Чекання матерів під дверима операційної - 19.07.2018 11:32 — Новини Укрінформ
Чекання матерів під дверима операційної

Чекання матерів під дверима операційної

3370
Ukrinform
Один день у центрі дитячої кардіології та кардіохірургії

...Новонароджена дівчинка лежить під лампами денного світла, підключена до різних приладів, і цілодобово бачить перед собою лише людей у білих халатах. Поки її дім – це реанімаційне відділення Центру дитячої кардіології та кардіохірургії. Тут борються за її життя і повноцінне здорове майбутнє.

Поруч такі ж малюки – до тендітних ручок тягнуться крапельниці, до носиків – трубочки від реанімаційного обладнання. Це – відкрита реанімація, куди пускають батьків і вони допомагають медикам доглядати за дітками.

У тих, хто лікує людські серця, є своє свято - Всесвітній день кардіолога, його відзначають на початку липня. Цього дня ми вирішили побувати в Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України і дізнатися про його успіхи й проблеми.

Днем його народження можна вважати 2003 рік, до свого 15-річчя Центр підійшов у ранзі єдиного високоспеціалізованого медичного закладу в Україні. Офіційно те, чим займаються його лікарі, зветься так: «корекція найскладніших уроджених вад серця незалежно від віку пацієнта». Втім тут не лише лікують, а й діагностують вади серця у маленьких пацієнтів.

…Головний лікар Центру Володимир Жовнір щойно закінчив складну операцію,яка тривала кілька годин. Виглядає стомленим, але на обличчі усмішка: маленьке життя врятовано. Йому б зараз відпочити, але присвячує нам кілька дорогоцінних хвилин:

- Найдовші операції – ті, коли серце не скорочується і починається кровотеча. Тоді декілька діб уся бригада не виходить з операційної. Але коли дитину врятовано - не відчуваєш ні недосипання, ні недоїдання. Лише радість від того, що малюк живий і в нього є майбутнє. Найгірше на душі, коли робиш все можливе, але маленький пацієнт не виживає. Повідомити про це батькам – найтяжче в нашій роботі..,- з відвертістю розповідає лікар.

Яка з операцій була в його житті найдовшою? Вона тривала аж дві доби, згадує Володимир Аполлонович. А найменшим його пацієнтом був малюк вагою всього у 900 грамів…

Боротьба іде за кожного. В адміністрації Центру нам дали довідку: рівень післяопераційної смертності у Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії становить 1 %. Мало це чи багато? Порівняйте: у кращих західноєвропейських і американських клініках він вищий -2–3 %

- Колись, ще на етапі розвитку кардіохірургії, операції на серці у дітей масою до 20 кілограм не проводили, - розповідає керівник соціальної служби Центру Сергій Нагорянський. - Пізніше – не оперували дітей віком до одного року. Через деякий час почали оперувати новонароджених, але з них майже чверть гинула. 99-процентна післяопераційна виживаність малюків у нашому Центрі – це результат тривалих пошуків і зусиль…

Сергій Нагорянський знає про кардіоцентр усе: імена маленьких пацієнтів та їхні історії хвороби, пам’ятає тих, хто лікувався тут декілька років тому, спілкується з батьками і допомагає їм, якщо треба вирішити якісь позамедичні проблеми. У Центрі є власна соціальна служба,в обов`язки якої входять консультації та психологічна підтримка батьків.

Лікарі знають, що будь-яку хворобу краще попередити, ніж лікувати, але майбутні матері над цим замислюються не завжди. Тому Володимир Жовнір настійно радить вагітним обстежуватися, аби можна було виявити серцеву патологію у плода, та й новонароджених варто своєчасно показати лікареві-кардіологу.

- Ми вже з 20-го тижня вагітності  можемо визначити, чи є у дитини проблеми із серцем. А за статистикою, на 1 тисячу новонароджених 14 мають уроджені пороки серця, і половина з цих випадків потребує негайного оперативного втручання, – підкреслює головлікар.

Якщо трапиться так, що під час обстеження вагітної лікар запідозрить патологію із серцем у плода, він повинен дати направлення на консультацію до Центру дитячої кардіології та кардіохірургії.

- І що в такому разі робити жінці? – не можу не спитати лікаря.

- Якщо фахівці Центру підтверджують патологію, то жінці дають направлення до пологового будинку № 5 чи № 7 у Києві, з якого новонародженого оперативно перевозять до Центру. Таких вагітних ми «програмуємо» народжувати у Києві, і через 20–30 хвилин після народження малюк уже в нашому центрі, – пояснив Жовнір.

Він переконаний, що «їхні» діти мають усі шанси на повноцінне життя в майбутньому. І досі згадує одну маленьку пацієнтку, яка не просто одужала і потім нічим не відрізнялася від ровесниць… навпаки, відрізнялася - стала професійною балериною.

Не тільки вчителі дають путівку у велику професію, а виявляється, ще й хірурги.

- На жаль, - зітхає лікар, - більше шансів мати уроджені аномалії серця не тільки у тих дітей, чиї батьки також мають кардіологічні проблеми, а й у цілком здорових, які втім ведуть шкідливий спосіб життя, палять, зловживають алкоголем.

Тут уже, очевидно, медицина безсила…

Якщо звернутися до цифр, то варто згадати, що Центр  може одночасно прийняти 250 пацієнтів, має 178 стаціонарних та 72 реанімаційних місця. Тут працює поліклініка, приймальне відділення, 6 кардіохірургічних операційних та 3 операційні для проведення кардіологічних ендоваскулярних (тих, що проводяться доступом через судини) операцій і процедур. Є тут потужні відділення радіології, реабілітації, лабораторне відділення, банк крові, наукові відділи, кафедра дитячої кардіології НМАПО ім. П. Л. Шупика тощо.

У 2009 році в Центрі вперше у світі проведено операцію в перші години життя з використанням пуповинної крові. Це коли малюку переливають кров з пуповини замість того, щоб використовувати донорську. На рахунку Центру майже 300 таких операцій.

Керує Центром – видатний кардіохірург Ілля Ємець. У нього чимало регалій - доктор медичних наук, заслужений лікар України, професор кафедри дитячої кардіології та кардіохірургії НМАПО ім. П. Л. Шупика, член правління Європейської асоціації кардіоторакальних хірургів. А ще він відомий благодійник.

Ілля Ємець першим в Україні та на пострадянському просторі почав успішно оперувати новонароджених із складними вадами серця, почав практикувати пластичні операції на клапанах серця у дітей раннього віку (без використання штучних матеріалів). Можна сказати, саме він і  заснував в Україні школу дитячої кардіології та кардіохірургії.       

Зазвичай усі ми більше лаємо нашу медицину, ніж хвалимо. Щоб бути об`єктивною, я спробувала знайти на різних профільних інтернет-сайтах якийсь негатив про Центр. Може когось із пацієнтів образили, чи лікували непрофесійно?

І знаєте, не знайшла. Натомість – чимало відгуків від матерів тих діток, яких оперували київські кардіологи. В них стільки болю, стільки переживань і стільки надії! Ось лише один з відгуків від мами-киянки:

«Про порок серця дитини ми дізналися, коли малятку було 1,5 місяця, і з тих пір в душі були постійні тривога і переживання! Складно передати словами, наскільки сильно ми переживали за нашу дочку весь цей період. Кожен візит до кардіолога наганяв страх операції, що наближається. В 1,1 року кардіолог дав направлення на операцію. У доньки був дефект передсердної перегородки 20мм. Звичайно, ми дуже переживали за дочку, але все пройшло добре. Усе це важко – операція, реанімація, реабілітація. Але головне те, що після – ваше чадо буде здоровим і зможе жити повноцінним життям! Пару слів про палати: більшість палат розраховано на 4–8 осіб, є одна палата на двох діток. Усі палати чисті, а медперсонал добрий і уважний. Спасибі вам!»

І все ж, проблеми є. Керівник соціальної служби Центру розповів, що вже 12 років у Центрі діє державна програма, якою передбачено безкоштовне надання дітям до 18 років усього спектру кардіопослуг, включаючи проведення операцій. А от грошей на нове обладнання не вистачає.

Нині все коштує недешево. За його словами, середня вартість одного сучасного реанімаційного місця – 150 тис. євро. Зараз Центр має потребу в апараті штучного кровообігу та професійній пральній машинці із сушаркою (вартість такої становить приблизно 0,5 млн грн), а також дефібриляторі.

Добре, що є благодійні фонди, які допомагають Центру. Він активно веде сторінки у соціальних мережах, долучається до різних акцій. Наприклад,щороку гроші, виручені від спортивно-благодійної акції «Пробіг під каштанами», йдуть на закупівлю нового обладнання для пацієнтів Центру.

Іще кілька цифр, наведених Нагорянським: за останні 15 років у Центрі проконсультовано понад 526 тисяч пацієнтів з уродженими та набутими вадами серця, виконано понад 26 тисяч кардіохірургічних операцій, у тому числі у 8 тисяч 176  дітей віком до одного року.

А ще медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії відомий не лише в Україні, а й за її межами – тут навчаються фахівці з Афганістану, Казахстану, Киргизії і навіть Німеччини. За допомогою щотижневого телемосту Київ – Сіетл обмінюються досвідом з американськими колегами.

- Якщо казати про пацієнтів з-за кордону, то найбільше їх у Центрі – з Молдови. У 2010 році було укладено угоду з Міністерством охорони здоров’я цієї країни про допомогу дітям з уродженими вадами серця і за декілька останніх років було проконсультовано понад 650 пацієнтів з Молдови, прооперовано – понад 300, - розповіли у закладі.

Поки ми спілкувалися з персоналом, в атріумі Центру біля дверей операційних, батьки чекали на повідомлення, можливо, найважливіше у їхньому житті – чи буде дитина жити, і чи зможе вона жити повноцінно.

Хтось тихо говорив по телефону, хтось – сидів, заглибившись у свої думки, хтось понуро вивчав блискучу плитку лікарняної підлоги, дехто, нервово крокував по колу, жінка – квапливо змахнула зі щоки сльозу.

…Це невимовно тяжко – відчувати, що там зараз твоя дитина, прикута до ліжка, і відчувати попереду лише невідомість, але час і технології не стоять на місці, і якщо комусь вже судилося опинилися біля дверей реанімаційного відділення Центру дитячої кардіології та кардіохірургії, то нехай за ними на них чекає лише здорове і щасливе майбутнє.   

Ярослава Золотько. Київ.

Фото Юлії Овсяннікової

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>