26 березня відзначають День Національної гвардії України. У сучасному вигляді це військове формування з правоохоронними функціями в системі Міністерства внутрішніх справ було відновлено 13 березня 2014 року після початку російської агресії проти України.

Відтоді підрозділи Нацгвардії виконують завдання із захисту державного суверенітету й територіальної цілісності, охорони важливих державних об’єктів та забезпечення громадської безпеки. Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році гвардійці разом з іншими складовими частинами Сил оборони беруть участь у бойових діях, обороні українських міст і виконують спеціальні завдання на різних ділянках фронту.

Про роль НГУ в протидії російській агресії, бойову роботу підрозділів та виклики, які стоять перед гвардійцями під час війни Укрінформ поспілкувався з речником Національної гвардії України Русланом Музичуком.

НАШІ ПІДРОЗДІЛИ БУЛИ ЗАЛУЧЕНІ НА ВСІХ ВАЖЛИВИХ НАПРЯМКАХ

- Які основні завдання виконувала Нацгвардія протягом повномасштабної війни?

- Варто розуміти, що Національна гвардія є складовою частиною Міністерства внутрішніх справ і, крім військового, має великий правоохоронний компонент. Що стосується саме військового складника, то під час дії правового режиму воєнного стану більшість наших підрозділів підпорядковані Головнокомандувачу ЗСУ і виконують завдання з відсічі збройної агресії. З перших годин повномасштабного вторгнення наші підрозділи були залучені до відбиття нападу на Гостомельський аеропорт, а також діяли на Донеччині, Луганщині та Півдні – там, де ворог намагався наступати.

Це, по суті, ті завдання, які наші підрозділи виконували ще під час операції Об’єднаних сил. Ми всі пам’ятаємо 2022 рік, – це Маріуполь, коли наша бригада, яка розташовувалася там, і підрозділ «Азов» виконували завдання з утримання як самого міста, так і Азовсталі. Потім – контрнаступи, зокрема Слобожанський, де наші підрозділи брали участь у вибиванні ворога з позицій і зачищенні територій, зокрема на Херсонщині.

Що стосується правоохоронного компонента, то з перших годин і днів Національна гвардія залучала своїх військовослужбовців для посилення безпеки в містах: це блокпости, адже ми пам’ятаємо велику кількість спроб інфільтрації диверсійно-розвідувальних груп – як на Харківщині, так і в Києві. Ми також посилюємо безпеку безпосередньо під час комендантської години.

Ще один напрям нашої діяльності – охорона об’єктів критичної інфраструктури та важливих державних об’єктів. Нині ця робота має додатковий вимір, пов’язаний із загрозами з повітря: ми не лише забезпечуємо безпеку самих об’єктів на місці їх розташування, а й реагуємо на спроби ворога завдавати повітряних ударів.

- У яких важливих операціях були задіяні підрозділи НГУ?

- Перше – це бої за Гостомельський аеропорт. Те, що ворог не захопив його в перші години повномасштабного вторгнення і не зміг використовувати за призначенням – для посадки літаків, забезпечення логістики та підвезення додаткових підрозділів, які могли б здійснювати наступ на столицю, – має важливе значення. Наші бійці тоді з перших годин прийняли бій. Знищили шість гелікоптерів. Нагадаю, що лише в перші години в наступі було задіяно понад 30 гелікоптерів. Також значною мірою була пошкоджена злітна смуга, що не дало ворогу можливості садити свої літаки. Так було втрачено темп наступу на столицю.

Ворог був змушений розтягувати сили та переходити до оборони. Підрозділи Сил оборони не лише зупинили ворога, а вже з перших днів завдали йому значних втрат.

Що стосується наступу на Харків, то в перший день на під’їздах до міста військовослужбовці Національної гвардії знищили танки противника. Також 5 Слобожанська бригада, 3 бригада оперативного призначення НГУ та спецпідрозділи «Омега» виконували завдання в смузі оборони Харківщини, що дало значний результат. У подальшому вони були задіяні в контрнаступі.

Окремо варто згадати Маріуполь. Значну частку завдань виконували й на Запорізькому напрямку. Там ворог активно застосовував авіацію, і було знищено значну кількість його літаків. Зокрема, на цьому напрямку діяв гвардієць – один із наймолодших на той час Героїв України з позивним «Запорізький месник» – боєць, який у 19 років збив понад шість ворожих літаків.

- Яку роль Нацгвардія відіграла у стабілізації ситуації на певних напрямках?

- Загалом за час повномасштабного вторгнення наші бригади, підрозділи спецпризначення та підрозділи безпілотних систем були задіяні на всіх важливих напрямках.

Якщо говорити про 2025 рік, то це не лише виконання завдань на складних ділянках, зокрема на Покровському, Краматорському, Костянтинівському, Очеретинському й Куп’янському напрямках, а також дії на Півдні. Це й успішні ударно-пошукові операції. Одну з них провели підрозділи 2  корпусу НГУ «Хартія» – з деблокування Куп’янська.

Також із кінця літа 2025-го, коли у смугу оборони на Очеретинському напрямку прийняв 1 корпус Нацгвардії «Азов», Сили оборони провели успішну ударно-пошукову операцію в районі Добропілля. Тоді було звільнено вісім населених пунктів, над якими ворог намагався встановити контроль. Це дало змогу утримувати як саме Добропілля, так і стримувати подальше просування противника.

Окремо варто згадати про виконання завдань на Покровському напрямку, зокрема оборону Покровська, Родинського, Гришиного – це також значна частка роботи підрозділів Національної гвардії.

ПІСЛЯ ПОТЕПЛІННЯ АКТИВНІСТЬ ПРОТИВНИКА МОЖЕ ЗРОСТИ

- Як змінюється характер бойових дій залежно від сезону?

- Є певна динаміка зі зміною пори року. Із настанням сприятливих погодних умов, потеплінням і зникненням снігу поліпшується стан доріг, ґрунтів. Ворог, звісно, це використовує, активізується. Прикладом є активізація наступів навесні минулого і позаминулого років, коли на півночі Харківщини  противник намагався здійснити прорив у районах Глибокого, Лук’янців, Вовчанська – у травні 2024-го. Зі зникненням снігу та появою листяного покриву ворог намагався використовувати ці умови, зокрема застосовував бронетехніку і проводив механізовані штурми.

Що стосується літа, то протягом останніх років повномасштабного вторгнення це завжди період активних і важких боїв.

Восени, як і минулого, так і позаминулого років, навіть із настанням холодів, іноді ще в листопаді, коли погодні умови сприяли, ворог здійснював інтенсивні, подекуди відчайдушні штурми – застосовував багато особового складу або системно намагався прорвати певні ділянки фронту, постійно поповнюючи втрати та нарощуючи сили й техніку.

Узимку також спостерігається різна динаміка. Навіть цієї зими були періоди спаду: наприкінці січня – на початку лютого темп бойових дій був помітно нижчим, однак згодом він знову зріс.

Погодні умови прямо впливають на ситуацію. Важлива не лише пора року, а й конкретна погода. Наприклад, під час туману чи рясних опадів застосування дронів суттєво ускладнюється, натомість у цей час активніше працює артилерія – для неї туман, по суті, не має значення.

- Як ви оцінюєте співвідношення своїх сил і противника?

- Періодично озвучуються цифри щодо чисельності особового складу противника на окупованих територіях або в прикордонних ділянках, іноді навіть на певних напрямках. Я не хотів би називати цифру, адже їх насправді багато, і така інформація іноді може сприйматися як загроза, хоча наші підрозділи та бригади щоденно і постійно із цією загрозою справляються.

Незважаючи на те, що на деяких напрямках їхня кількісна перевага кратно більша, вони не досягають успіху та просування, які передбачають класичні бойові статути. Це забезпечують «кілзони» та велика кількість дронів. Наприклад, нещодавно одночасно у смузі відповідальності нашого 1 корпусу НГУ «Азов» було зафіксовано понад 1800 дронів ворога в повітрі. Крім того, є ще дрони на оптоволокні, які не виявляються засобами РЕР, бо не мають частот. Ми також використовуємо багато дронів, а також мінування місцевості, що має велике значення для нашої оборони.

Саме ця робота для виявлення ворожих дронів та інженерного укріплення позицій, яка ведеться разом із Силами оборони, позбавляє противника раптовості, успіху та великих досягнень.

Ворог постійно поповнює свої підрозділи: навіть враховуючи втрати, зазначені у зведеннях Генерального штабу (у середньому понад 1000 осіб щодоби), він намагається поповнювати важкі напрямки. Кількість боєзіткнень іноді перевищує 200 за добу. Проте на цьому етапі війни чисельність піхотинців противника не визначає його успіх на конкретному напрямку.

Є ділянки фронту, де ворог може переважати в п’ять чи навіть десять разів, а іноді й в артилерії чи дронах. Однак ця перевага не є тривалою завдяки діям наших підрозділів: посиленню безпілотних систем і застосуванню далекобійної артилерії, наприклад САУ «Богдана» та «Zuzana» – 155-мм артилерія з дальністю стрільби понад 30 км. Це дає змогу уражати скупчення противника, його логістику та командні пункти, і навіть втрата управління на тактичному рівні не дає ворогу можливості повноцінно готуватися до наступальних дій.

- Як змінилася ситуація у смузі відповідальності Національної гвардії упродовж останніх місяців?

- Що стосується Покровського напрямку, противник не зменшував своєї активності. Активно діє й на Очеретинському, Гуляйпільському напрямках. Ми розуміємо, що після потепління активність противника на інших ділянках також може зрости. Що стосується, наприклад, Харківщини та Куп’янська, то після проведення ударно-пошукової операції ворог втратив ініціативу, але, враховуючи плани противника, які спостерігаємо вже не перший рік щодо Куп’янська, можливі певні спроби поновлення бойових дій на Куп’янському напрямку або загалом на Південно-Слобожанському. Але ми до цього готові.

- Наскільки зросла інтенсивність бойових дій для підрозділів Нацгвардії останнім часом?

- Активність бойових дій з початку року залишалася приблизно на тому ж рівні, що й у грудні 2025 року, що може бути пов’язано із зимовим періодом. Досить високою активність у смузі відповідальності наших корпусів та бригад була наприкінці літа – у серпні, а також в осінній період, коли на багатьох напрямках Донеччини і навіть Харківщини противник проводив активні штурмові дії.

- На яких напрямках сьогодні спостерігається найбільший тиск на підрозділи Нацгвардії?

- Протягом останніх тижнів найбільший тиск спостерігається на Костянтинівському, Покровському та Очеретинському напрямках, де наші бригади щодня відбивають понад десять, а іноді й більше ніж 20 спроб штурмових дій противника. Також на Лиманському та Костянтинівському напрямках, де бувають періоди відносного затишшя, а іноді – загострення.

ЗАВДЯКИ ДРОНАМ ВДАЄТЬСЯ НІВЕЛЮВАТИ КІЛЬКІСНУ ПЕРЕВАГУ ПРОТИВНИКА

- Як застосування дронів і сучасних технологій впливає на ефективність дій Нацгвардії?

- Тепер завдяки дронам нам вдається, як і загалом усім Силам оборони, нівелювати чисельну перевагу противника, зокрема в піхоті. Крім того, Україна і, зокрема, підрозділи безпілотних систем Національної гвардії є новаторами у багатьох напрямах застосування безпілотних систем.

Протягом останнього року застосування дронів лише нашими підрозділами на певних напрямках зросло приблизно у три-п’ять разів. Тобто кількість дронів, які використовуються на ділянці у смузі оборони бригади на важких напрямках, скажімо, на Покровському, тепер у три-п’ять разів більша, ніж торік.

Що стосується активності дронів противника, то це завдання протидії. Ідеться про розвиток наших засобів радіоелектронної розвідки і боротьби, а також розвиток дронів-перехоплювачів. У повітрі постійно перебуває значна кількість ворожих розвідувальних дронів, і наші підрозділи активно їх знищують. За час активної роботи наших підрозділів зі знищення ворожих дронів типу Zala SuperCam, «Орлан» таких знищено понад 13 тисяч.

Також підрозділи безпілотних систем Національної гвардії є одними з найефективніших у Силах оборони – це «Lasar’sgroup», «Крила Омеги» і «Тайфун». Вони завдали противнику значних втрат у живій силі та техніці – на понад 19 млрд доларів. Це допомогло щонайменше стабілізувати ситуацію на певних складних ділянках, а також створити передумови для проведення ударно-пошукових дій і утримання займаних позицій.

- Яких результатів досягли підрозділи безпілотних систем Нацгвардії у знищенні техніки противника?

- Найбільші результати у знищенні бронетехніки ворога були досягнуті у 2022–2024 роках, адже тоді противник активно застосовував механізовані штурми.

Загалом гвардійці знищили понад 20 тисяч одиниць різної бронетехніки саме завдяки підрозділам безпілотних систем. Що стосується знищення живої сили і виявлення бронетехніки на полі бою, то більш як 80 відсотків, а іноді навіть понад 90 відсотків цілей уражається саме дронами.

Прикладом ефективної роботи підрозділів безпілотних систем можна вважати операцію, коли в середині квітня минулого року в смузі відповідальності 14 бригади «Червона калина» на Покровському напрямку ворог намагався наступати, залучивши понад 100 одиниць техніки, зокрема мотоцикли, і більш як 200 військовослужбовців.

Ця атака була зупинена й відбита, а більшість сил і засобів противника знищено за сім годин. Попри високий наступальний темп і спробу досягти раптовості, своєчасне виявлення та точна робота дронів дали змогу відбити масований штурм менш ніж за добу.

- Як змінюється застосування дронів з боку ворога?

- Ми бачимо, що противник залучає значне фінансування для розвитку свого військово-промислового комплексу, зокрема для дронів. Багато чого він копіює з нашого досвіду, масштабує й застосовує, що робить його небезпечним не лише для України, а й для інших країн Європи. Наразі тільки Україна має досвід ведення бойових дій із застосуванням великої кількості дронів безпосередньо на полі бою, інші країни вивчають цей досвід і можуть інтегрувати його у власну підготовку.

Росія масштабує свої підрозділи безпілотних систем, кількість виробництв та застосування дронів. Поява нових зразків, широке застосування дешевих, як «Молнія», робить лінію фронту досить небезпечною. Наприклад, на Покровському напрямку бувають випадки, коли ворог застосовує близько 200 «Молній» на день. Велика їх частина може бути збита дронами-перехоплювачами або посаджена засобами РЕБ, але якщо 20–50 «Молній» досягають цілей, це створює значну загрозу разом із КАБами та артилерією.

Противник розвиває цей складник, застосовуючи більш технологічні моделі, тому ми ведемо роботу, щоб розуміти, які його сили й ресурси.

- Чи є в Нацгвардії рішення або підходи в застосуванні БПЛА, які дають перевагу над ворогом?

- У Національної гвардії є власні майстерні, де виготовляють безпілотники та доопрацьовують певні наявні дрони, щоб вони були стійкими до засобів РЕБ противника та могли виконувати завдання на необхідних напрямках. Це також передбачає обмін досвідом з виробниками, зокрема українськими, які проводять значну роботу, щоб дрони були ефективними на лінії боєзіткнення. Йдеться не лише про  кількість дронів, а й про те, щоб вони виконували свої завдання з ураження, розвідки чи логістичні.

ВІД ПОЧАТКУ ЦЬОГО РОКУ БУЛО ЗНИЩЕНО ПОНАД 500 «ШАХЕДІВ»

- Яку роль відіграє Нацгвардія в захисті критичної інфраструктури?

- Що стосується критичної інфраструктури, це один зі складників гібридної війни, яку Росія веде проти України. Ця зима показала, що об’єкти енергетики та інша інфраструктура, від яких залежить тепло- й енергопостачання для міст і населених пунктів, стають цілями противника. Майже кожного разу, коли відбуваються велика масована атака з повітря чи точкові удари, наші військовослужбовці з мобільних вогневих груп, а також екіпажі, що застосовують дрони-перехоплювачі, знищують значну кількість дронів, іноді навіть крилаті ракети.

Що стосується балістичних цілей, у нас немає таких засобів, і це не завдання Національної гвардії. Але щодо збиття дронів та «шахедів» робота ведеться досить успішно. Лише з початку цього року було знищено понад 500 «шахедів». Якщо порівняти, то у 2024-му за рік було збито 243. Це показує, що ефективність зростає, хоча одночасно збільшується і кількість ударних БПЛА, які застосовує противник.

- Скільки вогневих груп залучено до виконання цих завдань?

- Загалом мобільних і стаціонарних вогневих груп близько тисячі. Ця кількість визначається кількістю завдань, об’єктів для захисту та напрямками, з яких Росія може запускати атаки. Україна має протяжний кордон із РФ на півночі та сході, а також напрямок з морської акваторії. Тому на ділянках прикордоння і там, де потенційно можуть з’явитися повітряні цілі противника, намагаємося ефективно реагувати.

Географічно кількість груп може змінюватися, іноді її збільшують на певних напрямках для посилення системи ППО держави. Точні цифри та напрямки не вказують задля безпеки. Завдання керівництва держави та командування Нацгвардії – аналізувати, де і як потрібно посилювати мобільні вогневі групи та якими засобами.

Зокрема, минулого тижня підписано угоду, відповідно до якої за фінансування Німеччини підрозділи НГУ отримають 15000 дронів-перехоплювачів для ураження швидких і маневрувальних повітряних цілей, які також застосовуються для прикриття об’єктів інфраструктури.

КОРПУСНА СИСТЕМА ПРИШВИДШУЄ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ НА ФРОНТІ

- У чому полягає перехід Нацгвардії на корпусну систему управління?

- У нас уже два відомих корпуси: «Азов» і «Хартія». Їм трохи більше ніж рік. Фактично саме відтоді Національна гвардія перейшла на корпусну систему управління.

Передусім це про скорочення «плеча» управління. Наші бригади безпосередньо підпорядковуються корпусам Національної гвардії. Водночас бригади виконують бойові завдання на своєму рівні, а корпуси – управлінські функції, тобто мова не про мікроменеджмент.

Бригади відповідають за утримання ділянок оборони та забезпечення виконання завдань, зокрема логістики і розвідданих, щоб підрозділи у складі корпусу діяли ефективно. Уже за цей рік ми бачимо результативність такої системи, зосібна під час проведення ударно-пошукових операцій на Куп’янському напрямку і в районі Добропілля.

Ще один аспект – це швидкість ухвалення рішень. Командири бригад оперативно взаємодіють із командуванням корпусів, що значно пришвидшує ухвалення необхідних рішень. У складних умовах фронту, під час раптових наступів саме хвилини і години можуть бути вирішальними – для поповнення підрозділів, підвезення боєкомплектів або перегрупування.

Усередині корпусів тривають організаційно-штатні зміни, спрямовані на посилення підрозділів. Зокрема, було анонсовано створення в складі корпусів полку безпілотних систем, штурмового полку – в обох корпусах. Це дає командирам корпусів додаткові інструменти для посилення підрозділів на складних напрямках у межах своїх зон відповідальності.

Окремий напрям – рекрутинг. Проводиться значна робота для залучення вмотивованих громадян. Люди знають наші бригади, корпуси, командирів, і це впливає на їхнє рішення долучатися до підрозділів, що, своєю чергою, підсилює і розвиває їх.

Також протягом останнього року проведено значну роботу для розширення можливостей підрозділів щодо самостійних закупівель. Зокрема, вони долучені до  маркетплейсу зброї «DOT-Chain Defence» і можуть самостійно закуповувати необхідні FPV-дрони, «бомбери», дрони літакового типу та системи РЕБ. Це скорочує логістичний ланцюг і централізований розподіл постачання.

Крім того, це впливає і на систему підготовки бійців. Ми гнучко й оперативно вносимо зміни до програм базової військової підготовки, з урахуванням потреб фронту та пропозицій командирів, які безпосередньо бачать реальну обстановку на полі бою.

- Наскільки швидко сьогодні ухвалюються рішення на рівні підрозділів у бойових умовах?

- Рішення ухвалюються досить швидко, і не лише на рівні підрозділів, а й на рівні корпусів та командування Національної гвардії, МВС. Командувач та Міністр внутрішніх справ постійно відвідують підрозділи на лінії фронту, спілкуються з командирами бригад, бійцями та командирами корпусів. Це дає змогу чітко розуміти потреби підрозділів, ситуацію на фронті та визначати, які управлінські чи організаційно-штатні зміни потрібно внести, щоб підрозділи отримали все необхідне.

- Які підходи застосовуються для рекрутингу та посилення підрозділів в умовах інтенсивних бойових дій?

- Наші корпуси «Азов» і «Хартія» та їхні бригади завдяки ефективному виконанню завдань мають значну медійну присутність. Багато військовослужбовців і командирів представлені в медіа, що є складником рекрутингу.

Крім того, ми співпрацюємо з усіма платформами пошуку роботи, адже в Силах оборони є багато вакансій. Це не лише піхотні та штурмові посади або оператори БПЛА, а й радіотелефоністи, аналітики, медики, діловоди та психологи. Так намагаємося залучати людей із потрібними навичками для ефективного укомплектування підрозділів.

Поповнення підрозділів Нацгвардії значною мірою залежить від мобілізації. Також ведеться підготовка особового складу як в Україні, так і за кордоном: у більш ніж 10 країнах ЄС та у Сполучених Штатах Америки. Це допомагає збільшити кількість підготовлених військовослужбовців, які можуть бути залучені до виконання завдань на лінії фронту.

- Яка ситуація з ротацією особового складу в Нацгвардії?

- Слід усвідомлювати, що доки тривають активні бойові дії і лінія фронту, де вони ведуться, перевищує 1300 кілометрів, говорити про ротацію можна лише тоді, коли буде резерв підрозділів для заміни. Відповідно, це залежить і від рекрутингу та мобілізації. Якщо рекрутинг у підрозділи продовжуватиметься на високому рівні й підрозділи регулярно поповнюватимуться у результаті мобілізації, і при цьому не виникне загострень на нових або чинних напрямках, тоді можна буде говорити про планові ротації.

Тепер, коли наше завдання – не лише утримувати оборону, а й посилювати інші небезпечні напрямки та проводити ударно-пошукові дії, ми не можемо дозволити вивезти бригаду на відновлення або навіть батальйон чи тактичну групу в повному складі, принаймні планово.

ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ ВЖЕ ПЕРЕВИДАВАЛИ П’ЯТЬ РАЗІВ

- Як змінилася базова підготовка військовослужбовців Нацгвардії?

- Система базової загальної військової підготовки змінювалася протягом останніх двох років багато разів. Здається, програми підготовки вже перевидавали п’ять разів. Вони корелюються з підготовкою підрозділів Збройних сил для забезпечення взаємосумісності на полі бою та змінюються відповідно до вимог сучасного поля бою.

Практичне навчання посилилося: на полігонах відпрацьовуються штурми траншей і населених пунктів, а в навчальних центрах установлені симулятори на всі види озброєння (також на 120-мм міномети). Навчальні містечка і тренажери дають змогу імітувати бойові умови, також застосування дронів у реальному часі. Одним із результатів реформи стало значне збільшення потужності навчального потенціалу.

- Які нові напрями підготовки додано до програми?

- Ми стараємося, щоб кожен військовослужбовець принаймні вмів і розумів, як застосовувати безпілотні комплекси та системи, як дрони – повітряні та наземні – використовувати на полі бою, а також як працюють засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки.

Це додано тому, що раніше, ще до повномасштабного вторгнення, підготовка військовослужбовців була зосереджена переважно на позиційних боях та в умовах міської забудови. Нині ці знання мають нові особливості, і навіть найпідготовленіший військовослужбовець спецпризначення може бути неефективним або не виконати свої завдання на полі бою, насиченому дронами.

Підготовка спрямована на те, щоб військовослужбовці розуміли не лише індивідуальні дії та колективну роботу в складі взводу чи роти, а й те, як це поєднується з великою кількістю дронів на полі бою. Військовослужбовці навчаються діяти самостійно, виявляти дрони та взаємодіяти з відповідними підрозділами.

Окрім цього, система містить заняття з кібергігієни. Кожен боєць має телефон і повинен розуміти, які дані можуть бути корисними для противника, що не можна публікувати в соцмережах або передавати в розмовах, а також яка інформація чутлива. Для підвищення ефективності підготовки залучають інструкторів із бойовим досвідом.

- Як організовано практичну підготовку особового складу?

- Базова загальна військова підготовка триває 57 днів. У цей час військовослужбовці отримують необхідні знання, починаючи від тактичної медицини, вогневої підготовки. Після потрапляння до свого підрозділу – у бригаду – вони проходять злагодження та допідготовку з урахуванням свого фаху: чи це кулеметник, водій бронемашини, оператор БПЛА...

Ця підготовка також містить знайомство з командирами та ознайомлення з ділянкою фронту, де боєць виконуватиме завдання. Адже особливості виконання завдань на Покровському, Куп’янському напрямках чи Херсонщині суттєво відрізняються одні від одних, і саме допідготовка в підрозділі забезпечує ефективність виконання бойових завдань.

- Скільки військовослужбовців Нацгвардії пройшли підготовку за кордоном?

- Щодо підготовки особового складу – більше ніж десять країн ЄС допомагають готувати наші підрозділи. Лише у 2025 році понад 6 тисяч гвардійців пройшли підготовку за кордоном.

Велика Британія, Норвегія, Німеччина значно допомогли. Це не лише базова загальна військова підготовка, а й курси лідерства, підготовка штабів, снайперів, бойових медиків – тобто весь спектр, необхідний для того, щоб підрозділ повноцінно функціонував.

- А як розвивається власна підготовка військовослужбовців в Україні?

- Підготовка змінюється. Власні спроможності за останні два роки зроси майже у шість разів.  Програма постійно удосконалюється: командири наших підрозділів та командування спілкуються з Головним управлінням НГУ, Генеральним штабом, вносячи необхідні зміни. Цей процес відбувається швидко, оскільки головне питання – ефективність, а не бюрократія.

МИ ВТОМЛЮЄМОСЬ, ЯК УСІ, АЛЕ БОРЕМОСЬ ЗА ВСІХ

- Які важливі зміни відбулися в забезпеченні Нацгвардії озброєнням і технікою?

- Упродовж останніх років ми отримали артилерію калібру 155 мм (стандарту НАТО). Її ефективність підтверджена на багатьох напрямках, є навіть відеопідтвердження з наших розвідувальних дронів, де видно точні влучання на відстані до 30 км по скупченню техніки ворога та його позиціях. Поява таких систем у складі корпусів, зокрема створення окремої артилерійської бригади, дає змогу швидко реагувати та посилювати важкі ділянки фронту. Щодо артилерії – Окрема артилерійська бригада НГУ, яка була створена лише два роки тому, тепер у трійці лідерів за ефективністю ураження та знищення цілей на полі бою. Тому тут чинник точності і професійності іноді важить більше, ніж кількість випущених снарядів.

Також виконано значну роботу для модернізації застарілих видів озброєння, зокрема зенітної самохідної установки «Шилка». А БМ-21 «Град», радянського зразка, переведено на більш сучасну платформу MAN (6х6) із удосконаленою системою наведення та захисту особового складу.

Що стосується стрілецького озброєння, проведено значну роботу для забезпечення сучасними снайперськими комплексами відомих світових виробників, враховуючи умови міської забудови. Також відбувається перехід від автоматів Калашникова до сучасних моделей, таких як «UAR-10» та «UAR-15», для заміни старих штурмових та снайперських гвинтівок.

- Яких ресурсів або спроможностей найбільше не вистачає Нацгвардії?

- Допоки тривають активні бойові дії, жоден командир бригади чи корпусу не скаже, що йому достатньо ресурсів. Запаси боєкомплектів, артилерійських снарядів та дронів використовуються щодня у великій кількості. Коли противник активізується на тому чи тому напрямку, потреба зростає, і сказати, що кількості ресурсів достатньо, неможливо.

Думаю, найближчим часом потреба у дронах залишатиметься великою. Ми бачимо, що з боку керівництва держави та нашого командування ведеться значна робота над цим складником.

Ще однією критичною потребою є артилерійські засоби: і далекобійна артилерія, і взагалі артилерія, яка здатна працювати за будь-якої погоди та підсилювати важкі ділянки фронту. За окремі дні противник у смузі відповідальності підрозділів Нацгвардії здійснює від 350 до 600 артилерійських обстрілів. Відповідно, наші підрозділи проводять контрбатарейну боротьбу, виявляють і знищують артилерію противника, завдають ударів по його позиціях. Дрони ж застосовуються у великій кількості – від розвідки до завдавання ударів і виконання логістичних завдань.

- Що сьогодні найбільше виснажує військовослужбовців Нацгвардії, а що допомагає зберігати стійкість у таких умовах?

- Наші військовослужбовці, як і всі люди, від постійного залучення до бойових дій відчувають втому – і фізичну, і моральну. Водночас у нас працюють психологи та командири, є капеланська служба, завдяки чому військовослужбовці залишаються вмотивованими. Іноді бійці, які приїжджають в інші міста України, кажуть: «Ми бачимо, що є підтримка, і це додає сил».

Люди знають, за що вони воюють, бачать свої родини та громадян. Рівень довіри населення до Національної гвардії є одним із найвищих, і бійці це відчувають. Людяне ставлення до військовослужбовців допомагає їм виконувати завдання навіть у важких умовах, адже кожен розуміє, що воює за свою країну проти реального ворога.

Нещодавно ми запустили комунікаційну кампанію з гаслом: «Нацгвардія: по-перше – люди» і один зі слоганів там: «Втомлюємось, як усі, але боремось за всіх». Це влучно характеризує, як військовослужбовцям вдається виконувати завдання, незважаючи на втому і тривалу війну.

ПРОТИВНИК ПОСТІЙНО ЗДІЙСНЮЄ ВКИДИ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ

- Як речник Нацгвардії, з якими викликами стикаєтесь у стратегічних комунікаціях?

- Противник постійно, ще за часів АТО та операції Об’єднаних сил, намагався здійснювати вкиди дезінформації. Ця робота в медійному просторі триває й сьогодні, іноді в досить великих масштабах. До того ж це кіберзагрози. Пам’ятаємо, що перед повномасштабним вторгненням відбулися великі кібератаки на сайти державних структур, зокрема на сайт Національної гвардії України. Тому ми також працюємо для спростування наративів російської пропаганди, демонстрування дій наших підрозділів на полі бою, щоб і міжнародні партнери, і українці бачили, яку роботу виконують Сили оборони. Це формує довіру, підтримку та впевненість у тому, що в нас сильна армія, здатна захистити державу.

- З якими російськими інформаційними наративами доводиться боротися найчастіше?

- Російська пропаганда традиційно активно поширює наративи про підрозділ «Азов». Це мало наслідки навіть на міжнародному рівні. Але робота, яку провів і сам підрозділ, і наша постійна комунікація показали, що він є ефективною складовою частиною НГУ та Сил оборони України й захищає свою країну. Інші наративи стосуються командирів – поширювалась інформація, яка демотивує особовий склад, або дані про нібито залишення підрозділом ділянок фронту чи відмову виконувати бойові завдання. Також противник продукує фейки про зрив мобілізації зі згадуванням Нацгвардії.

- Як змінилася тактика російської дезінформації щодо підрозділів Нацгвардії протягом останнього року?

- Тактика фактично не змінилася. Росія завжди спрямовувала значні ресурси на пропаганду та дезінформацію. Наша протидія значно посилилася: завдяки міжвідомчій взаємодії, роботі з медійниками, співпраці з журналістами ми швидко виявляємо вкиди, можемо надати роз’яснення або спростувати ворожі наративи. Робота Національної гвардії та Сил оборони у сфері комунікацій тепер ефективна, і на це вказують наші міжнародні партнери, з якими ми теж взаємодіємо в напрямі стратегічних комунікацій.

- Які навички допомагають вам в інформаційній боротьбі на п’ятому році повномасштабного вторгнення? Що варто посилити чи вдосконалити?

- Це взаємодія всіх, хто працює в комунікаційній сфері, і міжвідомча координація. Велика робота ведеться для того, щоб наша комунікація і реакція, починаючи від РНБО, Міністерства оборони, Генерального штабу, Міністерства внутрішніх справ та Національної гвардії, були швидкими й ефективними. Ми чітко розуміємо порядок денний і загрози, виробляємо політику єдиного голосу та визначаємо на певному етапі, хто і яке має завдання, щоб уся комунікація Сил оборони в державі була ефективна.

ЗАВЖДИ НЕОБХІДНО МАТИ НАВЧЕНІ ТА БОЄЗДАТНІ ПІДРОЗДІЛИ

- Які уроки цієї війни вже тепер змінюють підхід Нацгвардії до ведення бойових дій?

- По-перше, потрібно розуміти, що завжди необхідно мати навчені та боєздатні підрозділи, велика частина яких повинна мати реальний бойовий досвід. Це яскраво проявилося в боях за Гостомельський аеропорт. Тоді наша 4 бригада тривалий час виконувала завдання на Сході – у Луганській та Донецькій областях. Коли виникла загроза, як-от десантна операція РФ, було ухвалено єдине рішення – відбивати напад. Військовослужбовці знали, як це робити, і впоралися досить ефективно, зважаючи на масштаб і раптовість наступу.

По-друге, постійна робота над тим, щоб підрозділи були належно забезпечені озброєнням, технікою та дронами.

По-третє, мотивація військовослужбовців та соціальний пакет. Важливо, щоб вони відчували гідне забезпечення, знали, що їхні родини підтримані, а командування спілкується з ними, бачить потреби й реагує на них.

- Чи готується Нацгвардія до нових видів загроз, які можуть з’явитися найближчим часом?

- Створення Національної гвардії у 2014 році було спрямоване на протидію гібридним загрозам. Тепер ми маємо удари з повітря, інформаційні атаки та кінетичні бойові дії на полі бою, тому аналізуємо можливі загрози. Є великий досвід у всіх напрямах, але розвиток озброєння противника, зміна його тактики та характеру бойових дій на полі бою, звісно, зумовлюють зміни у підготовці Національної гвардії та в її структурі.

- Які завдання Нацгвардія виконуватиме після війни?

- Національна гвардія України подібна до аналогічних структур у світі, як-от Жандармерія Франції, Румунії, Національна республіканська гвардія Португалії. Наше завдання після припинення бойових дій – стабілізаційні дії, забезпечення правопорядку, залучення до розмінування та надання допомоги громадянам на прифронтових, деокупованих територіях. Такі завдання Нацгвардія вже виконувала за часів АТО та Операції об’єднаних сил, а також на деокупованих територіях Харківщини та Херсонщини.

Національна гвардія є членом міжнародної організації FIEP (Асоціація сил жандармерії та поліції країн Європи та Середземного моря, – ред.) та Європейських сил жандармерії. Це свідчить про те, що наша діяльність, завдання та законодавча база корелюються з аналогічними структурами ЄС, і що ці структури мають правоохоронний компонент, необхідний для безпеки держави та громадян.

Розмову вела Єлизавета Чірниш, Київ

Фото Данила Антонюка