Юлія Орлова, генеральний директор видавництва «Vivat»
Дитячої літератури не може бути забагато
26.09.2016 15:37 2986

- Ми зробили для Форуму 69 новинок, але я не дуже люблю кількісні характеристики, бо вони не відображають якість, а лише інтенсивність роботи наших п`яти редакцій. Намагаємось робити, і це дійсно у нас виходить, абсолютно актуальні проекти. Дуже пишаємось тим, що близько 50 відсотків всього того, що видаємо, - переклади. Ми купуємо авторські права на бестселери "Нью-Йорк Таймс", твори лауреатів Букерівської, Гонкурівської премій. Свою громадянську позицію вбачаємо у тому, щоб донести до вимогливого українського читача якісну літературу в хорошому перекладі. Але з іншого боку, у нас зараз розквіт української літератури, і той проект, яким я однозначно пишаюсь - антологія "#невимушені" - 5 авторів, які на сьогодні є лідерами думки. Привезли до Львова і самих авторів, які презентували свої твори. Я дуже пишаюсь проектом, який ми зробили із сайтом "Історична правда" та Вахтангом Кіпіані "Зродились ми великої родини. ОУН-УПА". Це проект історичний, і оскільки все наше видавництво працює винятково з експертами, то вважаємо, що ця книга надзвичайно професійна. Ми тільки два дні поторгували нею на Форумі, як відразу помітили неабиякий інтерес до неї. Так само пишаюсь новим напрямком, який на сьогодні наше видавництво активно проводить - наук-поп. Привезли до Львова з Санкт-Петербурга популяризаторку науки Асю Казанцеву, яка розповіла про складні речі просто, доступно і цікаво, щоб люди хотіли купувати ці книги. Ми зробили кілька таких видань, і на них теж є чималий попит. Що говорить про одне - український читач зростає, видавництва мають за ним встигати.

- Просто чудово. У нас свій напрямок. Видавництво "Vivat" утворилось три роки тому шляхом злиття досить досвідченого видавництва "Пелікан" і ще одного - "Аргумент-принт", яке давно займалось виданням дитячих книг і зарекомендувало себе як дитяче професійне видавництво. Тому в цьому напрямку для нас не було нічого нового.

Головну ставку робимо на контент, на якість текстів та ілюстративний матеріал. У дитячому напрямку ми так само близько 50 відсотків проектів купуємо, і ще 50 відсотків робимо зі своїми українськими авторами й українськими ілюстраторами. Для нас це дуже важливо. Тому що ми потім продаємо авторські права на видання цих книг у Європу і по всьому світу, це дуже популяризує і нас як країну, і наших авторів та ілюстраторів. Наприклад, із Тетяною Стус і Анною Сарвірою ми зробили прекрасну книгу про їжачка Вільгельма і теж будемо продавати авторські права на неї. Це якщо говорити про новинки цьогорічного Форуму. Наш напрямок - якість літературного матеріалу, якість ілюстрації і хороші, зрозумілі дітям тексти. Дитячої літератури не може бути забагато. Головне, щоб її читали.

- У вашого видавництва дуже цікава концепція, напевно, вона і дає таку привабливість виданням, - модерна ілюстрація. Кому належить ця ідея?

- Так, ілюстрація в наших книгах відповідає європейським міркам. А всі ідеї належать команді. Мені здається, це головне досягнення нашого видавництва - ми працюємо виключно командно, і всі ідеї у нас виникають на видавничій раді, а тоді вже втілюються у життя.

- Це просто інший напрямок. Тож коли ми приїжджаємо на Франкфуртську виставку чи в Болонью (ми часто експонуємось у Європі), то виглядаємо професійно. І це не може не радувати. Та й те, що у нас купують авторські права, свідчить, що продукт видавництва користується попитом не тільки в Україні, але й за її межами.

- Ви постійно берете участь у Франкфуртській виставці. З чим поїдете до Німеччини цього року?

- Ми беремо участь у цій імпрезі вже років 10 поспіль. Цього року вона розпочнеться у жовтні, і для неї ми підготували величезний каталог, мабуть, проектів 30. Із дитячих повеземо "Паперову царівну" Оксани Лущевської, "Їжачка Вільгельма" Тетяни Стус, всі наші азбуки, які полюбилсь українським читачам. Із дорослих - книгу політичного експерта, директора Центру суспільних відносин Євгена Магди "Гібридна війна: вижити і перемогти" - це новий напрямок у світовій літературі, тема, яка цікавить і литовців, і поляків, і всіх, кого вона, на жаль, може торкнутися. Тут та ситуація, коли попереджений - значить озброєний. Також ми будемо везти книгу "Імідж України в очах світу" того ж автора - Євгена Магди. Сьогодні Україна дійсно відіграє якщо не ключову, то знакову роль у світі, і тому цей проект викликає певний інтерес.

- "Vivat" базується у Харкові - російськомовному, значною мірою, місті. Тим не менше, велику частку літератури ви видаєте українською мовою. Чи користується вона попитом у східній, південній Україні, зокрема, у вас "вдома"?

Близько 80-90 відсотків книг видаємо українською мовою. Імідж «Vivat» у тому, щоб переклад був з мови оригіналу на виключно чисту українську мову

- У нас близько 80-90 відсотків книг видається українською мовою. Більш того, ми видаємо такі книги як "Мовні війни", "Мова чудова", які пропагують українську мову і вчать, як розмовляти по-українськи правильно. У нашому видавничому плані є й інші подібні проекти. Дуже уважно ставимося до перекладу іноземних текстів на чисту, гарну, якісну українську мову. Це вимагає маси часу і коштів, але нашою фішкою є те, що наші фахівці звіряють переклад із оригіналом. Це додаткові час, затрати, але бували ситуації, коли нам давали переклад, а він був не повністю з оригіналу, а ескізом з російського. Імідж нашого видавництва в тому, щоб переклад був з мови оригіналу на виключно чисту українську мову.

- Серед ваших авторів - такі знакові імена для літератури як Нобелівський лауреат Світлана Алексієвич, Ігор Губерман та інші відомі письменники. Як залучаєте їх до співпраці?

- Якщо ви звернули увагу, в нас уже зараз достатньо бестселерів з "Нью-Йорк Таймс", лауреатів Букерівської та Гонкурівської премій. Ми стараємось вибирати знакові книги. З Алексієвич вийшло доволі просто: я прочитала цю книгу російською, а потім у Франкфурті постаралась зв`язатися з її агентом і купити право видавати українською мовою, бо хоч ця книга й дуже важка, вона не відпускає, але її потрібно прочитати. Аналогічна ситуація виникла зі "Сховищем" Анни Франк. Ми купували права у Фонду Анни Франк, це було нелегко, крім того, купували права на український переклад у перекладача, який зараз живе в Ізраїлі, але зрештою отримали філігранний, якісний, вивірений переклад на українську мову. Тобто книга, напевно, вперше в такій якості випущена для українського читача.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-