![Більш як рік «на нулі» Більш як рік «на нулі»](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/thumb_files/630_360_1693319570-532.jpg)
Більш як рік «на нулі»
Історії двох оборонців – сапера і протитанкіста, які понад рік били окупантів на передовій. Нині вони відновлюють боєздатність, тренуються, аби повернутися на фронт.
На полігоні, що у степах Запорізької області, дуже спекотно. У затінку – близько 40 градусів і можна лише уявити, як складно учасникам тренувань, що тут проходять. Наступальні дії на полігоні відпрацьовують хлопці з 128-ї окремої бригади територіальної оборони.
Вони мають чималий бойовий досвід. Деякі з них лише кілька днів тому повернулися з передової, де бились із ворогом упродовж 14-ти місяців.
«Усі хлопці бойові, були «на нулі» більше року, але навчання в армії – безперервний процес. Ми проводимо злагодження взводів, поліпшуємо навички», – розповідає офіцер із позивним «Утьос».
Під час тренувань перед військовими поставили завдання – вийти на рубіж та підготуватися до ймовірного наступу. За легендою, бійці мали знищити з кулемета «Браунінг» ворожу БМП із десантом, відпрацювати з РПГ по танку, який атакує наші позиції. Командири кажуть: хлопці відпрацювали добре, однак працювати ще є над чим.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318173-755.jpg)
НА 20-ТИ КВАДРАТНИХ МЕТРАХ – ПОНАД 100 МІН
Тренування проходять в умовах, максимально наближених до реальних. Неподалік окопів на полігоні час від часу вибухають міни, що імітує артобстріл.
Ці «спецефекти» – справа рук бійця на позивний «Ілліч». Він – сапер та головний сержант інженерно-саперного взводу.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318170-174.jpg)
Військовослужбовець розповідає, що разом з іншими побратимами упродовж 14-ти місяців стояв на "нулі", на першій лінії.
«Ми підривали танки ворога, орки вибухали. Все добре. Ось ви бачите в новинах, що на лінії, де Старомайорське, Нескучне – звільнені території. Там ми й працювали. Були місця, де проходили зуби дракона, розтяжки, дуже багато мін – протитанкових, протипіхотних. Бачили боєприпаси, які почали виготовляти лише у 2018-2019 роках», – розповідає «Ілліч».
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318173-915.jpg)
За його словами, ворожа армія замінувала геть усе.
«Одного разу ми розміновували проїзд, розворот для техніки і на ділянці 20 на 20 метрів було понад 100 протипіхотних мін. Працюємо, розміновуємо, знешкоджуємо. Завжди вчимося, співпрацюємо з саперами з інших бригад, батальйонів. Ділимося досвідом. Мали справу з замінованою ворожою зброєю, зокрема кулеметом», – згадує сапер.
Боєць каже, що вже знешкодив понад 500 мін.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318174-535.jpg)
ОБСТЕЖИТИ КОЖЕН САНТИМЕТР ЗЕМЛІ
«Іллічу» – 30 років, він родом із Дніпра й до війни ніякого стосунку до саперної справи не мав. Чоловік займався бізнесом: виготовляв обладнання для елеваторів, транспортування зернових. Розповідає, що співпрацював із потужними підприємствами, мав клієнтів по всій країні. У нього було 15 працівників. Коли почалася повномасштабна війна, згорнув свій бізнес, розпустив людей і пішов на фронт.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318174-504.jpg)
«Коли війна закінчиться, знову працюватимемо на зерновому фронті», – впевнений «Ілліч».
Спочатку він пішов у розвідку. Згадує, що 2,5 місяця ходив «на мінусах». Потім його розвідувальний підрозділ перекваліфікувався на аеророзвідку, був сформований підрозділ саперів.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318171-258.jpg)
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318172-470.jpg)
«Кожен день на війні важкий. Але не було такого, щоб опускались руки», – каже боєць.
Його зброя – саперний щуп. Зовні він чимось схожий на викрутку.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318236-224.jpg)
«Металошукачі «на нулі» не працюють, бо дуже багато уламків. Крок за кроком, година за годиною ти йдеш і прощупуєш кожен сантиметр землі. Міна закладається в ґрунт, її не можна побачити на поверхні. Щуп має заходити в землю під певним кутом», – пояснює сапер.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318240-872.jpg)
Він підтверджує, що Україна наразі – одна з найбільш замінованих країн. Припускає, що території поруч із лінією фронту розмінують ще не скоро. Або ж, за його словами, це можуть зробити фермери, які вже взялися обробляти звільнені землі.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318236-736.jpg)
ЗНАЄ, ЯК ЗАЙМАТИ ВОРОЖІ ПОЗИЦІЇ
Військовому на псевдо «Біг Фут» – 31 рік. Він – командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 128-ї окремої бригади територіальної оборони. На війну потрапив у 2015-му році.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318241-808.jpg)
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318241-555.jpg)
«Це була шоста хвиля мобілізації, служив у лавах Національної гвардії. Бойовий досвід – шість із половиною місяців, був у Маріуполі, в «секторі М». Починав командиром стрілецького взводу, а звільнився командиром роти», – розповідає він.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318240-886.jpg)
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318239-767.jpg)
Після АТО працював інженером-мостобудівельником, також фахівцем на одному з металургійних комбінатів. Аж поки дівчина не запропонувала йому піти в ІТ-сферу. Чоловік пройшов онлайн-курси, розіслав резюме. Відповідь не забарилась – його взяли на посаду бізнес-аналітика з випробувальним терміном до однієї з ІТ-компаній.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318238-909.jpg)
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318237-902.jpg)
«Коли почались перші обстріли, найперше, що я зробив – подякував керівнику за місяць стажування і пішов на війну. У компанії за мною тримають місце, виплачують зарплату. Мені не вистачило місяця, аби остаточно стати членом команди, проте на мене чекають і це – дуже приємно», – каже боєць.
Таким чином, розповідає боєць, у цивільному житті він – «майже бізнес-аналітик».
«Біг Фут» показує шолом, активні навушники, які придбала для нього ІТ- компанія. Йому також купили хороший бронежилет.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318238-804.jpg)
«Ми зайшли в зону бойових дій 5 червня 2022 року, а 12 червня вже міцно тримали оборону. У нас була позиційна оборона, але інші наші підрозділи долучалися до проведення штурмових дій», – пояснює протитанкіст.
Він знає, як заходити в посадки, де ще умовно вчора був ворог, займати ворожі позиції. Також знає, як боляче втрачати побратимів.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318237-930.jpg)
Розповідає, як їхній підрозділ зайняв одну з посадок, аж раптом стався «локальний прорив ворога». Двоє його побратимів пішли в розвідку і натрапили на засідку.
«Побратима з позивним «Гагарін» не стало. Він нарвався на кинджальний кулеметний вогонь», – каже військовий.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_08/1693318172-648.jpg)
«Біг Фут» зауважує: хоч як би важко було, завжди памʼятає, що за його спиною – рідні та близькі, й такі ж думки – у більшості військових.
Хоча й зізнається, що на початку повномасштабної війни зустрічалися різні люди.
«Були, як ми їх називаємо, «заробітчани». Траплялися романтики, які думали, що все не так страшно. Але вони відсіялись. Хтось пішов у підрозділ забезпечення, хтось звільнився за віком. Залишились ідейні й ті, хто розуміє – що треба робити», – зауважує співрозмовник.
Втомлені, але вмотивовані хлопці кажуть, що після відновлення боєздатності готові повернутися на передову і вибивати ворога, хоч як би важко це було.
Ольга Звонарьова
Фото Дмитра Смольєнка