Мобілізація резервістів: закон, який допоможе Україні виграти час

Мобілізація резервістів: закон, який допоможе Україні виграти час

Укрінформ
Документ має і прихильників, і опонентів, які одностайні в одному: в умовах війни потрібні механізми, щоб у стислі терміни мобілізувати людей із військовим досвідом

23 квітня набув чинності підписаний Володимиром Зеленським Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», який запроваджує новий різновид військової служби – військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів у особливий період. А «особливий» період в Україні почався ще у березні 2014 року з оголошенням першої хвилі мобілізації й триває дотепер. У документі також сказано, що у випадку загострення ситуації на фронті або ж порушення українських кордонів президент за поданням головнокомандуючого Збройних сил зможе одноосібно (тобто без попереднього схвалення парламентом. - Авт.) призивати людей з оперативного резерву протягом доби. Оголошувати загальну мобілізацію не потрібно.

Через те, що прийняття і підписання закону, відбулося  не вчора і не позавчора, тобто, це уже не новина – ми вирішили почати з розповіді про конкретні зміни, до яких призведе введення в дію положень документу? Яким саме чином він посилює боєздатність ЗСУ? А потім – нагадаємо, які положення містить цей закон.

Сам по собі закон не гарантує нам перемоги, але дає шанс не отримати поразки

За словами заступника голови Ради резервістів Мирослава Гая, інформація про стягування Росією військ до кордону з Україною, зрештою і про яку говорили в усьому світі, була відома ще у 2018 році. «Ще тоді прогнозувалося, що до кінця 2020 року – на початку 2021 року РФ набере оперативних спроможностей для розширення агресії проти України. Ще тоді гостро постало питання, яким чином зможемо швидко відповісти на загрози», - каже Гай.

Мирослав Гай
Мирослав Гай

Звісно, в разі небезпеки Верховна Рада може прийняти закон про воєнний стан, оголосити мобілізацію, але усе це не оперативне реагування. «Чому? По-перше, парламентарії можуть не встигнути швидко зібратися, щоб проголосувати. По-друге (…), може початися розгляд в комітеті, потрібно це чи ні – і це теж займає час, можливо, тиждень, два, можливо й більше. В такому разі українці просто не встигнуть мобілізувати навіть резерв, не кажучи вже про нових людей – з вулиці, яким мало просто дати форму і зброю, їм потрібно буде мінімум два місяці для навчання, для проходження курсу молодого бійця. Але цих двох місяців, в разі посилення агресії, в України просто не буде», - стверджує Мирослав Гай. 

А ухвалений парламентом і підписаний президентом Закон, по суті, подарує Україні ці надважливі місяці. «Цей закон не стільки про посилення нашого війська, скільки про можливість швидко, указом президента, організувати оборону, за одну-дві доби доукомплектувати, суттєво збільшити чисельність збройних сил за рахунок оперативного резерву першої черги. Тобто, поки резервісти закриватимуть  – держава матиме час оголосити воєнний стан, провести мобілізацію, матиме час звернутися до міжнародних партнерів тощо. Звісно, це не гарантує нам перемоги, але це дає нам шанс не отримати поразки», - підкреслив заступник голови ради резервістів.

Ігор Козій
Ігор Козій

Із ним частково погоджується військовий експерт Ігор Козій. «Традиційна» процедура мобілізації справді потребує часу: «Це може позначитися на втраті обороноздатності, обернутися великими втратами тощо. Брати не навчених юнаків, ну, це зовсім неправильно з точки зору сучасних підходів. Тому рішення про мобілізацію резервістів виглядає як вихід».

Але з іншого боку… Пан Козій розмірковує над тим, чи є моральне право призивати тих, хто вже й так віддав свій борг батьківщині у важкі для неї часи?

На цьому наголошують, зокрема, й представники «Юридичної сотні» – об’єднання юристів, яке від початку бойових дій на сході опікується правами українських військових та ветеранів.

Оксана Філоненко
Оксана Філоненко

Виконавча директорка ГО «Центр зайнятості вільних людей» Оксана Філоненко висловилася так: «Ніхто не сперечається з тим, що державі в умовах війни потрібні механізми, які могли б у дуже короткі терміни мобілізувати людей із військовим досвідом, щоб дати відсіч ворогу. Але такі механізми не мають руйнувати соціальну адаптацію ветеранів. І вже точно держава не має вирішувати проблему безпеки за рахунок одних і тих самих людей!»

Юрист Law Firm TIHISHVILI Крістіна Герасимчук вважає, що й роботодавці можуть не захотіти брати на роботу тих, хто перебуває в резерві, бо ж будь-якої хвилини їх можуть знову забрати в армію. «Це не лише порушує принцип правової визначеності, тобто право розраховувати на збереження певного статусу-кво, але і буде негативно впливати на можливість колишніх військових адаптуватися до цивільного життя. Адже гіпотетичний неодноразовий призов буде постійно висіти над ними як Дамоклів меч, зокрема створювати перешкоди під час працевлаштування. Більше того, закон не визначає чітких підстав для проведення такого призову резервістів. «Тобто в документі зазначено, що мобілізація проводиться в умовах особливого періоду. А в нас це триває уже 8-й рік», - наголошує юристка.

У Міноборони, своєю чергою, обіцяють, що за цим законом слідуватиме ще підзаконні акти та укази, які чітко врегулюють всі підстави і процедури. Ухвалити їх мають вже до середини літа. Також у військовому відомстві кажуть, що додатково пропишуть запобіжники, аби одних і тих же людей не призивали постійно.

Мар'яна Безугла
Мар'яна Безугла

А народна депутатка фракції «Слуга народу», заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла заспокоює так: «Перш за все, не призиватимуть непридатних за станом здоров’я, тих, хто вже досяг граничного віку перебування в резерві або досягне його під час служби». Також, за її словами, це стосується тих, хто вже вислужив встановлені строки військової служби, і з дня звільнення минуло менше року, та має загальний строк такої служби у календарному обчисленні не менше одного року. Себто ті, хто прослужили 12 місяців, на наступний рік можуть бути призвані тільки за бажанням і власною згодою.

«Розумію, що цей Закон викликав шквал дискусій та обговорень. Чи є він справедливим? До певної міри – ні. Як і війна, як і військовий стан можливий, як і мобілізація. Бо сьогодні вас би забрали б від родини, з роботи. Це ж не справедливо! Деякі ветерани воліли б, щоби на фронт йшли інші – ті, хто не проходив службу, чи відкосив. В той же час, відсутність цього закону аж ніяк не позбавляла нас, резервістів, та строковиків від мобілізації. Ще раз повторюся: питання лише в тому, що це було б зроблено не за дві доби, як прописано в цьому документі, а за тиждень, два, тобто коли могло бути вже пізно. То чи є закон необхідним? Абсолютно так! Попри низку претензій, він – життєво необхідний, життєво важливий. У рамках тих загроз, які є в Україні», - підсумував Мирослав Гай. 

Призов резервістів до армії без мобілізації: про що йдеться?

Як уже згадувалося, цей закон (викладений на 48 сторінках, детальніше – тут) запроваджує новий вид військової служби – за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. На таку службу призиваються громадяни України, які добровільно уклали контракти на проходження служби в резерві, або ті, яких зарахували до військового оперативного резерву після звільнення зі строкової служби чи зі служби за призовом під час мобілізації.

Навіщо призов резервістів без мобілізації? Як стверджує Офіс президента, це має підвищити боєздатність ЗСУ під час військової агресії чи інших загроз національній безпеці. Крім того, як повідомили у Міноборони, закон приводить українську систему військового обліку у відповідність до підходів держав-членів НАТО. «У випадку загострення ситуації на доукомплектування військових частин тепер відведені лічені дні», – пояснив міністр оборони Андрій Таран.

Що таке особливий період? Відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», це період функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що настає з моменту оголошення мобілізації. Особливий період продовжується під час мобілізації, воєнного часу та частково – після закінчення воєнних дій. В Україні особливий період запровадили з 17 березня 2014 року, коли оголосили першу хвилю часткової мобілізації у зв’язку з російською агресією. Тобто особливий період триває й дотепер.

А про що іще йдеться в документі?

Замість військкоматів створять територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Військовий облік будуть вести в електронному режимі – через Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних. Інформація з реєстру буде доступна на порталі «Дія».

Крім того, вносяться зміни у КпаП, зокрема, посилюють відповідальність за ухилення від призову в особливий період (позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років), а також за ухилення від військового обліку (штраф від 5100 до 8500 гривень або виправні роботи до двох років) або навчальних зборів (штраф від 8500 до 11 900 гривень або виправні роботи до двох років).

А також зміни у КЗпП: військово-обліковий документ стане обов'язковим при працевлаштуванні; колишні військовослужбовці отримають переважне право на залишення на роботі при скороченні; на працівників-резервістів, яких призвуть в особливий період, поширюватимуться соціальні гарантії – збереження місця роботи, посади та середнього заробітку.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-