Nordic Ukraine Forum – це громадська організація, яка вже 11 років просуває українські інтереси у Швеції. Після початку повномасштабної війни її діяльність трансформувалася: від культурної дипломатії – до потужної адвокаційної платформи, що працює з урядами, парламентарями та аналітичними центрами у Швеції.

Голова організації Аліна Зубкович розповіла Укрінформу про демонстрації у центрі Стокгольма, боротьбу з російською пропагандою, визнання Голодомору геноцидом і шведську підтримку України.

NORDIC UKRAINE FORUM – ЦЕ АДВОКАЦІЙНА ПЛАТФОРМА, КООРДИНАТОР ІНІЦІАТИВ І ГОЛОС ДІАСПОРИ

- Розкажіть про організацію, яку очолюєте. Як змінювався фокус Nordic Ukraine Forum з моменту заснування у 2014 році, особливо після повномасштабного вторгнення?

- Nordic Ukraine Forum – це громадська організація, створена в 2014 році як відповідь на події Революції Гідності й агресію Росії проти України. Зі самого початку ми ставили за мету зміцнення зв’язків між Україною та північними країнами Європи, а також формування стійкої платформи для діалогу, культури та підтримки українського голосу в регіоні.

До 2022 року наша діяльність була зосереджена здебільшого на інформаційній роботі, культурній дипломатії та аналітиці – ми організовували публічні дискусії, тематичні виставки, співпрацювали з дослідниками й журналістами, які висвітлювали події в Україні. Але після повномасштабного вторгнення Росії фокус суттєво розширився. Ми швидко адаптувалися до нової реальності.

Сьогодні Nordic Ukraine Forum – це адвокаційна платформа, що працює з політиками, дипломатами та аналітичними центрами у Швеції та ширшому північному регіоні; координатор гуманітарних та інформаційних ініціатив, зокрема кампаній проти російської дезінформації; а також голос української діаспори, який сприяє формуванню якісної комунікації про події в Україні в європейському публічному просторі.

Для мене як голови організації це не просто робота, а  відповідальність. За ці роки ми організували десятки заходів, серед яких були аналітичні панелі у шведському парламенті, закриті зустрічі, публічні кампанії для запровадження санкцій і багато іншого, а нещодавно разом із партнерами організували благодійну вечерю в Музеї Васа, яка об'єднала бізнес, культуру та громадянське суспільство навколо підтримки України.

Це складна, але неймовірно важлива праця. І головне – ми не самі. Ми бачимо величезну солідарність серед шведів та інших громадських організацій у регіоні, і це надихає рухатися далі.

- Ви застали початок великої війни у Харкові. Наскільки цей досвід вплинув на вашу громадську діяльність і комунікацію зі шведською аудиторією?

- Це підсилило мій голос на початку. Завжди добре апелювати до реального досвіду. Тому, коли пізніше я почала їздити до Харкова, Куп'янська чи Херсона, то це також впливало на силу мого слова, бо це про прожитий досвід.

Після таких поїздок виступи перед послами, міністрами та, власне, перед будь-ким стають більш рішучими й упевненішими, адже вони побудовані на прикладах. Наприклад, комусь я подарувала каву, яку привезла з кав’ярні в Херсоні. І через цю каву розповіла і про шалені умови, в яких росіяни щоденно полюють на цивільних дронами, і про стійкість, з якою, попри все, працює бізнес.

Крім того, на основі такого прожитого досвіду можна далі підсилювати і презентації, і науковий матеріал.

КОЖНА НАША ДЕМОНСТРАЦІЯ – СПЛАНОВАНА ПОДІЯ З ГІМНОМ І ТЕМАТИЧНИМИ СПІКЕРАМИ

- Як Nordic Ukraine Forum вдається організовувати щотижневі демонстрації у Стокгольмі? Хто є їхніми учасниками та на яку аудиторію вони розраховані?

- Це одна з найстійкіших ініціатив Nordic Ukraine Forum з початку повномасштабного вторгнення. Ми почали демонстрації в лютому 2022 року й не припиняємо досі – щонеділі о 12:00 на Sergels torg (або іноді на іншій площі) у центрі Стокгольма.

Це стало можливим завдяки волонтерській відданості, чіткому менеджменту та гнучкій системі координації. За плануванням і проведенням демонстрацій стоїть Альона Кашина, віцеголова Nordic Ukraine Forum. Я щиро захоплююсь її послідовністю та особистою стійкістю. Уявіть собі, за всі ці три роки вона не пропустила жодної демонстрації! Навіть хвороби не стали їй на заваді. Неймовірна людина. Або Сашко, який відповідає за порядок під час демонстрацій, чи Іван, який протягом усіх цих років привозить-відвозить акустичну колонку. Ми вже «зносили» одну – уявіть, скільки на ній було відповідальності. Довелося купити нову. І тепер, у новій геополітичній реальності, цю колонку можна побачити навіть на акціях наших друзів – грузинської спільноти.

Хочу наголосити, що це не просто стихійна подія – мовляв, прийшли, покричали й розійшлися. Кожна демонстрація – це ретельно спланована програма виступів. Завжди є відкриття і закриття гімном, який виконує українська співачка або ціла вокальна команда. У програмі – мікс спікерів: представники українських та шведських некомерційних організацій, шведські політики, журналісти, академіки, міністри. Це справжнє місце сили.

Крім того, за потреби ми акцентуємо увагу на конкретних темах: санкції, військовополонені, екологічні злочини, трибунал над Росією – і ще багато важливого.

Наші демонстрації – це також майданчик для анонсування подій, що відбуваються у Стокгольмі, простір для розмов і взаємопідтримки. Це місце солідарності, видимості та нагадування: війна триває, Україна потребує підтримки, і ми маємо говорити про це регулярно та голосно. Сила – в об’єднанні.

ШВЕДИ РОЗУМІЮТЬ, ЩО УКРАЇНА – ЦЕ ЩИТ ЄВРОПИ

- Скандинавські країни, зокрема Швеція, активно допомагають Україні. Чи зберігається такий інтерес до України на рівні суспільства?

- Так, інтерес до України не просто зберігається – він став ключовим пріоритетом зовнішньої політики Швеції. Це вже не просто зацікавленість, а фундамент довготривалої співпраці, закладений на десятиліття. Схожа ситуація спостерігається в інших країнах регіону. Зі своєю специфікою, звісно, але точно з розумінням: Україна – щит Європи, від її здатності чинити опір росіянам залежить безпека всього північного регіону. Тому російська війна проти України стосується всіх.

Глобально, в інтересах цих країн – посилення європейської України, сильної, демократичної. За цих унікальних історичних обставин Україна має підтримку держав номер один у світі. І надзвичайно важливо, пробачте, цю підтримку не зафакапити.

Саме тому ми в NUF ще кілька років тому визначили свою мету: щоб Україна рівнялася на нордичні країни. Ми хочемо, щоб між нами був міцний зв’язок, і щоб північні країни допомагали Україні ставати подібною до них – у плані цінностей і прозорості. Йдеться про реформи, рівність, меритократію, професійність, екологічну свідомість, рівні можливості й водночас про хороші економічні показники. Це й багато іншого ми можемо перейняти, і з нами діляться. Це неоціненно, насправді!  

Також на рівні суспільства залишається доволі сильна залученість. Лише у Стокгольмі щотижня на демонстрації виходять кілька сотень людей – у неділю, понеділок або середу. І це – тільки одне місто, а ще є підтримка на рівні інших міст, муніципалітетів, компаній і спільнот.  

- Розкажіть про успіхи та виклики в лобіюванні важливих для України рішень у Швеції, наприклад, визнання Голодомору геноцидом.

- Одним із прикладів роботи, до якого ми як Nordic Ukraine Forum докладаємо зусиль, є посилення знання у Швеції щодо Голодомору як геноциду українського народу. Це не одномоментний акт, а системна робота – діалог із парламентарями, співпраця з іншими громадськими організаціями, інформаційні кампанії, події, які цьому приурочені.

Важливо донести до шведського суспільства та політичної еліти, що Голодомор – це не просто історична трагедія, а приклад цілеспрямованого знищення української нації радянським режимом. Особливої ваги це питання набуло на тлі нинішньої війни, адже паралелі між сталінською та путінською політикою стали очевидними для багатьох європейських політиків.

Є і виклики, бо у шведському суспільстві Росія традиційно була сприйнята як спадкоємиця радянської культури, а Україна часто розчинялась у цьому наративі. Тому нам доводиться працювати з базовим рівнем інформації: пояснювати, чому Голодомор – це не просто «голод у СРСР», а цілеспрямований акт геноциду проти українців.

Іншим викликом є те, що у парламенті Швеції історично склалася традиція не ухвалювати резолюцій щодо геноцидів. Утім, навіть самі шведські парламентарі періодично порушують у парламенті питання Голодомору, тож ми продовжуватимемо працювати з цим напрямом. Ми співпрацюємо із Музеєм Голодомору в Києві, тепер допомагаємо з перекладом брошури про Голодомор на шведську мову.

Це доводить, що об’єднання зусиль на всіх рівнях: від громадських активістів до дипломатії може приносити результати навіть у складних політичних умовах.

Від самого початку повномасштабного вторгнення ми активно сфокусувались на постачанні зброї Україні та тиску на Росію.

Зокрема, ми працювали над формуванням суспільної думки щодо необхідності військової допомоги. У Швеції це було непросте питання – країна тривалий час дотримувалась політики непостачання зброї у зони конфліктів. Але спільними зусиллями, публічними заходами, зустрічами з політиками та роботою з експертами нам вдалося сприяти зміні такої позиції. У результаті цього Швеція ухвалила рішення про надання Україні сучасного озброєння, зокрема систем ППО та танків.

Паралельно ми здійснювали інституційний тиск на культурні структури, вимагаючи припинення співпраці з представниками російських державних установ і залучення українських голосів до програм заходів. Завдяки цим зусиллям кілька музейних та академічних платформ змінили свою політику: участь російських митців було скасовано або переглянуто, а натомість запрошено українських культурних діячів.

Ми також ініціювали інформаційні кампанії та публічні обговорення у шведських медіа та політичному середовищі щодо визнання Росії державою-спонсором тероризму.

Окрему увагу ми приділили підтримці українських біженців. Лобіювали зміни, що стосуються доступу до мови, освіти, житла та медичної допомоги для тимчасових переселенців. Також підтримували інтеграційні ініціативи, які наголошують на гідності й самостійності українців, а не лише на їхній вразливості.

РОСІЙСЬКА ОПОЗИЦІЯ – ЧАСТО ЦЕ ЗМІНА ОБЛИЧ ОДНІЄЇ ІМПЕРСЬКОЇ СУТІ

- Який ваш підхід до протидії російському впливу у Швеції разом із так званими опозиційними росіянами?

- Наш підхід до протидії російському впливу у Швеції – це про ясність, послідовність і принциповість.

Ми цілковито впевнені, що російський імперський наратив – незалежно від того, чи він подається з боку офіційної Москви, чи під прикриттям так званої ліберальної опозиції, – не повинен мати платформу в європейському публічному просторі, особливо під час повномасштабної війни Росії проти України.

Ми протидіємо цьому на кількох рівнях. Передусім – через аналіз і публічну критику: відстежуємо, хто і що саме транслює в медіа та на культурних майданчиках, і реагуємо – публічно або безпосередньо до інституцій, які надають цим людям платформу.

Паралельно ведемо роз’яснювальну роботу з нашими шведськими партнерами. Адже багато хто досі не розрізняє російську опозицію від справжнього антивоєнного руху. Ми пояснюємо, що не вся опозиція – про демократичні цінності. Часто це лише зміна облич під час збереження імперської суті.

Важливим складником нашої роботи є також посилення української присутності. Ми впевнені, що найкраща протидія – це активна, видима й добре організована українська культурна та експертна участь. Якщо ми займаємо простір – там менше місця для кремлівських тіней.

Ми також створюємо коаліції з іншими народами, які постраждали від імперської політики Росії. Співпрацюємо з білоруським, грузинським, балтійським, польським, кримськотатарським та іншими середовищами. Це допомагає формувати спільний фронт проти легітимізації імперських наративів.

Водночас, якщо людина російського походження демонструє чітку проукраїнську позицію: донатить на ЗСУ, відвідує демонстрації, не знімає відповідальності з російського суспільства, я маю до неї повагу й щиру вдячність. У Швеції є такі люди.

- З якими українськими та проукраїнськими організаціями ви взаємодієте в Нордичних країнах? Наскільки важлива така співпраця?

- Ми започаткували адвокаційний саміт, куди вже втретє запрошуємо організації, які займаються питанням України в регіоні. Розширюємо нетворкінг і залучаємо коло однодумців у кожній з країн. Щороку це нова країна, де проходить подія. Перший саміт відбувся у Стокгольмі у 2023 році. Торік – у Гельсінкі, цьогоріч – в Осло.

У контексті останніх новин із Норвегії роль саміту особливо зростає, адже, як я уже зазначала, найкраща боротьба з російським впливом – це посилення української експертної, професійної присутності. Вона передбачає виважене позиціонування з раціональними поясненнями та залученням впливових учасників: колишніх міністрів, європарламентарів та інших.  

- Якою є нинішня ситуація з інтеграцією українців у Швеції, і яку роль відіграє в цьому ваша організація?

- Ми активно допомагали українським переселенцям у перший рік повномасштабного вторгнення, коли була величезна потреба у практичній та інформаційній допомозі людям, які тікали від російських ракет. Тепер є професійні ініціативи, які допомагають українцям знаходити роботу у Швеції, знайомлять із шведським суспільством і лобіюють інтереси українських громадян у країні. Ми напряму цим не займаємось, але бачимо своє завдання в тому, щоб залишатися комунікаційним майданчиком між шведськими інституціями й українськими ініціативами. Друга наша функція: створювати простір для спільноти. Ми працюємо над тим, як масштабувати та поліпшити цей аспект.  

УКРАЇНА Є СЕРЦЕМ ПОДІЙ У ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ГЛОБАЛЬНОГО ЗЛАМУ

- Як вам вдається підтримувати стійку й ефективну діяльність, спираючись переважно на волонтерську команду?

- Передусім – це усвідомлення масштабу. Масштабу трагедії, масштабу історичної значущості подій, масштабу феноменальної сили України, її потенціалу та всіх тих змін у світі, які потягне за собою ця війна. Ми живемо в час глобального зламу: старий порядок уже частково зруйнований, і його руйнація триває. Колись буде створено новий. Україна в цьому всьому – серце подій. Ми маємо стати лідерами нового світового порядку, де наші цінності, стійкість, любов і гідність будуть фундаментом та орієнтиром для інших. Тих, хто з нами на стороні добра. Але щоб це стало реальністю, нам самим ще треба пройти колосальний шлях.

Другий ключовий чинник – команда. Нашій організації пощастило стати магнітом для дуже класних, ідейних людей, крутих спеціалістів. Ми постійно зростаємо: і професійно, і кількісно. З нами вже не лише українці, як було колись до повномасштабного російського вторгнення, а й шведи, й американці, й французи. А наша візія залишається незмінною: процвітаюча Україна – переможниця імперії зла.

Зростає і масштаб нашого впливу. Наведу приклад: один із наших членів управи в певній ситуації мав змогу поспілкуватися з Еммануелем Макроном і розповісти від імені французької громади у Швеції, що надання зброї і підтримка України – це власні ключові пріоритети. Чи змінить це політику Франції? Можливо, ні. Але в сукупності такі моменти точно мають вплив на політиків будь-якого рівня.

І нарешті – візія. Важливо розуміти, що ми не змінимо весь світ, не можемо закінчити війну, але й ми точно не «маленькі люді». Усвідомлення власних можливостей, інтересів і пріоритетів – те, що формує спільну стратегію управи Nordic Ukraine Forum. Гнучкість, адаптивність і певні стандарти роботи – наш фундамент.

- Яку роль Nordic Ukraine Forum може відіграти в післявоєнній відбудові України і як до цього долучити діаспору?

- Відбудова вже триває. Є проєкти з інфраструктурного відновлення, підготовки громад, децентралізації. Запускаються програми з перекваліфікації, освітні, наукові, бізнесові ініціативи.

Тим, хто нас читає, я б порадила не чекати на відбудову як на якусь конкретну дату в календарі. Працювати потрібно вже зараз. Важливо зрозуміти, чого ви хочете, які цінності для вас визначальні, у чому ваша сила – і разом з вашими командами починати втілювати це в життя.

Що стосується нас як організації, то на цьому етапі ми бачимо себе містком між Швецією та Україною. У ширшій перспективі – між нордично-балтійським регіоном та Україною. Саме над цим ми працюємо.

- Дякую за розмову.

Андрій Петринський

Фото надала Nordic Ukraine Forum