Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України - 13.12.2016 17:29 — Новини Укрінформ
Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України
І без суду ясно, що Україна - єдиний законний власник «скіфського золота»
13.12.2016 17:29 2645

- У моєму виступі, який звучав англійською, по-перше, була представлена позиція держави, відповідальної за свої цінності, по-друге, так, я не дала їм збрехати і до кінця прикидатися такими себе українцями. І третє - я розповіла про ті порушення прав людини, які відбуваються в Криму. Що Крим - це не те, що вони намагаються уявити - "море, гори, культурні цінності та жодної політики". Що насправді Крим - це зона, де безслідно зникають люди, яких потім знаходять убитими, що це десятки дітей, які залишилися без батьків, це обшуки і в'язниці тільки тому, що ти вважаєш Крим Україною.

Після мого виступу в залі стояла тиша, таким на суді був ефект протилежної думки, і я зрозуміла, що суду представлялась лише одна точка зору. Я, звичайно, припускаю, що про кримські події в Голландії дізнаються через російські ЗМІ, які говорять, що в Криму все добре, війни немає і люди щасливі. Але це далеко не так.

- Які шанси України на перемогу в цій справі?

- Попереднє засідання окружного суду Амстердама дало підставу нашим адвокатам вважати, що дуже мало шансів, що рішення буде не на користь України, бо, за великим рахунком, право на нашій стороні. В цілому, наш захист був більш переконливим. До того ж, наш козир у тому, що Голландія серед 101 країни, яка приєдналася до резолюції на підтримку територіальної цілісності України, і сьогодні на офіційному рівні Голландія визнає суверенітет України над Кримом.

У даному випадку, навіть без суду зрозуміло, на чиєму боці правда у цьому спорі. Право настільки на нашій стороні, що ці артефакти автоматично повинні були бути повернуті Україні без рішення суду, тому що вони входять до Державного музейного фонду України.

- У судовому розгляді сторонами конфлікту виступають Україна, музеї Криму та приватний музей Алларда Пірсона, у підвалах якого зберігаються опечатані українські експонати.

Сьогодні цей музей виставляє нечувані суми за зберігання артефактів, хоча офіційно цифри й не озвучуються. Це при тому, що мало кому відомий приватний музей, ставши стороною конфлікту в історії з кримською виставкою, раптом отримав світову популярність. Я думаю, що ціна за зберігання експонатів явно завищена. Пікантність у тому, що платити буде сторона, що програла.

- Україна впевнена в своїй перемозі, але чи допускає поразку в цій справі Росія?

- 14-го грудня вдень рішення суду буде вже оголошено, і воно, швидше за все, буде на користь України. Але ми розуміємо, що кримська сторона буде подавати апеляцію. Для них питання повернення артефактів - це питання сили та демонстрації могутності, а далеко не збереження культурних цінностей. Їхня мета - будь-якою ціною повернути "скіфське золото" до Криму. Вони не допускають поразки. У даній ситуації їхнім завданням буде максимально затягнути процес. Вони готові будь-які кошти платити та максимально утримувати статус-кво колекції, і до останнього відтягувати її повернення в Україну. Тобто, швидше за все, буде апеляція, оскільки будь-яке судове рішення на національному рівні в Голландії може бути оскаржене.

Ми не знаємо, наскільки маневреним буде рішення суду, щоб припустити - чи буде звернення до Європейського та інших міжнародних судів. Але поки не буде остаточно поставлено крапку в спорі, артефакти будуть зберігатися в підвалах голландського музею.

- Можливо, там вони збережуться надійніше, тому що спроби забрати до себе на збереження колекції з кримських музеїв у Росії практикуються аж до сьогодні...

- Нам добре відома історія, як з Феодосійської галереї були вивезені на виставку в Ермітаж 30 картин Айвазовського. Виставка давно закрилася, але картини не повернуті під приводом того, що у Феодосії немає умов для зберігання таких унікальних полотен. І під кожне таке рейдерське захоплення культурних цінностей у Москві буде придумана красива легенда про те, чому ті чи інші картини та експонати повинні знаходитися саме в російському, а не в якомусь іншому кримському музеї. Нагадаємо й те, як одним лише розчерком пера прем'єр-міністра Мєдвєдєва після окупації стався віджим 220 історичних об'єктів української спадщини в Криму.

- Але ці факти фіксувалися в Криму і до 2014 року. Україна індиферентно ставилася до того, що археологічні розкопки в українському Криму проводять не українські, а російські археологи, що в кримському главку СБУ багато російських "колег"?

Ми бачимо, що саме сьогодні народжується нова Україна, і у першу чергу - на рівні свідомості громадян

- Це пояснюється просто. До Революції Гідності Кремль постійно впливав на усі наші внутрішні та зовнішні рішення, незважаючи на те, що Україна була незалежною державою. З боку Москви йшло цілеспрямоване ослаблення держави, тому що Росії ніколи не був вигідний сильний сусід в особі України. І Революція Гідності - це якраз те, що обірвало пуповинний зв'язок України з Росією.

Мені здається, що кримськотатарський фактор, по суті, є найбільшим показником того, наскільки Україна стала справді незалежною. Ми бачимо, що саме сьогодні народжується нова Україна, і в першу чергу - на рівні свідомості громадян. Окупація Криму та війна на Донбасі показали, наскільки слабкою є наша система, але сильною Україна не стане за рік або два.

- Складно передбачити, тому що після голосування на 3-му комітеті Генасамблеї ООН МЗС РФ, що називається, увійшов в тонус, оскільки не очікував на такий результат. Вони, звичайно, знали про резолюцію заздалегідь, була пророблена велика робота і багато зустрічей з метою блокування української резолюції. Продавлювання антиукраїнського лобі проходило на рівні вищого керівництва країн, все було дуже серйозно. І після такого результату вони включили додаткові сили, щоб продовжити бити по країнах "зі слабким хребтом", на які можна впливати.

Можу лише сказати, що коли Україна підраховувала можливе число своїх союзників по кримській резолюції, думали, що буде десь до 70, але виявилося 73. Чому ми вважаємо це перемогою? Тому що така жорстка резолюція на 3-му комітеті ООН досі не приймалася. І це дає шанс, що до Криму увійде міжнародний моніторинг під егідою ООН.

Катерина Лісіцина, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>