Танцюють всі: зірки французького балету дали майстер-клас онлайн

Знайомство Клод Бессі з балетною трупою Національної опери України відбулося під час великих новорічних гастролей у Парижі. Тоді українські артисти з аншлагами показали 16 вистав «Лускунчик» на сцені Театру на Єлисейських Полях. Знаменита балерина улюблениця Сержа Лифаря, етуаль Гранд-опера, яка протягом 30 років очолювала Школу танцю при цьому славетному театрі, відвідала кілька вистав, після чого захотіла познайомитися з керівником балетної трупи Аніко Рехвіашвілі. Потім мадам Бессі побувала на відкритому для французької публіки уроці, який проводила педагог театру Тетяна Білецька.

Під враженням від майстерності української трупи Клод Бессі висловила бажання відвідати батьківщину Сержа Лифаря і подивитися ще кілька балетів Національної опери України.

…У великій балетній залі Національної опери, де солісти балету в повному складі вже готувалися до майстер-класу, 87-річна французька зірка з’явилася в супроводі свого багаторічного партнера по сцені володаря премії ім. В. Ніжинського та звання Кавалер мистецтв і літератури, прем’єра, професора балету Гранд-опера Сиріла Атанасова.

Привітавшись з усіма, Клод відразу попрямувала до ряду стільців біля фортепіано – далося взнаки хворе коліно, а 77-річний Сиріл, уже вдягнений для репетиції, надів балетне взуття і вийшов на середину зали.

- Ну що, давай-давай? – звернувся він до артистів, які вже зайняли місця біля балетних станків.

Але перш ніж перейти до «давай-давай», французький маестро мав надіти радіомікрофон, аби солісти балету не пропустили не тільки жодного його руху, а й слова чи звуку. Адже, окрім традиційної балетної термінології, болгарин за походженням Атанасов під час майстер-класу використовував із десяток відомих йому російських слів, трошки англійської, а також наспівував і насвистував деякі мелодії.

Я для себе відзначила чудову фізичну форму маестро – півтори години він танцював майже нарівні з утричі молодшими за нього українськими артистами, проте його прискорене дихання прорвалося в радіомікрофон лише одного разу.

Для публіки, яка зібралася в балетній залі, та й напевно для тих, хто дивився майстер-клас онлайн, це було ще й захоплююче шоу. Наприклад, показавши доволі довгу низку рухів, Атанасов звертався до артистів: «Ну що, запам’ятали?», а потім відвертався від них, казав сам собі: «Кошмар!» і жартома хрестився, мовляв, як це можна запам’ятати і повторити?

А ще дуже цікаво було стежити за кожним рухом маестро – як на мене, сфотографуй його будь-якої миті, це було б художньо довершено!

Тож після закінчення майстер-класу солісти балету довго аплодували професору балету Гранд-опера.

Своїми враженнями від французького професійного тренажу я попросила поділитися кількох артистів.

- Для мені була дуже цікавою сама подача майстер-класу — на позитиві, з усмішкою, з жартами, - підтвердила моє враження від побаченого солістка балету Маргарита Альянах. - Для артиста це найкращий початок ранку, щоб прокинутися і наснажитися перед початком робочого дня. За фізичним навантаженням це наш типовий урок, єдина відмінність — трошки інша техніка. Тут працюють зовсім інші м’язи, і їх дуже корисно розробляти, тому що у сучасній хореографії додається багато всього нового, тож над цим треба працювати, щоб потім не виникало складностей на сцені.

На соліста балету Віктора Іщука справили враження нові для нього нюанси французької балетної школи.

- Вся штука в тому, що я вже 20 років танцюю абсолютно різні партії і досі зустрічаю якісь нові для себе комбінацій рухів, - поділився Віктор. - Сьогодні було кілька дуже цікавих як поєднанням, так і тим, як вони розкладені музично — це для нас нестандартно. Я завжди отримую задоволення від чогось нового. Артист росте від ролі до ролі. Отакі рухи — це маленька роль, яка додає артистові досвіду.

Коли ми підійшли спитати про враження до керівника балетної трупи Нацопери Аніко Рехвіашвілі, виявилося, що в ході майстер-класу в неї був привід трохи понервувати.

- Я переживала, тому що Сиріл і артисти доволі довго одне до одного звикали, - зауважила Аніко. - Потім вони повірили одне одному і середина майстер-класу — це були справді ті французькі відмінності, які ми хотіли бачити і заради чого майстер-клас і був організований. У нас уже немає такого відчуття, що ми чогось не знаємо чи не вміємо, і нас можна вразити лише самим фактом приїзду з Парижа.

Тому, мені здається, що загалом усе дуже добре вдалося.

Керівник балетної трупи розповіла нам, що сьогодні ми побачили гарну, але дуже маленьку частину українсько-французької балетної співпраці, поштовх якій дали гастролі у Парижі. За її словами, майстер-клас – це тільки початок. Зокрема, французьких гостей цікавить наш балет “Снігова королева”, який вони відвідають у суботу увечері. Окрім того, вони знімали оркестрову репетицію вистави, тому що є ідея створити серію фільмів-балетів Національної опери. 14 квітня у межах фестивалю «Французька весна» у Нацопері відбудеться вечір українсько-французького балету.

А ще у столичному театрі хочуть відновити балет Сержа Лифаря “Міражі”, і французькі гості привезли деякі матеріали для ознайомлення. Окрім того, є плани разом із Фондом Сержа Лифаря відновити у Києві міжнародний балетний конкурс його імені.

- Мені дуже приємно, що в балетній залі сьогодні були присутні люди, які мають стосунок до Сержа Лифаря, - зазначила керівник балетної трупи Нацопери. – Це і мадам Бессі, і Сиріл, і представники його фонду, і наша відома балерина Іраіда Лукашова, яка отримувала премію імені Анни Павлової і Вацлава Ніжинського Французької академії танцю з рук Сержа Лифаря. Вона повернулася після багатьох років праці в Європі, пройшла кастинг і зараз працює в нас педагогом. Усі разом ми мріємо повернути творіння нашого видатного земляка на київську сцену.

Насамкінець ми поспілкувалися з головним носієм духу Сержа Лифаря його улюбленою балериною Клод Бессі. Вона зауважила, що балетна трупа Нацопери дуже молода, жива, усе робить упевнено і дуже по-новому.

Клод також розповіла, що познайомилися з Лифарем, коли їй було 14 років, і він став неї всім - і батьком, і матір’ю, і братом, і богом танцю.

- Серж був, з одного боку, дуже добрим до мене, а з другого - дуже вимогливим як професіонал, - згадує легендарна балерина. - Він навчив мене, як одягатися, як поводитися, як розмовляти, як взагалі жити у цій сфері. Тому він для мене все, і тим, якою я сьогодні є, я завдячую лише йому!

Мадам Бессі підтвердила, що Серж Лифар дуже багато розповідав їй про Київ і сказала, що хотіла б побачити відкриту понад 20 років тому меморіальну дошку на фасаді гімназії, де він вчився.

У запитанні, чи й досі за кордоном плутають російський і український балет, видатна балерина не побачила жодного підтексту.

- Мені важко відповісти, тому що я поки що не дуже добре знаю українську і російську балетну школу, - сказала зірка Гранд-опера. - Але для мене більше важить не питання географії — приміром, французька школа щось узяла з італійського балету, - а взаємодія сучасного і класичного балету. Я не проти сучасного балету, але не скажу, що мені все в ньому подобається. Є деякі сучасні трупи, певні особливості, які я люблю, але далеко не все.

Улюблена балерина Сержа Лифаря також зізналася, що багато чекає від цієї поїздки на батьківщину свого вчителя.

- Я привезла з собою фотографії Сержа Лифаря, які хотіла б тут показати і, можливо, подарувати, - поділилася мадам Бессі. - Мені дуже цікаво, які тут є згадки про Сержа Лифаря, тому що у Франції, їх, на жаль, мало.

Надія Юрченко, Київ

Фото Геннадія Мінченка