73-річний українець дістався велосипедом до Африки, бо скучив за донькою й онуками

73-річний українець дістався велосипедом до Африки, бо скучив за донькою й онуками

Фото
Укрінформ
73-річний лебединець (Черкащина), а нині житель Ірпеня Микола Цяпкало проїхався велосипедом з Київщини до Марокко, аби відвідати доньку та її сім’ю.

Про це повідомляє портал Стожари.

«Цього літа Микола Цяпкало із Київської області доїхав на велосипеді в африканське місто Марракеш, аби погостювати в дочки. Так він здолав на велосипеді біля 3400 кілометрів шляху через всю Європу до Африки», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, відважний українець - не спортсмен, а лікар. За останні кілька років він здійснив дві великі велоподорожі. Майже два роки тому Микола Цяпкало вирушив велосипедом до Парижа, де жив і навчався внук Миколи Юхимовича Нізар, який з радістю зустрів дідуся – мандрівника. Та пройшов час, і Микола Юхимович знову зібрався в дорогу. Цього разу 73-річний українець вирішив завітати в гості до доньки та її сім’ї, які проживають в Африці – в Марокко.

Велосипеди для подорожей мандрівник складав собі на замовлення. «Ідея поїхати в подорож Європою в мене була давно. Навіть автомобіль собі придбав, аби показати дітям світ. Але на той час можливості такої не було, все робота-турботи. А потім дочки мені сказали, що така мандрівка буде дуже дорогóю. Тож уже через багато років я повернувся до цієї ідеї, але вже не за допомогою автомобіля, а з велосипедом», - розповів Микола Цяпкало.

Професіоналом у спорті він не був, тільки в дитинстві, як і всі хлопчаки, любив покататися на велосипеді. А це вже в останні роки захотілося спробувати, а чи зможе знову проїхатися на двох колесах? Сів та й поїхав, правду кажуть, що розучитися їздити на велосипеді не можна.

Спершу, щоб перевірити сили, Микола Юхимович накатав певний кілометраж, проїхавшись у сусідній населений пункт. «Кілометрів 20 наїздив і навіть не стомився. Підрахував подумки: якщо долати в день до 100 км, то можна пробувати. Тоді вже відважився у свою першу велику подорож. Влітку 2017 року вирішив поїхати у Францію, до свого внука Нізара, який проживає в Реймсі неподалік від столиці», - розповів українець.

Відстань від Ірпеня до Парижа – замалим не 2400 км. Микола Цяпкало вирушив 31 серпня, прибув у кінці вересня. Велосипеда залишив Нізару, а назад полетів уже літаком. Онук почастував діда борщем, зводив у Реймський собор, де брала шлюб із французьким королем наша київська Анна Ярославна, та звозив у Париж – до Ейфелевої вежі та Лувру.

Подорож в гості до дочки Марини в Марокко Микола Цяпкало планував ще на 2018 рік. Встиг відкрити візу, придбати страховку, але так трапилося, що зламав вдома руку.

Цього року вже підготувався більш серйозно, склав маршрут і подався у світи. За сорок днів Микола Юхимович добрався з Ірпеня до Барселони. Дорогу свою легкою не називає: дається взнаки й вік, і незнання англійської мови. Скажімо, в Хорватії, де довелося спілкуватися з місцевими, говорив українською і здогадувався, що кажуть його співрозмовники – мова наша дещо схожа.

Подорожував півднем, їхав здебільшого берегами морів. Перетнув Угорщину, Хорватію, Словенію, Італію та Іспанію, аж доки не вирушив з Барселони літаком і на поромі до Марокко.

«І хоч стояла спекотна погода, та це все ж краще, ніж дощі, бо ночувати доводилося в наметі, а то й під відкритим небом», -  зізнається велосипедист - мандрівник. Ціни на житло на півдні Європи «кусаються»: аби переночувати одну ніч у готелі, потрібно викласти 100-150 євро, каже Микола Цяпкало. Та й харчування, за його словами, дороге, тому він ще в Україні накупив каш у пакетиках, сухих сніданків. Це й виручало в дорозі: власної їжі вистачило аж до Іспанії.

Довелося Миколі Юхимовичу поспілкуватися і з іноземними поліцейськими. Він до цих пір згадує, як в Барселоні не міг втрапити до аеропорту, бо велосипедом туди їхати було заборонено. Зважившись, все-таки поїхав на ньому, та вже за мить мандрівника зупинили поліцейські. Але стражі порядку не лише не покарали туриста, а й викликали йому таксі, щоб довезло до аеропорту.

Приємною несподіванкою став для мандрівника й прийом у столиці Марокко Маракеші. Донька перед приїздом батька поділилася гарною новиною зі своїми українськими друзями з діаспори, а ті, в свою чергу, запросили консула на зустріч з мандрівником. «Я відчув себе щонайменше президентом. Грав оркестр, були квіти й коровай, український прапор. Дуже приємно, повірте» — посміхаючись, розповідає Микола Цяпкало.

Чоловік шкодує, що дуже мало побув у Марокко, – закінчувалася марокканська віза. Але втішається тим, що побачив рідних, подихав свіжим морським повітрям та на собі відчув, що таке жити в Європі. «Я був щасливий, подорожуючи над самим морем. У цій подорожі відпочив душею й відкрив для себе багато нового», - поділився Микола Юхимович.

Хто знає, куди наступного разу подасться Микола Цяпкало? До речі, його внук Нізар перевівся на навчання до Канади, у Монреаль. Можливо, наступна подорож лебединця – мандрівника буде саме туди.

Фото: Ambassade d'Ukraine au Maroc у Facebook, Стожари

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-