Новий засіб проти КАБів: як надурити російську авіабомбу
Українські розробники винайшли спосіб, як збивати КАБ з курсу. Глушилка Lima від команди Night Watch (розробляє системи РЕБ – ред.) виявилась такою ефективною, що вже знизила кількість «плануючих» бомбардувань у певних районах, написало днями видання Forbes. Російські бомби не влучали в ціль або навіть не долітали до території України. Контрзахід виявився дуже ефективним – принаймні, на думку авторів статті. «Після розгортання системи РЕБ точність бомбардувань спершу знизилася, а потім, усвідомивши неефективність цього методу ураження і неможливість досягнення мети, противник узагалі припинив обстріли обласних центрів», – процитувало видання представника команди розробників глушилки.
На жаль, сказати, що на цьому проблема КАБів вичерпана, дуже рано, кажуть українські фахівці. Далі – про запеклу боротьбу ворожих бомб і наших радіоелектронних перешкод, що дурять їх, де тільки можуть.
НЕ СИЛОЮ, ТАК ХИТРОЩАМИ
Lima – це не традиційний глушник, який просто випромінює радіошум у бік противника, а, за словами представника команди Night Watch, з яким спілкувалося Forbes, «комбінація глушіння, обману та інформаційної кібератаки на навігаційний приймач». Спочатку розробники воювали з «Шахедами» і досить успішно. Потім росіяни почали переводити керовані із супутників боєприпаси на нові частоти, додавали нові антени. Але у нас гарненько вивчили обладнання з деяких уламків модифікованих безпілотників і допрацювали глушник Lima і план його розгортання. «Було вивчено новий тип антени, проведено математичний аналіз і виконано новий розрахунок місця розташування систем РЕБ на місцевості», – розповіли інженери американському медіа.
І вже під Покровськом окупанти нібито відчули, що, за висловлюванням Fighterbomber (неофіційний Telegram-канал російських ВПС –ред.), «золота ера божественного УМПК виявилася недовговічною» (УМПК — навісний модуль, що перетворює звичайні некеровані бомби на планерні, високоточні – ред.) Тож тепер для ураження однієї цілі може знадобитися 8 чи 16 плануючих бомб і, відповідно, у небо доведеться піднімати по кілька носіїв заради кожного об’єкта. Тож – хороша глушилка, треба брати.
Тим більше, що збивати наведення КАБ за допомогою засобів РЕБ – єдиний наразі реальний спосіб захиститися від бомбардувань, каже авіаційний експерт Валерій Романенко. Всі інші мають допоміжний характер. Глушити або спотворювати супутникові сигнали, з якими звіряється керована бомба в польоті – більш-менш доступна протидія тому лиху. «У нас немає можливості збивати носії КАБів з далекобійних ЗРК, і літаків ми теж не отримали. Вони б могли далекобійними ракетами їх знищувати (тим більше, що вони тепер і прикриваються винищувачами)», – каже експерт. Комплексів Patriot та SAMP-T недостатньо та й б’ють вони всього на 160 км. І від лінії фронту їх довелося б ставити аж за 50 км в глибину, щоб артилерія не дістала, а росіяни скидають КАБи кілометрів за 50 від ЛБЗ зі свого боку – ось вже й 100 км дальності. На додачу КАБ скидається з висоти 10-12 км, а дальність ракети, вимушеної підніматися так високо, знижується. Тобто ЗРК лише на малих висотах уразить ціль за 160 км, а на висоті – буде добре, якщо за 100, пояснює Романенко.
Інший варіант – збивати не носії, а самі бомби. «Ракетами ППО – дорого, зенітною артилерією – можна спробувати, якщо летять вглиб, а якщо на фронті – зенітку не поставиш, після кількох пострілів її знищать», – говорить пан Валерій. Залишається тільки впливати на навігаційну систему КАБів, збивати її з пантелику.
Навігаційна система «Комета-М» – одна для «Шахедів» і КАБів. Вона тримає зв’язок з супутниками і «пам’ятає», куди має влучити. «Бомба летить, весь час підтримуючи зв'язок зі супутником – він підтверджує, що курс правильний. Але можна з землі влаштувати спуфінг – вкинути фальшиві координати в навігаційну систему цієї бомби», – пояснює він. «Якщо в системі наведення озброєння є GPS-передавач, то засоби РЕБ можуть методом GPS-спуфінгу підмінити координати, – каже Іван Киричевський, експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express. – Коли це працює, кияни, наприклад, раптом «опиняються» десь у Липецьку і у московському часі». Супутниковий сигнал можна просто придушити або спотворити, пояснює Валерій Романенко. Так, сигнали GPS досить слабкі і їх досить легко заглушити більш потужним сигналом на тій самій частоті. Наприклад, за допомогою системи «Атлас», яка спочатку за допомогою радіоелектронної розвідки визначає параметри сигналів, а потім іншим своїм блоком їх глушить. «По всій території країни давимо сигнали супутникової навігації комплексом «Покрова». До неї входить багато різних засобів, зокрема Lima», - пояснює фахівець з радіотехнологій і консультант підрозділів і Сил оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Тобто лишається дурити бомбу, точніше, її CRPA-антену (антена вибіркового отримання радіосигналів). «Її завдання – подавити сигнали РЕБ, що йдуть знизу і приймати сигнали супутників згори», - говорить Флеш. «На бомбі кілька периферійних антен, станції РЕБ надсилають їм фальшивий сигнал, – розповідає Романенко. – Система порівнює всі отримані сигнали і дослухається до «більшості голосів»». Так, якщо на бомбі 4 антени, треба передати на 3 з них фальшиві координати, і тоді бортовий процесор вважатиме, що правильні ті, що становлять більшість. Три системи РЕБ, три обдурені антени – і КАБ падає далеко від цілі.
Але росіяни почали ставити дедалі більше антен в приймачі – 8, 12 і навіть вже 16, тож і станцій РЕБ треба все більше.
«Для 8 антен треба хоча б 5 станцій радіоперешкод, щоб збити «Шахед» чи бомбу зі шляху, спотворити координати, – пояснює Валерій Романенко. – Щоб надсилати таку кількість фальшивих сигналів, треба прифронтову зону на 10 км вглиб заставити сіткою точок придушення навігації». Тобто розставити випромінювачі фальшивих сигналів досить густо, щоб прикрити хоча б окремі райони. Щоправда, на КАБах поки не помічали 12-16-елементних антен, говорить Сергій Бескрестнов. «Можливо, поки не витрачали на це зайві кошти, тож антена максимум 8-елементна, - говорить він. – Але враховуючи, що ми дійсно зараз заважаємо КАБам на усіх напрямках, прогнозую, що дуже скоро на усіх авіабомбах ставитимуть 12-елементні».
Наразі вищеописаним способом прикривають важливі об’єкти, але – не всю лінію фронту чи міста, каже Валерій Романенко. Принаймні, Lima поки не вистачає, розповідали розробники Forbes – потрібно набагато більше систем (якщо уряд вирішить розгорнути глушники більш широко, Night Watch зможе виробляти по 300 систем на місяць).
«Вартість глушилки і російської антени непорівнянна: вони беруть з китайських газонокосарок-роботів готові елементи, а нам станції треба робити з нуля, – зауважує експерт. – Тому не можна сказати, що проблема КАБів знята». З глушінням ще складніше, ніж із спуфінгом – для нього потрібен значно потужніший сигнал. Випромінювач для спуфінгу – це 50-100 Ват, для глушіння – мінімум 1 кВт. «Думаю, в основному застосовується все ж перший варіант», – міркує Романенко.
ГЛУШИТИ – ДОБРЕ, А БИТИ ПО АЕРОДРОМАХ – ЩЕ КРАЩЕ
«Наші засоби впливу на супутникову навігацію російських керованих боєприпасів не унікальні, – каже Іван Киричевський, – росіяни застосовують ті ж інструменти проти нас». Щоправда, як зазначило Forbes, їхнє глушіння не має такого впливу, як українське: багато російських глушилок погано зроблені та неефективні. «Російська промисловість поки що не змогла розробити контрзаходи», – вважають автори публікації. Надто оптимістичний висновок, вважає пан Іван, «об’єктивні дані не варто підміняти емоціями». «Коли за кордоном пишуть щось на кшталт «Україна знайшла спосіб протидіяти російським КАБам, в перекладі це означає – «от і добре, допомагати їм більше не треба», – так він трактує меседж автора.
Насправді ж навіть у цьому єдиному способі впливу на авіабомби є кілька «дірок». Найперше – вона хоч і втрачає координати в польоті, але ж летить і часто падає саме на нашу землю, а не вдома, і завдає шкоди. «Крім того, наші Himars та JDAM теж часто помиляються – роcіяни засобів РЕБ ніде не шкодують», – говорить Киричевський. У той час як ми гроші змушені рахувати.
Якщо росіяни вигадають, як встановити на КАБ інерціальну систему наведення, а не супутникову – спуфінг-глушіння стане неактуальним: ця автономна система не вимагає зовнішніх орієнтирів або сигналів (працює за принципом інерційності тіл). Але головне – це працювало, поки росіяни скидали на ціль по 1-2 бомби, каже військовий експерт. «Зі зведень ГШ виходить – по півтори бомби в середньому на один авіаудар, 80-100 на добу, – говорить він. – Але якщо вже Fighterbomber у себе на каналі видав думку, що пора відмовлятися від цієї практики і бити залпами хоча б по 10 бомб, то проти такого бомбометання ніякий РЕБ не допоможе».
А російська ресурсна база настільки велика, що в деяких аспектах ворог дійсно здатен дотискати масою, зауважує Киричевський. На бомби рук і рублів у РФ точно не шкодують. У 2024 році, згідно з відкритими даними, вони виробили 50 000 КАБ, у поточному запланували 85 000, розповідає експерт. «Уявіть співвідношення сил – ми стільки засобів РЕБ не настачимо», – каже він.
Міжнародний інститут стратегічний досліджень у лютому звітував, що у 2024 році РФ збільшила витрати на військові потреби до 145,9 млрд доларів (6,7% від ВВП, прогноз зростання у 2025 році – до 7,5%) офіційно, а якщо порахувати витрати з використанням індексу купівельної спроможності, виходить – насправді 462 млрд. «Це говорить про те, що одна Росія витрачає на ВПК, як уся Європа сумарно (457 млрд доларів), але ні на йоту не наблизилася до розгрому України (не те що Європи), – аналізує Киричевський. – Але – грандіозний доступний ресурс просто дозволяє їм давити десь масою і КАБи – саме та річ, на яку цей ресурс і направлять».
Глушилки не відміняють необхідності застосовувати більш системні заходи, впевнений експерт. А набір цих заходів – той же, що і рік-два тому. Тобто потрібна сучасна бойова авіація і ракети, які хоча б на 160 км добивали. «F-16 дозволили нам покращити частку збитих крилатих ракет відсотків на 10-15. Але їх можливостей не достатньо для боротьби з російськими носіями КАБ, – пояснює він. – Не можуть же наші літаки патрулювати просто на ЛБЗ – там російське ППО».
В ідеалі – мати достатню кількість далекобійних ракет і вражати склади боєприпасів ще на аеродромах.
«Навіщо морока зі збиванням у повітрі, якщо можна знешкодити ще до того, як злетить, далеко від нашої землі, – міркує пан Іван. – Знадобилось би тисячі дві ракет, щоб бити саме по аеродромах». Їх теж захищає ППО, але якою б ефективною вона не була, це теж той випадок, коли масою можна продавити оборону. Але – масою саме ракет. «Для маленьких дронів з 50-кілограмовим кумулятивним зарядом підходяща ціль – НПЗ, а не аеродроми (бо це як велика літаюча запальничка), – пояснює Киричевський. – А на аеродромі така штука великої шкоди не завдасть – ми це бачили з чисельних спроб протягом минулих років».
Тобто запорука успіху проста – були б гроші – розробки вже маємо, і політична воля партнерів нам їх на РЕБи та ракети виділяти. Наразі певні домовленості є (Швеція, Литва вже оголошували про фінансування за «данською моделлю» виробництва саме далекобійних ракет), тепер – аби ніхто не переконав їх, що ми й самі впораємося.
Тетяна Негода, Київ
Перше фото з www.facebook.com/KuMar.dn.ua
