В’ячеслав Кириленко, віце-прем’єр-міністр України
Ми перешкодимо імпорту підривної літератури з РФ
25.05.2016 12:30 3074

- Так. Принаймні, вони таке побажання висловлюють, хтось, може, на балкон прийде до ВР, хтось має перепустку, хтось під стіни ВР. Ну й тут вже навіть не в букві закону справа. А в тому, що він давно назрів. Квота ця в 35% може бути наповнена без проблем. Навіть цей трьохрічний період не обов'язковий - ми пішли назустріч радійникам. 35%, передбачених законом, наповнюються легко уже зараз якісною, сучасною музикою. Більше того, обговорення триває менше ніж півроку, але якщо зараз пройтися по FM-радіостанціях, то помітно, що кількість пісень українською мовою вже збільшилась. Це реакція, скажімо так, кон'юнктурного характеру, радійники також визнають: дійсно, майже немає на деяких станціях пісень українською мовою. Тож вони почали ставити, і їх уже більше. Але кон'юнктура минеться, все повернеться на круги своя. Тому нам необхідно це закріпити законом. І з реалізацією закону, повірте, не буде ніяких проблем.

- Я стежила за дискусією про запровадження квот. На вашому боці були Орест Лютий, Скрипка, Файфура, Компанійченко, Лірник. Проти квот: Тіна Кароль, Потап та Настя, Білик, Могилевська. Чим ви самі поясните їхню незгоду? Яка природа цього спротиву?

- Ну це справа самих музикантів, як оцінювати ініціативу. Але я думаю, що більшість не дуже глибоко занурювались у самий зміст і спиралися на інформацію, яку їм надавали - із самим текстом не знайомлячись. А їм говорили: ви знаєте, Кириленко пропонує, щоб 75% пісень було українською мовою. Дійсно, де ж їх взяти стільки?! Це ж все колапс радіоринку і т.д. Тобто свідомо дехто пересмикував норму закону, в якій було сказано 75% від квоти в 50. Це у першому варіанті закону 37,5 по добі мовлення. Тобто в багатьох випадках це була маніпуляція.

- А ви пропонуєте лагідну українізацію?

- Ну, виходить, що так. Насправді ж це дуже помірна квота. У Польщі – 33%, у Франції – 35%, є країни, в яких 40 і більше. І практично в кожній країні є квота на підтримку свого продукту. Тому що, коли не регулювати це таким механізмом, то тоді ринок повністю падає під натиском продукції інших країн.

- А ви думаєте, артисти почнуть включати україномовні пісні в свій репертуар?

Квотний законопроект не дискримінує ніяк і нікого. Лише захищає ринок українськомовних пісень. І навіть створює цей ринок

- По-перше, у більшості з них вони вже й так є. Можливо, не так багато. По-друге, це не обов'язково. Оскільки лишається більша частина ефіру, яку можна наповнювати піснями якою завгодно іншою мовою - для пісень англійською, французькою, російською. Цей законопроект не дискримінує ніяк і нікого. Всім артистам він надає можливість і надалі виконувати пісні якою їм зручно мовою, в залежності від того, якого вони мають слухача чи уподобання. Але він захищає ринок українськомовних пісень. І  навіть створює цей ринок. Тобто ці виконавці уже не будуть ходити з простягнутою рукою, а їм весь час казали - не формат, не формат. Як це було протягом, вибачте, 25 років. А найбільш конкурентоздатні з них гарантовано будуть в ефірі, бо квоту треба буде наповнювати. І це буде закріплено законодавчо. А це в свою чергу спонукатиме продюсерів, студійників, радійників брати участь у наповненні ефіру й реалізації цієї квоти. І я не думаю, що їм потрібно сильно шукати. Їм треба буде просто тих, кого вони весь час за поріг не пускали, приймати і слухати їхній продукт, і все. Власне тому й був такий супротив. Звикли працювати по-одному, а тут пропонується інший алгоритм, враховувати весь спектр, а не тільки до чого звикли - розкручених російських або там інших. І, зрештою, це реформа. Всі прагнуть реформ, і реформи повинні торкатися всіх сфер.

- Ми вже попрацювали в складі робочої групи. Ми відійшли від ліцензування, оскільки це тягне дуже багато ускладнень регуляторного характеру. Ми вийшли на дозвільний принцип: моніторинг вийнятково для книжки походженням з РФ. Тобто станом на сьогодні ідея така, що громадська експертна рада, спеціально створена при Держкомтелерадіо, за заявками офіційних імпортерів буде перевіряти назви по номенклатурі імпорту, по заявці кожного імпортера російських книжок. І якщо громадська експертна рада буде знаходити антиукраїнський, антидержавний, ворожий для України зміст, то така продукція не буде отримувати дозволу для поширення в Україні. Вся інша продукція буде поширюватись і такий дозвіл отримувати. Вся ця процедура буде нетривалою - від 3 до 5 днів. Іншого варіанту, який би спрацював - немає.

- Коли запрацює цей механізм?

- Його запровадження також потребує змін до Митного кодексу, до закону про видавничу справу, ще до низки законів. Зараз проект закону оприлюднений на сайті Держкомтелерадіо. Попередньо ми проговорювали цю ініціативу на уряді неофіційно. Я не дістав заперечень з боку своїх колег. Зараз ми запускаємо механізм погодження в центральних органах влади, оскільки це має погодити митниця, фіскальна служба, Мінекономіки і т.д. Але всі їхні представники входили до робочої групи, і це наш спільний продукт. Таким чином, якщо не буде дозволу на імпорт конкретної партії від громадсько-експертної ради, митники не будуть розмитнювати цю продукцію. Все.

- А що буде, наприклад, з церковними крамницями? Такий самий треш продається в Почаївській Лаврі. Його привозили з Росії у попередні роки, а перевидають вже тут в Україні...

- Спочатку буде перехідний період, протягом якого самі розповсюджувачі книжкової продукції повинні будуть привести у відповідність зміст продукції, яку вони поширюють і з ухваленими змінами до закону. Також  Митним кодексом ми обмежимо кількість книжок, а це - по суті комерційні партії, які можуть завозити на митну територію України приватні особи. Як зараз відбувається імпорт? Зараз можна завести п’ятдесят кілограмів книжок на вагу і, якщо це комерсанти, а в мікроавтобусі їх з десяток, от вам півтонни книжок. Цей мікроавтобус в районі Харкова перетинає, припустимо, двічі за день туди-сюди кордон, ось вам тонна книжок за один день заїхала, пішла, навіть не в крамниці, пішла на базари книжкові, і там вам - і Дугін, і Гіркін, і хто завгодно.

І все це на книжкових базарах можна знайти спокійно. Особливо у прифронтову зону вони це везуть. Ось цю лазівку, коли не одну чи дві книжки для себе везе людина, а вже цілу партію, скасуємо через зміни до Митного кодексу. Тобто завезення комерційних партій для продажу буде здійснюватись тільки суб'єктами-імпортерами, і митниця буде цей процес контролювати. Таким чином, ми унеможливимо поширення підривної по суті літератури, яка розпалює війну і закликає вбивати наших співвітчизників на території України.

- Тільки роз'ясненням. Все це робиться на підставі законів, які були офіційно внесені від уряду, більше, ніж рік тому. Я був одним із ініціаторів, ці законопроекти доповідав на засіданні Кабміну. Потім вони були ухвалені в парламенті, по-моєму, кількістю під 300 голосів. Ми боролися за це майже 25 років. Я багато разів вносив подібні законопроекти будучи депутатом. Вони 226 голосів раніше ніколи не набирали. Це завжди була дуже гостра дискусія. Суспільство було не готове. Зараз готове. Парламент проголосував без питань. Ясна річ, що є опозиційні сили. Є невдоволені, є проросійські лобісти, явні й приховані. Вони будуть використовувати перейменування як привід для політичного реваншу. Їм те перейменування, вибачте «до лампочки», а от політичний реванш і захоплення влади в інтересах російського агресора - завдання частини людей, в тому числі, які в парламенті «окопались» і розказують тепер, які це невдалі рішення. Ясно, що треба більше роз'яснювальної роботи проводити із жителями міст. Не думаю, що там будуть демонстрації проти перейменувань. У Дніпропетровську місто давно називають фактично «Дніпро», або «Днепр». Дзержинський - взагалі незрозуміло що робить на мапі України. Я про «Дніпродзержинськ», який став  «Кам'янським». Зараз буде останній етап спротиву, але після того, коли Рада ухвалила закон, зупинити цей процес неможливо, бо це не в перейменуванні справа, а справа в незалежності України. 25-й рік незалежності - і тільки зараз по суті ми звільняємось. Це давним-давно зробили поляки, литовці, чехи, естонці. У них там «дзержинських» нема, у них ринкова економіка, Євросоюз і НАТО. А ми весь час боролися самі з собою, плюс підкидали гілки в багаття «російські друзі», які тепер стали прямо окупантами. Тому треба дивитись на це питання в комплексі, не просто як перейменування, а на процес, який неминучий, який дуже болісний, і який нарешті сам викристалізувався в Україні. А в Дніпрі хай там хтось черговий з реваншистів спробує відкрутити все це назад. Дніпро – місто – символ новітнього українського опору. Саме Дніпро зробив надвеликий внесок у зупинення агресора. Боялись Дніпра, скільки людей загинуло з Дніпра. Словом, процес цей вже не зупинити.

- Я сьогодні бачила щоденну проросійську газету. Вони пишуть,  що на перейменування потрібно 10 мільярдів гривень.

- Як ще не написали 100?

Для української культури немає іншої держави, яка буде її підтримувати. Україна тільки одна. Тільки на території України українська культура може діставати таку підтримку. Багато в кого це ще досі не вкладається в голові. От як в історії з радіо, про яку ми щойно говорили. Але це все пройде. Тому що треба подивитися на себе інакшими очима. Ми вже побачили, як  «русский брат» прямо з автоматами Калашникова почав вбивати наших хлопців українських, я думаю, що ні в кого не повинно бути уже сумнівів, що ми різні країни. Станом на сьогодні - це два різних світи взагалі. Ми - європейський світ. Інше - щось окреме, своє і закостеніле. Ми йдемо до сім'ї вільних народів, до якої завжди хотіли належати, ще з часів Київської Русі, і ми були ще тоді Європою. Тому українська культура вона взагалі-то сама прорветься. Але їй треба створити бодай рівні умови. А за 340 років російського ярма вона знищувалася фізично, в тому числі й носії її, і матеріальні цінності, які нею напрацьовані. Тому, звичайно, зараз необхідна політика випереджувальної підтримки. Завжди всі цього боялися. Я весь час, все своє політичне життя за це виступав, багато що вдавалося, дубляж 10 років тому я запровадив, працюючи також тоді в Кабінеті Міністрів. Тоді всі кричали: як так, люди перестануть ходити в кінотеатри. Пам’ятаю ті аргументи: «Это что - по-украински они будут смотреть фильмы голливудские? Это же кошмар, все. Все пропало, рынок упал». Точно те саме зараз деякі радійники кажуть - ринок упаде, люди перестануть слухати радіо. Та ви що? А я стверджую, що як точно й у випадку з дубляжем, тоді почали більше ходити в кінотеатри, тому що хотіли цього. Дехто навіть сам не знав, як хотів. А коли побачили наші блискучі переклади, повалили люди валом.

Через рік усі забудуть, що якась була дискусія проти, бо це буде більш, ніж природно

І плюс, я вивчав потім спеціально економіку питання, і каса, і валовий збір - все пішло вгору. Скрізь, по всій країні. Бо це природно: фільм, зроблений у Голівуді, дубльований українською мовою, якою всі володіють в країні. А коли це зроблено якісно, всі питання вирішуються. Так само і з радіо буде. Через рік всі забудуть, що якась була дискусія проти, бо це буде більш, ніж природно.

- А ви не дивились «Звірополіс»? Прекрасний мультфільм і прекрасний переклад.

- Ні, але у мене намір сходити із дітьми на «Angry birds», кажуть дуже гарно. І готуються мої улюблені «Тачки-3». А якраз дубляж почався, якщо ви пам'ятаєте, з «Тачок» перших - там був блискучий переклад Олекси Негребецького, там Сумська, Ступка дублювали і багато інших зірок.

- Пам’ятаю, я після кіно купила українську книжку «Тачки» для дитини. Гарний переклад -  велика річ.

- Так. Потім були «Тачки-2». І  наступного року мають бути треті «Тачки».

Проти дубляжу спочатку був спротив, потім це стало перемогою. А потім вже прийшли табачники і всі ці януковичі, вони ж скасовували цей дубляж разів з п'ять, і так і не скасували. Тому що це була якісна зміна, яка мала абсолютно природний характер.

Той попередній російський дубляж робився в Росії для всього так званого СНГ. І всі ці наші імпортери були залежні від їхньої політики, отримували тут готову копію й поширювали. А довелося ставити студії, і в цьому був ключовий опір, економічний опір. Чого це ми повинні вкладатися? Ми хочемо тільки заробляти в країні під назвою Україна, а вкладати в неї ми не хочемо. А довелося купити студії. У тих студіях почали працювати українські актори, які отримували роботу, почали отримувати офіційну зарплату, з зарплати почали йти офіційно податки і соціальні внески. І це, до речі, тисячі акторів. Тобто це індустрія, сучасна культурна індустрія. Так само як музика - це звукозапис, це робота, це високі технології.

- Це повідомлення на рівні задуму, але уже цим літом буде обговорення концепції нової української школи і вона, напевно, буде уже обговорюватись на серпневих педагогічних конференціях. Усе це робиться для внесення нового закону про базову середню освіту, а цей закон у свою чергу повинен повністю передбачити і потім імплементувати європейські сучасні підходи. І ці підходи повинні полягати в тому, що в школі повинні навчати тих знань, які дійсно потрібні дитині. Ці знання не повинні перевантажувати дитину, не повинні бути не потрібними, а повинні бути завжди потрібними і такими, які можна засвоїти. Тому концепція початкової школи буде дуже сильно обговорюватись і видозмінюватись. Ну і відповідно - концепція всієї освіти, а також спеціалізованої школи у старших класах буде обговорюватися публічно. Кожен зможе висловитись, і батьки і педагогічна громадськість. Адже ця розмова давно назріла.

- Ми зможемо гідно провести Євробачення?

- Євробачення буде вже у нас вдруге, так що я більш ніж переконаний, що ми гідно проведемо конкурс, і він, до речі, повинен бути тільки в Україні. Я всі ці жарти, що треба комусь передати, серйозно не сприймаю. Він буде у нас. Ми провели в 2005 році після перемоги Руслани, так само після Революції, так само був секвестр бюджету. Ми скоротили бюджет, бо змушені були по тій самій причині, що і в 2014 році. Бачте, 10 років минуло, і знову конкурс у нас, якийсь такий цикл. Тоді влада повністю змінилася, і всі згадали, що нам же треба ще проводити Євробачення. Створили оргкомітет і провели,  ніхто не помітив навіть, що були якісь у нас ускладнення. В стислі терміни, в Палаці спорту були концерти, картинка була супер. Ні в кого у Європі не було жодних нарікань. Зараз, я вважаю, нам легше провести, не дивлячись навіть на складну для України геополітичну ситуацію. Словом, все буде добре.

 Лана Самохвалова. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-