ДОРНа голова рукам спокою не дає

«Мегаскандал», викликаний висловлюваннями українського музиканта Івана Дорна в інтерв'ю російському блогеру, на пару днів став однією з найбільш цитованих «подій» в україно-російськомовному Інтернеті. Створюється враження, що ми живемо в країні, схожій за соціально-економічними умовами з Фінляндією, і більше в Україні немає проблем, як препарувати слова якогось співака, котрий став широко відомим саме в результаті цих висловлювань. Його люблять або ненавидять. Хоча насправді, з ним можна просто не погодитися та ігнорувати.

КОЛЕКТИВНИЙ ДОРН

Напередодні здалося, що головний відповідальний за українську політику в країні – це Іван Дорн. Загибель українських солдат в АТО, зрив договору про припинення вогню, утримуваний ФСБ журналіст Укрінформу Сущенко, політв'язні, утиски кримських татар у Криму, конфлікт США й Росії у Сирії, реформи в Україні, проблема сміття, прописки, міграційного законодавства, дитячих садків, пологових будинків, освіти й багато чого іншого в Україні відійшло кудись, поступившись інтернет-ефіром для обговоренню Дорна.

Сотні журналістів у ці дні були зайняті пошуком цитат Дорна, монтажем коротких роликів про Дорна, коментарями про Дорна, думками про Дорна, «фотожабами» на Дорна...

Але цей матеріал – не про Дорна. А про «колективного Дорна» у нашій голові.

Трохи аналізу.

Що «інкримінують» Дорну?

1. Він заявив, що давав гроші не на АТО, а для постраждалих від обстрілу в Маріуполі.

Висновок: Зрадник.

Запитання: Чому? Багато хто в Україні не давав грошей для АТО. Тисячі людей, не сплачуючи податки, не дають гроші на АТО. Не сплатив за проїзд у трамваї - не дав грошей бюджету, що забезпечує й АТО в тому числі. Чому ніхто не кричить, що ось, мовляв, мій сусід здає квартиру без відрахування податків – і тим самим не платить гроші для АТО?

А це ж серйозніше. Тому що податки необхідно платити по закону. Дорн дав грошей волонтерам з власної волі, а хтось із них купив на ці гроші щось для АТО, після чого Дорн сказав, що він давав гроші не на це. Це його гроші. І він може розпоряджатися ними, як хоче. Якби він спонсорував бойовиків на Донбасі – інша розмова. Тоді говорити нема про що.

2. Дорн на концерті в Москві сказав: «Люди говорять про те, що є проблеми. Проблеми в їхніх головах – ось де їхні проблеми, і нехай подавляться ними, цими проблемами раз і назавжди. Між нами немає нічого! Немає нічого, окрім дружби! Давайте всієї Москвою передамо дружний привіт Києву. І нехай це побачать усі.

Висновок: Зрадник.

Запитання: Я вважаю, що винуватець конфлікту Росії та України – путінський режим, а не «вся Росія». Так, ступінь відповідальності за те, що відбувається на Донбасі, лежить на всіх росіянах. Але це не означає, що всі росіяни ненавидять Україну й українців. І чим більше людей в Україні будуть продовжувати спілкуватися зі своїми друзями й колегами з Росії, тим швидше прийде кінець режиму «кремлівських карликів».

Кремль цього і домагається – ненависті між нашими народами. Вся політика Кремля тримається на цій ненависті. І чим більше росіян будуть любити Україну, то меншим буде ставати «колективний Путін».

Якщо я в Україні скажу, що не всі українці ненавидять росіян, так само, як і не всі росіяни ненавидять українців, я стану зрадником?

НЕ БУДЬ ЯК МІЛОНОВ

«Між Росією й Україною сталася сварка», «молодші брати сказали «ні» всьому від старшого брата», «вийшов у майці з тризубом, щоб не «смородили» з приводу одягу», «подобається говорити, що росіяни й українці брати», «запитаю у Путіна, чи є у нього, як у «терезів», якась «невизначеність» – всі ці «страшні» висловлювання Дорна – лише його думка.

Протизаконного в цьому немає нічого. Він так думає. Інша справа, як до цього ставитися.

Я ніколи не слухав, хоча й чув десь Дорна. І тепер ніколи не буду слухати, а чути його мені буде неприємно. Він мені зовсім не цікавий після його вищенаведених слів. Але я не буду кричати про те, що його треба позбавити українського громадянства.

Інакше я нічим не буду відрізнятися від божевільного депутата Держдуми РФ Мілонова, який пропонував позбавити громадянства російського журналіста Аркадія Бабченка за те, що той посмів написати у себе в Фейсбуку, що йому не шкода тих, хто розбився у військовому російському ТУ-154 під Сочі, що летів до Сирії.

Європейська свобода полягає, в тому числі, і в свободі думок. Серед моїх колишніх друзів і колег у Росії є ті, хто симпатизує Путіну, хто вважає ЛДНР якимись «держутвореннями», але я не буду витрачати час на те, щоб закликати до розправи над ними. Я просто не спілкуюся з такими людьми. І вони відповідають мені взаємністю.

ДВОЗАДІСТЬ НЕ ПОРОК?

Дорн - не генсек ООН, не президент країни, щоб надавати його словам якусь вагу. Він у політичному плані ніхто. Він ні на що не впливає. Він просто музикант, який намагається всидіти одним задом на двох стільцях. Збирати бабло як в Україні, так і в Росії.

І він далеко не єдиний, в тому числі й серед тих, кого цілодобово крутять по українських музичних каналах.

Ані Лорак – українська співачка, наполегливо повторює, що вона «поза політикою». Під цим красивим приводом вона світиться на російських телеканалах, отримує російські премії, розважає російських товстосумів на корпоративах і т.д.

При цьому важко уявити, що вона не розуміє – своєю діяльністю вона підтримує путінський режим. Вона надає послуги російському зомботелебаченню, котре грає далеко не останню роль у тому, що відбувається на Донбасі, в Криму, Україні, Росії. Не можна бути «голубом миру» і співати за бабло російським олігархам на корпоративах, у той час, як бабло заробляється на горі та життях людей.

Світлана Лобода – українська співачка, також повторює мантру про «позаполітичність». Лобода стала відома після свого виступу на Євробаченні в Москві. Представляла Україну і грала на ударній установці з українськими прапорами.

Зараз Світлана – відома зірка, яка встигає і в Україні влаштовувати тури, і в Росії співати на корпоративах олігархів та на заходах, що проводяться російською владою, а також брати участь в істеричних передачах кремлівського Першого каналу «Пусть говорят».

А у вересні 2014 року, після анексії Криму і початку війни в Україні, Лобода виступала в Москві, на святі з нагоди дня міста.

Свято було організоване урядом Москви. Лобода, по суті, допомогла російській владі розважати свою патріотичну запутінскую публіку.

Віра Брежнєва – українська співачка. Дівчина з Дніпропетровщини настільки «приросла» до Росії, що мало хто в Росії взагалі знає, що вона з України. Віра так само, як і її колеги по «двох стільцях», бере участь в музконкурсах російського телебачення, бореться за російські музичні нагороди і т.д.

Анна Сєдокова – українська співачка. Колега Брежнєвої по «трусопоющєму» російському інкубатору «ВІА ГРА». У 2015 році брала участь у російському музичному святі «RU TV», де передбачалася участь тільки російських артистів. Перемогла в номінації «найсексуальніше відео». Пишається своїм званням від російського телебачення. У 2016 році отримала російський музичний приз «Золотий самовар».

Потап і Настя Каменських. 20 лютого 2014 року в Україні – дата окупації Криму. 23 лютого того ж року, коли Україна сумувала за героями Небесної Сотні, Потап вів у Москві концерт на честь російської армії.

Українки з «ВІА ГРИ», Йолка, Таїсія Повалій, Ірина Білик, Quest Pistols, Аліна Гросу і багато інших українців виступають у Росії – на святах, які влаштовуються російською владою, знімаються на російському телебаченні, скромно виправдовуючись тим, що вони «поза політикою».

Реальність же така: ці люди люблять славу і гроші найбільше. Більше від якихось принципів, моралі, людських цінностей. Але це не є незаконним.

ХЛОПЦЯМ ТРЕБА ВИЙТИ

Україна - цивілізована країна, в якій існує свобода думки. Я вільний у своїй точці зору щодо написання цих рядків, вільний заявляти свою позицію щодо того, що відбувається з українськими музикантами.

Так, вони танцюють перед російськими олігархами, які розпилюють бюджети завдяки Путіну і російській владі, вони виступають на російському телебаченні, підтримуючи тим самим зомбобачення, яке налаштовує росіян і українців проти України та розпалює війни. За гроші вони засунули подалі свої моральні цінності, сховавшись за: «я поза політикою». І у мене є право їх ненавидіти й ігнорувати.

І мені абсолютно все одно, що там сказав Дорн в інтерв'ю з російським блогером, якщо він не зробив нічого, що порушує українські закони.

Я не прихильник «фейсбучних модних істерик» із певних приводів. Мене більше цікавлять українські проблеми, від яких залежить наше життя в країні. Від висловлювань Дорна наше життя не залежить. І не буде залежати, незважаючи на шмарклі з приводу Дорна в соцмережах.

Дорн, на мою думку, не дуже розумна й не порядна людина, яка або дурна настільки, що не розуміє, що відбувається, або не порядна настільки, що розуміючи, що відбувається, намагається заробляти в Росії.

І найкраща реакція на його висловлювання – це не скасування концертів і трата часу на створення відеороликів з його словами, а просто ігнор.

Я не буду плювати в афіші Дорна, але я буду радий, якщо його концерти в Україні будуть скасовуватися через те, що квитки не розпродані.

І я буду радий, якщо така ж доля чекатиме й на концерт українського дуету Estradarada в Одесі, широко рекламованого зараз на всіх білбордах міста. Тому що герої «Віті треба вийти» виступали в березні цього року в ефірі російського 1 каналу зомбобачення.

І скільки б не говорили про те, що «музика поза політикою», для мене ці слова – лише виправдання свинства, коли людина може розважати російських олігархів, котрі позажиралися, у той час, як їхній бізнес допомагає знищувати Україну.

І я можу не підтримувати заборони на концерти російських музикантів в Україні (окрім, хіба що, Тіматі за пісню про Путіна і Стаса П'єхи, який співав дуетом з генералом Маркіним зі Слідчого комітету РФ), але я буду радий, якщо ці концерти скасують самі ж організатори через відсутність до них інтересу в українців.

Я так само буду радий, якщо в ефірах музичних українських телеканалів перестануть крутити приголублених російською владою музикантів, у тому числі й всіх друзів Тіматі з його «блек стар лейбла».

Таких, як, наприклад, MC Doni, чиє обличчя зараз прикрашає одеські білборди разом з Estradarada. Мені завжди дивно дивитися на українському телебаченні кліп цього «співака», особливо на пісню «Ти такий», де він возить старіючу зірку 90-х Наталі по Сочі на американському кабріолеті з «держномерами» Абхазії. Для мене Абхазія – частина Грузії, окупована Росією в 2008 році, у якій не може бути своїх окремих від Грузії автомобільних номерів.

І хоча квоти на російськомовну музику й прийняли, все одно ці кремлівські друзі досі не вилазять з українських телеекранів.

Кілька днів тому в російському місті Брянськ був скасований, попередньо призначений на 19 квітня, концерт української співачки Ані Лорак. З причини нецікавості. Організатори не змогли розпродати квитки (вартістю, в гривнях, від 500 до 2500 грн).

Раніше, в грудні 2014 року, концерт Лорак у Києві намагалися зірвати представники українських патріотичних організацій з-за її діяльності в Росії. Тоді в бійці постраждали не тільки патріоти, а й співробітники міліції.

Четверо міліціонерів отримали опіки дихальних шляхів від сльозогінного газу. Глава МВС Арсен Аваков заявив, що співачка Ані Лорак проведенням своїх концертів «піднімає каламуть і бійки», і співробітники правоохоронних органів надалі не будуть залучені до охорони її концертів.

Після цього в Одесі був скасований, запланований на середину лютого 2015 року, концерт Лорак, через те, що організатор став побоюватися заворушень.

Підсумок – намагаючись стригти бабло з «двох стільців», проект «Лорак» виявився не потрібним нікому.

До речі, мабуть через небезпеку випасти з обойми зовсім, залишившись без концертів в Одесі, Тіматі й П'єха швиденько записали в Росії «гіперпатріотичні кліпи», щоб дати зрозуміти росіянам – ми за Путіна, нічого такого не подумайте, нам ця Україна взагалі не потрібна була.

Тіматі швидко випустив тоді пісню й кліп «Мій найкращий друг – це президент Путін», а Стас П'єха заспівав дуетом пісню «Родіна» з «говорячим генералом» (прес-секретарем) Слідчого комітету РФ Маркіним.

В Україну ці товариші більше не їздять, зумівши залишитися на слуху в Росії. З українськими «двохстільчастими» такого не виходить. Приклад – та ж Лорак.

ГРОШІ Є, ТА ЇХ НЕ МОЖНА ЇСТИ

Музика поза політикою? Можливо. Але мене ніхто не змусить проголосувати за російського співака на Євробаченні в Києві (хто б не приїхав), оскільки я знаю, що співак цей – проект російського телебачення, на яке я покладаю велику відповідальність за те, що відбувається в Криму й на Донбасі.

І якщо той же Дорн завтра вийде на Хрещатик співати Гімн України, а в руках триматиме антипутінський плакат, я просто буду ставитися до нього, як до людини, яка намагається зберегти свій, хоча б один, фінансовий «стілець» – український.

Втім, якщо він вийде завтра на Красну площу з антиукраїнським плакатом, для мене це буде означати лише те, що він вибрав «стілець», який йому здається багатшим. Але ні перше, ні друге – не викличе у мене подиву.

А якщо завтра «колективний Дорн» залишиться без концертів і в Україні, і в Росії, можливо, він почне розуміти, що гроші не можна їсти, і за гроші не можна воскресити постраждалих в результаті агресії путінського режиму.

Дмитро Флорін. Одеса