Український дім у Роттердамі відкрив свої двері у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Тут надають гуманітарну допомогу, проводять неформальні заняття з англійської та нідерландської, допомагають з реєстрацією, пошуком роботи, реалізацією власних ідей, проводять культурні та освітні заходи для дітей та дорослих. Український дім у Роттердамі став місцем, де українці, які були вимушені покинути свої домівки через війну, знайшли підтримку, можливість стати на ноги в чужій країні та порозумітися з місцевими.
Вже шість років українка Оксана Савчук проживає в Нідерландах. Чотири роки вона працювала архітекторкою у Нідерландах, була академічною дослідницею у сусідній Бельгії, а також депутатом мікрорайону Матенесе в Роттердамі. Після 24 лютого 2022 року стала активно займатися волонтерською діяльністю, допомагати українцям, які через війну опинилися у Нідерландах.
В інтерв’ю Укрінформу Оксана Савчук розповіла про відкриття Українського дому в Роттердамі, як стала його координатором, про команду волонтерів, а також як українцям шукати роботу, щоб не стати жертвами трудової експлуатації, куди звертатися у Нідерландах, якщо таки потрапили у пастку недобросовісних роботодавців.
Про все це ми поговорили у Роттердамі в Українському домі.
СВОЇ ДЛЯ СВОЇХ: ВИСЛУХАТИ, ДОПОМОГТИ, ЗАХИСТИТИ
- Оксано, розкажіть, як народилася ідея створити Український дім у Роттердамі? Хто його фінансує? Як збирали команду?
- Все почалося після повномасштабного вторгнення росії в Україну. До того я мала певні контакти, але активно не займалася гуманітарною допомогою. Український дім - це ініціатива муніципалітету Роттердама. Я прийшла сюди як волонтер, допомагала з перших днів, коли було прийнято рішення, що треба створити центр для українців. Я фарбувала, клала підлогу, складала меблі, допомагала збирати все до купи. А потім я тут так і залишилася, а згодом вже мене взяли на роботу як координатора Українського дому. Справа в тому, що, хоча муніципалітет Роттердама створив цей проєкт, напряму муніципалітет не може ним опікуватися, тож найняв компанію, яка займається менеджментом соціальних центрів, а вони вже запропонували мені бути координатором.
- Що входить у ваші обов’язки?
- Мої прямі робочі обов’язки: забезпечити привітний, чистий, діючий простір для українців, щоб вони могли реалізовувати тут свої ініціативи, тобто мої обов’язки як робітника нідерландської компанії - забезпечення місця та можливостей для українців реалізовувати власні ідеї. Окрім цього я займаюся тим, що сама ініціюю ідеї, шукаю активних людей, які хочуть допомогти, організувати, шукаю фінансування, щоб втілити в життя ініціативи українців, які звертаються до Українського дому. Роблю все, що я можу, аби зробити максимум для українців. Коли 18 березня 2022 року ми відкрили двері, то люди просто почали приходити, знайомитися, пропонувати допомагати, робити щось разом, багато хто залишився тут волонтерити. Є українці, які досі тут як волонтери, а дехто вже повернувся в Україну.
- Скільки у вас тут волонтерів? Яку саме допомогу та інформаційну підтримку можна отримати у центрі?
- У нас є постійний потік волонтерів, я думаю, що 90% з них - це українці, які через війну мають статус тимчасово переміщених осіб. Таким чином, є стабільна група волонтерів, які вже тут з перших днів, а є люди, які приїжджають, з’являються нові помічники. Постійних активних волонтерів-українців у нас десь 25, більшість з них переселенці. Це свої для своїх – вислухати, допомогти, захистити. Постійних нідерландських та інтернаціональних волонтерів у нас усього 10.
Як координатор я також організовую тут прийом та консультацію від різних служб. Наприклад, у нас є спеціалісти з HalloWerk, які допомагають українцям знайти роботу. Це організація, яка допомагає тим, хто шукає роботу, та роботодавцям знайти одне одного. Тож від HalloWerk ми маємо Роксолану, яка тут чотири дні на тиждень, з 10:00 до 17:30 вона допомагає людям з пошуком роботи. Також є ще довідкове бюро. Його працівники проводять тут прийом тричі на тиждень: понеділок, вівторок, четвер з 13:00 до 17:00. Це довідкове бюро муніципалітету Роттердама. Вони спеціалізуються на будь-якій адміністративній інформації суто по муніципалітету Роттердама, зокрема, реєстрація, зміна адреси, оформлення виплат, дають поради щодо інших питань, пояснюють, в які служби звернутися. Консультації надають нідерландські професіонали, разом з якими є перекладач. Роксолана з HalloWerk - українка, тож вона не потребує перекладача. У нас є ще одна служба - це рада з питань прав біженців. Вони приймають двічі на тиждень по дві години і спеціалізуються на всіх питаннях щодо імміграції, спеціальних стікерів, тобто на тому, що пов’язано зі Службою імміграції та натуралізації (IND). І так само вони допомагають людям, які не мають українського громадянства, але жили, навчалися працювали в Україні.
УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ: ВІД МОВНИХ КУРСІВ ДО ПІДЛІТКОВИХ ВЕЧІРОК
- Я бачу, що тут також викладають іноземні мови.
- Так, на разі у нас 9 груп нідерландської мови та 6 груп англійської мови. Нідерландську в нас викладає одна українка, яка давно проживає тут, а також, що дуже цікаво, є одна українка - переміщена особа. Вона вивчила мову до А2 та викладає ази, допомагає початківцям. У неї дуже швидко все вийшло. Я була шокована і навіть запросила її з собою на конференцію. Люди, в яких є хист до мов, можуть за пів року освоїти ази та допомагати своїм землякам. Інші викладачі в нас – це нідерландці-волонтери. Більшість з них мають викладацький досвід, працювали за фахом. Всі працівники Українського дому працюють на волонтерських засадах. Ідея муніципалітету досить проста, вона полягає в тому, щоб такі центри функціонували та розвивалися на силі громади, яка організовуватиме щось разом.
- Яка головна ідея Українського дому?
- Основна ідея заснування Українського дому - надати простір для підтримки та розвитку української громади, незалежно від того, де саме в Роттердамі вони знайшли прихисток. Також сюди приходять українці, які живуть у родинах, де мало персонального простору, бо в них, у кращому випадку, є одна окрема кімната. І тому ідея була в тому, щоб людям було куди піти, щоб побути десь разом з українцями, які їх розуміють. Доволі важко у прийомних сім’ях, особливо коли не знаєш мови. Це стало таким місцем зустрічі, обміну досвідом та інформацією, осередком підтримки та відпочинку.
- У вас тут також проходить багато майстер-класів.
- Так. Ми робимо майстер-класи, зокрема, кулінарії, в’язання, вишивання, розпису. Дуже багато всього. Програма розрахована на різні вікові категорії. Наприклад, у нас є ігрова група, коли молоді мами з маленькими дітками можуть прийти – це для найменших. Також для дітей у нас по п’ятницях діє акторська студія. У нас є пані Ірина, яка має свою акторську студію “Міміка” в Києві , і вона як волонтер тут проводить заняття з акторської майстерності для двох дитячих груп: з 7 до 10 та з 11 до 16 років. Це таке позашкільне заняття, де діти можуть розслабитися, відпочити, вивільнити емоції. Дітям дуже важко, бо в школі вони вчать все нідерландською, вдома онлайн мають українську школу, треба кудись діти всі свої емоції. Так само в нас є одна волонтерка, яка проводить курси шиття для ляльок. На цих курсах вчаться, як моделювати одяг на ляльках. Протягом тижня в нас бувають різні заходи для дітей та батьків, наприклад, роблять букети із фруктів.
Тут можливо все, всі ідеї вітаються. Ми постійно шукаємо ініціативних людей, які хочуть щось робити. Для підлітків у нас також є ініціатива. Наша волонтерка Ніколь працювала в Мистецькому арсеналі і займалася програмами для підлітків. Зараз вона працює тут у музеї та під час канікул завжди придумує щось цікаве для підлітків. Вони роблять інтерактивні походи в музеї, пізнають мистецтво.
Для такої неформальної освіти ми заснували також архітектурну школу , це лабораторія, яка діяла протягом 8 субот. Група з приблизно 30 українських підлітків рефлексувала на тему дому з точки зору архітектури та урбанізму. Цей проєкт ми робили, залучивши фундацію «Кицюня», якою я займалася ще раніше для мистецьких проєктів. А зараз всі українські мистецькі проєкти ми з Уляною Бунь, об’єднавши зусилля, намагаємося робити через фундацію «Vataha» ( Оксана Савчук є її співзасновницею - ред) , і через Український дім ми знаходимо людей, які б хотіли долучитися до цих проєктів, реалізувати себе.
Повертаючись до архітектурної школи, хочу додати, що вона отримала фінансування. Ми змогли взяти на роботу викладачів, троє з них мали досвід викладання в Харківський школі архітектури, і вони теж проводили інтенсивне навчання для українських підлітків. Воно було терапевтичне, бо через концепт будинку діти переосмислювали, що для них дім, наскільки це фізичне поняття, наскільки абстрактне, що можна звідси, з Нідерландів, перенести туди і навпаки.
Ще у нас підлітки з власної ініціативи проводять вечірки. Адже підліткам теж дуже важко емоційно сприймати всю цю ситуацію, вони дуже важко переживають війну. Ці діти зараз живуть у дуже тісних рамках зі своїми батьками, не мають своєї кімнати, свого простору, тож ми вирішили зробити вечірки для підлітків, які проходять в Українському домі. Вони самі все декорують, придумують, створюють собі плейлист, роблять смаколики. Такі вечірки проводяться з 18:00 до 22:00, звісно, що під наглядом дорослих. Обов’язково присутні волонтери, які пройшли курси надання першої медичної допомоги. Ми проводимо такі вечірки раз на 1-2 місяці. Відгуки дуже гарні.
Є спільні заходи з нідерландськими підлітками. Це допомагає з культурним обміном, наприклад, нещодавно в Нідерландах був День короля, нідерландські підлітки та українські разом готувалися до цього великого свята. Важливо, що також практикується мова. Тож, Український дім – це місце, де маємо все - від мовних курсів до підліткових вечірок.
ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВАМИ НЕДОБРОСОВІСНИХ РОБОТОДАВЦІВ
- В Українському домі можна побачити багато інформаційних буклетів. Зокрема, щодо пошуку роботи та як не стати жертвою трудової експлуатації. У березні була інформація, що у Нідерландах понад 200 українців, які опинилися тут через війну, потрапили у пастку недобросовісних роботодавців. Як часто до вас звертаються люди по допомогу з цього питання?
- Чи не найперше питання, з яким українці сюди заходять: як знайти роботу. На жаль, люди не звертаються з питанням, як не стати жертвами недобросовісних роботодавців. Тож ми час від часу проводимо просвітницькі заходи з партнерами з організації FairWork, яка надає підтримку жертвам, зокрема, інформаційну та юридичну. Вони також наймають на роботу українців, щоб ті могли допомагати щодо питань експлуатації.
- З чим до вас приходять українці вже після того, як «обпеклися» у пошуках роботи і стали жертвами?
- Це люди, які шукають роботодавця з житлом, і переважно це погані конструкції. Звісно, це звучить гарно, але якщо це не експлуатація, то робітників «нагрівають» на гроші. У контрактах це дуже часто дивно прописано, і в кінці місяця ви ще й будете винні гроші, а не заробите. І коли люди потрапляють у таку ситуацію, коли вони працюють, а гроші їм не виплачують, то приходять і питають, що вони роблять не так, не розуміють спочатку, що стали жертвами. У таких випадках треба звертатися в FairWork і розповідати, не соромитися, про те, що сталося. Дуже часто люди бояться це робити і навіть не подають скаргу.
- Скільки у вас таких звернень людей?
- Ми не фіксуємо це. У нас немає такої можливості, але я думаю, що на тиждень до нас мінімум одна людина звертається, яка каже, що з нею на квартирі ще людей 5-15 у такій ситуації, теж з України, що гроші не отримують.
- Давайте спробуємо застерегти довірливих українців і перерахуємо, на що важливо звертати увагу під час пошуку роботи в Нідерландах.
- Як ви вже помітили, ось у нас є інформаційні буклети, навіть українською (показує буклет-ред.), щоб застерегти. Ми роздаємо такі буклети, тут є номер телефона FairWork, де спеціалізовані консультанти можуть чітко пояснити ваші права, допомогти звернутися до правоохоронців щодо конкретного випадку або звернутися до трудової інспекції, яка контролює дотримання роботодавцями законодавства про працю. В буклеті є багато порад. Зокрема, що важливо знати, яка мінімальна зарплата в Нідерландах, чи пропонує вам роботодавець адекватну зарплату, скільки робочих годин зазвичай. До мене одного разу прийшов чоловік у перші дні і каже: «Сім днів на тиждень по 12 годин за 1000 євро на місяць - це нормально?» Ні, це не нормально. Переважно 40 годин на тиждень це норма. Мінімальна зарплата кожного року індексується. Не менше 10 – 12 євро на годину. Тобто, все треба перевіряти.
Багато українців шукають роботу в поганих для цього місцях. Вони шукають в соцмережах, і це найгірше місце для пошуку. Так, це швидко, але там немає абсолютно ніякого контролю. Люди можуть бути дуже безвідповідальні. Їдуть, не знають куди, не знають до кого, після спілкування в соцмережах. Є випадки реального рабства, коли людину просто забирають кудись в Нідерландах, у неї забирають телефон, паспорт, і все. Торгівля людьми завжди існувала, тому потрібно бути дуже пильним. Особливо зараз, під час війни, довірливі українці стають дуже легкою здобиччю. Люди дуже довіряють одне одному, і це добре, але також і дуже небезпечно.
Шукати роботу треба в безпечних місцях, тому я дуже лобіювала, щоб у нас тут, в Українському домі, була служба, яка б допомагала з працевлаштуванням одразу з 1-го квітня 2022 року, коли українцям надали право на роботу згідно з директивою тимчасового захисту. Бо ми вже бачили, що в перші дні війні ці експлуататори вже потирали ручки і були готові ловити свою здобич.
Важливо також, щоб вас було зареєстровано в країні належним чином у муніципалітеті і щоб у вас був справжній BSN номер – це унікальний ідентифікаційний номер для кожної людини в Нідерландах, це щось на зразок ідентифікаційного номера в Україні. Важливо, щоб він був зареєстрований саме в Нідерландах, бо бувають випадки, коли якась компанія в іншій країні починає обіцяти українцям, які, наприклад, перебувають у Польщі, роботу в Нідерландах і обіцяють офіційно оформити всі документи. Але дуже часто вони отримують BSN номер без адреси в Нідерландах і тому фактично працюють тут нелегально. Взагалі не треба їхати на роботу з однієї країни, маючи там реєстрацію, в іншу. Це вже дзвіночок, бо вас не можуть взяти на роботу без реєстрації в Нідерландах, без банківської картки в Нідерландах. Тож обіцянки роботи та переоформлення документів з інших країн - це все на 90% обман. Спочатку треба закрити все в іншій країні і тоді вже їхати в Нідерланди та оформлюватися тут як людина, яка тікає від війни, говорити про те, що закрив свій тимчасовий дозвіл на перебування в іншій країні, оформитися тут, лише тоді це все буде легально та правильно. Коли все гаразд з документами, тоді треба звертатися в офіційну рекрутингову компанію та шукати роботу й житло. Занадто привабливі пропозиції небезпечні. Важливо, коли ви йдете на роботу чи співбесіду, також переконатися, що хтось знає про ваше місце перебування. До укладення контракту треба оговорити зарплату, робочі години, самостійно вести облік відпрацьованих годин. Такі поради.
Щоб нас у Нідерландах зрозуміли, не варто кричати
- Розкажіть про гуманітарну допомогу, що тут надають українцям, які тікали від війни.
- Наразі у нас є 5 стендів з одягом. Є рушники, постіль, базові речі, часом бувають меблі, також у нас ще є продуктові набори для людей в скрутних ситуаціях, які щойно приїхали з України, то ми їм допомагаємо, поки вони оформлюють документи. Це не лише базовий продуктовий набір, у нас також є гігієнічні набори із засобами для догляду.
- Я бачу, що у вас тут також є бібліотека.
- Так. Час від часу нам привозять книжки. Допомагає з українськими книжками посольство України в Нідерландах і місцеві бібліотеки, благодійні організації. Люди розбирають книги, коли прочитали, то повертають, це безкоштовно.
Повертаючись до майстер-класів, скажу, що у нас ще є гуртки рукоділля, в’язання, шиття. Ми також допомагаємо із записом дітей на позашкільні заняття. Коли дитина ходить у нідерландську школу, то там, на місці, їй можуть допомогти, але часом буває складно порозумітися чи виникають інші проблеми, тоді можна звернутися до нас, наша Уляна Бунь приймає двічі на тиждень, вона пояснює, як це працює. Ми офіційно можемо записувати дітей на фонд культури та спорту, у нас є договір з ними. Фінансову частину вони беруть на себе. Наприклад, дівчинка хоче ходити на балет у школі, а школа розводить руками, тоді можна звернутися до нашої Уляни Бунь, і вона допоможе знайти вихід: ввести в систему та оформити всі документи на фінансування, тоді все має оплачуватися фондом спорту та культури. Одна дитина може обрати або спорт, або культуру.
- Фундація Ватага також організовує багато акцій та демонстрацій. Яка їхня головна мета?
- Ми проводили демонстрації, але отримали коментарі, що нідерландці не розуміють наші протести: коли людина йде на вулицю та кричить, то вони думають, що ми протестуємо проти нідерландців. І вони питали: «Чого? Що не так? Ми ж і Україні допомагаємо, і все організовуємо для вимушених переселенців. Чого ви незадоволені нами?» Вони думають, що це протест проти уряду, бо вони зазвичай виходять на вулицю, коли їх щось не влаштовує в їхній країні, тому для них це виглядає трохи беззмістовно. Тож, щоб нас зрозуміли, не варто кричати. Ми послухали їх і подумали, як ми можемо це зробити інакше, бо важливі комунікації і результат. Що ми хочемо від світу? І одним з наших перших заходів був забіг пам’яті героїв «Біжу за Україну». Це була дуже успішна акція, бо нідерландці зрозуміли, що ми не протестуємо проти них, а ми виходимо з ідеєю, ми поважаємо людей, які загинули за Україну. І тоді вони побачили, що ми люди з гідністю, з метою, з повагою до інших. Важливо достукатися до нідерландців, перекладати їм зрозумілою для них мовою та знайомими поняттями наші почуття та потреби, а не кричати на них. Потрібно підтримувати контакт з Україною, сконцентруватися на тому, що нас об’єднує, щоби нас продовжували підтримувати.
Ірина Драбок, Гаага
Фото автора