Тримаймо в голові одну мету – перемогу

Роман Шрайк написав у своєму телеграм-каналі, а я підсилю його твердження.

Наша мета -- не помста, а перемога.

Наша мета -- перемога повна й остаточна, перемога якомога швидша та за якомога меншу ціну, сплачену українською кров'ю.

З цієї точки зору ми, не шукаючи "хороших руських", маємо класифікувати їх на корисних, шкідливих та неважливих. Корисні наближають нашу перемогу, шкідливі віддаляють, неважливі не впливають.

1. Російські солдати - шкідливі.

2. Російські солдати, що здаються в полон, - корисні. Бажано з технікою та убивши командирів.

3. Російські солдати, що вбивають одне одного, замість вбивати наших, - корисні.

4. Російські дезертири, панікери, корупціонери - дуже корисні.

5. Російські командири, які намагаються організувати наступ чи оборону, - дуже шкідливі.

6. Представники вищих російських еліт, які витрачають основні сили на конфлікт між собою та копають під путіна, - корисні.

7. Утікачі від мобілізації - корисні.

8. Російські партизани, підривники - корисні.

9. Національні рухи за незалежність - дуже корисні, бо наближають не просто перемогу, а остаточну перемогу, а саме припинення існування імперії як політичної одиниці. Навіть якщо поведінка окремих представників цих національностей не викликає у вас схвалення.

10. Російські обивателі, що вітають війну перед телевізором, -- неважливі.

11. А російські обивателі, які відчувають війну як "вітчизняну", як свою власну, -- шкідливі. Ось чому Роман Шрайк писав, що Україна в жодному разі не має атакувати російських обивателів. Воювати з немотивованим, насильно зібраним стадом набагато легше, ніж з людьми, які втратили рідних.

Тримаймо в голові одну мету -- перемогу.

Валерій Пекар

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства