Дрони б’ють по ворожій Росії: як це впливає на хід війни?

Протягом літа-2023 уже відбулися десятки атак дронів по території Росії. Наприклад, тільки у небі над Москвою та областю у період з 21 червня по 23 серпня літаючі об'єкти були зафіксовані аж 14 разів (фактично раз у 4,5 дні). І це ми ще не беремо до уваги “прильоти” по військових та стратегічних об'єктах ворога, які знаходяться в інших російських регіонах, як от Калузькій, Новгородській, Ростовській тощо областях.

“Бавовна" на Московії та на території самої Москви продовжується і набирає інтенсивності. Ситуація для РФ буде тільки погіршуватись, поки не закінчиться війна”, - заявив представник ГУР України Андрій Юсов.

Про влучність атак БПЛА свідчать, зокрема, відеоролики у соцмережах.

Між тим, влада країни-агресора ротом цілого гєнєрал-лєйтєнанта Конашенкова постійно звітує, що “патєрь нет”, що усе, що летить над їхньою територією — успішно збивається/глушиться засобами РЕБ.

З останнього — у ніч на 23 серпня дрони-камікадзе знову атакували Москву, один з яких успішно уразив будівлю у "діловому центрі" російської столиці "Москва-сіті" (відео з цим епізодом “гуляють” мережею). Офіційно ж в РФ, підтвердивши факт атаки, зазначили, що загалом було три дрони, два з яких були перехоплені на підльоті до Москви. А третій, той, що уразив хмарочос, був (увага!) “пригнічений засобами РЕБ”. Можна і треба сміятися, звісно...

Але зрештою, які конкретні результати цих ударів, який ефект отримує Україна та наскільки вони реально впливають на хід війни?

Чистої води брехня: росіяни “збивають” дрони хіба що вежами, такими як “Москва-Сіті”

“Одне з відкриттів ІПсО російсько-української – «артист оригінального жанру» Конашенков. А слова "патєрь нєт" у виконанні прессекретаря Міннападу РФ давно стали мемом. Тож коли генерал Конашенков з "ящика" віщає, що усі українські безпілотники збила ППО, а потім придушила РЕБ "повітряно-космічних військ", то навіть росіяни розуміють - були і "прильоти", і "хлопки" - коментує Укрінформу керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

Зрозуміло, каже експерт, що в ході повітряних операцій частина БПЛА втрачається. До певної міри, так і має бути. Вже на етапі планування, з урахуванням даних розвідки, одні апарати призначаються стати мішенями для ворожої ППО - викрити і відволікти її, та, за можливості, уразити Задача інших — під прикриттям перших добратися до цілі.

“Чи завжди такі місії увінчуються цілковитим успіхом? Теж — ні. Це природньо — в ході операцій відпрацьовується тактика, вдосконалюються самі засоби ураження. Ми усе робимо вперше, кожен "бум" - це і заводські, і державні випробування матчастини. В реальних бойових умовах. Кожна атака проводиться з урахуванням досвіду попередніх. І кожна — більш зухвала, несподіваніша, дошкульніша для ворога, ніж попередні”, - каже пан Лакійчук.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”: “Звісно, що Міноборони РФ постійно бреше. “Прильоти” є і вони успішні. Більш того, регулярність, з якою на території ворога відбуваються удари дронів, уже не дає змоги Україні відмовчуватися і стверджувати, що воне не має до цього стосунку, - звертає увагу військовий аналітик. - Але як на мене, вони чудово “збивають” ці дрони… вежами “Москва-Сіті”. Вони чудово “збивають” їх стратегічними літаками. Вони добре “збивають” дрони своїми заводами оптико-механічними, нафтовими базами і так далі. Це ж треба було з різницею в одну добу настільки ефективно збити дрон (йдеться про інциденти, які сталися 31 липня та 1 серпня, - Ред.), щоб він влучив в одну й ту ж саму вежу, та ще й майже в один і той же поверх (“Москва-Сіті”, - Ред.)”.

Втім, якщо серйозно, то ці результати демонструють, який загальний вплив на російську ППО має війна в Україні.

“За півтора роки війна фактично знищила, як мінімум, третину російських комплексів ППО малого та середнього радіусу дії. Це саме ті комплекси, які протидіють малогабаритним об'єктам, таким, як БПЛА. Ще третина цих комплексів зараз знаходиться в Україні, на тимчасово окупованих територіях”, - додав пан Коваленко.

Отже, для самої Росії на сьогодні, для забезпечення її повітряного простору із сучасних комплексів малого та середнього радіусу дії є приблизно третина від тієї кількості, яка була станом на 23 лютого 2022 року.

“А цього критично не вистачає, щоб закрити весь повітряний простір Росії. Цього не вистачає навіть, щоб закрити повітряний простір декількох російських областей, не кажучи про всю гігантську територію”, - підкреслив оглядач групи “Інформаційний спротив”.

Що ж, відповідь на перше запитання ми знайшли. І не помилилися у судженнях: рашисти, бодай на словах, намагаються применшити наслідки дрон-атак. Більше того, за повідомленнями британського телеканалу Sky News, російське керівництво розробляє закон, що забороняє розміщення відео- та фотоматеріалів, на яких зафіксовано атаки безпілотників та інші наслідки обстрілів території РФ під приводом, що це розкриє військові секрети. Тож якщо “патєрь нєт”, як вперто стверджує Конашенков, навіщо це все? Відповідь очевидна.

Водночас нас більше цікавить інше: який конкретно ефект або, як зараз модно казати, профіт отримує Україна від ударів дронами по території агресора?

Кожна атака дронами впливає тією чи іншою мірою на можливість Росії продовжувати війну проти України

За словами Павла Лакійчука, удари дронами по військовим об'єктам в глибині тилу противника — важлива складова бойових дій.

“Ще у вересні 2022 року генерали Забродський і Залужний в своїй програмній статті наголошували, що одна з ключових переваг противника у війні — можливість ураження цілей на всю глибину нашої території. Безкарності росіян потрібно покласти край — акцентували українські полководці: “Завдання ЗС України на 2023 рік - зробити для росіян та в інших окупованих територіях ці відчуття (власної уразливості) гострішими, природнішими і цілком відчутними, попри значну відстань до цілей”. От ЗСУ і відпрацьовують по ворожим військовим і військово-економічним об'єктам на максимальну глибину. При чому в умовах, коли наші партнери ставлять основною умовою незастосування отриманої від них зброї по території РФ, - виключно власними силами. Потужно, креативно, загрозливо...” - наголошує військовий експерт.

Далеко на сході і півночі палають ворожі аеродроми, бази зберігання ракет і склади боєприпасів, нафтобази.

“Далі буде ще потужніше - цілей там багато”, - додав пан Лакійчук.

Наскільки ефективні такі удари? Наш співрозмовник пропонує розглянути це на прикладі нещодавньої "бавовни" на аеродромі в Сольцах, де згорів щонайменше один дальній бомбардувальник Ту-22М3, який запускав ракети по українським містам.

“Мінус один. ( чи два. Ред) При чому від дрона, який на три порядки дешевший. Згорів разом з ракетою. Одна Х-22 не полетіла по Києву, Дніпру чи Львову. До слова, ракета була вже підвішена під пілоном літака - значить ворожі бомбери були щонайменше в шестигодинній готовності до вильоту на бойове завдання - зірвали ще один ракетний наліт на наші міста”.

Але не це головне.

“Після удару дронів ворог вимушений був передислокувати літаки ще далі на північ - до Мурманська. А це ускладнення виконання задач, моторесурс тощо. Так, зовсім від ворожих нальотів ця атака дронів Україну не убезпечила, але значно ускладнила їх. Як і прильоти по Дягілєву і Енгельсу в грудні минулого року”.

Чи змусять регулярні удари по стратегічним об'єктам, по Москві, ворога відтягнути ППО з фронту для їх захисту?

“Швидше, що не дуже помітно - занадто велика зона, яку має прикрити ППО; занадто багато об'єктів - їх і усіма ЗРК, які у рашистів є, щільно не прикриєш. Але нервувати, реагувати рефлексивно ми їх примушуємо. Ініціатива перейшла до наших рук. Пан Буданов обіцяв оркам "сюрпризи" в Криму і не тільки? Значить будуть”.

Олександр Коваленко також запевняє, що ефект є. І не один.

“Кожен такий інцидент, кожен ось такий наліт впливає тією чи іншою мірою на можливість Росії продовжувати війну проти України. Наприклад, коли ми бачимо, що вибухає літак- «стратег» - ракетоносець-бомбардувальник, наприклад, Ту-22М3 або Ту-95МС, - то ми знаємо, що, по-перше, ці літаки росіяни уже не можуть будувати. - розповідає аналітик. - Другий момент — ці літаки беруть участь у нанесенні ударів по території України ракетами Х-22, Х-555. Отже, менше носіїв — менше можливостей наносити удари”.

До слова, джерела у Силах безпеки і оборони України підтвердили Укрінформу, що унаслідок нещодавніх атак дронами по Сольцях Новгородської області і Шайківці Калузької області було знищено російський бомбардувальник і ще чотири були пошкоджені.

"Далі - якщо інцидент трапляється в офісних приміщеннях якогось бізнес-центру, як от “Москва-Сіті”, вже тричі атакованого дронами, то, каже пан Коваленко, треба дізнатися, хто стоїть за цими офісними приміщеннями. Наприклад, міністерства, які беруть безпосередню участь у забезпеченні війни проти України. Отже, вже кілька тижнів ці міністерства не можуть повноцінно працювати через удари по офісах”, - додав оглядач групи “Інформаційний спротив”.

Журналісти мілітарного видання Defence Express припускають, що удари по бізнес-центру покликані нашкодити індустрії дронів у Росії. Про що йдеться? Відомо, що у цій будівлі знаходиться Мінпромторг РФ, який курує випуск російських розвідувально-ударних безпілотників "Форпост". Тим часом медіа ASTRA опублікувало в Telegram фото урядових документів, які винесло з “Москва-Сіті” вибуховою хвилею...

Що відомо про дрони "Форпост"? Це копія ізраїльського безпілотника Searcher MkII, який Росія з 2012 року випускає за ліцензією. У 2019 році Міноборони РФ показало модифіковану розвідувальну версію, а у 2021-му — ударну, яка стріляє ракетами і керованими бомбами. ЗСУ неодноразово збивали "Форпости" до і після повномасштабного вторгнення ворога в Україну.

Втім, давайте продовжимо.

“Якщо відбуваються, наприклад, зміни у рейсах, зупинки рейсів у аеропортах (а останнім часом росіяни припиняють роботу московських аеропортів Внуково та Домодєдово, - Ред.), то це ж не тільки цивільні або комерційні рейси, — це ще й транспортна авіація, вантажі, які затримуються. Літаки мусять летіти на інші аеропорти, а отже витратять більше пального, а аеропорт втрачає гроші через затримки на годину-дві, чотири або шість”, - каже Олександр Коваленко.

Все це в купі впливає на фінансове становище, на збитки аеропорту.

“Якщо ці збитки перевищують витрати на організацію такої атаки, то це уже корисно”, - підкреслив експерт.

“Москва є найбільшим транспортним вузлом російської держави, через неї сконцентровані всі логістичні ланцюжки, включно з повітряними. Сучасна економіка має працювати безперебійно. Затримка хоча б на одну годину - це десятки мільйонів збитків. А часом і сотні. Перебудувати і перенаправити це неможливо, це роки і навіть десятиліття. Перекрити повністю небо на підльотах до Москви теж неможливо. Значить далі питання в масштабуванні. Сумарно, за тижні і місяці, так можна вибивати "в трубу" з кремлівської кишені сотні мільйонів. Це і є справжнісінька асиметрія в дії”, - говорить Ігаль Левін, офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик.

Нарешті якщо йдеться про вибух на якомусь виробництві, оптико-механічному заводі (у Підмосков'ї, - Ред.), наприклад, то цей завод виробляє тепловізори, системи наведення, іншу оптику. Все це впливає на можливості ведення війни!

“Отже, кожен такий інцидент впливає не тільки морально-психологічно на росіян, які відчувають на собі те, що війна вже поруч. Але це і більш розгорнутий вплив, як військово-технічного, економічного, так і прямого військового характеру. Кожен такий вибух, кожен такий інцидент — це невеличкий вклад у загальну скарбничку здобутків на шляху до перемоги над Росією”, - запевняє Олександр Коваленко.

То невже тепер “бавовни” на території ворога побільшає? Врешті-решт, чому по РФ досі не б’ють десятки дронів за раз?

Пан Коваленко пояснює: “Погляньмо на ситуацію так. З початку серпня скільки уже було подібних інцидентів, та якою була загальна кількість цих повітряних об'єктів? Дійсно, можна було б усе зібрати для якоїсь масштабної атаки. Чи є у нас можливість організувати такий масований, великий наліт повітряних об'єктів? Мені здається, що є. Але якщо цього не відбувається, то на це, мабуть, є якась причина”.

На думку експерта, причина в тому, щоб, по-перше, по різних напрямках, по різних траєкторіях розосереджувати увагу час від часу, щоб у росіян не було загального розуміння, де концентрувати засоби протиповітряної оборони, а де не потрібно.

“Інший момент — це розвідувальна діяльність. Мабуть, усі ці невеличкі групи, які зараз здійснюють ці “нальоти”, виконують ще й розвідувальну діяльність, таким чином, створюючи мапу засобів протиповітряної оборони ворога, щоб розуміти, де є комплекси, де є захист, а де є якісь прогалини і так далі”, - вважає військовий експерт.

І коли цю мапу більш-менш повністю сформують...

“Можна буде ефективніше користуватися прогалинами в повітряному просторі росіян. І робити все для того, щоби кількість згаданих інцидентів щоразу збільшувалася. Тому ще раз: кожен такий удар дає свій профіт — або мілітарного, або економічного, або якогось іншого характеру”, - резюмував Олександр Коваленко.

Мирослав Ліскович. Київ