![Іранські балістичні ракети Fateh-110 та Zolfaghar: перехоплювати складно, але можливо Іранські балістичні ракети Fateh-110 та Zolfaghar: перехоплювати складно, але можливо](https://static.ukrinform.com/photos/2024_02/thumb_files/630_360_1708619673-479.jpg)
Іранські балістичні ракети Fateh-110 та Zolfaghar: перехоплювати складно, але можливо
21 лютого видання Reuters із посиланням на одразу шість неназваних джерел написало, що Іран уже передав Росії близько 400 балістичних ракет. При цьому, як випливає з тексту оригінальної публікації, балістичні ракети сімейства Fateh-110 з дальністю стрільби від 300 до 700 кілометрів, є не єдиним типом такого озброєння, який отримали в своє розпорядження рашисти.
Зазначається, що поставки іранських балістичних ракет для РФ стартували ще на початку січня 2024 року після кількох раундів перемовин, що відбулись у Москві й Тегерані. При цьому вже відбулось чотири поставки ракет, “а в найближчі кілька тижнів” має відбутись ще кілька поставок.
Стверджується, що частина ракет була доставлена кораблем через Каспійське море, ще частина – авіатранспортом з Ірану до РФ. При цьому неназваний іранський чиновник у коментарі для Reuters заявив, що “поставок буде більше” і що вони мають право експортувати зброю “в будь-яку країну, яку побажають”.
Відзначимо, що Міністерство оборони Ірану, Корпус вартових Ісламської революції та Міноборони РФ відмовилися від коментарів Reuters щодо цієї інформації. Офіційних коментарів від урядовців США, а вони завжди швидко реагують на подібні речі, також наразі ще не було.
Що стосується нашого воєнно-політичного керівництва, то у ГУР МО розповіли, що ця інформація перевіряється та уточнюється. Водночас речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат прямо не підтвердив, але й не спростував факт імовірної передачі іранської балістики РФ.
“Ми про іранські ракети говорили вже більш як рік тому. (Нагадаємо, що у жовтні 2023 року закінчився термін дії обмежень Радбезу ООН на експорт Іраном деяких ракет, безпілотників та інших технологій, – ред.). Чудово розуміємо, що для нас це становить серйозну загрозу. Але поки що в наших офіційних джерел інформації даних про отримання такої кількості ракет немає”, – зазначив пан Ігнат.
Тож, що це за ракети такі, чим вони небезпечні? Про все це - трішки згодом. Найперше дуже важливо підкреслити разючу різницю між “віссю зла” (Росією, Іраном, Північною Кореєю та Китаєм) та “коаліцією добра” – колективним Заходом на чолі зі США. Поки цивілізований світ реагує часто “по факту”, що називається, “викручує кишки” очікуваннями та нескінченними обіцянками про “от-от передамо Україні” – винищувачі F-16, далекобійні “Таурус” (22 лютого Бундестаг проголосував за рекомендацію надати ці ракети Україні, тепер рішення - за канцлером Шольцом – ред.) і так далі... Союзники РФ тим часом роблять свою чорну справу - без довгих розмов беруть і передають їй все необхідне. Ракети з КНДР уже вбивають українців, ракети з Ірану – на підході.
Захід має нарешті зрозуміти: добро таки має бути з кулаками, демократія повинна бути з кулаками. Не можна перемогти зло, лише висловлюючи «занепокоєння». Так у світовій війні не перемагають.
“США та Заходу не можна проявляти слабкість, інакше це означатиме, що диктатури та авторитарні режими зробили ще один крок до можливої перемоги. А цього не можна допустити. Як казав Теодор Рузвельт, демократія – це добре, але іноді потрібно підтримувати цю демократію і берегти її за допомогою великої дубинки. Іран, авторитарні режими, Північну Корею, Путіна, Росію потрібно зупиняти, їм потрібно протидіяти”, – погоджується з нами керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
А тепер – про іранські ракети.
FATEH-110 ТА ZOLFAGHAR: ЩО ВІДОМО ПРО ЦЮ ЗБРОЮ?
Аналітики мілітарного видання Defence Express, аналізуючи інформацію Reuters, звернули увагу на те, що заявлена цифра в 400 балістичних ракет від Ірану – це буквально більше навіть за річний обсяг виробництва такого виду озброєнь російським ВПК.
“Бо якщо виходити з актуальних даних, то наразі рашисти здатні виготовляти до 30 балістичних ракет до ОТРК “Іскандер” на місяць, або ж, орієнтовно, 360 одиниць на рік, – розповідають фахівці. – На цьому тлі логічно припустити, що Москва у відповідь могла теж почати нові поставки озброєнь для Ірану, не кажучи вже про можливу оплату за поставлені балістичні ракети грошима”.
![Будь-які балістичні ракети та ракети, що заходять на ціль за балістичною траєкторією, – найнебезпечніші і найскладніші для перехоплення українськими силами ППО Будь-які балістичні ракети та ракети, що заходять на ціль за балістичною траєкторією, – найнебезпечніші і найскладніші для перехоплення українськими силами ППО](https://static.ukrinform.com/photos/2024_02/1708619738-941.jpg)
Станом на листопад 2023 року, було відомо, що РФ уже почала постачати Ірану не тільки літаки типів Су-35 та Як-130, але й ударні гелікоптери Мі-28. Можна пригадати і деякі дані про те, що Тегеран заявляв про інтерес отримати від Москви новітні ЗРК та берегові протикорабельні комплекси. А ще – в експертному середовищі також “гуляли” припущення, що РФ могла передати Ірану ядерні технології. Так це чи ні – питання нині для нас другорядне. Головне – це іранські ракети, які невдовзі можуть полетіти на голови українців.
Як неодноразово пояснював Юрій Ігнат, будь-які балістичні ракети та ракети, що заходять на ціль за балістичною траєкторією, – найнебезпечніші і найскладніші для перехоплення українськими силами ППО.
Технічні характеристики іранських ракет:
- Fateh-110:
- на озброєнні – з 2002 року;
- вага – 3,45 т;
- маса бойової частини – 400−650 кг (залежно від покоління ракети, втім, для розуміння максимальна потужність БЧ іранської Fateh-110 у 2-2,3 раза більша, ніж у російської крилатої ракети типу “Калібр”, – ред.);
- довжина – 8,86 м;
- діаметр – 0,61 м;
- дальність – до 300 км;
- максимальна швидкість – 3−4 Маха (залежно від покоління ракети);
- заявлений радіус відхилення від цілі – 3 м;
- наведення – інерціальне/супутникове/електрооптичний термінал.
Транспортується і запускається Fateh-110 з переобладнаних вантажівок на платформі Mercedes-Benz (6x6). На кожній машині встановлена одна ракета.
- Zolfaghar:
- на озброєнні – з 2017 року;
- вага – 4,62 т;
- маса бойової частини – 579 кг;
- довжина – 10,3 м;
- діаметр – 0,61 м;
- дальність – до 700 км;
- максимальна швидкість – 3 Маха;
- заявлений радіус відхилення від цілі – 5 м;
- наведення – інерціальне/супутникове.
Ракети Zolfaghar транспортуються і запускаються з переобладнаних вантажівок на платформі 8×8. На одній машині встановлено дві ракети.
БАЛІСТИКА З ІРАНУ МОЖЕ БУТИ НЕ ТАКОЮ НЕБЕЗПЕЧНОЮ, ЯК ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ, АЛЕ Є ОДИН ВАЖЛИВИЙ НЮАНС
Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко вивчав історію створення цих ракет та питання, наскільки вони небезпечні для України.
За його словами, Fateh-110 створена на основі некерованої ракети Zelzal-2. А Zelzal-2 – на базі Zelzal-1.
“Саме Zelzal-1 дає нам можливість уявити собі, що таке Fateh-110 у її нинішньому вигляді. Справа в тому, що розробка Zelzal-1 зрушила з мертвої точки в Ірані, обкладеному санкціями та обмеженому ракетними технологіями, після того, як Ісламській Республіці було поставлено китайські ракети CSS-8”, – розповідає військовий експерт.
CSS-8, також відома як Project 8610, була тактичною балістичною ракетою класу “земля-земля”.
“Основа CSS-8 – радянська ракета С-75 “Десна”, яку дещо переналаштували: із завдання ударів по повітряних об'єктах – на удари по поверхні”, – додав пан Коваленко.
Відмінна особливість цих ракет – здійснення пуску під нахилом.
“Zelzal-1 повторювала характеристики китайських ракет, а саме дальність польоту до 200 км, а маса бойової частини - близько 500 кг. Але не лише CSS-8 вплинула на розвиток ракетної програми Ірану, – звертає увагу оглядач групи “Інформаційний спротив”. – Zelzal-1 увібрала в себе й особливості іншої радянської ракети, а саме тактичної 9К52 “Луна-М”. Таким чином, іранська ракетна програма – це, по суті, симбіоз радянських технологій із китайською модифікацією. Але як не дивися на цю субстанцію, це саме “коктейль” із 9К52 “Луна-М” та С-75”.
![Україні потрібно більше ЗРК, які здатні ефективно боротися з балістичними цілями, а саме – Patriot і SAMP/T Україні потрібно більше ЗРК, які здатні ефективно боротися з балістичними цілями, а саме – Patriot і SAMP/T](https://static.ukrinform.com/photos/2024_02/1708619786-675.png)
До чого це все? А до того, що іранські вироби, вважає Олександр Коваленко, можуть мати ті ж уразливі місця, що й радянські прототипи. Навіть незважаючи на модернізацію.
“Fateh-110 ґрунтуються на технологіях більш як півстолітньої давності”, – підкреслив він.
Складніше з ракетою Zolfaghar, яка має дещо кращі характеристики. Вона б’є дальше і точніше...
“Найбільшу проблему нашим ППО становлять Zolfaghar. Ці ракети мають бойову частину масою 579 кг, яка відокремлюється при заході на ціль, що ускладнює її виявлення, відстеження та знищення”, – розповідає військовий експерт.
До речі, в цьому плані Zolfaghar навіть обійшли “Іскандери”. У росіян ракета цілісна, вона статична.
Ще одне питання – швидкість цих ракет.
“Близько 4М. Через це знижується ефективність ЗРК, що застосовують ЗКР (зенітні керовані ракети, – ред.) із меншою швидкістю. Загалом будь-яку балістичну ракету складно перехоплювати, але можливо”, – додав пан Коваленко.
Підсумовуючи, він зазначив, що іранські ракети – це щось середнє між ТРК “Точка-У” та ОТРК “Іскандер”, втім, зі своєю специфікою. “Розробка алгоритмів протидії нашими ППО проти них потребуватиме часу, але було б набагато краще, якби партнери поспішили надати нам більше ЗРК, які здатні ефективно боротися з балістичними цілями, а саме – Patriot і SAMP/T, які Україна має в дуже обмеженій кількості”.
Оглядач не виключає, що після отримання іранських ракет Росія застосовуватиме Fateh-110 у ближніх зонах, з найменшою концентрацією ППО, а Zolfaghar – значно більшою площею тилової України, де немає засобів ППО, здатних перехоплювати ці ракети. Хоча заради експерименту можуть спробувати прорвати ешелоновану ППО Києва.
“Росія цілком може запускати ці ракети з району Бєлгорода чи навіть з більшої відстані і завдавати ударів по території України, – вважає пан Коваленко. – І хоча жодної ракети іранського виробництва по Україні застосовано не було, але це “поки що”. Адже й справді, Тегеран, за прикладом Пхеньяна, безкарність поставок боєприпасів якого Росії стала показовою, міг піти на поставки”.
Ще менше оптимізму у військового експерта Дениса Поповича, який інформацію про нібито передачу 400 іранських балістичних ракет РФ називає “найбільш паскудною за останні кілька місяців”.
“Для розуміння: якщо показник ураження однієї повітряної цілі однією ракетою МІМ 104 для ЗРК Patriot складає приблизно 0,8 (де 1 – це 100%), то треба мати 800 протиракет, щоб збити ці 400. Ні, це не означає, що не може бути співвідношення один до одного. Просто для гарантованого ураження треба розраховувати пропорцію у 2 зенітні ракети на одну балістичну”, – акцентує пан Попович.
Чи є у нас 800 ракет для ЗРК Patriot? Експерт називає це питання “близьким до риторичного”. Особливо, враховуючи ситуацію, яка склалася у Конгресі США.
“Поки республіканці відпочивають, сюжет закручується... Та навіть якщо Америка проголосує 61 мільярд для України – є ще один нюанс. Ракета Zolfaghar не є моноблочною. У неї роздільна бойова частина. Тобто, в якийсь момент утворюється не одна повітряна ціль, а дві. І це ще більше ускладнює перехоплення і без того непростої цілі, потенційно збільшуючи розхід зенітних ракет, – застерігає Денис Попович. – І я б не пащекував щодо того, що точність іранських ракет може наближатись до точності польоту телеграфного стовпа. По-перше, далеко не факт. А, по-друге, навіть якщо коефіцієнт кругового відхилення у неї складає 500 на 500 метрів, то замість умовного складу чи заводу вона падатиме на житлову забудову”.
Що у підсумку?
Чи будуть нові цілі – Fateh-110 і Zolfaghar – важкими для Повітряних сил ЗСУ? Очевидно, що так. Але не забуваймо, що ми спершу мали проблеми й з дронами-камікадзе типу Shahed-136, які, однак, навчилися збивати. Власне, як і різноманітні путінські “вундерваффе” – ракети “Кинджал” та “Циркон”. Так, це вдається нам не завжди. Тим не менш, хоч іранська балістика і має свої особливості, та ми будемо вчитися їй протидіяти. І навчимося. Звісно, не без допомоги партнерів, від яких ми чекаємо додаткові ракети ППО, пускові установки й батареї Patriot, SAMP/T і не тільки.
Мирослав Ліскович. Київ