Понівечена рука з двома синьо-жовтими браслетами
Ця рука - лише один маленький епізод з сотень тисяч таких. З мільйонів.
Зараз я займаюсь тим, що рухаю військові супутники. Що там вже інші команди роблять з тими супутниками, то вже моя ділянка відповідальності. Я і моя команда лише слідкуємо за тим, щоб все рухалось так, як треба, згідно заданим траєкторіям і з правильною орієнтацією.
Але час від часу, для того, щоб розуміти кут і охоплення, ми працюємо з так званими «шарами» (layers). І часто-густо, на тих «шарах» ми бачимо треки балістичних ракет і також високотемпературні вогнища. Так сенсори, що встановлені на супутниках, бачать у інфрачервоному діяпазоні сліди від ракетних двигунів і вибухи - місця влучання.
На «шарах» ці влучання схематично позначаються червоною крапкою. Така червона крапка була у Краматорську 8 квітня, у Вінниці 14 липня, у Оленівці 29 липня.
Дуже страшно було дивитись на сектор, у котрому був Маріуполь…
І за кожною такою червоною крапочкою - сотні - таких рук у синьо-жовтих браслетах. З дитячими годинниками. З манікюром. Сотні. Тисячі. Десятки тисяч. Сотні.
Тому, працювати з тими матеріалами боляче фізично.
Колись ми підрахуємо усі високотемпературні вогнища на усіх таких «шарах». Колись все стане відомо. Хто. Звідки. Куди. Скільки.
І тоді росії вже ніколи не відмитись від цієї крові.
Часто так стається, що весь масштаб катастрофи люди (зокрема західні політики), розуміють лише по таким фото - понівечена рука з двома синьо-жовтими браслетами.
А наші «шари» з червоними крапочками влучань, це лише статистика. Але ця статистика розставить згодом все по своїх місцях.
Дуже скоро.
It could be any of us.
Photo credit: Iryna Voichuk (@irmachep) by Twitter
реклама