Перший ударний безпілотний вертоліт українського виробництва: яким буде і що зможе

Перший ударний безпілотний вертоліт українського виробництва: яким буде і що зможе

Укрінформ
Інформації про цей БПЛА поки небагато, але огляд світових аналогів вже створив попереднє уявлення перспектив для нашого війська

В Україні розробляють свій перший ударний безпілотний літальний апарат вертолітного типу. «Безпілотник матиме захищений канал передачі даних, який дає змогу використовувати його для виконання бойових завдань на тактичному радіусу дій до 80 км. Корисне навантаження БПЛА – 200 кг, щоб нести прицільний комплекс власного виробництва та дві протитанкові ракет», – повідомили в компанії-розробнику ПрАТ «Рамзай». Щодо низки інших характеристик, як от дальності, швидкості та часу польоту, габаритів, зрештою, фірмового позначення апарату й ціни – все це розробники тримають в таємниці до повноцінної презентації прототипу, яка має відбутися на міжнародній виставці «Зброя та безпека» 15-18 червня у Києві. Що ж, чекати недовго. А поки…

Вертолітні БПЛА: як і де використовуються

По суті, є два типи безпілотних апаратів – літакові та вертолітні. За словами керівника «Українського мілітарного центру» Тараса Чмута, перевага вертолітних у тому, що вони можуть зависати у повітрі, а також здійснювати злет і посадку з маленьких майданчиків, як от з палуби корабля, ділянки автодороги, клаптика поля. «На відміну від «літачків», їм смуга не потрібна», – каже він.

«Такі апарати мають здатність вертикально злітати і приземлятися на практично непідготовлені майданчики, а також знижувати швидкість руху майже до нуля, – доповнює військовий експерт Михайло Жирохов. Тому дрони вертолітного типу, продовжує він, більш пристосовані для моніторингу об'єктів з невеликої відстані. Також це ідеальні апарати для ведення бойових дій в міській забудові, вони можуть забезпечити підтримкою з повітря підрозділи рівня батальйону.

«Ще одне завдання, яке можуть виконувати тільки такі безпілотники – спостереження за обстановкою в певному квадраті з відстані не ближче 50–70 м з необхідністю малої рухливості носія для відстеження розвитку ситуації (загоризонтальна вказівка для вогневих засобів впливу, ретрансляція сигналу). Через досить простий алгоритм можливе навіть використання дрона, керованого бортовим комплексом, без участі оператора. І найголовніше – безпілотники вертолітного типу мають максимальну вагову віддачу для можливості нести обладнання, наприклад бортову зброю», – наголошує пан Жирохов.

ТОП-3 у світі, або Що можуть американські Fire Scout MQ-8, китайські V750 та австрійські Camcopter S-100

Американці, каже Тарас Чмут, зараз активно розвивають напрямок морських вертолітних БПЛА. «Одна з основних функцій таких апаратів – протичовнова оборона, себто пошук, ідентифікація та, власне, знищення підводних човнів», – розповідає пан Чмут.

«США успішно застосовують апарати вертолітного типу Fire Scout як протичовнові з базуванням на військових кораблях», – доповнює колегу військовий експерт Михайло Жирохов. Зокрема, йдеться про найновішу безпілотну модель MQ-8C, виконану на базі легкого вертольота Bell 407, яка використовується для розвідки і спостереження, а також може застосовуватися для запуску ракет по наземних і морських цілях.

«MQ-8C може нести як гідроакустичні буї, так і озброєння, в тому числі протитанкові ракети AGM-176 Griffin і AGM-114 Hellfire, – каже експерт. – Власне, у нашому флоті як мінімум флагман «Гетьман Сагайдачний» пристосований для розміщення вертольота, тобто теоретично може нести і дрони вертолітного типу».

Пан Жирохов також згадав про ударний китайський БПЛА V750, розроблений на базі вертольота Brantly B-2. Цей апарат має масу 757 кг, а корисне навантаження становить близько 80 кг, максимальна швидкість – 161 км/год. Вертоліт може здійснювати польоти максимальною дальністю в 500 км, а також летіти на висоті до 3 тисяч метрів. Час перебування в повітрі цього безпілотника – 4 години. V750 призначений як для цивільного, так і військового застосування.

«Бойова» версія забезпечує підтримкою з повітря малі підрозділи – батальйони і бригади. «V750 може нести як мінімум дві 50-кілограмові протитанкові (HJ-9 або HJ-10) або пускові апарати для некерованих ракет», – наголошує Михайло Жирохов.

Згадали експерти і про австрійський вертолітний БПЛА Camcopter S-100, який використовується місією ОБСЄ, зокрема на Донбасі. «Фактично це «довга рука» місії – апарат може здійснювати зйомку і передачу стисненого цифрового відеозображення. Передача даних може здійснюватися в режимі реального часу на відстань до 180 км, чого цілком достатньо, щоб контролювати всю окуповану територію Луганської та Донецької областей. Причому як мінімум один такий вертоліт був збитий бойовиками в травні 2016 року під Горлівкою. А випадки глушіння сигналу взагалі відзначаються практично в кожному вильоті», – розповідає Жирохов.

Цей апарат, розповідає він, досить поширений у світі – використовується у Франції, Китаї, Австралії, Італії та інших країнах. Навіть в тій же Росії. «В РФ Camcopter S-100 випускався за ліцензією ростовським підприємством «Горизонт» як G-Air S-100. Цікаво, що в 2014–2015 рр. безпілотник був закуплений Україною і навіть проходив порівняльні випробування в Чернігові на базі державного випробувального центру, проте з якоїсь причини нашим військовим він не підійшов. Найімовірніше, через ціну», – вважає пан Жирохов. Власне, щодо ціни, то вартість одного такого БПЛА становить 400 тис. доларів або 11,2 млн гривень.

Утім, не варто думати, що використовується Camcopter S-100 тільки для спостереження. Це не так. «Він – багатоцільовий. Наскільки мені відомо, кілька років тому проводилися експерименти, коли цей БПЛА оснащували зброєю, приміром, ракетами LMM повітря-земля», – додав військовий експерт.

Ударні дрони-вертольоти в ЗСУ: наскільки підсилять наше військо

Михайло Жирохов каже, що кожній бригаді треба десь по 2-3 безпілотники вертольотного типу. «Щоби вони працювали, так би мовити, у зв’язці з уже наявними БПЛА літакового типу. «Літачки» можна використовувати для далеких і середніх рейдів, а вертольотні БПЛА – на менші відстані», – пояснює він.

На запитання, наскільки істотно ці апарати можуть підсилити наше військо, експерт відповів: «Мати на озброєні вертолітний дрон, здатний нести 2-4 протитанкові ракети – це точно про підсилення. На практиці це виглядає так: з-за якогось «горбка» цей апарат вискочив, на місці повисів, здійснив вистріл по цілі й – полетів назад «додому», – розповідає пан Жирохов.

А стріляти є чим?

«Відповім у контексті розробки нашого БПЛА вертолітного типу. Так от, з огляду на досвід «Рамзая» з інтеграції протитанкових ракет РК-2В «Бар'єр-В» на вертольоти Мі-8МСБ-В, можливо, такі ж ракети використовуватиме і їхній безпілотник», – вважає Жирохов.

Своєю чергою Тарас Чмут наголошує, що КБ «Луч» має цілу лінійку протитанкових керованих ракет РК-2 і їхніх похідних, які можуть встановлюватися на різноманітних платформах – сухопутних, повітряних чи морських. «Наскільки все це працюватиме на повітряній безпілотній платформі – треба перевіряти. Але… Україна в контексті ПТРК вважається, без перебільшень, одним із світових лідерів. Звісно, ми не виготовляємо ПТРК третього, четвертого чи п’ятого покоління, як це робить, приміром, США або Ізраїль, проте в своїй ніші наші вироби на голову якісніші, ніж російські, і купують їх частіше, і в бойових умовах вони показують себе теж ефективніше з точки зору ціна-результат», – наголошує керівник «Українського мілітарного центру». І тут же додає: «Зрештою, у нас є наукова база, є досвід, щоби розробити комплекс наступного покоління за аналогією тієї ж ізраїльського ракети сімейства Spike-NLOS».

На його думку, якщо буде запит держави в особі Міноборони або інших силових структур, то в КБ «Луч», при достатньому фінансуванні, здатні розробити дивовижні речі. «КБ «Луч» – це флагман українського ОПК. Підприємство продає свою продукцію більше за кордон, аніж в Україну. І це, вважаю, головна ознака того, що їхній продукт справді якісний», – підсумував Тарас Чмут.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-