Ситуація з коронавірусом змушує українців думати про нього мало не цілодобово. Підраховувати, скільки нових тестів привезли до України спонсори, шукати у себе симптоми і панікувати. Насправді ж важливо налагодити контакт з лікарем, якому ви довіряєте, який буде з вами на зв'язку, запастися приладом або мобільним додатком для вимірювання рівня кисню у крові і не бігати по лікарнях, якщо у вас немає дійсно серйозних, загрозливих для життя симптомів, – каже Катерина Булавінова, інфекціоністка, медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

ЛІКУЮТЬ НЕ ТЕСТИ, А КИСЕНЬ

- Катерино, у соцмережах час від часу спливають історії про те, як когось з коронавірусом невдало лікували, відмовилися тестувати, госпіталізувати. У нас справді так погано лікують?

- Найголовніше у лікуванні пацієнта, в якого ускладнення від COVID-19 – запалення легенів – це кисень. Все побудовано на кисні, що досить незвично, бо люди звикли пити «чарівні» таблетки, зілля, псевдопротивірусні засоби.

Але важливо розуміти і лікарям, і пацієнтам, що оцінювати стан хворого слід за рівнем кисню у крові – сатурацією. Припустимо, пацієнт повідомив, що він з групи ризику, кашляє і з температурою.

Перша дія – потрібно заміряти насичення киснем крові та переконатися, що воно не почало падати і пацієнт у безпеці. У основної маси пацієнтів з COVID-19 хвороба проходить як звичайна вірусна інфекція: кашель, температура, іноді нежить. Окрім парацетамолу для зниження температури і якихось ситуативних препаратів, на кшталт крапель для носа або засобів для полоскання горла, справді нічого не треба.

Але оскільки люди з COVID-19 вмирають від запалення легенів, важливо не прогавити момент, коли людині вже потрібна киснева підтримка. Я зараз не про вентиляцію легенів – вона потрібна у важких випадках. Це також і кисень, який можна отримати через маску і назальні канюлі, приміром, від кисневого концентратора або через центральне підведення кисню у відділенні.

Саме тому стільки зусиль докладає держава, волонтери, донори, бізнесмени, головлікарі, щоб забезпечити лікарні киснем. Я вважає це найголовнішим, але розуміння ситуації не вистачає лікарям і пацієнтам.

Пацієнти надто сфокусовані на тому, щоб зробити собі тести (хоча вони не мають до лікування жодного відношення), але зовсім не дбають про кисень. Тим часом пульсоксиметри досі вільно продаються, хоча спочатку їх розкуповували дуже активно. Це такий прилад, що вішається на палець і вимірює рівень насичення крові киснем. До речі, є додаток для айфонів, з допомогою якого теж можна його вимірювати, достатньо завантажити.

- А чого ж тоді не вистачає лікарням для ефективної роботи? Враження таке, що усе необхідне вже закупили.

- Як на мене, вважати, що якщо ми закупили ШВЛ, це означає, що ми готові, – не зовсім коректно. Дуже важливо, щоб у лікарні, яка приймає багато пацієнтів з пневмонією від COVID-19, була центральна подача кисню з точками доступу у відділеннях. А ще хороші антибіотики обов'язково знадобляться тим, хто перебуває у відділенні інтенсивної терапії.

Але взагалі, готовність медичної системи для мене – це те, як навчені люди. Якщо ви головлікар первинки – у місті або в районі, мені б хотілося, щоб ви точно знали, як саме ваші лікарі відповідають на дзвінки пацієнтів і що в яких випадках рекомендують. Що відбувається, якщо телефонують на «швидку» або приходять до лікарні. Так сказати, по шляху проходження пацієнта усі мають бути підготовлені, чи то візит, чи телефонна консультація, роль якої, як ви знаєте, є зараз дуже високою. В умовах пандемії треба максимально обмежити візити лікарів додому. Тобто готовність – це готовність надати таку консультацію телефоном, яка задовольнить потреби пацієнта і він отримає відповіді на усі свої запитання, вчасно зрозуміти, що з ним щось не так і організувати грамотну госпіталізацію.

- І поки у нас з цим проблеми...

- По-різному. Проблеми є, і є особисті історії пацієнтів, які зіткнулися з ними. Але вирішенням проблем треба займатися, для цього і існує медичний менеджмент, щоб усі проблеми правильно, в деталях оцінити і намагатися усувати щодня.

- Ви кажете – потрібні хороші антибіотики. Очевидно, якщо йдеться про пневмонії, антибіотики – ключовий момент у лікуванні?

- При коронавірусній пневмонії ключовим буде кисень. Але якщо пацієнт потрапляє в стаціонар з важкою пневмонією, антибіотики йому даватимуть все одно. Певні види антибіотиків, які завжди мають бути у наявності – важливі.

- Просто не зовсім зрозуміло – що сподівається знайти увесь світ, винаходячи протоколи лікування, якщо пневмонія успішно лікується антибіотиками. І знайти поки не дуже вдається...

- Антибіотики лікують пневмонії, викликані бактеріями, а от пневмонія, що супроводжує грип або коронавірус – викликана вірусами. Проти вірусу грипу вже є препарат озельтамівір, він при грипі пригнічує розмноження вірусу грипу і відповідно – рятує велику частину здорових легенів від нього. Вірус, грубо кажучи, не встигає «з'їсти» легені. Препарат, щоб пригнічувати розмноження вірусу при COVID-19 або знищувати його – і хочуть знайти вчені. Антибіотик не діє на сам вірус, тому потрібен лише на етапі госпіталізації, реанімації, де ми побоюємося приєднання бактеріальної інфекції, навіть внутрішньолікарняної. Якщо простіше, ковідний вірус вражає легеневу тканину, вони перестають подавати кисень в усі органи і системи в достатній кількості, людина може загинути.

У різних країнах експериментують із застосуванням різноманітних схем лікування. Дуже важливо, щоб це відбувалося тільки в рамках клінічних випробувань і з розумінням, що це лікування є експериментальним і на сьогодні не має доведеної ефективності, і що важливо – розуміння його безпеки. В Україні у мене викликають серйозне занепокоєння спроби пробувати на пацієнтах терапію, яка не має доведеної ефективності проти COVID-19, і пробують цю терапію поза рамками клінічних випробувань. Така практика може бути небезпечною для пацієнта.

- Суперечливої інформації про коронавірус зараз багато. Нещодавно читала, що практично у кожного інфікованого розвивається пневмонія і це показує КТ, але у багатьох вона протікає безсимптомно. Чи можливо таке?

- Неможливо. Наскільки я розумію з існуючих на сьогодні даних – у більшості випадків COVID-19 просто проходить для пацієнта як звичайна ГРВІ, а якщо є пневмонія, пацієнт не може цього не помітити – вона впливає на функцію дихання. Можливо, просто пацієнт не відразу це усвідомлює, списуючи свій поганий стан на температуру та інтоксикацію. Дуже важливо заміряти рівень кисню у крові – пульсоксиметром або мобільним додатком.

- Лякає непередбачуваність хвороби. Люди описують випадки, коли у родичів тижні два хвороба протікала легко, а потім – стрімке погіршення. Чому так?

- Важко коментувати такі випадки, якщо не маєш перед очима детальної задокументованої інформації. Можливо, людина хворіла на щось одне, а потім ще й заразилася ковідною інфекцією. Тому просимо усіх без нагальної потреби не приходити до медустанови, а спочатку спілкуватися з лікарем або диспетчером швидкої допомоги телефоном. Пацієнт може подумати, що у нього COVID-19, побігти до лікарні – і справді заразитися там коронавірусом. Краще не приходити до клініки, а проговорювати необхідність госпіталізації зі своїм сімейним лікарем або лікарем швидкої допомоги.

БОРОТИСЯ ТРЕБА З ХВОРОБОЮ, А НЕ З АНАЛІЗАМИ

- Зараз дуже популярними є теорії про те, що в Україні епідемія піде за особливим, легким сценарієм. Це пов'язують з настанням теплої погоди, традиціями вакцинації від сезонного грипу, БЦЖ. Що думаєте про такі теорії?

- Немає жодних доказів на користь того, що вакцинація БЦЖ – нещодавно проведена або зроблена у дитинстві – допомагає при ковідній інфекції. У новинах з'явилися репортажі, що деякі країни почали проводити клінічні випробування із вакциною БЦЖ, але наразі мені не відомі подробиці та результати.

Якщо міркувати логічно, дорослі, які важко хворіють в Італії та Іспанії, у дитинстві були так само щеплені БЦЖ, як і ми. Тому що БЦЖ в країнах Європи почали використовувати тільки для груп ризику лише нещодавно. Тому теорія не працює зовсім. Щеплення від грипу і пневмококу – будь-яке щеплення, яка «захищає легені», якщо дуже спростити, є дуже корисним. В Україні є випадки виявлення у одного і того самого пацієнта одночасно грипу та COVID-19. Вакцинація від грипу і пневмококу, як на мене, потрібна у будь-якому випадку, а зараз для групи ризику – вже точно важливо максимально захистити легені».

- Що ви думаєте про реальну кількість інфікованих в Україні? Чи не замало виявлено випадків офіційно?

- В Україні ПЛР-тестування на COVID-19 у великих обсягах наразі не проводиться. Тестування, підтвердження COVID за допомогою ПЛР-тестів мають значення для державних рішень, для розуміння епідеміологічних трендів. Для пацієнта статистика значення не має, йому достатньо розуміти, що якщо у нього нежить, температура, кашель, – можливо, це COVID-19 і він повинен берегти від інфікування інших людей. Надіти на себе маску, виходячи з дому, окремо від інших спати, користуватися окремими чашкою, ложкою, рушником, дотримуватися дистанції від інших членів сім'ї не менше 2 метрів. Важливо, щоб кожен пацієнт з температурою, кашлем, нежиттю сприймався як потенційний пацієнт з COVID-19. Але тактика лікування від тестування не залежить.

- Тобто боремося з симптомами, конкретними проявами...

... а не з аналізами.

- Давайте зробимо резюме. Коли треба бігти до лікарні? Орієнтуємося на рівень кисню у крові?

- Не завжди є можливість його виміряти. Кожен має обрати лікаря, якому він довіряє. Часто без лікаря або медсестри об'єктивно оцінити свій стан важко. Правило №1 – знайдіть такого лікаря. Якщо формально, про всяк випадок, підписали декларацію, а з лікарем по-справжньому і не спілкувалися – саме час зателефонувати йому. Розпитати: як вибудувати ваше спілкування з лікарем телефоном найбільш ефективно, які симптоми відстежувати і повідомляти про них лікарю, при яких симптомах викликати «швидку», до якої лікарні, у разі чого, звертатися.

Якщо немає можливості перевірити кисень у крові, для лікаря важливо дуже докладно розпитувати вас про ваше самопочуття та симптоми: нав'язливий сухий кашель, задишка, ускладнене дихання, біль у грудині, наскільки легко знижується температура і як почуваєтеся у моменти, коли знизилася, наскільки виражена млявість...

Лікар зробить висновки, виходячи з розмови з вами, і порадить, чи треба їхати до клініки, і якщо так – то чи треба це зробити самостійно або викликати «швидку». Якщо ж у вас 37,5 і загалом почуваєтеся нормально, ваше завдання – залишатися вдома, берегти оточуючих від зараження, за потреби збивати температуру, пити багато рідини і бути на зв'язку зі своїм лікарем в тому форматі, про який домовитеся.

Тетяна Негода. Київ

Фото з особистого архіву Катерини Булавінової