Що ж так занервував недолугий путін?
У нього змінилась не тільки поведінка, а й стиль та манера спілкування. Наразі ні сидіти, ні стояти в «гордовитій» позі цьому демону не вдається. Хоча путінські лакеї всіляко намагаються замовчувати факт того, що він уже має неабиякі проблеми з психікою та адекватністю дій. По-перше, його постійно ховають за високою трибуною, щоб не було видно невпевнено-хворобливої статури, і вже навіть дехто кепкує з цього, називаючи його «головою, що говорить». По-друге, коли він, за необхідності, сидить під час зустрічі чи переговорів, йому обирають позу з максимальною опорою (або він, втискаючись у крісло, опирається на його спинку і тримається рукою за стіл, щоб чи то мати додаткову опору, чи то контролювати тремор рук; або, подаючись уперед, опирається на стіл). По-третє, йому намагаються зробити максимально не рухливими м’язи обличчя, щоб звести до мінімуму експресивні прояви, й часто навіть показують цього кривавого «ідеолога війни» тільки в профіль, щоб приховати можливі перекоси та асиметричність реакцій, що можуть проявлятися при агресивній поведінці, люті та нестриманості.
Але всі прагнення завуалювати наявність у путіна певних психічних розладів, що зумовлюють зовнішні прояви неадекватного психічного стану, неконтрольованих психічних реакції та поведінкових особливостей, не мають успіху. Це через те, що ознаками параноїдальної психопатії, з якою «товаришує» путін, є незначна гнучкість психіки, підозрілість та завищена самооцінка, що нівелює сприйняття порад від будь-кого та актуалізує життєвий девіз: «Є лише дві точки зору – моя і неправильна». Тому недолугий путін і поводиться саме так, як, на його розсуд, зручніше чи правильніше, і в будь-якому випадку вважає, що сам знає як краще. Також він взагалі не сприймає ігнорування чи корегування його думки і дуже агресивно реагує на це, схильний до провокування конфлікту, брехні, перебільшення розходжень у поглядах, вкрай образливий та дуже злопам’ятний. Його разючий егоїзм, нікчемна безкомпромісність, бажання в кожній ситуації робити все по-своєму, безапеляційна категоричність міркувань та поглядів, підозрілість також є підтвердженнями наявних у нього ознак параноїдального типу психопатії.
Події останніх днів не додали йому психічного здоров’я, а, навпаки, розхитали його вкрай. Це, зокрема, відбулося й після зустрічі 26.04.2022 на військовій базі США в німецькому Рамштайні країн-партнерів України де обговорювалось, як координувати дії для надання військової допомоги Україні на безпосередні оборонні потреби, та було досягнуто згоди координувати військову допомогу Києву для відбиття російської агресії. А путін, мабуть, сподівався, що скажуть, який він «герой», що з метою «освобождєнія» віддає накази знищувати міста і села України, убивати мирних мешканців та брехати на весь світ, що росія – «рятівниця»…
Окрім того, під час переговорів з путіним Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш сказав, що порушення територіальної цілісності будь-якої країни аж ніяк не відповідає Статуту ООН, назвавши те, що відбувається, «вторгненням на територію України», а не «спеціальною операцією». І так уже путіна засіпало в кріслі на цих переговорах, що навіть почали рухатися переколені ботоксом щоки, і очі стали неприродно звужуватись, і лоб морщитися… А тут ще й міністр із Великобританії Джеймс Хіпі заявив, що Україна «цілком легітимно» може атакувати об’єкти в росії… Та куди там: таке ж, на думку путіна та його брехливих «рупорів» можна тільки росії…
Усе це збурило хворобливий мозок путіна. І де ж подівся той стійкий і беземоційний образ самовпевненого «правителя»? Отож, як підказують його поведінкові ознаки, уже дуже він занервував, бо немає в нього віри в перемогу його рашистської орди над могутніми українцями, яких ніколи не подолати, бо їх ще й підтримують усі цивілізовані країни. Тому вже настав час збирати зляканому путіну валізку до Гааги, а квиток йому туди вже й так заброньовано.
Національна академія СБУ
реклама