День фахівців цивільно-військового співробітництва в Україні відзначають 5 травня. Цей напрям діяльності Збройних сил передбачає налагодження та підтримання взаємодії з цивільним населенням, органами державної влади та місцевого самоврядування, а також з міжнародними й волонтерськими організаціями у районах виконання бойових завдань. Підрозділи ЦВС займаються, зокрема, гуманітарною підтримкою, евакуаційними заходами та сприяють стабілізації ситуації в громадах.

Про роботу ЦВС на півдні, співпрацю з громадами та актуальні виклики, Укрінформ поспілкувався з начальницею управління цивільно-військового співробітництва оперативного командування «Південь» полковником Оксаною Козиренко.

ОДИН ПІДРОЗДІЛ ЦВС МОЖЕ ОХОПЛЮВАТИ ДО 10 НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

- Скільки цивільних громад охоплює робота ЦВС у зоні відповідальності «Півдня» станом на зараз?

- До зони відповідальності оперативного командування «Південь» входять п’ять областей: Вінницька, Кіровоградська, Одеська, Миколаївська та Херсонська. Це приблизно 276 територіальних громад. Якщо ж розглядати угруповання військ (сил) «Південь», то воно охоплює сім областей і приблизно 298 територіальних громад.

- Яка загальна кількість цивільних, яким надали допомогу від початку 2026 року?

- Ми такої статистики не ведемо, оскільки допомога цивільному населенню здійснюється через органи влади. Наприклад, є територіальна громада, що розташована поблизу лінії бойового зіткнення, де проживає певна кількість цивільних осіб. Через постійні обстріли туди не можуть дістатися гуманітарні організації або інші структури. Водночас староста села або голова громади точно знають, скільки людей там проживає, їхній вік та потреби.

На основі цієї інформації формується необхідна потреба, яка згодом через наших фахівців ЦВС, що безпосередньо перебувають у населеному пункті, доставляється адресатам.

Щодо загальної кількості отримувачів допомоги, такої інформації, на жаль, у мене немає – нею володіють виключно органи влади.

- Скільки гуманітарних місій або виїздів здійснили ваші підрозділи за цей рік?

- Гуманітарні місії за участі фахівців ЦВС здійснюються переважно у форматі супроводу та координації. Фахівці ЦВС, які працюють безпосередньо в населених пунктах поблизу лінії зіткнення, також взаємодіють із цивільним населенням. Уся отримана інформація щодо потреб передається органам влади, а далі вже вони або ми встановлюємо контакт з міжнародними організаціями – ООН (Організація Об’єднаних Націй, – ред.), МКЧХ (Міжнародний комітет Червоного Хреста, – ред.), а також з вітчизняними гуманітарними організаціями.

Цю інформацію використовують під час планування гуманітарних місій. Залежно від потреб населених пунктів, визначається допомога: десь це ліки, в інших – вода, зокрема у випадках, коли пошкоджені криниці та відсутнє питне водопостачання.

ЦВС безпосередньо не займається доставкою гуманітарної допомоги – ми виконуємо функції координації та супроводу. Раз на тиждень гуманітарні організації надсилають нотифікацію (офіційне повідомлення, – ред.), у якій зазначають маршрут руху та склад групи. Інколи також вказується вантаж, який доставляється, але це не є обов’язковим. Для нас це не принципово.

Такі дані необхідні для безпеки місій: знаючи маршрут, у разі ускладнення обстановки – обстрілів або мінної небезпеки на дорогах – ми можемо оперативно попередити учасників місії.

- Скільки українських і міжнародних організацій наразі співпрацюють з ЦВС «Півдня»?

- Із міжнародних організацій – ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста, представництво МКЧХ в Україні. Серед українських – багато партнерів: Благодійний фонд Сергія Притули, Save Ukraine, «НАБАТ Кривий Ріг», Caritas, «Лікарі без кордонів», «Шлях додому» тощо.

- Скільки населених пунктів залишаються у фокусі постійної підтримки?

- Усі населені пункти. Підрозділів багато, і в кожній бригаді є «сіміки» (військовослужбовці, офіцери, які налагоджують відносини між цивільними і військовими в прифронтових містах та селищах, а також допомагають населенню на лінії зіткнення, – ред.) Цього року, у січні, відбулися значні зміни в організаційно-штатній структурі, і майже в усіх батальйонах було запроваджено фахівців ЦВС. Один структурний підрозділ може охоплювати до десяти населених пунктів, адже села у нас переважно невеликі.

ОБСЯГ РОБОТИ ЦВС ЗРІС НА 120% У 2026 РОЦІ

- Як змінився обсяг роботи ЦВС порівняно з минулим роком?

- На 120%, оскільки у 2024 році напрями діяльності цивільно-військового співробітництва були розширені шляхом запровадження системи соціального супроводу військовослужбовців та членів їхніх сімей. Структури ЦВС демонструють лідерство у впровадженні додаткових функцій, які наразі є вкрай важливими для Збройних Сил України, зокрема у сфері соціального супроводу. У зв’язку з цим на підрозділи ЦВС покладено значно ширший обсяг завдань і функцій.

- Чи можете детально розповісти про функції, які були раніше та які додалися?

- Наші «сіміки» забезпечували взаємодію з органами державної влади та іншими військовими формуваннями, зокрема з Національною поліцією, Службою безпеки України та Державною прикордонною службою. Фактично це місток між цивільним сектором і військовим командуванням. Усе, що перебуває поза межами військової частини, координувалося саме «сіміками».

Наша головна мета – забезпечення підтримки та створення сприятливих умов для виконання завдань військовими силами. Наступний пріоритет – підтримка та захист цивільного населення.

Якщо розглядати роботу в бригадах і батальйонах, то йдеться про надання повної інформації родинам щодо обставин зникнення безвісти або потрапляння в полон. У разі загибелі військовослужбовця організовується транспортування та поховання наших загиблих захисників, а також надається повний пакет документів родинам.

Минулого року в межах системи супроводу було запроваджено наказ Головнокомандувача, відповідно до якого в кожному підрозділі створено систему соціального супроводу. До її складу входять фахівці ЦВС, представники підрозділу персоналу, фінансового відділу, юридичної служби, капелан та офіцер психологічної підтримки персоналу. Координацію цієї роботи здійснює начальник секції ЦВС у бригаді: він узагальнює інформацію, забезпечує оформлення та передачу всіх необхідних документів родинам, а також взаємодіє з фахівцями ЦВС у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і з органами влади щодо підтримки родин на місцях.

- Чи зросла кількість запитів від цивільного населення і наскільки?

- Щодо цивільно-військової взаємодії, за останній квартал ми отримали близько 260 запитів. Це, зокрема, звернення щодо дистанційного обстеження житлових будинків на предмет пошкоджень. Минулого року в липні була ухвалена постанова Кабінету Міністрів №815 щодо відшкодування пошкодженого або зруйнованого житла цивільних осіб на лінії бойового зіткнення, тому громади звертаються до нас по допомогу в проведенні таких обстежень. Наші «сіміки» спільно з військовослужбовцями підрозділів БпЛА здійснюють фото- та відеофіксацію, обробляють отримані матеріали і передають їх для подальшого оформлення виплат людям.

- Які напрямки допомоги наразі найзатребуваніші, і як це змінилося за рік?

- У зв’язку з тим, що за останній квартал збільшилася кількість ударів FPV-дронів, а в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях ворог також завдає авіаударів по цивільних, найбільш затребуваними стали ДСП (деревно-стружкові плити, – ред.) та плівка для накриття пошкоджених будинків. У деяких населених пунктах також актуальними є вода, павербанки та екофлоу.

Якщо порівнювати з 2022-2023 роками, тоді найбільший попит мали ліки, продукти харчування, зокрема дитяче, одяг і памперси. Наразі ж основний запит змістився на частковий ремонт будівель, забезпечення водою, а також павербанки та екофлоу.

ЕВАКУЙОВАНО БЛИЗЬКО 2 ТИСЯЧ ОСІБ ВІД ПОЧАТУ РОКУ

- Скільки людей було евакуйовано від початку цього року?

- Приблизна кількість – близько 2 000 осіб, з них майже 500 – діти та 32 – маломобільні особи.

«Сіміки» самостійно евакуацію не здійснюють. Відповідно до чинного законодавства, евакуацію проводять органи влади, ми лише надаємо їм допомогу. У тих випадках, коли цивільні органи не можуть заїхати, «сіміки» на своєму військовому транспорті вивозять або виводять людей безпечними маршрутами. Після цього органи влади організовують автобуси та автомобілі й доставляють людей у безпечні місця.

- Скільки евакуацій проведено з прифронтових територій за останній місяць?

- Такої статистики немає, оскільки евакуація відбувається щодня. Із населених пунктів, де оголошено евакуацію або де її ще не оголошено, але ворог уже здійснює інтенсивні обстріли, евакуація проводиться автомобільним або залізничним транспортом через органи влади.

- Ви можете назвати кейс, який найкраще відображає ефективність ЦВС?

- На різдвяні свята ми організували «свято на лінії вогню» для дітей спільно з польським благодійним фондом UNITERS, а також із вітчизняними організаціями, які долучилися до цієї ініціативи. Ми зібрали велику кількість подарунків, а наші «сіміки», які працювали в бригадах і батальйонах, порахували дітей у населених пунктах, де вони на той час перебували. У костюмах Святого Миколая та гномів вони провели справжнє свято, яке ми традиційно відзначали до війни. Ми прагнули подарувати дітям хоча б часточку радості. Було багато відгуків і подяк – люди навіть не очікували, що таке можливо.

Ми готувалися до цього свята майже півтора місяця. Перший виїзд відбувся на День святого Миколая, потім – на Новий рік, а згодом – на Різдво. Перед кожним виїздом ми відстежували безпекову ситуацію та інтенсивність обстрілів, щоб убезпечити наших дівчат і хлопців та не наражати на небезпеку жодну дитину. Звісно, це не були масові урочистості – це були адресні привітання: ми приїжджали до кожного дому, вручали подарунки, а діти розповідали вірші та співали колядки.

ЩОМІСЯЦЯ НАДХОДИТЬ БЛИЗЬКО 200 ЗВЕРНЕНЬ ВІД ГРОМАД

- Скільки офіцерів і груп ЦВС працює у вашому підпорядкуванні?

- Якщо розглядати в розрізі оперативних командувань, то це майже 1500 та 500 військовослужбовців в оперативному підпорядкуванні угруповання, з яких 30% – жінки.

- Скільки звернень від громад опрацьовується щомісяця?

- Щомісяця до нас надходить близько 200 звернень саме від громад. Це переважно запити про допомогу, зокрема щодо обстеження будівель – наприклад, у населених пунктах, куди цивільні повертаються після виїзду з початку повномасштабного вторгнення, зокрема на деокупованих територіях. Також ідеться про обстеження на мінну безпеку. Загалом це звернення щодо різних видів допомоги. Ми спільно з ДСНС та підрозділами Сил підтримки проводимо такі обстеження або координуємо їх до Нацполіції.

- Який відсоток потреб цивільного населення наразі залишається незакритим?

- Такого взагалі немає – щоб була громада, куди ніхто не виїжджає і де не надається допомога. Я спілкуюся з керівниками адміністрацій на всіх рівнях – обласному, районному, рівні територіальних громад, а також із деякими старостами населених пунктів. Щойно виникає потреба в нашій допомозі, усі знають мій номер телефону або контакти моїх фахівців на місцях. Як правило, допомогу доставляють того ж дня. Забутих громад немає.

- Чи є якийсь найбільший запит від громад, який наразі неможливо повністю закрити?

- Думаю, це ДСП і плівка, адже обстріли відбуваються щодня. Це фактично витратні матеріали. Не можна сказати, що їх критично не вистачає, однак вони пошкоджуються з такою швидкістю, що їх просто не встигають доставляти.

- Чого сьогодні ЦВС критично не вистачає: ресурсів, транспорту, людей?

- Не всі підрозділи укомплектовані на 100%. Водночас критичної нестачі немає. Є певний відсоток недостатньої підготовки особового складу, але це пов’язано з тим, що люди щойно долучилися до служби. У зв’язку з тим, що у 2024 році в наших підрозділах запровадили соціальний супровід, ми значно розширилися – майже вдвічі.

Не кожен військовослужбовець одразу готовий до завдань, які доводиться виконувати. Робота з людьми – одна з найскладніших, адже фахівці ЦВС мають частково виконувати й функції психологів. Ми постійно взаємодіємо з людьми, які пережили насильство з боку ворога, а обстріли мають потужний психологічний вплив.

- На завершення, що ви можете побажати своїм колегам до вашого спільного професійного свята?

- Хочу не стільки побажати, скільки подякувати за роботу. Кожен із «сіміків» віддає частину свого життя нашій спільній справі. Без ЦВС не буде виграно жодної війни!

Розмову вела Єлизавета Чірниш, Київ

Фото з архіву Оксани Козиренко