Александер Хуг
Місія ОБСЄ працює заради припинення насильства, але відведення танків – це не наше завдання
02.07.2018 16:53 2291

Досвідчений дипломат і миротворець Александр Хуг вже, напевно, увійшов в історію України. Принаймні, якщо йдеться про період розв’язаної Росією агресії після 2014 року.

Колишній швейцарський військовий відкидає деякі можливі претензії до діяльності Місії, коли на її адресу можна почути, що, мовляв, спостерігачі надто обережно і комфортно виконують свої завдання й не втручаються у найбільш гарячі конфліктні ситуації або бойові дії.

Про ці та деякі інші непорозуміння між справжнім мандатом Місії, про наявні спекуляції та відмінності в імплементації на практиці понять «моніторинг» і «контроль» перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні розповів в ексклюзивному інтерв’ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі.

ТВЕРДЖЕННЯ ПРО ЗНАЧНУ ЧИСЕЛЬНІСТЬ РОСІЯН У МІСІЇ – СПЕКУЛЯТИВНІ

- Пане Хуг, чи достатньо спроможностей Місії для виконання визначених у мандаті завдань?

- Спеціальна моніторингова місія була розміщена на запрошення уряду України у 2014 році на основі консенсусного рішення, прийнятого на засіданні Постійної ради ОБСЄ. Відзначу, що це сталося ще перед ескалацією збройного конфлікту. Ми присутні в усіх регіонах України, але, звичайно, головна увага зосереджена на сході держави. Поза межами Донецької та Луганської областей у нас є 8 представництв, зокрема у Києві, Херсоні, Одесі, Дніпрі, Харкові, Івано-Франківську, Львові та Чернівцях.

Проте головні наші ресурси зосереджені у Донецьку та Луганську, включаючи 15 постійних представництв по обидва боки лінії зіткнення.

Ці команди здійснюють моніторинг та патрулювання у денний період доби, а також упродовж ночі статично на 15 постах спостереження. Ми також маємо 13 камер спостереження уздовж лінії зіткнення, які працюють цілодобово.

Уся інформація, у тому числі дані, які отримуються за допомогою цих технічних засобів, передаються до Києва.

Наразі Місія нараховує понад 700 спостерігачів по всій країні, плюс близько 400 співробітників із числа громадян України. Загалом на сьогодні у СММ працюють 1214 осіб.

Найбільший контингент представлений Сполученими Штатами – 60 співробітників Місії

Також хочу окремо прокоментувати деякі спекуляції щодо країн походження співробітників Місії. Адже раніше поширювалася необ’єктивна інформація про переважну кількість спостерігачів із Росії. На сьогодні таких є 37. Але найбільший контингент представлений Сполученими Штатами – 60. Загалом чисельність спостерігачів СММ на 50% представлена країнами-членами Євросоюзу. Всі ці дані доступні для широкого загалу на нашому веб-сайті.

БЕЗПЕКОВА СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ: НА СХІДНОМУ ФРОНТІ БЕЗ ЗМІН

- Як ви оцінюєте безпекову ситуацію на сході України?

- Якщо порівнювати з попередніми роками, цього року безпекова ситуація у зоні відповідальності Місії суттєво не змінилася. У період новорічних та різдвяних свят, коли дотримувалися домовленості про припинення вогню, був дещо спокійний період. Водночас рівень насильства підвищився у березні. Далі знов – у період великодніх свят діяли домовленості щодо перемир’я, які все одно порушувалися, але кількість порушень режиму припинення вогню була низькою. Наприкінці квітня та до середини травня ми зафіксували найбільшу кількість таких порушень цього року. Зокрема, 16 травня був найбільш складним днем, коли було зафіксовано щонайменше 2380 порушень режиму тиші.

На сьогодні ми знаємо про оголошену відданість дотриманню так званого «хлібного» перемир’я, що ми вітаємо. Це особливо важливо для українців, які проживають біля лінії зіткнення по обидва її боки та найбільше страждають від насильства.

Але і це перемир’я буде тимчасовим та обмеженим, адже воно не усуває першопричин цього насильства, які лежать у військово-технічній площині. Йдеться про близькість розміщення підрозділів збройних сил та наявність важкого озброєння, зокрема танків, мінометів та артилерії. Поки ці причини не будуть усунені, як це передбачено Мінськими домовленостями, насильство триватиме, і ситуація залишатиметься непередбачуваною та нестабільною.

У 2017-У БУЛО ЗАФІКСОВАНО БІЛЬШЕ 400 ТИС. ПОРУШЕНЬ РЕЖИМУ ТИШІ

- Не секрет, що в українському суспільстві – серед військових, політиків, експертів, журналістів – на адресу СММ ОБСЄ часто лунають претензії й навіть обвинувачення щодо недостатньої ефективності та діяльності Місії...

- Так, нам відомо про це. Але найбільше, чому так стається, пов’язано з неправильним розумінням того, чим займається СММ. Місії доручено здійснювати моніторинг та доповідати про свої спостереження, а також сприяти діалогу для всіх сторін на місцях, що сприяє зменшенню деяких із найбільш актуальних занепокоєнь у гуманітарній сфері. Насамперед йдеться про моніторинг та звітування про дотримання режиму припинення вогню, відведення озброєнь, розмінування. У цьому і полягає наша роль.

Але ситуація з тим, що бойові дії продовжуються, не пов’язана з нашою діяльністю. Тому що причиною цього є невиконання Мінських домовленостей саме сторонами. Ми робимо нашу роботу відкрито, і це можна побачити у наших щоденних звітах, які оприлюднюються на нашому веб-сайті українською, англійською та російською мовами. Але забезпечити, наприклад, відведення танків із Донецька чи Авдіївки, де вони не мають бути, – це не наше завдання. Це відповідальність сторін.

Загалом минулого року ми зафіксували більше 4 тис. одиниць такого важкого озброєння по обидва боки лінії зіткнення у місцях, де його не повинно бути. Також у 2017 році було зафіксовано більше 401 тис. випадків порушення режиму припинення вогню. Тобто, це більше тисячі на день. Незважаючи на наші детальні звіти, сторони майже нічого не зробили у плані вжиття заходів реагування на зафіксоване Місією насильство.

Важко оцінити рівень нашої ефективності. Адже це може бути «виміряно» у ситуації, коли конфлікт припиниться. Місія сприяє забезпеченню стабільності та миру. Але, щоб це оцінити, слід визначити рівень насильства або його відсутність. Погодьтеся, цю категорію складно «виміряти».

Ми докладаємо зусиль для сприяння урегулюванню конфлікту, надаючи об’єктивну і перевірену інформацію, яка допоможе відповідальним особам прийняти рішення та дозволить тим, кому належить влада і фактичний контроль, притягнути порушників домовленостей до відповідальності. Так, ми не можемо побачити все. Проте ті факти, які включаються у наші звіти, достеменно перевірені. І ця інформація також дозволяє нам сприяти покращенню гуманітарної ситуації у зоні відповідальності. Зокрема, ми визначаємо людей, які потребують допомоги, наприклад, щодо ремонту домівок, відновлення водогонів, ліній телефонного зв’язку... Ми самі це не ремонтуємо, ми не доставляємо продукти харчування, але ми сприяємо забезпеченню доступу відповідальних структур та організацій для надання такої допомоги та передаємо відповідну інформацію через наші патрулі по обидва боки лінії зіткнення.

СПІВРОБІТНИКАМ МІСІЇ ПОСТІЙНО ПОГРОЖУЮТЬ НА НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ ТЕРИТОРІЯХ 

- Чи стикаються співробітники Місії з погрозами на свою адресу, з перешкоджаннями у пересуванні під час патрулювань та виконання своїх обов’язків?

- Інформування про випадки перешкоджання пересуванню спостерігачів визначено у мандаті Місії. Ми це робимо щодня у наших щоденних звітах. Причини таких обмежень є різні. Це можуть бути так звані пасивні обмеження, з якими ми стикаємося на регулярній основі, зокрема мінні поля. Однак ми також стикаємося і з активними перепонами, що майже завжди трапляються у непідконтрольних урядові районах.

- Чи мають спостерігачі Місії доступ до українсько-російського кордону, який контролюється Росією?

Це не можна назвати незалежним моніторингом, коли озброєні особи вимагають перебування на певній відстані від пунктів пропуску на кордоні

- Патрулі можуть відвідувати ділянку українського кордону з Російською Федерацією, але з певними обмеженнями. На їхньому шляху до непідконтрольної ділянки кордону з РФ вони мусять проходити через численні блокпости, і до моменту їхнього прибуття на кордон озброєним особам на кордоні вже відомо про їхній патруль. Досі збройні формування не надали нам підтримки, необхідної для відкриття постійних представництв поблизу неконтрольованої ділянки кордону з Російською Федерацією. Так, ми спостерігаємо там пересування автомобілів та людей. Однак те, що ми можемо там побачити, дуже сильно контролюється. Це не можна назвати незалежним моніторингом, коли озброєні особи вимагають від нас, щоб ми перебували на певній відстані від пунктів пропуску на кордоні.

Також хочу пояснити наступне. Нашим мандатом не передбачені повноваження на перевірку транспортних засобів, які перетинають кордон. Наприклад, якщо спостерігачі зафіксували на кордоні автомобіль із закритим вантажним відсіком, у нас немає жодних засобів для відкриття вантажу. Ми лише можемо констатувати, що зафіксували вантажівку із закритим вантажним відсіком. Звичайно, ці авто можуть перевозити будь-що, але ми не знаємо, що там всередині.

Так, у публічному просторі лунає багато повідомлень, що ці вантажівки можуть перевозити військове обладнання, а також запитань, чому ми про це не повідомляємо. Але ми не маємо виконавчого мандата на такі інспекції. Також існують протиріччя у перекладі з англійської та розуміння у контексті української та російської мов термінів «моніторинг» і «контроль». Отже, часто «моніторинг» перекладається як «контроль». Але це помилка, що веде до викривлення сприйняття.

Також ми не включаємо у звіти інформацію, отриману на рівні, скажімо так, чуток. Мовляв, хтось побачив, як танк перетнув кордон, та повідомив спостерігачам. Але ми повинні самі це чітко побачити або зафіксувати факт шляхом дистанційного спостереження.

ПРИПИНЕННЯ НАСИЛЬСТВА НА ДОНБАСІ СТАНЕ БЕЗПОВОРОТНИМ ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ «МІНСЬКА»

- Минулого тижня в Європарламенті ви взяли участь у слуханнях із питання миротворчої місії на Донбасі. Ви маєте великий досвід миротворчості. Яке ваше бачення цієї операції, її мандата та можливості розгортання?

- Насамперед, що таке миротворчість? Це комплекс заходів для підтримки миру. І такі заходи щодо сходу України вже були ухвалені за Мінськими домовленостями. Вони передбачають відведення важкого озброєння, збройних сил, розмінування та інше. І коли сторони виконають ці вимоги, то режим припинення вогню має стати безповоротним. Відтак, коли озброєння і сили будуть виведені, то ці заходи можуть бути доповнені додатковими задля забезпечення сталого миротворчого процесу, щоб зброя не повернулася та ситуація стала безповоротно стабільною.

Обговорення можливої миротворчої операції у цьому зв’язку є важливими, адже це вкотре підтверджує, що проблема існує, що ситуація знаходиться на високому рівні актуальності та не зникає з повідомлень у ЗМІ.

- Росія, а також деякі європейські політики вимагають від України спочатку виконати політичну частину «Мінська». Київ наполягає на пріоритетному виконанні безпекових заходів, зокрема тих, про які ви згадали у відповіді на попереднє запитання...

- Не хочу спекулювати, чому Мінські домовленості не виконуються. Але наголошую на тому, що Донбас потребує сталого миру. І це означає стабільність і незворотність режиму припинення вогню. Це можна забезпечити шляхом імплементації базових військово-технічних заходів: відвести важке озброєння, розвести сили і засоби та провести розмінування. А для цього мають бути видані відповідні накази, виконання яких має бути підкріплене політичною волею всіх сторін.

В іншому випадку люди продовжуватимуть гинути та отримувати поранення, а інфраструктура знищуватиметься.

- А щодо проведення за нинішньої ситуації місцевих виборів на Донбасі, чи це можливо за стандартами ОБСЄ?

- Звичайно, ОБСЄ буде готовою надати допомогу в цьому, ґрунтуючись на своєму досвіді. Але коли саме можуть бути проведені вибори, я також не хочу спекулювати.

- Нині на сході України проходить не антитерористична операція (АТО), а операція Об’єднаних сил (ООС). Як ви оцінюєте ці дії України з деокупації Донбасу?

- Ми перебуваємо у тісному контакті з командуванням операції Об’єднаних сил, включаючи генерал-лейтенанта Сергія Наєва. На цьому етапі ще зарано робити об’єктивну оцінку впливу цих змін на ситуацію на місцях. Але важливо, що генерал Наєв, як командувач ООС, наголошує на пріоритетності захисту людей по обидва боки лінії зіткнення. СММ продовжуватиме документувати – чи збігаються слова з діями на практиці.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Фото Данііла Шамкіна

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-