Все можливо: через образи до зірок Євробачення
«Євробаченці» у Лісабоні розділилися: для більшості перемога представниці Ізраїлю Нетти Барзілай – зразок для наслідування; хтось вважає це цікавою інтригою, а дехто взагалі не розуміє такого вибору.
ЯК ГАРТУВАЛАСЯ НЕТТА
На запитання журналістів до офіційної переможниці Євробачення, чи усвідомила вона що значить стати в одну мить зіркою світового масштабу, що її ім’я буде внесене в книгу музичної історії, а сама вона вже ніколи не буде іншою, вона лиш втерла сльозу і додала, що це і є її відповідь. Після перемоги, під час спілкування з пресою, було помітно як співачка хвилювалася, як старалася чіткіше сформулювати відповіді на питання. Адже лише одній їй насправді відома ціна цієї перемоги, тернистий шлях до неї. Напевно ж, загартувало її характер ще в дитинстві, коли вона змушена була протистояти буллінгу, якому піддавалася в школі через свою нетипову зовнішність. Безперечно, додалася до цього гарту й армійська дисципліна та вишкіл, адже Нетта – капітан військово-морських сил Ізраїлю. І хоч проходила службу в оркестрі, жодних поблажок у службі вона не мала. Та й навіть на Євробаченні Нетті довелося реагувати на досить жорстку критику на свою адресу. Адже Сальвадор Собрал, переможець минулорічного Євробачення від Португалії, за кілька днів до фіналу назвав її пісню «жахливою». На що співачка відреагувала досить спокійно, не вступаючи у полеміку, направила Собралу «всю її любов». Тим більше, що пісня, яка так стала не до вподоби Собралу, має шалену підтримку глядачів. Відео на неї було переглянуте більше 23 млн разів, що є абсолютним рекордом для Євробачення. Комусь до вподоби ритм, комусь оригінальні звуки та ритмічний приспів, але пісня Нетти «Тоу» містить далеко не розважальний зміст. Вона була написана як реакція на акцію #MeToo, стала спробою заклику до припинення дискримінації, заклику сприймати людей такими, як вони є. Дуже актуальна для сучасності тема. Напевно, поєднання нетипової і зовсім нестандартної для Євробачення зовнішності Нетти, її харизматична посмішка та іскорка в очах на додачу до меседжу пісні, який близький будь-кому із нас, й стало підґрунтям до дуже впевненої перемоги.
ІДЕАЛЬНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ІДЕАЛЬНОГО СПІВУ
Чи вдасться Ізраїлю перейняти естафету й організувати Євробачення принаймні на тому самому рівні, буде зрозуміло наступного року, а щодо організації цьогорічного, то є чим похвалитися. По-перше, Португалія сама по собі ніби створена для проведення таких заходів, як Євробачення. Сонячна країна з неймовірними краєвидами, безліч цікавих місць, дружні, усміхнені та завжди готові прийти на допомогу португальці, розваги на будь-який смак та гаманець, смачна їжа та, що важливо для туристів і що ігнорується у Західні Європі, відкриті до опівночі торгові центри. І ще один дуже сприятливий нюанс, всі португальці менше чи більше володіють англійською й досить вільно розмовляють нею. І це в країні, де до 1974 року обов’язковими були лише чотири класи освіти.
Окремої уваги заслуговує арена, де проводився конкурс. Відкрита у 1998 році для проведення Всесвітньої виставки, присвяченої 500-річчю відкриття Васко да Гаммою шляху з Європи до Індії, вона нині використовується для виставок, концертів, спортивних та культурних заходів. Рівно 20 років тому проект зведення Аltice Arena вартував майже 55 млн євро. Вона вміщає 20 тисяч глядачів та має унікальну конструкцію - спроектована так, щоб сонячне проміння потрапляло через вікна фасаду лише взимку і освітлювало тільки простір навколо головної сцени. Пологий дах комплексу покритий цинковими пластинами. Внутрішня система балок, за задумом архітекторів, нагадує основи конструкції середньовічного корабля, а основний матеріал для зведення внутрішніх конструкцій – дерево, яке символізує славетні для країни часи підкорення океану та пошуку нових земель.
ВІТЕР ТВЕРЕЗОСТІ В ЄВРОСЕЛІ
Дуже цікаве, навіть вражаюче було обрано місце для розташування Eurovillage. На центральный площі міста – площі Комерції або Палацовій площі, між старовинних будинків, перед відомою лісабонською тріумфальною аркою. Це одна з найкращих площ Європи, розміщена в історичному центрі Лісабона. Звідти відкривається неймовірний вид на обидва відомі лісабонські мости (один з них найдовший в Європі), а також на статую Христа, дуже схожу на бразильську.
Колись площа Комерції мала особливе значення для країни, саме сюди причалювали кораблі з екзотичними товарами, тут влаштовували масові святкування, зачитували королівські укази, тощо. Як і сотні років тому, цьогоріч у травні на площу Комерції «висадився» потужний музичний «десант». Площа жила своїм бурхливим життям Євробачення - 8 днів з 4 травня, запалюючи місто з 10 ранку і до опівночі. Дуже лаконічний та продуманий спейс, з великою сценою, різноманітними розвагами, такими як караоке, басейн з кулями, ТВ-студією, кількома кафе.
За кілька відвідань впало в очі, що на площі майже не було дуже п’яних та зберігався відносний порядок. Як пояснили організатори обслуговування тамтешніх кафе, порядок забезпечували дуже простим та дієвим методом - постійним прибиранням, а відносна тверезість - завдяки вітру з річки Тежу, який не дає захмеліти навіть поціновувачам пива у немалих кількостях. При тому, що щодня у Eurovillge, зі слів тих самих організаторів, продавали в середньому чотири тисячі літрів пива, а вдень фіналу ця цифра виросла майже вполовину.
NO RUSSIA, VIVAT NETHERLANDS
Попри високий рівень організації, чітко сплановані та розмежовані функції, обов’язки між кількома тисячами персоналу, під час конкурсу не обійшлося без провокацій. Найбільшою з них стала участь представниці від Росії Юлії Самойлової у акції Безсмертного полку, її фото на фоні забороненої символіки стали відштовхуючим для європейців вчинком. Загалом участь Росії у Євробаченні стала, напевно, найбільш суперечливою за всі роки.
Сам номер, підготовлений російською командою виглядав дещо дивно. Адже акцент на таланті та фізичному стані Юлії, яким маніпулювали під час українського Євробачення, тут, у Лісабоні втратив будь-яку актуальність. Зокрема, якщо врахувати, як у Європі ставляться до людей із обмеженими можливостями, - як до рівних та повноцінних членів суспільства, забезпечуючи всі необхідні умови. Натомість Росія використала звичний для колишнього СРСР ефект приховування. Дівчину перетворили на «гору», яка височіла над сценою. Жодних рухів. Напевно таким і був задум: закрити фізичні вади, створити «образ нормальності».
Результати голосування в другому півфіналі показали, що жодні раніше вжиті маніпуляції не пройшли. Як же напевно, мріялося, що співачка пройде хоча б у фінал, аби показати, яким несправделивим був вчинок України. Але не склалося. Не останню роль у такому ставленні зіграла ще й участь Юлії у заходах Безсмертного полку.
«No Russia, please, no Russia», - чула за спиною в прес-центрі, коли оголошували виконавців, що пройшли в фінал з другого півфіналу.
«Знаєш, якось Нідерланди не особливо вразили мене своїм виступом, але я дуже радів, коли їх оголосили в десятці фіналістів останніми», - поділився колега з однієї з країн Балтії.
«Ну что же так бывает, ничего страшного», - коментували в прямий ефір одразу після оголошення російські представники з акредитацією преси.
Дійсно, нічого страшного, окрім як відкрите, нахабне та жорстке використання конкретної людини у здійсненні політичних провокацій.
КРЕАТИВНІШЕ ЗІРОК ЛИШ ФАНАТИ
Вільне виявлення для себе, своїх талантів та будь-яких найсміливіших ідей, повага нестандартності у будь-яких проявах, толерантність по відношенню до секс-меншин. Таким, здавалося, був основний месседж цього (як і кількох минулих) Євробачення. Тут розважалися, переодягалися, проявляли свої пісенні таланти, так само як і повну їх відсутність, всі охочі. Чоловіки в жіночих і жінки в чоловічих костюмах, бабусі та дідусі, які під оплески молоді співали караоке у Євроселі, парочки різних статей. Розмальовані обличчя, повністю пофарбовані люди, перуки яскравих кольорів, національні костюми, символіка Євробачення минулих років, прапорці, прапори, стяги. По кількості державної символіки «на душу» безперечним лідером була Велика Британія. По розмірах – Україна. Коли під час виступу Руслани, українці Португалії розгорнули 15-метровий стяг, охочих його тримати виявилося більше, аніж було потрібно.
Фанати Євробачення-2018 / Фото: Будник Ольга, Укрінформ
Цьогорічне Євробачення, враховуючи непросту політичну ситуацію в Європі (хоча конкурсу вдається триматися поза політикою), продовження війни РФ проти України, Брекзіт, поширення сепаратистських настроїв, став «островом», хай в чомусь досить утопічним, єдності, толерантності та поваги. Звичайно, в усій цій грандіозній тусовці, не все так гладко та безхмарно, - непримиренні у реальному житті, такими й залишилися. Але в загальному зміст перебування стількох людей, абсолютно різних зовні, ментально, культурно, на одній території, дає відчуття можливості взаєморозуміння.
Під час виступу Руслани в Лісабоні розгорнули 15-метровий прапор України / Фото: Павло Садоха, Ольга Будник. Укрінформ
«Все буде добре, все буде Україна», - повторив на прощання популярний слоган колега з журналістської тусовки, коли далеко за північ ми прощалися в прес-центрі після шаленства та виру робочих днів. «Все буде перемога України на Євробаченні-2019», - відповідала йому я.
Ольга Будник, Лісабон
