Не варто їхати до Єгипту, піраміди є й на Закарпатті

Не варто їхати до Єгипту, піраміди є й на Закарпатті

Аналітика
5226
Ukrinform
Березнянський край на Закарпатті незаслужено залишається поза увагою туристів

Щойно гіперуспішний за місцевими мірками літній туристичний сезон на Закарпатті добіг кінця, експерти цієї галузі аналізують пройдений етап - аби до наступного разу стати ще кращими. Цього року є здобутки у ситуації з дорогами, з'явилася маса нових фестивалів та атракцій для туристів, єдиний мінус для гостей краю у тому, що з цим усім і ціни зросли.

Але Криму у нас досі нема, а заморські курорти пересічному українцеві нині не по кишені, тому Закарпаття буде популярне ще не один рік. За словами головного чиновника з туризму в краї Дениса Мана, у зимовий сезон гостей в області очікується дуже багато. Тим не менше, мають із цього хосен далеко не усі райони області. Вершки збирає Ужгородщина, Мукачівщина, Берегівщина, Міжгірщина. А от такий регіон як Березнянщина лишається осторонь. Хоча тут вам і гори, і ріки, і гриби-ягоди, і піші-кінні-велопоходи, і підйомники, що працюють навіть влітку. А місцеві власники садиб жаліються: туристів нема. Ми спробували з'ясувати, у чому ж проблема, а також поцікавилися в експертів, як можна її вирішити і "заманити" туриста в закарпатську глибинку.

ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КУРОРТ КРАСІЯ ЗМОЖЕ ВЗИМКУ ПРИЙНЯТИ 1 ТИСЯЧУ ТУРИСТІВ

- Розвиток туристичної інфраструктури у краї - це чи не єдина наша альтернатива. У нас нема заводів та фабрик, де могли би працювати місцеві жителі, тому багато хто вкладає у розвиток зеленого туризму, постійно з'являються нові садиби. Усі березнянці розраховують на масового туриста - але великі туристичні потоки наразі оминають наш край, - каже Ярослав Шукаль, голова Великоберезнянської районної ради.

Справа у тому, пояснює пан Шукаль, що Березнянщина розташована збоку від основних туристичних шляхів області. Через район не проходить жоден із потягів, які везуть туристів на Закарпаття з інших регіонів. Донедавна курсував електропоїзд із Ужгорода на Львівщину, але його скасували.

- Тим не менше, ми готуємося до прийому туристів на зимній сезон, адже в нашому районі - один із найбільших гірськолижних курортів Красія. Наразі, є домовленість, що зимою на вихідних із Ужгорода на курорт курсуватиме так званий лижний поїзд. Крім того, власники баз відпочинку на курорті Красія домовилися, що на зимовий період для лижників тут запустять автобус, який підвозитиме до підйомників, - сказав Ярослав Шукаль.

На додачу до проблеми із залізничним сполученням Березнянщина донедавна мала вкрай погані автошляхи. У вирішенні цієї проблеми теж є поступ.

- Приємно зазначити: щойно влітку почали ремонтувати дорогу через Ужоцький перевал, що веде зі Львова до Ужгорода, як власники садиб зеленого туризму заговорили про збільшення потоку туристів. Своїми силами нам також удалося відремонтувати дороги у селі Вишка, біля курорту Красія. Там тепер ідеальне покриття, Вишка на зимовий сезон зможе прийняти до 1 тисячі туристів, - каже пан Шукаль.

Щодо сполучення залізницею, у місцевої влади є ідея, аби спрямувати один із київських потягів до Ужгорода саме через Ужоцький перевал. Наразі щодо цього йдуть перемовини з "Укрзалізницею".

- Це, знаєте, велика естетична насолода - їхати в потязі нашими тунелями та віадуками і милуватися схилами Карпат, - сказав Ярослав Шукаль.

Голова Березнянської райради також розповів, що наразі на Березнянщині розвивають і мережу туристичних маршрутів, якими можна подорожувати пішо, кінно чи на велосипедах.

- Зокрема, домовилися, що поблизу курорту Красія прокладуть велотреки гірськими стежками, а також обладнають крісельні підйомники спеціальними кріпленнями для транспортування велосипедів, - сказав Ярослав Шукаль.

БЕРЕЗНЯНЩИНА - ІДЕАЛЬНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ ВІД УРБАНІСТИКИ

- Основний туристичний центр на Березнянщині, - зазначає Павло Павлі, експерт з питань екотуризму на Березнянщині, - це село Вишка: тут усе сконцентровано навколо гірськолижного курорту Красія. Інша відома родзинка краю - це Ужанські купелі з унікальними мінеральними водами, що оновлюють людський організм. А взагалі, зазначає Павлі, Березнянщина має туристичні принади на будь-який смак: це й історичний, і сакральний, і еко- та етнотуризм.

- Зелений туризм на Березнянщині розвивається уже понад 17 років, - розповідає Павло Павлі. - Починався він із так званих турів "ностальжі", які організовували угорці для своїх співвітчизників. Справа в тому, що Закарпаття колись входило до складу Австро-Угорщини, у багатьох угорців, які мали закарпатське коріння, тут залишилися могили предків, села, де жили котрісь із родичів. Цим людям було цікаво відвідати малу батьківщину своїх предків. Отак починався зелений туризм на Великоберезнянщині, це був кінець 90-х, - зазначив він.

- Зараз ситуація змінилася, - каже Павлі, - сюди їдуть люди, які прагнуть відпочити від великого міста. Тут для цього є унікальна можливість, адже навкруги гори, чисті річки, екологічна їжа. Зважаючи на те, що місцевість переважно сільська - збереглися архаїчні форми ведення господарства, живуть традиції. Тобто, Березнянщина - ідеальне місце для відпочинку від урбаністики, що давить сучасну людину - сюди їдуть пожити кілька днів у сільській хаті, так би мовити, без WI-FI. Це одна із фішок туристичної Березнянщини. Тут нема натовпів туристів, як в інших регіонах Закарпаття, і можна залюбки насолодитися тишею.

- Ще одна з фішок цього краю - це специфічна енергетика, за якою до нас їдуть представники різних езотеричних спільнот, каже Павло Павлі. - Адже відомо, що тут є місце падіння одного з найбільших метеоритів у Європі - Княгиня (найбільший його шматок зберігається в музеї у Відні), але віднайдені тільки найбільші шматки - а ще багато менших лежить по лісах. Тому геологи, астрологи, езотерики організовують такі собі міні-експедиції у пошуках цих шматків на Березнянщині. Крім того, на Березнянщині, у селі Вишка є унікальні гори пірамідальної форми - так звані "закарпатські піраміди". Вони теж ваблять людей.

Незважаючи на це, вважає Павлі, Березнянщина не повністю використовує свій туристичний потенціал - мова про міжнародний трилатеральний заповідник "Східні Карпати", що розташований на кордонах трьох країн - України, Словаччини та Польщі.

- Ми із заздрістю спостерігаємо, як колеги у Словаччині та Польщі використовують потенціал своєї частини заповідника, а у нас на території Ужанського національного природного парку майже нічого не відбувається, - каже пан Павлі.

І замість того, аби у краї прокладати нові туристичні шляхи, місцеві жителі з жалем спостерігають, як їхніми дорогами снують лісовози із кругляком (між іншим, із цінних порід карпатського білого бука, явора, ялини та дуба), які ріжуть на дрова і продають за кордон.

ТУРИСТИЧНИЙ КЛОНДАЙК, ДЕ ВСЕ В ОДНОМУ ФЛАКОНІ

- Проблема Березнянщини як незатребуваного для масового туриста регіону в тому, що тут, незважаючи на всі можливості та принади, досі не сформовано свій турпродукт, - каже гід Олена Кудря, одна з небагатьох, яка продає тури на Березянщину. - От захотіли ви поїхати сюди відпочити - ви майже не знайдете серед українських операторів турів на Березнянщину. Туризмом тут займаються активісти, патріоти свого краю, власники садиб, які заодно й екскурсоводи, й провідники в горах - усе відразу.

- Насправді Березнянщина, - каже пані Олена, - це туристичний Клондайк. Якщо раптом знайшовся би багатий дядечко, який захотів би вкласти сюди гроші - це був би супер-успішний туристичний регіон. Приклад такого от успішного туристичного бізнес-проекту - це Колочава. Якщо б знайшовся такий от Аржевітін для Березнянщини!.. Адже тут є доступні гори - для усіх, хто має бажання на них залізти, вони не такі круті, як на Міжгірщині, збережена автентика - в архітектурі, в одязі (можна зустріти бабусю в церкві у старовинній вишиванці), у фольклорі, кухні. Цей регіон має свої історії - це монастирі у Малому Березному, це віщанські піраміди, перетин трьох кордонів… Це усе - в однму флаконі, який поки ще ніхто не відкрив.

НЕМА ПРОБЛЕМИ НЕЗАТРЕБУВАНОСТІ У ТУРИСТІВ - Є ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

- Наразі на Закарпатті нема регіону, який незатребуваний серед туристів, - вважає гуру закарпатського туризму Федір Шандор. - Якщо людина має базу й не може заповнити її туристами - при тому, що зараз у нас шалено багато туристів, то проблема у цій людині, значить, вона не зовсім розуміється на цьому бізнесі. Тут є свої нюанси - просто треба працювати. Тому не можна казати, що Березнянщина, чи там Іршавщина відстає на фоні інших регіонів, ні, у цих районах теж є успішні турбази і садиби. Зараз така ситуація, що хто хоче - той працює. Якщо людині потрібна консультація у сфері турбізнесу - будь-ласка, звертайтеся, я або Олександр Коваль (Турінформ Закарпаття) проконсультуємо. Ми їдемо, тратимо свій час, але допомагаємо людині розібратися зі своїми проблемами в турбізнесі. Зараз працюємо на те, аби туризм на Закарпатті був насправді на потужному рівні.

ПОТРІБНІ ФЕСТИВАЛІ - ЗІ СВОЇМИ РОДЗИНКАМИ

Наостанок ми поцікавилися у влади, а саме у головного закарпатського туристичного чиновника Дениса Мана, чи є наразі якийсь стратегічний план, аби розвивати ті регіони на Закарпатті, що поки не надто затребувані у масового туриста.

- У планi розвитку туристичного потенцiалу жоден із районiв областi не може вважатися депресивним чи обдiленим природними ресурсами для туризму, - запевняє Денис Ман. - Великоберезнянщина із Нацпарком та дерев'яними храмами, чарiвною природою сьогоднi може претендувати на увагу туриста, який любить спокiйний, але разом з тим, і насичений вiдпочинок. Щойно львiв'яни завершили ремонт дороги до перевалу. Тобто потiк туристiв збiльшиться вiдчутно. Якщо зима буде снiжною, то район матиме вдосталь гостей.

Так само я б вiдзначив великий потенцiал Iршавщини: тут зараз нове дихання мав би отримати винний туризм. Ну і як завжди, свою роботу із залучення туриста мав би робити нацпарк, - вважає головний закарпатський чиновник від туризму.

- Як збiльшити потiк туристiв? Бiзнес та влада на це питання мають шукати вiдповiдi разом, - вважає пан Ман. - От, до прикладу, на Виноградiвщинi вигадали цiлу низку фестивалiв. Це робили сiльськi ради разом із туристичним бiзнесом. Частину фестiв продовжують реалiзувати, частина перестали iснувати, бо не мають унiкальностi або пiдтримки. Бiзнес повинен розумiти, що фестиваль - це iнвестицiя в майбутнiй прибуток, а влада очiкує надходження до бюджетiв. Ми будемо працювати над фестивальним Закарпаттям і надалi, продовжимо розвивати iнфраструктру в областi, просувати туристичний продукт краю на ринок. Наразі у профільному департаменті ОДА готуємо до випуску календар подiй на наступний рiк та запрошуватимемо вiдпочивати в Закарпаттi.

Тетяна Когутич, Ужгород.

Перше фото: panoramio.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-