Андре Тан, український дизайнер - 21.07.2018 13:54 — Новини Укрінформ
Андре Тан, український дизайнер
Західна Україна ближче до Європи і любить все спокійне, мінімалістське, а східна - горох, смужки і червоні сукні
21.07.2018 13:54 5544

Іноді трапляється, що ти довго-довго знаєш ім'я людини, навіть носиш речі, до яких торкалася її рука, але сприймаєш її, виключно, як абстрактний бренд, потім раптом зустрічаєш у реальному житті, а людина – надзвичайно живий і цікавий співрозмовник. У мене так вийшло з дизайнером Андре Таном.

Банально, але на інтерв'ю з ним, я вирішила одягти сукню від нього ж, подивимося, думаю, визнає відомий модельєр своє творіння. Визнав одразу, обом було приємно і смішно, бесіда задалася, поспішаю поділитися.

- Андре, ви входите до десятки кращих модельєрів України, вас називають найбільш комерційно успішним українським дизайнером, у вас одягаються, як селебрітіз, так і звичайні жінки - своїми моделями і ціновою політикою ви до вподоби всім. Повідайте, чи легко в Україні вести модний бізнес?

- Ви знаєте, з одного боку дуже легко, а з іншого - складно. Українська фешн-індустрія тільки зароджується, і є ряд питань, з якими ми стикаємося, починаючи від постачання тканин і закінчуючи оподаткуванням.

Зараз молодим дизайнерам, безумовно, набагато простіше, тому що ми - їх попередники, вже пробили кам'яну стіну, і зараз вони спокійно продаються нарівні з відомими світовими брендами. Припустимо, 12 років тому, коли я говорив, що хочу продаватися виключно в магазинах, де продаються Ів Сен-Лоран, Діор і інші європейські кутюр'є, наді мною сміялися і говорили: «...хлопчику, хто ти такий, щоб твій одяг продавався поряд з такими відомими брендами?».

Але все ж я став першим, хто представив свій одяг у Парижі на Тижні моди, а в 2004 році вже там відкрив свій перший бутік. Я першим відкрив шоу-рум в Мілані. Я робив це, розуміючи, що від моєї діяльності залежить ще й те, як будуть працювати мої послідовники.

Те саме і щодо виробництва. Раніше фабрики не хотіли з нами навіть говорити, а зараз багато українських дизайнерів працюють з вітчизняними фабриками.

Звісно, є низка питань, які потрібно вирішувати, тому що, коли ти заходиш у велику існуючу систему, ти розумієш, що ти - маленький гвинтик.

- Ви зовсім юним увірвалися в модну індустрію, і відтоді наполегливо працюєте. Скільки магазинів зараз налічує ваша мережа? Вони ж є у всіх великих містах України?

- Вже не тільки у великих. Ми відкриваємося навіть у містах, де є 150 тисяч населення. Зараз лінійка Andre Tan налічує понад 43 магазини, і ми відкриваємо ще 17.

Дизайнери завжди живуть на півроку, або й на рік вперед, днями колекція Осінь-зима майбутнього сезону надійде в продаж, а ми вже закінчуємо колекцію Літо-19 року. Зараз, в серпні лечу замовляти тканини Осінь-зима-19/20. Дизайнер, він такий трошки ф'ючерист, завжди повинен, як мінімум, на півроку вперед передбачати тенденції.

І головна новина в тому, що в цьому сезоні ми запускаємо лінію Andre Tan Kids, і тепер у нас буде 100% сімейний бренд, де будуть одягатися жінки, чоловіки і діти.

- А знаєте, чому я про міста запитала? Хотіла про регіональні уподобання дізнатися. З вашим брендом я, наприклад, познайомилася у Севастополі, ще задовго до анексії Криму, ви там відкрили свій магазин, який відразу став досить популярним. Так от, відрізняється смак жінок у різних куточках України, і чи берете ви це під увагу, формуючи асортимент у тому чи іншому місті?

- Дуже хороше запитання. Це говорить про те, що ви розумієтеся на фешн-індустрії. Я завжди кажу, що не буває некрасивих суконь, бувають тільки сукні, які не знайшли свого споживача.

Безумовно, є сукні, блузи, спідниці, які більше сприймає західна Україна, є моделі, які більше любить східна. Україна настільки багатогранна і різна, що, за рахунок того, що ми робимо велику кількість моделей, але шиємо їх в невеликій кількості, у нас практично ніколи немає залишків. Ми постійно переміщуємо товар по Україні.

Якщо щось не оцінили жінки, припустимо, в західних регіонах, то це напевно буде хіт на сході чи на півдні.

Смаки дійсно відрізняються. Західна Україна ближче до Європи, вона любить все таке сіре спокійне, мінімалістське. Східна Україна навпаки - горохи, смужки, червоні сукні.

Ну, Одеса, це взагалі окрема історія, вони ж харчуються сонцем і хочуть, щоб це сонце було в кожному виробі, тому їм обов'язково потрібен канарковий жовтий.

Ми робимо велику кількість моделей, відшиваючи їх невеликими партіями, тому, у нас все зносять з полиць.

- А з яких тканин ви шиєте: виключно імпортного виробництва чи, все ж, українські використовуєте?

- Всю продукцію ми виробляємо тільки в Україні, але не з української тканини, оскільки вітчизняне текстильне виробництво ще перебуває у зародковому стані.

Я одягаю одну з вітчизняних авіакомпаній і мав велике замовлення тканини для «Чексил», це чернігівська фабрика, яка виробляє вовну. Вони мені проморочили голову сім місяців, але так і не виробили два кілометри вовни. Хоча, була така хороша задумка: українська авіакомпанія, український дизайнер, українська тканина... Але, на жаль, я плюнув і довелося привозити тканину з Італії.

Тож тканини ми привозимо виключно з Італії та Туреччини. Трішечки мережива з Дубая. На жаль, поки що в Україні не навчилися робити тканини якісно, а для мене це дуже важливо, адже, тканина - це основа основ всієї колекції.

- Тоді за рахунок чого вам вдається утримувати такі демократичні ціни, адже вартість імпортної тканини мала б істотно впливати на ціноутворення в бік збільшення?

- Я вам скажу чесно, компанії Andre Tan вже 18 років, але саме бізнесу а.TaN - в серпні буде 8 років. І на початку я двічі був банкрутом, бо в мене була мізерна націнка, я шив 20 суконь, але націнку давав 3 копійки, образно кажучи, для того, щоб тримати певну цінову політику.

І тільки після 15-го магазину я почав заробляти. Але то була моя початкова стратегія - я повинен заробляти трошки, але на кількості моделей, тому що я вважаю, що в кожній країні повинен бути свій дизайнер Майкл Корс, який одягає всю Америку, і кожна американка може собі дозволити купити його плаття або сумку.

Чесно, було нелегко, але найголовніше, що клієнти оцінили це. Коли використовується хороша брендова тканина і добра фурнітура, і при цьому все пошито в Україні - виходить така смачна ціна.

Справа ще й у тому, що у нас є унікальна можливість через партнера Massimo Dutti, з яким ми працюємо вже понад 7 років, купувати в Італії брендові тканини Brioni, Dolce Gabbana, Blumarine.

Коли ми приїжджаємо на фабрику з виробництва тканини - припустимо це тканина Dolce Gabbana - мінімальне замовлення складатиме чотири кілометри. Але Dolce Gabbana потрібно всього 3,5 кілометри, і на фабриці залишаються ці 500 метрів. Приїжджає Андре Тан, і забирає цю решту півкілометра за іншою ціною. Всі задоволені: Dolce Gabbana цей надлишок був не потрібен, для фабрики це добре, що тканина не лежатиме на складі, а ми отримуємо одяг з брендових тканин за дуже хорошою ціною. Я вже розкрив майже всі секрети свого бренду!

- Я ще помітила, що чоловічого одягу у вас набагато менше, ніж жіночого, а ціна на нього вища. Чому так?

- Взагалі, чоловічий одяг, завжди, в усьому світі, мінімум на 30% дорожчий. Тому що для жінки важливий «вау-ефект», а для чоловіка важливо, щоб це була, якщо не вовна, то вовна з кашеміром, ще й з бавовною, і трішечки спандекса для того, щоб тяглося.

Тому всі чоловічі тканини відпочатку мінімум на 50% дорожче. Жінка може собі дозволити якісь міксовки, добавки, трошки синтетики, 12-15 відсотків, а для чоловіка це неприйнятно. Для нього, перш за все, важливий простий дизайн, але дуже-дуже крута якість тканини.

- Це й дитячого одягу стосується? Здавалося б, тканини йде менше, але ціна, як на дорослих.

- У дитячому інші пріоритети, там все просто - найголовніше, це бавовна і бавовняний трикотаж.

На нашу дитячу лінію цінова політика буде ще нижчою, ніж на жіночу. У мене самого є донька, я знаю, як «горить» на ній одяг, тому мені важливо, щоб він коштував доступних грошей - впала, роздерла джинси або кофтинку, і я можу це спокійно викинути, не замислюючись, скільки воно коштує.

Якщо в жіночій лінії у нас середній плюс, у чоловічій лінії - середній плюс-плюс, то в дитячій це буде середній мінус. Це трішки інше завдання, і я проходитиму ті ж кола пекла, що і з жіночим одягом, коли тільки починав.

- І коли вже можна буде купувати дитячу колекцію від вас?

- Вже в середині серпня ми відкриваємо двері 10 магазинів Andre Tan Kids.

- Вас вже сто разів питали, і я запитаю, як сталося, що ви обрали таку професію?

- Ви знаєте, мене Бог милував, у мене не було труднощів з вибором професії, моя бабуся навіть каже, що я народився з ножицями в руках. Я постійно малював, різав, кроїв і шматував, і, власне, у 9 років я вирішив, що точно буду дизайнером. У 10 років пішов на курси крою та шиття, а в 11 у мене вже була перша дитяча колекція сарафанів. Тому, у мене все було складно, важко, але «степ бай степ»...

Зараз у мене є Навчальний центр "Академія стилю і дизайну Andre TAN", і багато молоді спеціалісти, які приходять в цю індустрію, хочуть все і одразу, а я їм пояснюю, що так не буває, спочатку потрібно робити 4 кроки назад для того, щоб розбігтися і перестрибнути цей трамплін.

Коли ти починаєш щось нове, ти повинен спочатку щось віддати: себе, свої знання, свій мозок, все що завгодно, для того, щоб потім щось отримати.

- Ви заговорили про молодих дизайнерів, а ви стежите за ними, можете назвати, хто вам подобається, на кого варто звернути увагу серед нових зірок модної індустрії, їх зараз так багато з'явилося?

- Я вважаю, що конкуренція - це насамперед народження якості. Але я за якісну конкуренцію, тому що і у нас, і в усьому світі зараз величезна проблема: раніше всі, у кого був рот, співали, тепер всі, у кого є руки, шиють. Причому шиють незалежно від того, виходить у них це чи ні.

Дизайнер повинен вміти і шити і кроїти, і малювати, і мати, природно, хороший смак. І зараз я пояснюю молодим, якщо ви хочете цим займатися, тоді ви повинні знати всі етапи виробництва - від початку до кінця.

Мені пощастило, я навчався в Лондоні, а там відразу на першому уроці, тебе садять за швейну машинку і кажуть: поший спідницю, - або ставлять натюрморт і кажуть: намалюй. Тільки після цього з тобою далі продовжать спілкування, хоча навчання коштує 20000 фунтів стерлінгів, тобто, що гроші самі по собі ще нічого не означають.

А зараз дуже багато «талантів», які пошили дві сукні, продали їх своїм подругам або дівчаткам через Instagram, і після цього вже вважають, що вони дизайнери.

Хоча, звичайно, є величезна плеяда талановитих дизайнерів, які заявили про себе вже не тільки в Україні, а й за кордоном. Я підтримую з ними відносини, спілкуюся, починаючи від Лілі Літковської, Кості Омелі, я зараз всіх і не згадаю, і вони дійсно створюють якісний міжнародний продукт, який не соромно показати ні в Парижі, ні в Мілані, ні, тим більше, в Україні.

- Чи збільшився в останні роки попит на українських дизайнерів за кордоном?

- Завдяки відомим подіям у нашій країні, Україна стала популярною на весь світ, що, природно, позначилося на популярності наших дизайнерів.

У Франції зараз взагалі культ грузинських і українських дизайнерів. Раніше, в 2007-2008 році, коли я говорив, що я з України, мене запитували: а де це, поряд з Албанією? Зараз ніхто не ставить таких питань, тому що, всі кажуть: Ukraine, клас, круто!

Українські дизайнери істотно розширили сітку продажів, і цьому підтвердження Віта Кім зі своїми вишиванками. Вона одягла в них весь світ!

Ба більше, зараз багато європейські дизайнери - Valentino, Жан-Поль Готьє, надихаються українською культурою, і ми бачимо відгомін українських вишиванок і нашого національного вбрання у багатьох європейських колекціях.

- Що ви скажете про вуличну моду? Вона відрізняється в Європі і в Україні. Чи слушне спостереження, що європейці більш недбало ставляться до повсякденного одягу, ми ж намагаємося бути завжди красивими.

- Ви знаєте, у нас, дійсно, намагаються. Всі мають, хоча б, охайний вигляд. І це стало можливим, завдяки мас-маркетам і величезній кількості брендів: в тебе немає грошей - ти йдеш одягатися в секонд-хенд, їх зараз на кожному розі, є у тебе трохи грошей - ти йдеш у дешевий мас-маркет, є у тебе більше грошей - ти йдеш до брендової крамниці.

В Україні, дійсно, існує культ одягу, і це пов'язано з тим, що у нас дуже довго не було можливості її купувати.

В Європі молоді все одно, вони ходять у такому ганчір'ї, що я іноді дивлюся і не розумію, хто їм сказав, що можна так одягатися. Але завдяки саме цим субкультурам - по-іншому я ніяк не можу сказати - з'являються якісь нові тенденції.

- Щодо молодіжної моди. Моя 15-річна дочка, носить одяг у стилі «клошар», ви розумієте, до чого я веду? Я їй кажу: навіщо ти надягла цей безформний светр або спортивні штани, адже у тебе є таке гарне плаття? У відповідь: мама, це модно, так всі носять! Я намагаюся зрозуміти, але мені складно...

- А тепер я вам нагадаю, ми напевно з вами плюс-мінус ровесники, як ми ходили в спортивних турецьких костюмах з жатої тканини і вважали, що це писк моди. Я особисто вставав тоді о третій годині ночі і возив продавати на базар сумки з болгарським перцем, щоб купити цей костюм, розумієте?

- Але тоді у нас не було вибору, а у нинішніх же вибір багатший!

- Все розвивається по спіралі, зараз в моді 90-ті, тому зараз знову актуальні спортивні костюми, практично, як ми носили тоді, тільки в іншій інтерпретації.

Молодь гостро відчуває тенденції, вона любить все нове, цікаве, а нам здається, що це неправильно, не так, як ходили ми. Та це просто інша інтерпретація 90-х і не більше того! Пробачайте свою доньку, нехай вона експериментує, тому що, завдяки саме цим експериментам у неї з'явиться свій стиль, але після 25-30 років, почекайте (сміється).

- А ви самі який одяг носите? Від себе або від інших дизайнерів теж?

- Я ношу виключно свій одяг, більш того, напевно, я і свою чоловічу лінію створював під себе.

Зараз на мені моя сорочка, до речі, з дуже класної тканини, я її обожнюю, тому що вона не мнеться. Я можу одягти її скрізь, кинув у валізу, дістав, струсив і надів, при цьому вона завжди має гарний вигляд охайний.

- Якась, «розумна» тканина?

- Так, практично.

- Ось про це і поговоримо! Ви створили і запатентували власний напрямок smart couture. Розкажіть про це детальніше.

- Для дизайнера дуже важливо мати свій стиль і почерк. У мене - це, все-таки, сукні. Я обожнюю жінок і люблю за допомогою конструкції сукні і викрійки зробити кожній ідеальну форму тіла.

Я завжди кажу, що не буває некрасивих жінок, бувають тільки дизайнери, які шиють неправильний одяг. Тому моя місія і моє завдання - за допомогою лекал створити ідеальну фігуру кожній, я знаю, де потрібно розширити, де додати, а де підкласти або затягнути для того, щоб одяг милував око.

І тому я запатентував за собою напрямок smart couture - крій, який лестить жіночому тілу.

Це - інтелектуальна колірна гамма, це - флер, це - перш за все, сукні, тому що я вважаю, що жінка в сукнях найбільш сексуальна.

Ми називаємо наші сукні - «четвер, п'ятниця, субота», тому що в понеділок, вівторок, середу ти одягаєш більш спокійний одяг, а ось четвер, п'ятниця, субота - це вже свято в душі. Припустимо, у сукні, в якій ви зараз, можна піти і на роботу, і на день народження, і в кіно, і в супермаркет, тому що вона - універсальна.

Це одяг, який, вранці надягаєш, не знаючи, чим закінчиться твій день, але скрізь ти будеш зіркою. У цьому був початковий посил бренду Андре Тана - зірка скрізь.

- Думаю, торік армія ваших шанувальниць істотно зросла у зв'язку з тим, що ви запустили лінію для жінок з шикарними формами.

- Так, «Пишні та розкішні».

- Нарешті! А то заходиш, вся така розкішна, у магазин модного одягу, а тобі з порога: «жінка, тут немає ваших розмірів».

- Це жахливо.

- Чому відбувається така дискримінація, чому дизайнери шиють в основному тільки на худих?

- А я вам розповім. Нам вдається тримати гарну цінову політику для дівчат і жінок plus-size, тому що у мене ХЅ платить за ХХL, завдяки широкій розмірній сітці.

Ви ж самі розумієте, що на ХL йде тканини в 2-3 рази більше, ніж на стандартний одяг, але я повинен тримати свою цінову політику, я не можу сказати своїй клієнтці: ви знаєте, ви ХL, тому для вас це буде коштувати дорожче.

Багато дизайнери відмовляються від моделей ХL, оскільки розуміють, що це дорого, це відразу втричі більше тканини, і вони тоді менше зароблять.

Моя позиція кардинально інша, вартість тієї кількості тканини, яке ми використовуємо на відшиваючи лінії plus-size, ми ділимо на всі моделі, які відшиває для стандартної колекції, тому у нас виходить нормальна середня ціна.

І взагалі, я вважаю, що це дискримінація. Зараз міжнародний тренд: «Body рositive» навіть на обкладинках журналу «VOGUE» вже красуються «пишні та розкішні жінки».

Мені дуже приємно, що ми випередили цей тренд - 7 вересня я показав на Ukrainian Fashion Week колекцію для дівчат plus-size з учасницями проекту «Модель ХL» на каналі «1+1», і буквально через тиждень мій улюблений американський дизайнер Майкл Корс теж показав колекцію plus-size на Нью-Йоркській Тижні моди.

Ми на тиждень випередили міжнародний тренд, і я дуже цим пишаюся.

- Колекція, напевно, користується шаленим попитом?

- Так. Колекції в магазинах зараз вже практично немає, і всі з нетерпінням чекають, коли прийде нова. Ми розширюємо цю лінійку і з наступного сезону у нас будуть окремі мономагазины лінії plus-size.

- Можна, отримати практичні поради від Андре Тана для жінок з пишними формами? Як бути, що носити?

- Найголовніша рекомендація, це не соромитися себе і любити себе такою, яка ви є.

Хоча, є нюанси. На зйомках 2-го сезону проекту «Модель ХL», ми подивилися близько 3 тисяч дівчат і жінок, і багато з них вважають: якщо я потовшала після пологів, і залишилася в цій вазі, то чому я не модель ХL? Не варто плутати! Модель plus-size повинна ще більше працювати над своєю фігурою, ніж худа модель. Вона повинна стежити за тим, щоб мати пишні, але пружні форми і щоб її фігура завжди залишалася як «пісочний годинник».

Спортом потрібно займатися, незалежно від того, скільки ви кілограм - 50 або 120, потрібно тримати в тонусі своє тіло і свою шкіру.

Друге, не потрібно соромитися використовувати яскраву кольорову гамму, не обов'язково ходити тільки в чорному! І найбільша помилка - дівчата plus-size надягають балахони, тим самим роблять себе ще більше, це неправильно, і, перш за все, йде від комплексів.

Є мінімум чотири типи фігур plus-size, але частіше всього - це велика груди, широкі плечі і вузькі стегна, тоді потрібно трошки розклешити нижню частину. Буває, навпаки - великий живіт, вузькі плечі, але, найчастіше, красиві ноги, тоді, ми відкриваємо плечі, і обов'язково ноги.

Для кожного типу фігури існують свої нюанси, але пам'ятайте, що картате вас завжди буде розширювати. Зараз "клітинка" тренд сезону, дрібна вам дозволена, велика - ні.

Друге, смужка завжди витягає і струнчить, але тільки вертикальна, горизонтальна буде розширювати.

І пам'ятаємо, про те, що завжди потрібно показувати ділянку ключиць, тому що у жінки це найсексуальніша частина тіла, її треба завжди показувати, ну, і пишаємося своєю груддю, красиво обрамляємо її у декольте.

- З приводу декольте, чи є в моді вікові обмеження? Згадався жарт: 40 років - прекрасний вік, одна подруга стала бабусею, інша - народила. Коли жінці треба починати одягатися по-дорослому», і чи треба?

- По-перше, зараз жінка в 40 років тільки розуміє, заради чого вона живе. Це шикарний вік - у тебе вже є життєвий досвід, ти зробила кар'єру, найчастіше, народила дітей, награлася в кохання, визначилася чого ти хочеш - бути розумною чи красивою. Це унікальний вік, коли можна подивитися світ і себе кохану і красиву вбрати в шикарне плаття.

Зараз, взагалі, спостерігається цікава тенденція, жінки до 40 років виглядають на 30, а 50 - на 40 років. На сьогоднішній день, виглядати на 10 років молодше - це вже догма, і не обов'язково використовувати дорогі креми, просто потрібно доглядати за собою і займатися спортом.

Стосовно одягу. Природно, існують певні правила, після 40 потрібно прикривати коліна, хоча, якщо у вас шикарні ноги, їх треба показувати, просто не більше, ніж на два пальці вище коліна, інакше це вже буде виглядати смішно.

Найголовніше, ніяких дивних светрів з Міккі-Маусом або яскравими слоганами і принтами, це буде виглядати неоднозначно.

З кольорами, потрібно, навпаки, експериментувати. Якщо в моді канарково-жовтий, то використовуємо його дозовано, це може бути тільки сумка або тільки туфлі, або, припустимо, сережки.

Мені здається, що 40 років - це той прекрасний вік, коли жінка чітко розуміє, що їй пасує, що вона гарно виглядає, а що їй потрібно приховати, тому що від 15 до 35 - суцільний експеримент: сьогодні я пофарбуюся в чорний, завтра буду руденькою, а післязавтра - блондинкою.

Після 40 цих експериментів робити не потрібно, краще брати з модних тенденцій те, що підходить до вашого індивідуального стилю, а не кожен раз злизувати все з обкладинки журналу «VOGUE» і надягати на себе.

- Я спілкувалася з вашими колегами, то вони кажуть, що зараз такого поняття, як тотальна мода вже не існує, модно те, що зручно.

- Абсолютно вірно. Раніше елегантна дама в 50 років, одягала красиву спідницю-олівець, світлу блузочку, зручні широкі підбори, така «вчителька моя», це вважалося красиво, чітко, і було каноном краси. Зараз жінка до 50 років, теж одягне спідницю-олівець, але зі зручної стрейчевой тканини, вона одягне светр овер-сайс або укорочену туніку і поєднає це з кросівками або спортивним взуттям. Тому що в тренді - зручність - корсети і вся ця складна мішура, вже не актуальна.

- Забігаючи наперед, кілька слів про основні тренди майбутнього сезону. Що буде модно, які кольори носити?

- Найбільш модний колір сезону Осінь-зима 2019 року - це саргасове море, колір глибокого океану. Це самий культовий колір на майбутній сезон, і, природно, всі відтінки блакитного і синього.

У моді буде різноманітна клітинка, починаючи від дрібної і закінчуючи дуже великою, але для дівчат plus-size я пропоную використовувати її зі скосом, тоді вона ромбами буде витягати і струнчити, до того ж, одяг зі скосом завжди ідеально сидить на фігурі, я обожнюю, коли роблю такі сукні: вони тоді просто чудово підкреслюють фігуру.

- Ви займаєтеся індивідуальним пошиттям?

- Я працюю з клієнтами, хоча не так часто, як мені хотілося б. Переважно, це люди, з якими я співпрацюю з 15 років і яким я або не можу відмовити, або з якими мені цікаво працювати.

Для кожного дизайнера важливе спілкування зі своїми клієнтами, завдяки цьому народжуються нові колекції, нові моделі. Важливо завжди бути в потоці, як художнику, який повинен щодня малювати, щоб його рука була набита і правильно тримала олівець, тому я завжди малюю.

- Хто з відомих українок у вас одягається?

- Я зараз вже практично не працюю з зірками, тому що з ними працювати довго, складно, і свого часу, мені здається, я вже поперевдягав усіх селебрітіз України.

На даний момент у нас є амбасадори, це Катя Осадча, з якою я дружу, плюс вона моя співведуча на проекті «XL», і Оля Полякова, вона дуже часто в одязі Andre Tan.

- Ви маєте на увазі, повсякденний одяг?

- Так, повсякденний, не сценічний. Сценічним одягом потрібно займатися окремо, а у мене немає на це часу, у мене і так багато колекцій, ліній, телевізійних проектів, я не можу себе клонувати, а в добі тільки 24 години!

- Як ви відновлюєтеся, у чому знаходите натхнення?

- Моє натхнення - це моя донька. Я намагаюся проводити з нею час постійно, вона з'явилася у мене в усвідомленому віці, це бажана дитина і я чітко розумію, для чого вона мені потрібна, у нас з нею завжди є жарти-примовки, я їй читаю книги, ми граємо в піратів.

- Їй же зараз три роки, проявилися вже татусеві художні здібності?

- Звичайно! Вона просто божевільна художниця, якщо мені треба зайняти дитину, я їй даю пензлик, фарби і альбомний аркуш, і все, я дитину можу втратити! Вона обожнює малювати і ліпити з пластиліну.

- Бачите її продовжувачем своєї справи?

- Я б не хотів, щоб дочка займалася моєю спеціальністю, тому що професія дизайнера дуже складна для жінки, адже це не тільки придумав, намалював і все, це щоденний спілкування з фабриками, виробництвами, проблеми з поставками тканин та інші складності, не знаю, чи готова вона тягнути це все на своїх тендітних плечах. Поживемо - побачимо, але я б бажав їй іншої професії.

Любов Базів. Київ

Фото: Данило Шамкін, прес-служба Андре Тана.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>