Цінність часу, або як повернутися до життя після свят

“Тільки уяви, ти тут вже більше ніколи не будеш”, – сказав мені Віталик, коли ми спостерігали красу Таїланду під час подорожі. Коли він промовив це, я відчула якусь фатальність. І справді, мить, що минула, вже ніколи не повториться в нашому житті… Місця, де ми є зараз, вже завтра можуть бути зовсім іншими. І ми точно будемо іншими.

Хочу поділитися з вами особистою практикою щодо цінності часу, менеджменту свого життя та дати відповідь на питання, як же повернутися до роботи після свят.

МІСІЯ ТА ЦІННОСТІ

Вивчаючи зарубіжну літературу та філософію ще в школі, а згодом в університеті, ми обговорювали з викладачами питання: “А в чому цінність життя?” Хтось із великих говорив, що “цінність життя у самому житті”. Для мене воно є великою цінністю, а коли життя наповнене змістом і місією, це особливо надихає. Свою місію я остаточно сформулювала під час навчання в Трансформаційній коучинговій школі. І звучить вона так: зрощувати усвідомлення, щастя та любов серед людей на Землі. Серед людей означає перш за все у собі, а далі вже можу ділитися цим з іншими. Часто можна спостерігати, що люди хочуть чомусь когось навчити, когось “врятувати”, але ви ніколи не зміните світ, якщо не змінилися самі – це я усвідомила, пережила.. З цього твердження виходить наступне: ми ковалі свого щастя, тобто ЛИШЕ МИ, особисто, ВІДПОВІДАЄМО ЗА СВОЄ ЖИТТЯ. Не Президент, не депутати, не директор на підприємстві, не менеджер, не підлеглий/ла, не сусід/ка, не чоловік або дружина, не діти. Лише особисто я відповідальна за всі удачі й виклики, які є в моєму житті. Тоді життя виглядає, як монета – з одного боку – відповідальність, з іншого – цілковита свобода. Людина сама обирає шлях, яким іде. Навіть якщо цього не усвідомлює.

Значно простіше йти, коли у тебе є точка призначення – місія, а по твоїй дорозі орієнтири – цінності. Усвідомлення своїх цінностей – одна із стратегічних задач життя. Вони завжди допоможуть у складній ситуації, допоможуть зробити вибір. Усвідомлені цінності дають людині стержень, хребет, який робить її незламною, якщо звісно людина дотримується цих цінностей і вірна собі. Серед моїх цінностей значне місце займають розвиток, свобода, життя, любов, щастя.

ЯК ЖЕ ЗНАЙТИ СВОЇ ЦІННОСТІ? Випишіть перше, що прийде на думку і що здається важливими. А далі пограйте самі з собою в гру – подискутуйте. На приклад, “Ні… розвиток - це не важливо. Для чого взагалі розвиватися, якщо все і так визначено. Краще сидіти на дивані і просто почекати мани з неба”. Якщо під час таких зворотних думок ви відчуваєте напруження і волосся стає дибки, отже, це цінність, за яку ви готові битися, навіть самі з собою. А потім подумайте, яка з цінностей для вас є основоположною, першочерговою і далі можете розставити їх за пріоритетністю. Звісно, такі речі не завжди легко робити самотужки (я, наприклад, тестувала цінності з подругою-коучем), але варто спробувати. Цінності легше визначити, коли себе знаєш, досліджуєш. Мені чудово допомагають розібратись у собі тренінги з особистого росту, статті, книги, виступи експертів з моєї професійної сфери, психологів, коучів. Слухаючи або читаючи, я відкриваю нові сторінки себе.

Що ж далі робити із цінностями та місією? Задати собі питання - а як часто я рухаюсь у напрямку до своєї місії? Як часто я рухаюся, враховуючи свої орієнтири – цінності? А як часто я зраджую собі, не дотримуючись своїх цінностей? Зазвичай зрада там, де ти міг/могла відчувати себе погано, коли до тебе приходили негативні емоції. Важливо такі речі ідентифікувати, ПРОБАЧИТИ собі і подумати, як зробити так, щоб наступного разу рухатися за цінностями. Дуже корисна штука – самоаналіз. Дозволяє викинути сміття з голови і навести лад для майбутніх перемог.

ПЛАНУВАННЯ – НЕ НАЙГІРШИЙ СПОСІБ ДОСЯГТИ БАЖАНОГО

Розуміючи свою місію та цінності, значно простіше планувати та випрацьовувати бачення свого життя. Особисто я роблю план щороку. Перед Новим роком завжди аналізую, що вдалося, а що ні. І якщо ні, то чому і що готова з цим робити далі. А потім планую наступний рік. Обов’язково роблю план у різних сферах життя – сім’я, справа (не люблю слово – робота), відпочинок, особистий розвиток тощо. Звісно план має рухати людину в напрямку її бачення себе через 5, 10 років і звісно в напрямку до її місії. Методи досягнення ваших цілей не повинні переступати ваші цінності, лише так ви відчуватимете гармонію, щастя та задоволення, від того, коли отримаєте бажане – досягнення цілі. Ще важливо розставляти пріоритети в житті, визначати ключові цілі серед інших. На приклад, серед 8 сфер життя і близько 30 річних цілей, у мене є 2 великі основоположні, з яких я складаю щонайменше 50% свого денного/ тижневого графіку. Але це не означає, що про інші цілі я забуваю. Вони у мене теж на олівці. Мені дуже сподобалась аналогія, яку наводить Браян Трейсі: “Уявіть, чи змогли б ви їхати на машині, маючи одне спущене колесо”. Нещодавно спробували – їхали, але не довго :)

Окрім того, важливо розуміти, яких звершень ви досягнете, якої якості життя, яких навичок, яких нових знайомств, яких емоцій ви відчуєте, якщо дістанетесь точки призначення. Відповідаючи на ці питання, ви значно посилюєте ваші цілі, вам вже хочеться бігти і їх виконувати. Якщо ж ні, то це тоді не ваші цілі, або ж ви ще до кінця не усвідомили, що ваше життя – виключно ваша відповідальність.

ВТІЛЕННЯ АБО ДІАЛОГ ІЗ СОБОЮ – НЕ ШИЗОФРЕНІЯ

У кожному з нас знаходяться щонайменше 2 людини – керівник/ менеджер свого життя і виконавець. І можуть бути такі випадки, особливо після свят, або тривалої відпустки, коли ці 2 людини всередині нас бачать свої призначення по-різному і не хочуть співпрацювати. Менеджер – “Давай, працюй!”, виконавець – “О! Весела картинка у Фейсбуці! О, а ось ще відео цікаве! Ой, друг написав!”. Фраза “Давай працюй!” зазвичай, як не дивно, не працює. Значно сильніше спрацює “Так люба, а яка мета у твоєму житті? Що принесе тобі зараз більше користі – зроблені кроки в напрямку до твоїх цілей, написаних у щоденнику, чи читання подій у ФБ...?”

Діалог з собою – це не шизофренія, це усвідомлення того, де ти є зараз і що для тебе в цю мить є найважливішим. Бо саме ця мить вже ніколи не повториться.

Олександра Скиба

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства