1 серпня: народний календар і астровісник

В Україні останній місяць літа дістав назву пов’язану зі жнивами. Як відомо, серп – знаряддя, яким у давнину жали зернові. Назва цього місяця має спільнослов’янське значення. У чеській, польській та словенській мовах восьмий місяць року йменується «српен», «сєрпєнь» та «велікі српан». Білоруси ж серпень називають «жнівнем». На наших теренах в давнину для серпня існували й інші назви: «копень» (від кіп жита на полях); «густир» (від густого врожаю на полях та в садках), «хлібочол», «жнивець» (пора дозрівання зерна). А ще величали «спасівцем», бо припадає на цей місяць аж три Спаса (Медовий – 14 серпня, Яблучний – 19 серпня та Горіховий – 29 серпня), а також Спасівка – двотижневий піст перед Першою Пречистою.

А ще цього дня православні згадують преподобну Макрину Каппадокійську, сестру святителя Василя Великого. Макрина була настоятелькою однієї з перших в Малій Азії жіночих чернечих спільнот, яких пізніше почали називати василіянками. Надзвичайний вплив вона мала на свого молодшого брата Василія, який за її прикладом став ченцем. Святій Макрині моляться за здоров’я своє і близьких. Також жінки просять святу про благополуччя і щасливе сімейне життя.

У народі цей день називають «Мокрини»; раніше вважалося, що це останній день літа: «Свята Мокрина осінь приносить». І по ньому передбачали погоду на осінь: якщо йде дощ –  восени буде мокро й холодно, якщо сонячно – тепло й сухо.

Іменини святкують Роман, Стефан, Григорій.

Сьогоднішній 19-ий день належить до несприятливих – він важкий і небезпечний, але активний. Куди не поткнися – червоне світло, застереження. А ще він найконфліктніший в усьому місячному циклі. Необережне слово або й погляд може призвести до трагічних наслідків, тож посилений самоконтроль не завадить. Можна сказати, що цей місячний день є своєрідною «перевіркою на міцність». Витримаєте – добре, ні – що ж: знову доведеться котити наче тому Сізіфу каменюку вгору. Звісно: комусь пурхати легкокрилим метеликом, а комусь і поважче праця знайдеться… Ну що ж, як казав один мудрий чоловік, «Коли все йде прахом – філософствуй!»

Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1904 році: +10; а найтеплішим у 1936 - +35,9.