- І Вестерплатте, і Брестська фортеця, зрештою, здавалися або були взяті. А аеропорт стояв до кінця. Чим ще відрізнявся аеропорт? Там не було фортифікаційних споруд. З точки зору тактики і стратегії війни, це взагалі було безглузде заняття. Але аеропорт - це був Майдан на війні. Той Майдан, який узяв в руки зброю і з Києва переселився на війну. Саме тут Кремль обламав свої вовчі зуби, адже коли ця символічна битва в аеропорту досягла свого апогею, вийшло, що в ній бере участь зібрання людей з Майдану різних вікових, соціальних груп і національностей, які не чекали ніяких наказів, а просто захищали своє повітря свободи. Кремль не міг зрозуміти цього, єдине, що він усвідомив: якщо попре далі, його чекає ось цей самий Майдан на війні, а з цим він нічого зробити не зможе. Саме оборона ДАПа показала Путіну, що його неспровоковану агресію варто перенести в інше місце. І він відправив війська в Сирію.

- Все-таки, оборона Донецького аеропорту - це історія перемоги чи програшу?

- Якщо говорити футбольною мовою, то це - програш, а якщо людською - то перемога. Це ваше Косово поле. Це Піррова перемога для Росії і велика перемога українського духу, українського народу і української Революції.

- По-перше, в Іраку було ясно, хто є хто. А тут все робилося дуже хитро, дуже підло, тут українська армія мала справу з трьома видами ворога, з гібридним воїнством. По-перше, це були російські найманці, які ділилися на романтичних ідіотів, на кшталт Гіркіна, і найманців, які приїхали відпрацювати кредит на побутову техніку та заразом і постріляти, а також просто придурків, яких давно хотілося кого-небудь безкарно вбити. Друга група людей - це бомжі, безробітні, наркомани, хулігани, дармоїди, просто дебіли, яких в Донецькій області було повним повно. Їм роздали в руки зброю, вони очманіли від цього щастя й почали встановлювати свої порядки. Найбільш організованою і єдиною, що більш-менш стримує все це божевільне воїнство від катастрофи, була третя група - регулярні російські війська.

Також відрізнялося постачання. Росія забезпечувала регулярні поставки живої сили, техніки, амуніції і провіанту. Це було і досі залишається війною Росії проти України.

- Як тоді можна завершити цю війну?

- Двома способами. Або Росія вибачиться і піде звідти, або, згідно з Мінським домовленостями, віддасть контроль над кордоном Україні. Тоді потихеньку цей бандитський непотріб, що там зараз знаходитися, перестане подкачиваться грошима і само собою розбіжиться. Але при цьому Росія повинна вивести всю важку техніку та особовий склад з Донбасу.

У сьогоднішній ситуації Україні не варто відновлювати військові дії, штурмувати Донбас. Звичайно, є теоретична ймовірність, що таким способом вдасться виграти цю війну, але тоді загине багато людей, Донбас буде зруйнований вщент, і кому доведеться це відновлювати? Знову ж таки - Україні! Хіба у неї для цього є кошти?

- Поки Путін живий - він зберігатиме контроль над Кримом, і світ нічого не зможе з цим зробити. Якщо б я був Великою сімкою, я б заморозив усі активи його поплічників, анулював їх візи, вислав сім'ї і заарештував всі маєтки за кордоном. Нехай навіть це буде порушенням прав людини! Нехай скаржиться у Басманний суд. Він - вуличний хуліган, для нього немає закону, він вважає, що може безкарно творити будь-що. На якомусь етапі ми повинні його зупинити. У нього більше немає сім'ї, його не турбує нічого, крім абсолютної влади. Чесно кажучи, я б не виключав, що він може вдатися до використання атомної зброї у разі загрози своєї влади.

- Чи достатньо санкцій, аби зупинити Путіна?

- Ні, нинішніх санкцій недостатньо. Путін - злочинець, і ставлення до нього має бути відповідне. Його не можна заарештувати, але йому слід показати місце, припинити всі відносини, нібито його взагалі не існує. Потрібно максимально закрити Росію, особливо для правлячого класу. Населення РФ животіє, жахливо бідно, так що від закриття країни для багатого оточення Путіна, життя звичайних росіян серйозно не зміниться. Водночас, це змусить тих хлопців замислитися, чи хочуть вони жити у зруйнованій ними же країні, змусить їх щось зробити.

Путін вже запустив механізм розпаду Росії, і цей механізм подібний до ядерного розпаду, який неможливо зупинити

НЕМОЖЛИВЕ БРАТЕРСТВО

- Ходорковський якось сказав про святість завоювань Російської імперії. Як ви вважаєте, чи нам потрібно обов'язково вигравати або, краще сказати, відвойовувати території, щоб відчути їх своїми?

- Треба дивитися на розвиток всіх імперій. Чим більше Римська імперія завойовувала, тим ближче вона наближалася до свого кінця. Те ж відноситься і до Російської імперії, адже це завоювання Донбасу і Криму призвело до того, що кінець Російської імперії значно наблизився, і незабаром ми повинні очікувати її розвал. Причому навіть не за подобою і методами Радянського Союзу, а на окремі князівства і міста. Це не буде вже мирна революція 1991-го року, а бандитське беззаконня і переділ власності, який занурить садиби в полум'я. Це буде нещадний і безглуздий російський бунт. Росія перетвориться на гігантський вир насильства. Західні країни повинні будуть втрутитися з метою контролю атомної зброї. Все інше буде контролювати неможливо. Путін вже запустив механізм розпаду Росії, і цей механізм подібний до ядерного розпаду, який неможливо зупинити.