7 книжкових новинок осені
Осінь – чудова пора для горнятка кави чи чаю, теплої ковдри та нової книжки.
10.11.2016 15:43

«Забуття» — це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті, - каже Таня Малярчук. - Це спроба згадати забуте. А також об’єднати індивідуальне і колективне українське, історичну достовірність і художню вигадку, кохання і покликання, божевілля і здоровий глузд, якого, втім, у цьому романі, мабуть, найменше. Його основою несподівано для мене самої стало життя політика-невдахи і пристрасного мислителя В’ячеслава Липинського. Українці дуже перед Липинським завинили. Але ще більше вони завинили перед самими собою, бо були надто слабкими, щоб не стати жертвою. З іншого боку, якраз слабкі і покірливі змогли вижити і народити тих, що пізніше народять нас. Забуття було у цьому процесі відродження необхідним актом самозахисту. Я почуваюся тим крайнім поколінням, яке тепер змушене віддавати борги. Розрізати запалені рани, боротися зі страхом, брати відповідальність, визнавати вину і прощати. Цей роман — данина моєму корінню. Я мусила його написати».

«Я не вірю, що війну затівають самі лише можновладці, уряди й капіталісти. Ні, маленька людина теж має тут свій інтерес. Інакше народи вже б давно збунтувалися! У людині, як видно, є якийсь потяг до знищення, потяг до вбивства, до мордування й до скаженства …».

«Долі та фурії» Лорен Ґрофф

“- Куди ваші батьки дивляться? – обурилася тітонька в малиновій панамі.

– Вони дивляться в інший бік, бо їм соромно, що ми їхні діти, – не розгубилася Манька”.

“Хто б насмілився відмовити Ба в допомозі? Ніхто! Жити хотіли всі”.

Пропонуємо тест:  Хто ви з персонажів повісті "Манюня" Наріне Абґарян?

«ДНК» С. Жадан, М. Кідрук, Фоззі, І. Карпа, Ю. Винничук, А. Кокотюха, В. Рафєєнко

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-