Неможливо перемогти народ, який не хоче бути переможеним
Весь розрахунок Путіна на те, що як тільки він почне бойові дії на фоні тривалої психологічної кампанії залякування українці самі побіжуть просити умовного Мураєва “на царствование”. Тоді великий Пу повісить йому на шию ярмо і запанує мир.
Не запанує.
Читайте історію. Нічого не міняється. Ці люди живуть часами Івана Грозного і Малюти Скуратова.
Насильник найлегше досягає мети, коли його жертва паралізована страхом. Не сприяйте йому у досягненні цілі.
Давайте поміркуємо разом.
1. На кордоні стоїть 100 000 армія РФ? Так от, до того, як Центральний стадіон у Києві переназвали Олімпійським, на ньому якраз вміщувалося 100 000 глядачів. Їх вистачало тільки на те, щоб фанатам московського "Спартаку" почувалося зле під час та після матчу з "Динамо". Це менше чверті лагідних мешканців Троєщини. Ми ж говоримо про всю Україну. І у нас є армія. І наші хлопці і дівчата захищатимуть свою землю. Є різниця між загарбником-вбивцею і захисником.
2. Якось всі забули, а може й не всі, що територією України проходить 30 тис. кілометрів накачаних вуглеводнями газопроводів і нафтопроводів. У нас 15 діючих атомних реакторів і Чорнобиль, ціла мережа хімічних заводів. Ті, хто досяг повноліття у 1986 році, пам'ятають звідки прийшла новина про аварію на ЧАЕС - зі Швеції і Шотландії. Як казав Жванецький, "одно неловкое движение - и вы отец". Зрозуміло про що я? Так розкажіть про те саме російському солдату російською мовою на російському фейсбуці. Ото зібрали тривожну валізку - і до роботи.
3. Бігти нам немає куди. Саме тому встояв Ізраїль, коли п'ятнадцять армій арабських країн намагались його знищити, саме тому 150 років ніхто нічого не зміг зробити з Афганістаном, що воювали проти нападників всім народом. Яку війну виграла російська армія за останні 50 років? Чечня? Поцікавтеся у спеціалістів. Сирія? Це коли суперсучасна зброя проти повстанців, які водночас воювали більше самі з собою, ніж з Асадом і росіянами? Бомбити госпіталі в Алепо - це не перемога, а злочин проти людства. І давайте, якщо вже про Сирію, загадаємо як "потужні" вагнерівці спробували захопити нафтопереробний завод і були спалені вщент невеликим підрозділом армії США, якій набридло оце все і вирішили таки постріляти по-дорослому.
Загроза є, вона реальна, але робиться все можливе і неможливе, щоб її відвернути.
Тому, як вчив дідусь Фройд, варто добре повечеряти, зайнятися самі знаєте чим, потім можливо випити коньяку. Але після того - до роботи. Кожен на своєму місці.
П.С. Отак нас бачать японці. А ви як нас бачите?
Сергій Корсунський
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама