Останній тиждень червня-2022: початок перебудови світу XXI століття

Кінець червня пройшов під знаком історичних подій – саміти ЄС (Брюссель, 23-24 червня), «Великої сімки» (Баварія, 26-28 червня) і НАТО (Мадрид, 28-30 червня), на кожному з яких українське питання виразно проходило червоною ниткою.

Ясно, що воно було не єдиним. Давайте про все по черзі.

Саміт Євросоюзу. В чому його «історичність»? А в тому, що наша держава зробила вирішальний крок до остаточного прощання з радянською спадщиною та возз'єднання з європейською сім'єю націй, частиною якої завжди була – на історичному, культурологічному, лінгвістичному, антропологічному рівнях. Європейська рада безпрецедентно швидко (за чотири місяці) схвалила рішення щодо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Звичайно, для отримання повноправного членства нам ще треба виконати низку критеріїв – 7 вимог, на яких наголосила у своїх рекомендаціях Єврокомісія (детальніше про це – тут). Втім, якщо ми змогли вистояти в перші, найважчі тижні війни перед навалою ординців – зможемо й ті вимоги виконати.

Це все по саміту ЄС? Ні, ще було підсумкове комюніке і кілька важливих заяв. Тезово:

1. Зброя для України. «Європейська Рада твердо віддана надавати подальшу військову підтримку, аби допомогти Україні реалізувати її невід'ємне право на самооборону від російської агресії та захистити свою територіальну цілісність і суверенітет. Для цього Європейська Рада закликає Раду ЄС швидко працювати над подальшим посиленням військової підтримки», - зазначається у спільній заяві саміту. Останнім реченням лідери країн Євросоюзу натякнули на виділення наступного траншу за Європейським інструментом підтримання миру (EPF). Досі у його рамках виділили два мільярди євро на закупівлю озброєнь для України. Чи буде наступний транш складати, як і до цього, 500 мільйонів євро, а також коли буде остаточне рішення, поки невідомо.
2. Макрофінансова допомога для України. «Україна перебуває в стані війни, і їй нічим платити за багато громадських послуг, тому ми схвалили виділення 9 млрд євро на допомогу», – повідомив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Більше деталей щодо цього має з'явитися уже найближчими тижнями.
3. Винних у воєнних злочинах на території України – притягнути до відповідальності. ЄС засудив російській атаки проти мирних людей і цивільної інфраструктури, закликав рф «негайно повернути насильно вивезених з України дітей», а також звинуватив москву у використанні їжі як зброї й, знов таки, закликавши «негайно припинити атаки на сільськогосподарські об'єкти, припинити вивіз зернових (з України. - Ред.) і розблокувати Чорне море, передусім Одеський порт».

Саміт G7. Головна тема – війна рф проти України. Перед самітом британський прем'єр Борис Джонсон застеріг від послаблення підтримки України, яка зараз захищає не лише власну свободу. Про що домовилися найбільші країни світу? Головні тези:

1. G7 обіцяє розширити санкції, щоби ще більше обмежити доступ рф до ключових промислових ресурсів, послуг і технологій. Гроші від підвищення мита на російський експорт передадуть Україні. G7 готове обмежити доходи росії, в тому числі від золота. А також – планує запровадити санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини та за крадіжку українського зерна.
2. G7 візьме на себе зобов’язання допомогти Україні покрити дефіцит бюджетного фінансування. Приміром, Сполучені Штати уже виділили грант у $1,3 мільярда (загалом же – США виділили українському держбюджету $7,5 млрд. – Ред.)
3. G7 візьмуть довгострокові зобов’язання щодо забезпечення безпеки, а також фінансової, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки України.

Саміт НАТО. Україна своєю стійкістю змогла вдихнути у Північноатлантичний альянс нове життя та відчуття місії. У Мадриді було прийнято кілька історичних рішень:

1. НАТО прийняло нову концепцію, за якою росія є найбільшою стратегічною загрозою Альянсу. Це корінний злам концепції, який тягне за собою нову побудову нової системи безпеки у світі.
2. НАТО вдалося сформувати дві величезні стратегічні коаліції: антипутінський та антикитайський блоки. Перший покликаний на захист всього східного флангу НАТО, другий — на захист Тайваню. Проти таких рішень не виступила жодна країна. Навіть Угорщина. На цьому саміті вперше були присутні делегації країн Тихоокеанського регіону.
3. Туреччина зняла обмеження на вступ до НАТО Швеції та Фінляндії. Рішення прийнято. Балтійське море – фактично стало «внутрішнім озером» НАТО, в кордон Альянсу з агресором подовжився більш як на тисячу кілометрів.
4. Польща вирішила збільшити армію до 400 тисяч осіб, а Німеччина планує зробити свою армію найбільшою у Європі. Це теж – в безпосередній близькості до кордонів «парочки росія/білорусь».
5. Сили швидкого реагування НАТО (NRF) із нещодавніх 40 тисяч були збільшені до 300 тисяч військових. Вони перебуватимуть в країнах Балтії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії. Загальні цифри оборони на всьому східному флангу НАТО разом з армією скандинавських країн нараховуватимуть 600 тисяч військових.
6. НАТО підтримуватиме та стимулюватиме створення малих військових альянсів. Наприклад, Великобританії, Польщі, країн Балтії та України. Вони будуть значно оперативнішими в разі військової агресії, ніж НАТО.

Крім того, НАТО ухвалило посилений пакет підтримки для України, який:

• прискорить доставку нелетального оборонного обладнання;
• покращить кіберзахист і стійкість України
• а також підтримає модернізацію її оборонного сектору для досягнення довгострокової сумісності з НАТО.

Також Північноатлантичний альянс пообіцяв допомагати Україні у довгостроковій перспективі на її шляху післявоєнної відбудови та реформ.

Попри те, що питання вступу України до НАТО на цьому саміті не обговорювалося, але, як зазначив Борис Джонсон, у майбутньому важко уявити європейську безпекову архітектуру без України: «Мені зрозуміло, що згодом це має статися».

І ми щиро віримо нашому шанованому британському другові, адже він точно не з тих людей, для яких слово – пустий звук.

«У червні 2022 стався корінний перелом у балансі сил. В Європі більше не залишилося претендентів на роль адвоката путіна. Від нього відвернулися всі»

«До цих трьох визначальних політичних подій найвищого рівня, я б додав ще як мінімум три. Зустріч міністрів оборони контактної групи з питань оборони України в Брюсселі «Рамштайн-3», приїзд лідерів Франції, ФРН, Італії та Румунії, а також неанонсований другий візит прем’єра Великої Британії Джонсона до Києва напередодні цих трьох самітів», - коментує Укрінформу дипломат Вадим Трюхан.

Фактично саме ці шість по-справжньому безпрецедентних дипломатичних івентів, каже він, корінним чином перевернули систему геополітичних координат у Європі та світі.

«Ключові результати для України такі. Перший – Україна стала офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Ніколи раніше не проходило так мало часу від моменту подання заявки – до моменту ухвалення позитивного рішення про кандидатство. І так виглядає, що це лише початок», - наголошує дипломат.

Заяви, які прозвучали 1 липня в українського парламенту з вуст перших осіб української держави, а також чіткі маяки, на шляху до ЄС, озвучені Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн свідчать, що й оформлення членства в ЄС може відбутися у безпрецедентно стислі терміни: «Звичайно, у разі, якщо Україна виконає належним чином усі свої домашні завдання. Призначення керівників САП і НАБУ, яких давно очікують в Брюсселі, – це тест-кейси».

Другий результат – НАТО продовжує розширення.

«Фінляндія і Швеція вже на наступному тижні підпишуть Протокол про вступ до Альянсу і цілком ймовірно вже до кінця цього року, після його ратифікації, стануть повноправними членами блоку. Про перспективи України, за великим рахунком, цього разу не йшлося. Склалося враження, що Банкова уклала таку собі джентльменську угоду з Брюсселем. Мовляв, ми не педалюємо тему, а ви посилюєте підтримку. Пізніше ж, після перемоги над нацистською росією, будемо вирішувати що далі, – переконаний пан Трюхан. -  Мадридський саміт занести можна в актив Україні. І то сміливо. Адже в новій Стратегії, ухваленій на ньому, росія визнана стратегічною загрозою для Альянсу. А тема підтримки України пройшла червоною ниткою крізь більшість обговорень і публічних заяв учасників найвищого рівня. Особливо порадували Джо Байден і знову Борис Джонсон, які оголосили про чергові серйозні пакети допомогти. Хоча й інші країни не залишились осторонь».  

Третій результат – Україна отримуватиме військову, фінансову й іншу підтримку задля того, щоби вистояти у війні проти росії скільки, «скільки буде потрібно». І це чіткий меседж путіну – фюреру 2.0.

«Максимум, на що може розраховувати кремлівський воєнний злочинець, – це на застарілі зразки воєнної техніки й боєприпаси з Білорусі, поки там ще тримається в кріслі самопроголошений Лукашенко. Та, може, з деяких інших держав третього світу, де ще залишилася зброя, яку у величезних обсягах поставляв СРСР і нинішня росія», - вважає дипломат.

Натомість Україна з кожним днем отримуватиме все більші обсяги новітньої ефективної воєнної техніки та боєприпасів до неї. І так виглядає, що «жестів доброї волі», як обізвали публічно свою фактичну втечу з острова Зміїного росіяни, після того, як ЗСУ щільно там попрацювали, буде ставати все більше.

Четверте – переговорів з путіним найближчим часом не буде.

«Судячи з практичних кроків по середньостроковому плануванню подальшого виробництва і передачі Україні сучасної зброї в США, Британії, ФРН тощо, у столицях провідних держав світу, які є нашими стратегічними партнерами, а по факту вже практично союзниками, склався сталий консенсус стосовно необхідності досягнення воєнної поразки путінської нацистської росії», - додає Вадим Трюхан.

За його словами, фактів на підтвердження цієї тези більше ніж достатньо. Приміром, найбільш промовистий в Європі – нещодавнє опублікування французами стенограми останньої телефонної розмови між путіним і Макроном за 4 дні до вторгнення.

«Ця стенограма чітко показує те, як цинічно і зухвало кремлівський стариган поводився з тими європейськими лідерами, які намагалися врятувати його обличчя. Можна лиш здогадуватися який рівень роздратування переповнює серця того ж Макрона, Шольца і багатьох інших європейських президентів та прем’єрів після того, як вони зрозуміли, що росіяни фактично з них знущалися багато років», - каже дипломат.

А на практиці це означає, що ніхто здавати Україну, як ту ж Чехословаччину у 1938-му році, не буде. Тим більше з огляду на те, що українці вже показали, як вміють бити так звану «другу армію у світі».

«І ще одне. Фактично червень ознаменувався корінним переломом у балансі сил. В Європі більше не залишилося претендентів на роль адвоката путіна. Від нього відвернулися всі. Навіть Ердоган, який підтримав рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до НАТО, навіть Орбан, який проголосував за всі рішення щодо України, і, не виключено, найближчім часом приїде до Києва, відкривати нову еру у відносинах між нашими двома державами», - резюмував Вадим Трюхан.

«На початку найважчих часів XXI сторіччя Україна вчасно опинилася в правильній кампанії»

За словами політичного експерта, юриста Агії Загребельської, наріжний тиждень дипломатії закінчився фактично офіційним визнанням того, що Холодна війна повернулася.

«Тільки в більш загрозливій формі ніж у XX сторіччі. Бо поряд з холодною – справжня гаряча війна охопила європейський континент», - каже вона.

На відміну від минулого сторіччя, загрози ідуть не тільки з землі, води й неба, а й з космосу, кібер та інформаційного простору. А міжнародних угод, які б пов’язували світ дієвим ядерними обов‘язками – немає.

«Тож усі три саміти були присвячені пошуку відповіді на одне важливе питання: як людство може захистити мир та світовий порядок, як передати наступному поколінню мирну та квітучу землю? – розповідає пані Загребельська. - Обнадіює те, що лідери світу з різних континентів абсолютно вірно ставлять діагноз сучасності, відповідально приймають виклик та окреслили правильні кроки для його подолання».

Вони змогли відкинути в бік всі суперечки та об’єднатися навколо найважливішої сьогодні мети.

«Вони інвестують значні ресурси в оборону, верховенство права, демократію, подолання бідності, боротьбу з кліматичними змінами – це саме те, що потрібно. Вони говорять чесно з виборцями – на світ чекають темні часи й нам доведеться їх пройти, зазнавати втрат – тож буде важко, але демократії обов’язково переможуть. І для України в цьому найважливіше, що демократичний світ все більше з кожним днем сприймає оцю нашу війну, як свою. І на початку найважчих часів XXI сторіччя ми опинилися в правильній кампанії вчасно», - наголошує експертка.

Окремо – про саміт НАТО.

«Стратегічна концепція, яка буде дороговказом для НАТО та світу щонайменше до 2030 року: по-перше, збільшення витрат на оборону; по-друге, пряме визначення авторитарних акторів, які загрожують миру: росія та КНР; по-третє, відкриті двері НАТО, щоб демократичний табір ставав більшим та сильнішим; по-четверте, опір рф, замість умиротворення, та підтримка України на цьому шляху, яким би тривалим він не був; по-п’яте, збільшення сил НАТО там, де гаряча фаза війни дуже близько та будь-якої миті може охопити більші території» - перелічила пані Загребельська.

Кожен з лідерів – розмірковувала експерт – повертався до своїх столиць із розумінням, що його народу можливо скоро доведеться взяти до рук зброю, а йому – перевтілитися з президента чи прем‘єр-міністра на верховного головнокомандувача.

«І основним завданням Стратегії є підготувати кожного з них окремо та всіх їх разом до цього», - поставила крапку Агія Загребельська.

Мирослав Ліскович. Київ