Тріумф Мерк’юрі та невдача служниці: підсумки “Золотого глобуса”

Тріумф Мерк’юрі та невдача служниці: підсумки “Золотого глобуса”

Укрінформ
Один із головних передднів майбутнього “Оскара”, 76 “Золотий глобус” повністю виправдав очікування у плані непередбачуваності та несподіванок.

Останніх, як водиться, не бракувало, і хоч, з одного боку, приблизно окреслилося коло стрічок, які, ймовірно, будуть у центрі уваги й американських кіноакадеміків, з іншого, ситуація з можливими тріумфаторами на “Оскарі” ще більше заплуталася. Певною мірою зорієнтуватися тут допоможе вибір кіноакадеміків британських — BAFTA оголосить номінантів менш як за два дні, - але навряд чи зробить прогнози набагато легшими та менш ризикованими.

Ну а тепер — за порядком. Перша ж і водночас найголовніша категорія “Найкращий фільм (драма)” відразу ж приголомшила неочікуваним рішенням. Вищі шанси на перемогу тут мав “Чорний куклукскланівець” Спайка Лі, який, натомість не здобув жодної із чотирьох нагород, на які претендував, хоча щонайменше Адам Драйвер за роль другого плану в цій картині її точно заслужив. У свою чергу “Богемна рапсодія” досягла стовідсоткового результату, додавши до головної нагороди ще й “Глобус” Рамі Малеку як найкращому актору. Тож, цілком можливо, на обрії “Оскара” вимальовується дещо несподіваний, проте серйозний претендент, враховуючи те, що Малек у змаганні за нагороду від голлівудських журналістів випередив таких потужних суперників, як Віллєм Дефо (“Ван Гог: На порозі вічності”) та Джон Девід Вашингтон (“Чорний куклукскланівець”).

https://www.facebook.com/GoldenGlobes

Менш несподіваним став вибір у номінації “Найкращий фільм (комедія або мюзикл)”, хоча у “Зеленої книги” був принаймні один серйозний конкурент — стильна іронічна “Фаворитка” Йоргоса Лантімоса. Ще тут можна посперечатися стосовно жанру “Зеленої книги”, де, як на мене, набагато більше драми, аніж комедії. А на додачу поміркувати про невелику, але ймовірність того, що настрої могли хитнутися у бік канонічного за всіма параметрами мюзиклу “Мері Поппінс повертається”, чи-то гостросатиричної “Влади”.

Alfonso Cuarón
Альфонсо Куарон. Фото: Getty Images

А от стосовно режисера сумнівів майже не було, попри те, що і Спайк Лі (“Чорний куклукскланівець”), і Адам МакКей (“Влада”) представили на “Золотий глобус” дуже гідні роботи. Альфонсо Куарон із “Римом” від початку вважався фаворитом і здобув заслужену статуетку.

Категорія “Найкраща жіноча роль у драматичному фільмі подарувала чергову несподіванку. Після оголошення номінантів я волів закластися на Ніколь Кідман (“Час відплати”) або Розамунд Пайк (“Особиста війна”), і лише десь позаду них у прогнозах бовваніла Гленн Клоуз (“Дружина”), котра у результаті й перемогла.

Гленн Клоуз
Гленн Клоуз

Проте найприкрішим стало те, що статуетка цього разу обійшла Вігго Мортенсена, який у “Зеленій книзі” склав просто неймовірний дует із Магершалою Алі! Не вплинули на настрої голлівудських журналістів у номінації найкращого актора у комедії або мюзиклі й ностальгічні настрої, тож без нагороди залишився й Роберт Редфорд, який не так давно оголосив про завершення акторської кар’єри. Натомість “Глобус” забрав Крістіан Бейл за роль у “Владі”. Тож шанувальникам Вігго залишається втішатися з перемоги його екранного напарника у виконанні Алі, який виборов нагороду як актор другого плану у комедії або мюзиклі.

Christian Bale
Крістіан Бейл

Беззаперечною, як й у випадку з режисерською виглядала й перемога Олівії Колман, яка, здається, вклала у британську королеву у “Фаворитці” увесь свій талант та емоції. За інших розкладів на перемогу могла б розраховувати Шарліз Терон із дуже непоганою роллю у “Таллі”, яка, вочевидь, узагалі не дозволяє собі недбальства перед камерою, однак Колман своєю надпотужною героїнею просто не лишила їй шансів.

А от у другому плані жіночої комедії або мюзиклу — знову несподіванка. Фаворитками, даруйте за тавтологію, на думку багатьох, вважалися передусім дами з тієї ж “Фаворитки” - Емма Стоун та Рейчел Вайс, проте їх обійшла Реджина Кінг зі стрічки “Якби Білл-стріт могла заговорити”.

Водночас шанувальникам “Зеленої книги” випала нагода порадіти у категорії “Найкращий сценарій”, де вона впевнено взяла гору і над майже такою ж цікавою у плані сценарію “Фавориткою”, і над вишуканим скриптом “Рима” авторства Альфонсо Куарона.

Green Book
“Зелена книга”

У головній музичній номінації на прогнозистів знову чекала пастка: наскільки яскравим, ефектним та емоційним був саундтрек Джастіна Гурвіца позаторік у “Ла-Ла-Ленді”, настільки сірими і бляклими постали теми у “Першій людині”. Проте, як з’ясувалося, для цього було цілком досить. Ну а у категорії “Найкраща пісня” композиція «Shallow» перемогла заслужено. Не те щоб вона була аж надто вражаючою, проте її перевага над рештою - доволі очевидна.

Проте, без перебільшення, найбільше розчарування особисто мене спіткало у номінації “Найкращий анімаційний фільм”. Дуже витончений і бездоганний в усьому мультфільм “Острів собак”, візуал якого запам’ятається, навіть коли кинути оком лише на один кадр цієї стрічки, відверто образили, віддавши перевагу мейнстріму, нехай і досить оригінальному, у вигляді “Людини-павука: Навколо Всесвіту”. Так, кінороботи Уеса Андерсона досить специфічні і, мабуть, не для всіх, але оригінальні ідеї, стиль, відточені елегантні метафори та вправно донесені меседжі, а також увага навіть до найдрібніших деталей, які грають на користь історії, плюс, знову ж таки, мало схожий на будь-який інший, саундтрек Александра Деспли, були цілком варті “Золотого глобуса”. Дуже хочеться, аби цьому мультфільму поталанило надалі, передусім на BAFTі та “Оскарі”.

NBCUniversal via Getty Images
Фото: NBC Universal

Так само, як і перевага “Рима” Куарона над четвіркою конкурентів у номінації "Найкращий фільм іноземною мовою". Тут узагалі було без варіантів, хоча й японські “Магазинні злодюжки”, і німецька “Дівчина” - стрічки вельми цікаві й самобутні. Просто титанічні зусилля, яких доклав мексиканський режисер до створення “Рима”, не оцінити було б чорною невдячністю.

Тепер - до телеформату. Щодо драматичного серіалу, то цікавішим у плані інтриги та несподіваних сюжетних ходів видавалася теленовела “Вбиваючи Єву”, проте перевагу віддали “Американцям”. Втім, Сандра О таки виборола статуетку як найкраща актриса драматичного серіалу - її робота у “Вбиваючи Єву” справді варта найвищих оцінок.

У комедійному сегменті на перший план висунувся “Метод Комінські”, що тріумфував у двох номінаціях: власне як серіал і легендарний Майкл Дуглас як актор. Натомість трохи відступила у затінок “Дивовижна місіс Мейзел”, втім, Рейчел Броснаген зберегла за собою минулорічну нагороду у номінації “Найкраща акторка у телесеріалі (комедія або мюзикл)”.

Richard Madden
Річард Медден. Фото: Allen J. Schaben / Los Angeles Times

Водночас вельми цікава інтрига точилася у номінації “Найкращий актор у драматичному телесеріалі”, де склад претендентів був доволі рівним. Першого серед рівних й обрали — Річарда Меддена з “Охоронця”.

Серіалу-лідеру за кількістю номінацій (4) - “Вбивству Джанні Версаче: Американська історія злочинів” не вдалося здобути максимального результату, але у двох він таки переміг: власне серіал та Даррен Крісс як найкращий актор у міні-серіалі або телефільмі. Останньому довелося витримати надсерйозну конкуренцію у своїй номінації в особі Бенедикта Камбербетча (“Патрік Мелроуз”), Антоніо Бандераса (“Геній: Пікассо”), Г’ю Гранта (“Дуже англійський скандал”) та Даніеля Брюля (“Алієніст”).

Цікаво було й у категорії “Найкраща жіноча роль у міні-серіалі або телефільмі”). Головна роль Емі Адамс у пасторально-пронизливих “Гострих предметах” про лиховісні, хоча зовні сонні будні американського Півдня, де шафи у домах ледь не лускають від кістяків, захованих у них, справляє дуже сильне враження, проте “Глобус” віддали Патрісіі Аркетт за “Втечу у Даннеморі”. Але без нагороди дуже вдала телеадаптація роману Гілліан Флінн таки не залишилася: аристократично безжальну і незворушну “принцесу Півдня” у неперевершеному виконанні Патрісіі Кларксон (мати героїні Емі Адамс) неможливо було не відзначити “Золотим глобусом”.

Ну і Бен Вішоу, поза сумнівом, зіграв дуже цікаву й неординарну роль (яких, до слова, у його творчій біографії більшість) у “Дуже англійському скандалі”. Тож і тут нагорода цілком заслужена.

Водночас впало в око, що здала минулорічні позиції “Розповідь служниці”, І ті, хто бачив другий сезон, напевно погодяться з тим, що він значно поступається попередньому, передусім, вочевидь, тому, що для історії, яка вже не спиралася на літературне першоджерело (однойменний роман Маргарет Етвуд), не вдалося знайти цікавого й оригінального розвитку. Тож все звелося до повторення вже вивченого. Відтак сам серіал цьогоріч узагалі не отримав номінації, а Елізабет Мосс та Івонн Страховськи програли у відповідних категоріях своїм конкуренткам.

Ben Whishaw
Бен Вішоу

Не вдалося повернути колишні позиції й “Світу Дикого Заходу”. Причини в дечому подібні до тих, що їх має у другому сезоні “Розповідь служниці”, проте тут не поталанило власне Тенді Ньютон, яка номінувалася від цього серіалу як претендентка на найкращу актрису другого плану. Цікавої історії більше бракувало не загалом другому сезону, а власне героїні Ньютон, яка моментами, здається, просто не знала, куди розвивати цей образ, і відверто губилася на тлі решти персонажів.

Не спрацював цього разу і такий, здавалося б, безпрограшний хід, як залучення у серіали ТОП-зірок повного метра. Про Антоніо Бандераса я вже згадував. “Поверненню додому” не допомогла Джулія Робертс, серіалу “Жартую” не допоміг виграти статуетку Джим Керрі, а Пенелопа Крус, попри доволі вдалий виступ на 76 “Золотому глобусі” “Вбивства Джанні Версаче”, не вдалося додати до скарбнички його нагород перемогу у категорії “Найкраща акторка другого плану в міні-серіалі або телефільмі”.

Не можна не оцінити й премію Сесіля Б. Де Мілля, якою відзначили голлівудського ветерана Джеффа Бріджеса, що мені, як його палкому шанувальнику, удвічі приємно. Хто-хто, а Джефф, який за свою кар’єру, здається, не зіграв жодної поганої, ба навіть просто посередньої ролі, заслужив на це.

Отже, 76 “Золотий глобус” додав поживи для роздумів. Які рішення Асоціації іноземної преси при Голлівуді були більше випадковими чи продиктовані, так би мовити, сплеском настроів, а які досить прозоро натякнули на певні пріоритети, якими керуватимуться фахівці у визначенні найкращих стрічок та акторських робіт, дізнаємося вже незабаром. Відтак сезон кінонагород набирає обертів. Далі буде.

Михайло Коронкевич, Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-