«Шахіди» повернулися. Чому?
Після кількатижневої паузи ворог знову почав застосовувати проти України іранські “шахіди”. Під час останнього масованого удару — в ніч на 10 грудня — росіяни атакували цими дронами-камікадзе три області: Херсонську, Миколаївську та Одеську. Із п’ятнадцяти запущених БПЛА українські сили ППО знищили десять. Втім, п’ять штук усе ж долетіли й завдали по інфраструктурі, зокрема Одещини, серйозних руйнувань.
Як таке могло статися, враховуючи, що до цього, під час атаки на Київ, в ніч на 7 грудня, наші ППО збили 14 із 14 дронів. Тобто був 100% результат. А тут... Можливо, окупанти змінили тактику? Можливо, причина криється в чомусь іншому?
Як повідомив речник повітряних сил Юрій Ігнат, зараз по нашій державі росіяни запускають “шахіди” з акваторії Азовського моря, або десь із Краснодарського краю. Раніше — дрони летіли з окупованого Криму, з білорусі. Але чи відіграють точки запуску якусь роль в ефективності їх знешкодження? Чи змінює все це прогноз на воєнну зиму?
Якщо ми вже згадали про Азовське море, то на сьогодні можна зустріти діаметрально протилежні міркування: одні експерти вважають, що ЗСУ або до кінця 2022-го, або до кінця зими можуть дійти до Азовської акваторії, інші — що це поки нездійсненні плани.
Іранські “шахіди”: росіяни їх модернізували, але це ворогу не допоможе
Військові експерти в один голос кажуть, що ні про яку зміну тактики не йдеться. Причини — інші.
По-перше, російські окупанти відстріляли стару партію “шахідів”, а нової — ще не мали. І тільки зараз, отримавши поставку від Ірану, знову почали їх використовувати.
По-друге, пауза з використанням цих дронів може бути пов’язана з погодними умовами. Про це, власне, заявляв речник повітряних сил Юрій Ігнат: “Є погодні та непогодні умови. Відповідно це й впливає на застосування росією БПЛА чи пілотованої авіації. Чому окупанти до цього менше використовували дрони, сказати важко – можливо, саме через морози. Зараз - потеплішало”.
Оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко також нагадує, що паливна система та двигуни “шахідів” погано працюють саме в зимовий період — на морозі.
“Тому росіяни їх не використовували, очікуючи потепління. Є й інша версія: ворог міг модифікувати БПЛА, щоб адаптувати їх до погодних умов в Україні”, - стверджує експерт.
Перші “шахіди”, які атакували територію нашої держави протягом вересня/жовтня, мали інерційно-навігаційну систему наведення.
“Але ця система, скажемо так, має посередню точність. У росіян була обмежена ефективна відстань використання. Але через деякий час ми побачили, що на цих дронах почали з’являтися блоки ГЛОНАСС — російського супутникового зв’язку”, - каже пан Коваленко.
ГЛОНАСС підвищив їх точність, а відтак ефективну відстань використання.
“Ворог застосовує різні тактичні прийоми та способи атак, аби уразити нашу інфраструктуру: атакує різними типами зброї, з різних напрямків, в різній кількості. Намагається "нащупати слабину" оборони. Наші воїни, своєю чергою, вивчають тактику противника, стараються спрогнозувати його дії, упередити. Та ворог вчиться на своїх помилках, щоразу вигадуючи нові хитрощі”, - доповнює керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук.
Останнього разу росіяни атакували у дві хвилі — нічого незвичного: перша відволікає, нейтралізує українську ППО, а друга проривається до об'єктів ураження.
“Судячи з усього, цього разу, в другій хвилі йшли дещо модернізовані “шахіди”, а, можливо, й узагалі дрони-камікадзе іншого типу. Наші військові зараз вивчають радіометричну і візуальну інформацію, вишукують шляхи їм протидії. І, беззаперечно, знайдуть. Але це не означає, що противник не вигадає щось нове. До цього треба бути готовими”, - наголошує військовий експерт.
Коли ми говоримо про дрони-камікадзе, то слід розуміти, що з такими засобами важко боротися, оскільки це нетрадиційна ціль для ППО, особливо систем радянського ще зразка.
“Якщо ціль виготовлена з композитних матеріалів і йде по наднизьких висотах — засікти запуск часто проблематично. Тобто коли ми не бачимо запуск, то системи ППО, які хоч і знаходяться постійно в черговому режимі, але визначити ціль стає важче. - каже директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь. - Коли готувався удар по стратегічному аеродрому “Енгельс-2”, то для того, щоб сформувати маршрут проводилася розвідка, визначалося, де знаходяться радари, щоб їх можна було обійти. І росіяни роблять так само”
У ворога засоби розвідки не такі потужні, як в нас, а тим більше в США та їх союзників, але для того, щоб сконцентрувати й провести операцію на тому ж Одеському напрямку — використовуються засоби, які є на чорноморському флоті. Окупований Крим також насичений різноманітними системами РЛС і РЕБ.
“Отже, росіяни можуть визначати, де знаходяться наші радари, щоб їх обійти, тим більше вночі, використовуючи іранські “шахіди”. Тож ще раз: нетрадиційні засоби для «радянських» систем ППО є дуже небезпечними. Так, українська ППО здатна адаптуватися, знищувати ворожі дрони-камікадзе ефективно. Проте тільки якщо їх вчасно виявлено. А якщо ні, то кілька можуть проскочити” - розповідає військовий експерт.
А тому нам потрібно й надалі нарощувати РЕБ, РЛС, ППО, а особливо це стосується тих систем, які призначені саме для виявлення та знищення іранських БПЛА.
“Ворог буде “кошмарити” наші мирні міста доти, доки матиме на те спроможності. Це “друга війна”. І вона більше залежить від того, чи матимемо ми зброю, здатну знищувати засоби його повітряного нападу, ніж від ситуації “на землі”. Безумовно, витіснення загарбників з нашої землі зменшує і радіус дії їх зброї. Але це не завжди корелює прямопропорційно. А звільняти нашу землю треба. І наші військові над цим працюють 24/7”, - підкреслив Павло Лакійчук.
Що з виходом ЗСУ до Азовського моря: які перспективи?
Як уже було згадано, існують дві протилежні думки щодо цього. Яка виглядає більш реалістичною?
“По-перше, запуск “шахідів” з акваторії Азовського моря на перебіг ситуації на фронті у зимовий період не впливає. Це не пов’язані між собою речі, - пояснює Михайло Самусь. - По-друге, чи зможуть ЗСУ дійти до Азовського моря? Так, зможуть. Але коли це станеться — визначає лише наше військове командування”.
Підготовка залежить не від часу, а від багатьох інших факторів. Зараз, наприклад, на проведення операцій впливає погода. Згідно з прогнозом — очікуються дощі, підвищення температури. Тобто ґрунт буде м’який.
“Болото не сприяє наступу. Навіть при використанні гусеничної бронетехніки. Говорити про конкретний час — станеться це до 31 грудня, до 7 січня чи 14 лютого — взагалі немає сенсу. Все буде тоді, коли складуться погодні умови, коли українська армія “підготує” ворога - максимально знищить його командні пункти, склади з боєприпасами, лінії комунікації, зосередження особового складу… На сьогодні ми в процесі: щодня й щоночі йде знищення, йде підготовка”.
Коли командування вирішить, що оборона противника, його здатність вести активні дії достатньо «розм’якшені» — от тоді ЗСУ підуть вперед. Точно так, як це було і під час Харківської, і під час Херсонської операцій.
В будь-якому випадку просування ЗСУ до Азовського моря, зокрема до Мелітополя, який називають “ключем до звільнення всього півдня”, виглядає досить перспективним.
“ Мелітополь-Бердянськ — це перспективні напрямки, їх звільнення розріже ворогові наземний шлях через Маріуполь – до Криму. Але не півднем єдиним. Напрямок Сватово-Старобільськ визначатиме подальше звільнення північної частини Луганщини, а також безпосередньо наближення до проведення операції зі звільнення усього Донбасу”.
Тобто якщо Сватово-Старобільський напрямок вважається прелюдією до звільнення Донбасу, то Мелітопольско-Бердянський — прелюдією до звільнення Криму.
“За що ЗСУ візьмуться спершу? Це відомо лише командуванню. Нагадаю, що коли у серпні всі говорили про Херсон, то спочатку було звільнено Харківщину. А коли у вересні говорили, що, мовляв, після Харкова ЗСУ підуть на Сватове (Луганська область) — наші завершили Херсонську операцію. Нині маємо таку ж ситуацію. Ворог не знає, де буде наступний удар. І це добре, нехай гадають”, - розмірковує пан Самусь.
“Як би нам сильно цього не хотілося, але звільнення південних територій та вихід ЗСУ до Азовського моря до кінця цього року — нереальний, фантастичний прогноз”, - каже Олександр Коваленко.
А от про що ми точно можемо говорити — на сьогодні є сприятливі умови для потужного контрнаступу на Донбасі, щонайперше на Луганщині. А південь, деокупація частини Запорізької області, — це перспектива першої половини 2023 року. Не раніше.
«Проштовхування» фронту в глибину Запорізької області залежатиме від того, наскільки для цього сформуються сприятливі умови, які ресурси будуть залучені. Я не виключаю, що в ЗСУ на той момент (перший квартал 2023-го, - Ред.) матимуть достатньо потужностей, аби реалізувати цей сценарій, дійти до Азовського моря”, - наголосив пан Коваленко.
Загалом же війна узимку не стане на паузу.
“Зараз короткочасна пауза. Ідуть дощі. По пояс в грязюці неможливо проводити блискавичні наступальні операції. Але в будь-якому разі паузи, затишшя на фронті не буде. Нам це не вигідно”.
А от щодо ворога – протилежно інше.
Враховуючи те, як росіяни намагаються зупинити свій розвал — пауза їм конче потрібна. Та ЗСУ не подарують їм такого шансу.
“Ембарго на російську нафту. На носі — дев’ятий пакет санкцій. Економіка раші хоч і нешвидко, але йде у правильному напрямку — на дно. Те ж саме стосується її військової компоненти: скільки мобіків не набирай — сучасної зброї від цього більше не стане. Тож ЗСУ триматимуть максимальний темп звільнення окупованих територій, але робитиме це по-розумному — як завжди”, - резюмував Михайло Самусь.
Переможемо!
Мирослав Ліскович. Київ
