізії. І є його підписанти, а це поважні члени світової спільноти, і вони мають відповідальність за свої підписи, мають виконати свої зобов'язання перед Україною. Адже сьогодні руйнується вся ціннісна система світопоряку. Адже тоді виходить, що, як і підпис Росії під документом, нічого не варті й підписи США, Британії, Франції?

- Ідея щодо МТО "Донбас" - вона ж не могла виникнути спонтанно і саме зараз.  Що за нею стоїть? Може спроба дати Росії вийти з піднятою головою?

- За нею стоїть щось таке серединне. На сьогодні достатньо багато працюють у форматі Мінської переговорної групи, "нормандської четвірки" з приводу того, яким чином врегулювати мирним шляхом ситуацію на Сході України.

Але все відбувається у вигляді перетягування канату. З одного боку, Росія хоче ще й "на бурячки кинути", тобто, всунути нам окуповані території з усіма тими проблемами, з гівами, моторолами, плотницькими, захарченками. А з іншої - Україна категорично відмовляється від того, щоб ці гіви й мотороли відігравали хоч якусь роль. Вони мають сидіти у в'язниці.

- Щодо Плотницького і Захарченка. Згідно з повідомленнями у пресі, Кремль нібито готовий їх змінити на менш одіозні фігури, провести ще одні "вибори". Називалися і конкретні прізвища, хто міг би очолити адміністрації ОРДЛО - бізнесмен Рінат Ахметов та лідер "Опоблоку" Юрій Бойко. На вашу думку, наскільки цей варіант можливий, і наскільки він доцільний у рамках врегулювання конфлікту?

- Якщо Україну все-таки змусять проводити вибори на тій території, то думаю, що в першу чергу зможуть виграти - це ті бізнесмени, які озвучені й які, в принципі, якимось чином мають впливи на уми людей, які знаходяться там.

Перед нами зараз стоїть завдання сформувати нову українську донецьку еліту

Проблема в тому, що на сьогодні навіть на контрольованій українською владою території спостерігається відсутність кадрового потенціалу демократичних партій. Не секрет, що якщо ти не був у Партії регіонів на Донеччині, то навряд чи ти міг бути директором школи, якимось чиновником чи вести нормально бізнес. Це була така КПРС, але в ще більш жахливому вигляді й регіональна. І через це в регіоні не розвинуте громадянське суспільство, структури політичних сил демократичного спрямування.

Представники "Опоблоку" виграли багато-де не тільки тому, що хтось там за них готовий голосувати, а тому, що демократичні сили не змогли виставити альтернативи. Реальної альтернативи, за якою було б підгрунтя, за якою були б справи. З іншого боку, це відбулося не тому, що демократичні сили не мають таких людей, а тому що їм не давали тут можливість розвинутися.

Перед нами зараз стоїть завдання сформувати нову українську донецьку еліту. І коли я в жовтні 2017 року піду звідси, то я хочу, щоб до цього часу така еліта тут вже була сформована. Така еліта, яка не буде розказувати про якийсь окремий донбаський народ, але буде говорити, що ми - українці з донецькими акцентами.

- Президент вже у Краматорську озвучував соціологію, і я з нею погоджуюся, що фактично жити в "ДНР" тут ніхто не хоче. Це - перше і ключове питання. Друге - близько 9% ще певною мірою асоціює себе з Росією. Але абсолютна більшість людей у тому чи іншому форматі хоче жити в Україні. І людей тут турбують ті ж питання, що скажімо й у Житомирі чи Тернополі: тарифи, зарплата, пенсії, ціни. Хоча, безумовно, вплив рашистських телеканалів на свідомість людей, які звикли їх дивитися, залишається.

Повністю переконаний, що неможливо виграти у цій "гібридній" війні, не здобувши перемогу на інформаційному фронті. І справа тут не лише із простим забезпеченням трансляції українських каналів. От поїхав я у Жованку біля лінії розмежування. І люди там мені щось розказують, а я їм: надивилися рашистського ТБ і т.д. А одна жінка з вищою освітою мені каже: Павле Івановичу, а навіщо нам дивитися російські телеканали, ми подивимося на українські: президент такий-сякий, прем'єр - взагалі нікчема, депутати - ідіоти. От які стимули?

Тому в мене питання, у першу чергу, до власників українських телеканалів: вибачте, не все бруд і болото. Ми багато робимо класних речей, навіть тут. Інформаційна політика починається з Києва і з української телевізії. І крім критики, що треба робити, потрібно показувати, що, врешті-решт, хорошого робиться, не обов'язково про владу, про людей треба, реальну роботу.

І коли журналісти в мене питають з цього приводу, то я часто кажу: а як ти особисто долучився до інформаційної політики, крім критики, поливання брудом, ти показав щось хороше, загострив увагу на чомусь хорошому?

Василь Короткий, Краматорськ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-