Андрій Міщенко на позивний Дід – один з командирів – колись взводу розвідки, а віднедавна – 475-го окремого штурмового батальйону «CODE 9.2» у складі 92 ОШБр ЗСУ (ще є командири Самбо і Флінт). «CODE 9.2» – один з найефективніших БПЛА-підрозділів у Силах оборони. «Кожна наша операція – це мінімум наших втрат і максимум шкоди ворогу», – так презентує він себе на офіційному сайті. Підрозділ «CODE 9.2» пройшов через операції зі звільнення Харківщини та Луганщини, оборони Запоріжжя та Донеччини. Зараз хлопці тримають позиції на Курщині та у Харківській області і звітують, що лише за 2024 рік знищили понад 7000 цілей і завдали ворогу шкоди майже на 400 млн доларів. І зараз ця ефективність масштабується до цілого батальйону – бо експеримент, як висловився Андрій, в мирному житті засновник ІТ-компанії, вдався. Судячи з того, як розважливо міркує командир та які пріоритети обирає, – наступний рік теж буде успішним.
ОПТОВОЛОКНО – ДОБРЕ, А БАГАТО РІЗНИХ ДРОНІВ – ЩЕ КРАЩЕ
- Пане Андрію, минулого року ситуація з застосуванням FPV-дронів була не на нашу користь. Дехто говорив, що в певні моменти на полі бою було так: 1 наш дрон проти 5-7 російських. Бо росіяни навчилися клепати їх швидко, багато, хоч і з браком. Вирівнялось це співвідношення якось?
- Можливо, на якомусь невеликому відтинку фронту десь у 2022-2023 роках дійсно була така ситуація. Але в цілому – де б ми не воювали за ці роки, я не стикався з такою перевагою. Зараз, за моїми оцінками, – 1:1, а на деяких ділянках навіть 3:1 на нашу користь (у застосуванні саме FPV). У нас їх вистачає, їх багато. Буває, що на полі бою просто дощ з FPV, це можна бачити у відео в соцмережах. Просто для того, щоб зняти одне вдале ураження цілі FPV, робиться десь 8-10 вильотів (дрони втрачають зв’язок, падають, їх збивають). І з цим проблем немає: зараз нормально налагоджене постачання FPV і від держави, і від волонтерів, і ДССЗЗІ (Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України – ред.) підключилася. Є ціла програма заохочення підрозділів безпілотників від Держспецзв’язку «Бонус+», започаткована влітку Мінцифри.
Кожний підрозділ Сил оборони, який знищує ворога за допомогою БПЛА, вносить всі свої ураження в систему. Вказують координати, додають відео цього ураження, обов’язково звітують. Ураження проходять верифікацію, підтверджуються і за кожну ціль – знищений особовий склад, техніку, інфраструктурні об’єкти тощо – нараховуються певні бали. Вони накопичуються протягом місяця і наприкінці ти ці бали міняєш на інструменти, якими далі знищуєш ворога. Це можуть бути ударні бомбери, FPV, Мавіки розвідувальні.
І в результаті наш підрозділ по важких бомберах повністю перейшов на забезпечення за програмою «Бонус+». Наші 12 екіпажів у роті важких бомберів знищують стільки ворожих цілей, що за рахунок одних лише балів повністю перекриваємо поточні втрати за місяць і ще маємо невеликий запас. Його використовуємо, коли дуже активна робота йде (наприклад, штурмові дії) і можемо втратити за день 7-8 бомберів, щоб знищити піхоту і не допустити до наших позицій. Або позичаємо їх дружнім підрозділам, які ще тільки на початку свого шляху до ефективності і не мають можливості багато літати. Вони нашими бортами працюють і заробляють бали, а потім нам повертають.
- То постачання таки залежить від ефективності підрозділу, за цим стежать, аналізують…
- Так, скільки ти знищив, стільки і отримаєш. Із ДССЗЗІ у бойових БПЛА-підрозділів нещодавно була зустріч. Розповідали про свій досвід, як покращити «Бонус+». Вважаємо, керівництво ДССЗЗІ почуло, що зараз важливо для фронту.
У 2022 році ці FPV збиралися часто десь у підвалах, і це нас дуже врятувало на початку. А нині виробництва в Україні постачають FPV у великій кількості.
- З постачанням зрозуміло, дуже втішно звучить. Але зараз лунають різні прогнози щодо майбутнього ударних дронів – мовляв, система вичерпала себе, і можливо навіть за якихось пів року, доведеться знову покладатися в основному на міномети, артилерію. Або ж безпілотники чекає серйозна еволюція?
- Наразі FPV, бомбери маленькі, великі і ударні БПЛА великої дальності – дуже ефективні. Виконати роботу за артилерію чи піхоту вони не можуть повністю, та якби не було цих ударних БПЛА, ми – може б і не програли, але втратили б дуже багато і землі, і бійців. Це без перебільшення.
БПЛА не завжди можуть полетіти через погодні умови – вітер, дощ, туман, сніг, мороз… дуже багато умов, за яких використання БПЛА може бути неефективним або неможливим. І тоді працює артилерія. Вона завжди працює і ми неодноразово проводили спільні операції з використанням артилерії і БПЛА, це дуже збільшувало ефективність вогневого ураження. Попередньо придушення живої сили – за допомогою артилерії (щоб не збивали БПЛА), а дрони виконували вже свою роботу зі знищення цілей. Багато тактик вже є.
Або щодо піхоти. Нехай ми знищимо всіх FPV-дронами і бомберами, відіб’ємо 10-15 км, що ми отримаємо? Мертву зону. Чия це земля? Нічия. Якщо туди найближчим часом не стане нога нашого піхотинця, то знову зайде ворог. Ти маєш зайти туди піхотою і просуватися далі. Дрони – не панацея, але значення їх дуже велике.
- Всі мріють максимально замінити людину роботами. Про тотальний контроль навколо лінії бойового зіткнення неодноразово говорив Мадяр – що з часом там утвориться абсолютно контрольована мертва зона. Ми будемо глушити їхні дрони, вони – наші, і миша не просковзне. Але поки що росіяни ніби не зважають на те, що ми їх бачимо – пруть штурмами і їх не стримати ніякими дронами.
- Створити мертву зону цілком реально і на деяких відтинках фронту, де ми воювали, вона створювалася – смуга 4-5 км, куди не міг зайти ні наш піхотинець, ні ворог, все знищувалося. Питання в тому, на скільки кілометрів завдовжки її можна тримати і які сили та засоби для цього потрібні.
Коли противник пре великою кількістю особового складу (я вже не говорю про бронетехніку – її чим далі побачиш, тим швидше знищиш) – 150-180 чоловік, то контролю мало. Ось як ті корейські штурми почалися: вони просто пруть і при цьому використовують погодні умови – туман, опади – які дуже послаблюють можливість літати в розвідку. Їх може зупинити тільки добре підготовлена вогнева позиція з кулеметним розрахунком, який їх скосить. Артилерія приб’є, FPV доб’ють. Тобто знищувати ворога у мертвій зоні можливо, але проблема в кількості ворогів, які в один момент в одному вузькому місці можуть атакувати і виходить – все одно повинні бути люди, які стоятимуть і зупинятимуть.
Ви ще питали, наскільки система вичерпається. Сенс в застосуванні цих дронів не зникне. Навіть 20% ефективності FPV варті того, щоб їх виробляти, літати і знищувати ворога. Бо FPV коштує $400-500 і виробляється в Україні. Дедалі більше українських виробників намагаються замінити імпортовані комплектуючі власним виробництвом. Що таке пластик за $400 проти ціни людського життя?
- Але технології при цьому вдосконалюються?
- Так, зміни будуть. Війна 2022 року – не така, як у 2023-му, і на початку 2025-го ми вже бачимо, що змінюються умови, змінюється тактика ворога, частоти. Причому постійно. Важливо, щоб виробники РЕБ, FPV і БПЛА дуже тісно співпрацювали з нами і слухали, яка потреба на фронті. В нашій практиці був позитивний досвід і негативний.
У 2023 році, коли ми обрали для себе основний інструмент знищення ворога – важкий бомбер «Вампір», він був на початку свого розвитку. Ми передивилися різні безпілотники, обрали його і почали працювати. І про кожне бойове завдання, кожний тест доповідали виробнику: що працює не так і як зробити бомбер дійсно робочим інструментом. Так за пів року ми отримали екземпляр, який міг летіти далеко, і знищили перший БТР. А за 2024 рік ми знищили майже 1,5 тис. одиниць техніки бомберами «Вампір». Це був вдалий досвід.
Виробники іншого маленького бомбера приїхали до нас з тестовим екземпляром. Ми побачили в ньому перспективу реально крутого бомбера, який міг би скидати оркам на голову десь до 2 кг боєприпасів. Тестували і на полігоні, і в бойових умовах, давали зворотний зв'язок. Але виробник пішов розробляти інші рішення, створювати рій. Ну і все, той бомбер розвитку не отримав. Навіть не знаю, літає чи ні, і рою я також не бачу.
Коли виробники реагують на зміни, їх інструменти на фронті найефективніші. Те саме стосується і виробників РЕБ. Є такі, яким не замовляємо стандартні комплектації, а саме те, що треба на певному відтинку фронту. І за 2-3 дні отримуємо.
- А як довго ці модифікації, вдосконалення живуть на фронті?
- Кожного дня з’являється якийсь ворожий захід, який потребує контрзаходу. Якщо виробник не буде в режимі онлайн кожного дня спілкуватися з бойовими підрозділами, то просто відстане і БПЛА або РЕБи, які він виробляє сьогодні, через місяць не працюватимуть. Ми щось вигадуємо, противник щось вигадує. Але тут головне – нав’язувати свої умови ворогові. Не тільки адаптуватися під те, що нам диктує противник, а диктувати самим. Тоді будемо перемагати.
- А можна якийсь приклад – про що мова? Про які вдосконалення?
- Найперше – зміни частот. Зміни у використанні FPV за собою тягнуть зміну частот у РЕБі. Застосовується ППРЧ (псевдовипадкове переналаштування робочої частоти) для перемикання з однієї частоти, яку глушать, на іншу. Використання FPV на оптоволокні – нова історія. Зараз працюють над контрзаходами, і, я думаю, вони з’являться скоро.
- Оптоволокно – вже досить широко застосовувана штука?
- Значно менше, ніж звичайні FPV. В оптоволокні є обмеження і за горизонтом, де ти їх можеш використовувати, і за дальністю, і у можливостях пошуку цілі. А восени чи взимку – конденсат, мороз, котушка замерзає, додаткова вага на дроні… Дуже багато нюансів, тож це не та зброя, яка найближчим часом замінить звичайні FPV чи займе, скажімо, своє місце в ТОП-5 засобів ураження серед усіх БПЛА. Це як одна з альтернатив і вона ефективно може працювати за певних умов на певних відтинках фронту і в певних локаціях. Краще мати всі варіанти.
ЗМІНИ СЕРЕД ЛЮДЕЙ І ТЕХНОЛОГІЙ
- В який же бік має рухатися еволюція безпілотників?
- Можна пофантазувати і накидати ТТХ, яких би хотілося досягти. Хочу, щоб FPV літали і дуже добре бачили в туман, дощ, сніг, мороз. Щоб у мене була або FPV-бомба з ППРЧ в найширшому діапазоні, щоб неможливо було заглушити. Окремо треба мати підрозділи, які займаються розвитком, інноваціями, відстежують і «вангують» тенденції в тому чи іншому секторі.
- У вас такий є?
- Поки що немає, оскільки ми ще донедавна були маленькою ротою ударних БПЛА (трохи більш як 100 бійців). І при цьому у нас 12 екіпажів «Вампірів», чотири розрахунки FPV і два розрахунки дальньої розвідки. Всі максимально задіяні. Ми просто пріоритети розставляємо, і основний наш пріоритет – знищення ворога і збереження життя наших піхотинців. Але попереду нас чекають зміни. Ми вже розширюємось. Отримали завдання від головнокомандувача створити новий підрозділ. Це буде окремий підрозділ з посиленою компонентою БПЛА. Окремий штурмовий батальйон, в якому будуть штурмові роти, артилерія, танки і дуже велика складова БПЛА – як на небі, так і на землі.
- Кількісно чи якісно вона посилена?
- І кількісно, і якісно. 70% роботи виконуватимуть роботи. Всієї роботи: знищення ворога, евакуація, такелаж (перевезення важких, габаритних засобів – ред.), підвезення БК, мінування. Зараз мінування, наприклад, здебільшого виконують інженери, а ми це можемо і будемо довіряти роботам. З підвезенням БК, інженерної складової для укріплення позицій – теж. Знищення противника – само собою, це те, що ми ефективно робимо з неба і з землі. БПЛА в цьому батальйоні будуть відігравати велику роль під час проведення штурмових і оборонних операцій. Ми точно знаємо, як це робити: з 2022 року воюємо в штурмовому батальйоні. Весь 2022-й ми пропрацювали у розвідувальному взводі. Брали участь у підготовці, плануванні і проведенні операції зі звільнення Харківщини, далі – Луганщина, Донеччина, Бахмут. Тільки десь з середини 2023-го ми майже повністю переключилися на знищення ворога з неба. Вважаємо, що майбутнє – саме за такими підрозділами, в яких ефективно працюють усі складові вогневого ураження.
Командир наш (позивний Флінт) каже: симфонію грає оркестр. Один інструмент не зіграє. І той Окремий штурмовий батальйон, який ми утворюємо у складі 92-ї бригади, буде оркестром, в якому перша скрипка – БПЛА. І вони працюватимуть задля збереження життя нашої піхоти.
- Я правильно зрозуміла, що і роль наземних БПЛА теж зростає? Бо досі вони були ніби не пріоритетними, на них просто не вистачало коштів. Якщо треба обрати – наземні платформи чи літаючі безпілотники, то бригади частіше обирають літаючі…
- Давайте так. «Вампір» – важкий бомбер, якщо не помиляюсь, зараз коштує $12 тис. у базовій комплектації. Наземна платформа – наприклад, «Терміт» в середній комплектації – приблизно стільки ж. Наш підрозділ витрачає десь 30-35 «Вампірів» на місяць, знищуючи при цьому понад 300 одиниць техніки (а особового складу за грудень ми знищили більш як 600). І це не рахуємо, скільки життів було врятовано. Одна з останніх операцій, яку провели «Вампіри», – охороняли позиції нашої піхоти, яка потрапила в оточення, не підпускаючи ворога до них. А ввечері зачистили вихід і під супроводом вивели з позицій 22 чи 24 людини. $10 тис. для збереження життя – аж ніяк не дорого.
- Я не сперечаюсь, я радію. Досі, на жаль, на цьому економили. Розробок багато, але вони дещо недооцінені, хоча виробники рекламують себе, стараються.
- Я думаю – не те що економили, просто всі зараз зайняті ударними БПЛА, а своє місце наземні дрони ще займуть. Якщо в бригаді є пілоти ударних дронів, то вони зможуть працювати і з наземними платформами. Це коли дефіцит пілотів, насамперед посаджу їх за FPV чи бомбери, щоб знищували ворога. Але якщо людей достатньо, я точно знайду бюджети, щоб запустити евакуаційну платформу і вивозити поранених або проводити дистанційне мінування, наприклад.
Людей у нас дуже мало. Це РФ і КНДР можуть собі дозволити воювати за радянськими стандартами, які не передбачають ефективне використання техніки, збереження життя. І вони так і воюють, мотивуючи людей фінансово. Скільки полонених не брали – кожен казав, що уклав контракт для вирішення своїх фінансових проблем. У нас немає таких ресурсів, людей бережемо і маємо воювати технологіями, тобто робити все для того, щоб максимально замінити людей на полі бою роботами.
Наприклад, відправляєш групу 2-3 людини віднести БК чи воду. По-перше, скільки ваги вони візьмуть? По-друге – як далеко зайдуть, коли місцевість проглядається і все літає? А на дрон витрачаєш $10 000, не дійшов – беремо іншого і виконуємо свою роботу, а ті три людини – живі. Все.
Я не бачу проблем в нестачі грошей в Україні для цього. Я бачу проблему в дефіциті людей, які могли і хотіли б воювати. Бояться, думають, що їх відправлять відразу в окопи, і не йдуть. Хоча зараз ми формуємо наш новий підрозділ, запустили рекрутингову програму. Проводжу співбесіди, розповідаю, як воюємо, які у нас принципи, і люди, які боялися, бачать, що нам можна довіряти.
- А яке майбутнє роботів? Ми ж розуміємо, що застосування роботів обмежене. Хоча б домовленостями Глобального форуму зі штучного інтелекту (відбувся в травні 2024 року в Південній Кореї), згідно з якими роботам не можна довіряти визначення цілей тощо.
- У нас на сьогодні, крім FPV з автодоведенням, поки ще нічого не було в руках. Не знаю наскільки просунулись розробки. Але воно буде, від цього нікуди не дінешся.
- Автодоведення – це коли зв’язок з дроном втрачений, але він сам наводиться на запрограмовану раніше ціль?
- Так, якщо навіть буде втрачений зв’язок, він все одно долетить. Ми не говоримо зараз про обрання цілі. Та ШІ вже є і було б зрадою не використовувати нові технології. В Україні багато світлих голів, і вони поруч. Маленькі «цехи» у гаражах і підвалах, які врятували нас у 2022-му, перетворюються на масштабні виробництва. Там працюють люди, які швидко реагують на зміни і наші потреби. І це наша перевага перед ворогом.
- А чи великий дефіцит засобів РЕБ сьогодні? Наскільки фронт ними захищений, наскільки, можливо поступаємося зараз ворогу в цьому? Довгий час за ними стояли великі черги, потужностей виробників не вистачало.
- Потреба залишається великою – вони ж ламаються, знищуються. Та є комерційні організації, які їх виробляють, адаптують і постачають досить швидко. Насиченість ними на фронті збільшується. У мене кожна машина обов’язково їздить з РЕБом. На позиції у пілотів бомберів має бути РЕБ, тому що нічні FPV залітають до них в гості. Але так само і у ворога. Тому, наприклад, коли бачимо – броня їде з РЕБом, то тут рятує дистанційне мінування. Міні байдуже до РЕБ, вона спрацює.
Та в кожній бригаді по-різному організовано постачання.
- А як оцінюєте можливості ворога? У них всього безліміт, що тільки побажали – їм все привезли?
- Ні, звичайно. У них точно не безліміт і у нас, на жаль, не безліміт. Десь краще працює, десь гірше, десь більше БПЛА, десь менше. Залежно від того, куди вони спрямовують основну силу.
ВСЕ ДЛЯ СОЛДАТА: ВІД ШКАРПЕТОК ДО РОЗВІДДАНИХ
- Розкажіть про вашу рекрутингову кампанію. Як налагодили роботу, хто зголошується, чи доводиться фільтрувати?
- За короткий час ми маємо утворити великий підрозділ, в якому будуть всі: штурмова піхота, танки, артилерія тощо. Рекрутинг запускається на стандартних платформах – Lobby X, телеграм-канали, соцмережі. Людей потрібно багато, груп вакансій – понад 30. Пілоти, інженери, водії-механіки… Фільтрація за єдиним критерієм – бажання нищити ворога, бути ефективним. Посаду підберемо близько до навичок. Причому підрозділу потрібні і рекрутери, і піарники, і менеджери для роботи з персоналом.
Є запит на штурмовиків і є люди, які реально хочуть бути штурмовиками. Вони просто не проявляють себе, бо не розуміють, куди потраплять. Забагато негативної інформації в ефірі. Але наш принцип – життя – найбільша цінність, і нам довіряють.
Бо всі командири з реальним бойовим досвідом. Розвідка завжди попереду, лише потім йде піхота. З забезпеченням проблем немає, використовуємо тільки сучасне і завжди намагаємося відстежувати зміни і новинки. Так що плануємо зібрати людей, які розуміють, що воювати доведеться всім, ховатися немає сенсу. Ми інші, ми хочемо збудувати армію майбутнього – змінити радянські підходи в керуванні, в управлінні, в розвідці, у виконанні бойових задач, підготовці. Якісно змінити.
- Як на практиці забезпечується принцип цінності життя? Завдяки чому?
- Завдяки дуже ретельному плануванню операцій. Збираються розвіддані, проводиться планування – розрахунок похвилинний, враховується освітлення, погода, спроможності противника. Далі працюють люди, вмотивовані зберегти життя наших воїнів і звільнити землі нашої якнайбільше. І – здорова атмосфера в колективі, без цього ніяк. Людина має відчувати гідне ставлення до себе, а не як до розхідного матеріалу. І тоді – ви собі не уявляєте, які завдання люди виконують і як героїчно себе проявляють. Тиждень тому три пілоти, які працювали з Мавіками, робили скиди по ворогах, опинились в оточенні. І вони 4 години вели бій, поки не підійшов резерв і тоді вони вийшли. І це – просто пілоти.
Одним словом, всі умови ми створюємо, просто треба прийти і хотіти працювати.
- А що мотивує, тримає особисто вас? Ви роками без заміни, без ротації, без відпочинку, несете величезну відповідальність за людей.
- Дуже велике бажання дати прочухана тому огидному народу і вигнати його до біса з нашої землі. Дуже велике бажання.
Всі втомилися. Про перемир’я всі говорять, його чекають. Але треба розуміти – воно може бути, як у 2014-му, перервою. Вона потрібна, але мусимо за той час встигнути змінити систему зсередини. Військові радянські підходи змінити на такі, що відповідають дійсності в керуванні, в плануванні, в забезпеченні. Тому новий штурмовий батальйон, як би це амбіційно не звучало, дуже хочемо зробити взірцем і масштабувати на інші підрозділи, бригади.
- Він буде більш автономний, так розумію?
- Він буде з правильною структурою управління, яка працює на солдата, щоб у нього було все від шкарпеток до точних розвідданих. Це підходи, які ми вже використовуємо у своїх підрозділах зараз. У 2023-му нам поставили завдання створити перший експериментальний взвод ударних БПЛА в батальйоні. До цього були роти в бригадах, у батальйонах не було. Експеримент видався успішним і взводи ударних БПЛА запустили в інших батальйонах. Потім нам дали створити роту, тепер ми прийшли до створення окремого штурмового батальйону. Ми вважаємо, що окремі батальйони БПЛА – це такий проміжний етап до створення сучасної армії. Але без піхоти ми не переможемо. Можна мінувати дороги роботами, коли росіяни сунуть – максимально знищувати їх роботами. А коли хтось доповзе, добивати піхотою. І без використання всіх засобів ми не будемо ефективні в цій війні.
Вже не раз планували штурмові операції з великим залученням роботів. Беремо ділянку і за тиждень, два (іноді й за 3 дні) знищуємо все, що є перед нашою піхотою. Щоб вони заходили і займали позиції. Інше питання – утримання цих позицій, людей може не вистачати. Та загалом у штурмових та оборонних операціях 70% завдань можуть виконувати роботи. Це вже реальність.
Тетяна Негода, Київ
Фото надані співрозмовником