- Пане, Андрію, розмову хотілося б розпочати із ситуації на фронті. Що сьогодні відбувається на ділянках російсько-українського та білоруського кордонів? Де ворог проявляється найактивніше і чи спостерігається накопичення живої сили на певних ділянках, зокрема, на Чернігівщині?

- Розпочну з приємної статистики: за чотири роки повномасштабної війни прикордонники знищили 43 000 окупантів, це і вбитими, й пораненими. Було знищено більше 20 000 одиниць військової техніки ворога та 40 000 безпілотних літальних апаратів, з яких 2 000 – це шахеди. Хочу наголосити, що за цими сухими цифрами стоїть титанічна робота і життя прикордонників.

Звичайно, кордон із Росією – це фактично лінія фронту, десь з активними бойовими діями, десь без піхотної активності противника, противник не відмовляється від наміру розширити зону свого контролю безпосередньо по лінії кордону. На щастя, досягти великих успіхів він не може.

З того, що ми зараз фіксуємо, найбільш активний ворог на Сумщині й у межах Харківщини. Навпроти своїх активних напрямків у межах Сумщини та Харківщини ворог перегруповує свої сили і намагається поповнювати втрати, бо втрати величезні. Будь-яка спроба ворога просунутися – це десятки вбитими, десятки пораненими щоденно.

При цьому ворог наразі не застосовує броньовану техніку. Або ж він не має її в достатній кількості та розуміє, що вона буде знищена ще на підступах до нашого кордону, або ж, можливо, береже її для якихось подальших дій, коли відчуватиме якусь перевагу.

У той же час по Чернігівщині активності противника щодо спроб перетнути наш кордон піхотними групами, на щастя, не фіксується. Як і не фіксуємо зараз якогось нарощення Росією своїх сил на цьому відтинку.

До того ж частина особового складу, який тримає Росія навпроти Чернігівщини – це строковики.

Хочу зауважити, що тільки з початку цього року ворог уже здійснив більше 25 000 ворожих обстрілів прикордонних загонів. Значна більшість з яких – за допомогою БПЛА.

- Наразі всіх цікавить ситуація на кордоні з Білоруссю з огляду на недавні заяви Лукашенка?

- Українські прикордонники не фіксують на території Білорусі в безпосередній близькості до нашого кордону переміщення техніки або підтягнення до кордону військових.

Підтягування військ немає. Ще з 2022 року Білорусь тримає на окремих напрямках свої підрозділи, тоді вони заявили, що це з метою посилення своєї безпеки, бо очікують якихось дій з боку України, хоча Україна ніколи не загрожувала Білорусі й не планує здійснювати такі дії. Тому є ті підрозділи, які Білорусь і до цього тримала по напрямку нашого кордону. Вони здійснюють ротацію, переміщення, але нарощування навіть цих підрозділів не відбувається.

Не відбувається у безпосередній близькості до кордону і переміщення техніки. Інформаційно нагнітаючи, свого часу білоруси заявляли про створення Південного оперативного командування якраз по напрямку кордону з Україною. В межах цього можуть і облаштовуватися позиції, полігони та під'їзні шляхи..

За тим, що відбувається на території Білорусі, пильно стежать підрозділи розвідки, Міністерства оборони і Державної прикордонної служби, щоб вчасно відреагувати на будь-які виклики і загрозу.

Станом на зараз Росія не тримає на території Білорусі великих сил, у тому числі піхотних підрозділів, які б могли здійснити повторне вторгнення з території Білорусі.

Водночас не можна виключати якихось провокативних дій, зокрема з метою відтягування наших сил на цей напрямок із більш важливих. До того ж, Росія може в будь-який момент почати переміщення своїх сил у Білорусь і використовувати білоруську інфраструктуру. Можливо, відбувається і тиск на Білорусь, щоб вона більш масштабно підтримала Росію у війні, розв’язаній проти нашої країни.

Тому стежимо, реагуватимемо на всі виклики, які можуть йти з території Білорусі, і продовжуємо укріплювати цей напрямок.

Триває нарощування інженерних укріплень безпосередньо по лінії кордону з Білоруссю. Нарощуються фортифікаційні укріплення в кожній області, яка межує з РБ: на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Київщині, Чернігівщині.

- За останні роки технічні спроможності прикордонників кардинально змінилися через активне використання дронів у роботі. Розкажіть більш докладно, які нововведення з’явилися останніми роками і як це вплинуло на ефективність роботи?

- На озброєнні Державної прикордонної служби є практично всі ті ж засоби ураження, які мають на озброєнні підрозділи Збройних сил чи Національної гвардії. Це і засоби безпілотних літальних апаратів, РЕБ, окремі засоби протиповітряної оборони. Крім того – броньована техніка, артилерійські засоби від мінометів усіх калібрів до гармат і самохідних артилерійських установок 155-го. Все це присутнє в підрозділах Державної прикордонної служби.

Так, нас по чисельності не так багато, як Збройних сил, але 54% всього особового складу державної прикордонної служби знаходяться разом з іншими складовими сил оборони на всіх гарячих напрямках.

У нас сформовано чотири повноцінні бойові бригади з відповідними артилерійськими засобами, БПЛА. Є бойові підрозділи батальйонного типу. Вони з правоохоронної функції переформатовані й посилені саме під оборону. За останній час наростили підрозділи розвідувально-ударних безпілотних комплексів.

Найбільш відомий – це підрозділ Фенікс, який входить у трійку лідерів усіх подібних підрозділів і є в підпорядкуванні Сил безпілотних систем ЗСУ.

Але кожен прикордонний загін також має свій окремий розвідувально-ударний підрозділ саме по безпілотних системах. Саме нарощення цих підрозділів призвело до того, що фактично в три рази ми збільшили знищення живої сили ворога у порівнянні з минулим роком. Це також і в сім разів збільшення по знищенню як безпілотних апаратів, так і іншої техніки противника.

Повертаючись до початку війни, хочу наголосити, що на початку вторгнення прикордонники мали всього невелику кількість мінометів 82-го калібру.

Це все, що Державна прикордонна служба, як правоохоронний орган спеціального призначення, мала в себе на озброєнні і яким мала протидіяти тим величезним колонам російської броньованої техніки, які рухалися на територію України. Але ми всі разом утримали наступ ворога.

- Розкажіть як іде боротьба зі злочинними групами, які займаються нелегальним переправленням через кордон?

- Один із напрямків щодо захисту кордону – це викриття злочинних груп, які займаються переправленням людей через кордон.

За минулий рік було викрито 520 таких протиправних груп, до яких входили й організатори, і пособники.

Нинішнього року вже за три місяці викрито 80 таких груп, 40 з яких – у березні. За три місяці цього року прикордонники затримали 2 900 порушників. І це на 38 відсотків менше, аніж за аналогічний період в 2025-му році.

В цілому можу відмітити, що кількість спроб незаконного перетину кордону, якщо порівняти з 2024–25 роками, йде на спад.

- Який випадок на кордоні з чоловіками, які намагалися незаконно перетнути кордон, запам’ятався вам особисто?

- Звісно, курйозних випадків вистачає. Наприклад, коли чоловіки переодягались у жіночий одяг і намагалися видати себе за жінок. Хтось видавав себе й за літню жінку. Такі випадки були і по залізничному, й автомобільному напрямках, і по пунктах пропуску.

Але одна зі спроб особливо запам'яталася, бо могла закінчитися для порушника трагічно. Чоловік обрав напрямок кордону з Молдовою і опинився у пастці через диких тварин. Він зустрів вовків, і щоб уберегти собі життя – заліз на дерево. Розуміючи ризик для свого життя, почав дзвонити на телефон гарячої лінії Державної прикордонної служби і просити допомоги. Він зізнався, що планував незаконно перетнути кордон, але зустрівся з вовками. Прикордонникам довелося виїхати на те місце, ну і, власне, допомогти йому злізти з дерева, після чого – притягнути до відповідальності за спробу незаконного перетину кордону.

- Де найбільше порушники намагаються перетнути кордон?

- Хочу відмітити, що за останній час збільшилася кількість бажаючих незаконно перетнути кордон по річці Дністер.

Часто під час таких спроб використовуються не лише гідрокостюми, а й акваскутери. Це пристрої, які тягнуть людину, допомагають швидше плисти. Тобто, фактично людина, тримаючись за акваскутер, пірнає під воду і в такий спосіб намагається бути менш помітною.

- Тобто, Тиса вже не у пріоритеті?

- Тису порушники, як і раніше, намагаються подолати, але Дністер наразі почав користуватися збільшеним «попитом».

- Яка статистика з військовозобов’язаними, які намагаються незаконно перетнути кордон?

- Якщо говорити про весь час повномасштабного вторгнення з лютого 2022-го року, то на кордоні було затримано 67 000 осіб. З яких 36 000 – на зеленій ділянці кордону, 27 000 – на контрольних постах у прикордонні й 4 000 – це в пунктах пропуску при спробі використання підроблених документів або фальсифікації умови свого виїзду.

При тому, що за останній час кількість спроб виїхати з підробленими документами через пункти пропуску зменшилася. Тобто, максимально значна більшість порушників використовують зелену ділянку кордону. І на першому місці – це ділянка кордону з Румунією. Це більше 600 км державного кордону. І якщо в попередні роки – 2022-24 – ділянки з Румунією та Молдовою мали фактично однакові показники, то в минулому й цьому році ділянка кордону з Румунією має більші показники затримання порушників. На другому місці йде відтинок кордону з Молдовою.

- Як відбувається виявлення та боротьба з корупційною складовою у відомстві?

- Хочу відмітити, що система охорони чи захисту державного кордону неможлива без рівня довіри до прикордонників, і тому Державна прикордонна служба самостійно, маючи підрозділи внутрішньої та власної безпеки, здійснює кроки для того, щоб викривати будь-які протиправні дії, які можуть вчиняти військовослужбовці Державної прикордонної служби.

До прикладу, протягом трьох місяців 2026-го року, за повідомленнями підрозділів внутрішньої та власної безпеки, до ЄРДР було внесено 600 кримінальних проваджень, з яких частина – щодо корупційних проявів. Але, хочу наголосити, що робота підрозділів внутрішньої безпеки ДПСУ – більш ширша, аніж викривати лише корупційні прояви.

Це і статті Кримінального кодексу щодо державної зради, це і шпигунство, і незаконне переправлення осіб через кордон, а також, звісно, прийняття пропозиції чи обіцянки про одержання неправомірної вигоди чи отримання хабаря нашими військовослужбовцями.

У межах супроводу кримінальних проваджень цього року було затримано 26 військовослужбовців та 69 цивільних осіб.

53 особи притягнуто до кримінальної відповідальності за вироками судів.

Крім того, у сфері протидії корупційним проявам було задокументовано в цьому році підрозділами внутрішньої та власної безпеки 50 спроб надання неправомірної вигоди військовослужбовцям. Загальна сума пропозицій становила 7,5 млн грн. В минулому році таких спроб було задокументовано 95 на загальну суму 8,5 млн грн.

У 2025-му році за отримання чи надання неправомірної вигоди, чи зловживання впливом, внесено відомості до ЄРДР та було затримано 33 військовослужбовці й 62 цивільні особи. Під час безпосереднього вчинення злочину 76 особам повідомлено про підозру.

Окрім цього, підрозділи внутрішньої та власної безпеки проводять і перевірку кандидатів на службу.

Тобто, якщо вони викривають людину, яка мала причетність до будь-яких протиправних дій раніше, то складаються застереження для того, щоб така людина не потрапила до лав прикордонників.

- Розкажіть про міжнародну складову роботи прикордонного відомства?

- На щастя, серед міжнародних партнерів Державна прикордонна служба користується довірою, бо вони бачать, що всі ті напрацьовані спільно кроки, вся та допомога, яка йде від них, вона чітко реалізується як у захисті кордону, так і в завданнях щодо оборони нашої держави.

І завдяки підтримці партнерів ДПСУ посилила свої і оборонні, й технічні та кадрові можливості.

Міжнародна взаємодія охоплює співпрацю з державними інституціями з понад 30 країн світу, 10 міжнародними організаціями та місіями, а також благодійними волонтерськими організаціями. Ключові з них – це прикордонні відомства країн Європи, з якими ми межуємо, а також прикордонне відомство Молдови.

Це і дипломатичні установи з США, Німеччини, Франції, Британії, Австралії, Норвегії, Швеції, Данії, Чехії та Японії. Міжнародні організації, з якими найбільш тісно співпрацює Державна прикордонна служба – це EUBAM, FRONTEX  і підрозділи по напрямку НАТО.

Нам допомагають і благодійні структури, зокрема, можна відмітити фонд монастиря Санта Клара (Іспанія). Також тісною є співпраця з Міністерством оборони Королівства Іспанії.

Якщо говорити про співпрацю з прикордонниками суміжних країн, то тут треба акцентувати увагу на прикордонно-представницькому апараті, в рамках якого минулого року було реалізовано 950 зустрічей.

Також варто зазначити, що в рамках взаємодії з прикордонниками суміжних країн діє спільне патрулювання. Воно запроваджувалося ще до повномасштабного вторгнення і поступово розвивалося. З початком російського вторгнення на певний час ці спільні патрулювання були припинені.

Зараз вони відновлені по кордонах зі Словаччиною, Молдовою та Румунією. Не відновлено ще спільне патрулювання з Угорщиною та Польщею.

Найбільше спільних патрулювань відбувається з прикордонниками Молдови, з якими спільне патрулювання здійснюється як по території Молдови, так і по території України.

По кордону зі Словаччиною та Румунією спільні патрулювання відбуваються виключно на їхніх територіях. У цілях безпеки вони поки не готові патрулювати на території України.

- Хочу привітати вас з професійним святом і побажати Перемоги!

- Дякую. Прикордонники залишаються невід’ємною складовою Сил оборони і безпеки нашої країни. Єдине бажання у День прикордонника, як і в звичайний день, – це перемога над ворогом, щоб на нашій землі настав мир, і прикордонники повернулися до своєї звичної справи. І ми до цього йдемо, ми цього прагнемо і робимо для цього все можливе.  

Яніна Лемешенко, Київ

Фото: Кирило Чуботін /Укрінформ/, ДПСУ