Макрон VS Ле Пен: слово за тими, хто не голосував

Те, що перемогу у першому турі президентських виборів у Франції отримає Еммануель Макрон, ні в кого не виникало сумнівів ще до початку голосування. З мінімальною інтригою існувала і певність у тому, що майбутнім суперником у другому турі перегонів за президентське крісло буде саме «радикальна» Марін Ле Пен. Якщо ж озирнутись на передвиборчі обіцянки «фіналістів», то дуже зрозумілими й наглядними стають настрої, що панують у французькому суспільстві. Так само як і більш-менш прогнозованим є вибір громадян Франції вже за два тижні. Хоча ризики все одно зберігаються.

ВІД РАДИКАЛІЗМУ...

Те, що Франція хоче змін – стало зрозуміло давно. Вже в середині президентства Франсуа Олланда його рейтинги, і відповідно рейтинги соціалістів впали, як кажуть «нижче нікуди». Це, відповідно відобразилось і на кандидаті від соціалістичної партії Бенуа Амоні, який за попередніми результатами зміг зібрати лише трохи більше 6% голосів виборців. Відповідно, невиконання ряду президентських обіцянок, постійні напливи біженців з Північної Африки та періодичні атаки терористів значно підірвали авторитет соціалістів, які цих перегонів, пропустили уперед усіх п'ятьох, провідних, кандидатів на виборах. І чи зможуть повернути втрачене – питання риторичне, на вирішення якого їм доведеться витратити не один рік наполегливої політичної праці.

Проте розчарування пересічних французів у соціалістичній політиці має і зворотній бік медалі. Так, перераховані вище, цілком об'єктивні причини та виклики, з якими зіштовхнулась Франція, «схиляють» її до більш радикальних позицій. А це відповідно збільшує рейтинги скандальної Марін Ле Пен, яка уміло цим користується. «Граючи» на почуттях патріотизму, вона враз обіцяє зробити «Францію для французів», вислати з країни усіх вимушених переселенців та вийти практично з усіх військово-політичних блоків та організацій, заснуванням та участю в яких так пишається Франція. На цьому ж вона наголосила і після оголошення перших проміжних результатів голосування, закликавши усіх французів об'єднатись навколо її персони, та віддати їй свої голоси у другому турі.

Але, як зазначають більшість експертів та політологів, здоровий глузд, все ж здолає популістські гасла ультраправої панянки. Принаймні на це всі сподіваються... Тим більше, що для Марін Ле Пен, це далеко не перші президентські перегони. Цей досвід участі стимулює її використовувати головні, французькі принципи «свободу, рівність та братерство» на свій політичний лад. Так, 2012-го вона змогла дістатись лише третього місця, зібравши лише 17,9% відсотків голосів виборців, пропустивши до першого туру майбутнього президента Франсуа Олланда (28,63%) та Ніколя Саркозі (27,18%). Цього разу ситуація інша, тому свій прохід у другий тур вона вже назвала «історичним моментом для Франції».

Теракти по всій Франції, тимчасові табори для переселенців, які з'являються як гриби після дощу, зрив багатьох цільових програм, і як результат акції протесту, що переростають у сутички з поліцією «радикалізують» країну. І ці обставини, в свою чергу, дозволили Ле Пен пройти до другого туру та претендувати на президентське крісло, яке, знаючи рівень політичної зрілості французів та їх ставлення до цієї скандальної персони, навряд чи їй підкориться. Принаймні, акції протесту, які встигли розгорнутись проти неї у Парижі, сутички з поліцією засвідчують, що прихід до влади праворадикалів - останнє чого хочуть французи.

...ДО ПОМІРКОВАНОСТІ

Інша справа лідер першого туру - Еммануель Макрон, який своєю виваженістю та політичною харизмою цілком справедливо претендує на те, аби замінити Франсуа Олланда на президентському посту. Тим більше, на фоні скандалів, які супроводжували його опонентів - Ле Пен та Фійона, колишній міністр економіки виглядає цілком закономірним наступником Олланда. У передвиборчій програмі він запропонував французам цілком помірковані реформи, які базуватимуться на реальних макро- та мікроекономічних показниках.

Не можливо оминути і відверту «антиросійську» позицію політика. Так, ще за тиждень до проведення першого туру президентських виборів Макрон впевнено заявляв про свою рішучість щодо «українського» та «сирійського» питань. Зокрема, в інтерв'ю виданню Jeune Afrique, лідер президентських перегонів зазначив, що зможе добитись поваги російського президента, адже «його нічого не зв'язує з Росією». А це, на думку Макрона, запорука твердої та впевненої зовнішньої політики, яку він проводитиме в разі обрання лідером Республіки. Тим більше, Мактон обіцяє, що діалог з РФ розпочне лише у разі урегулювання збройних конфліктів в Україні та Сирії. А знаття санкцій можливе лише після виконання Москвою взятих на себе зобов'язань, у тому числі і за Мінськими домовленостями. Це означає, що молодий Макрон продовжить зовнішньополітичний курс, розпочатий Олландом і швидко заручиться підтримкою більшості європейських лідерів, як у боротьбі з міжнародним тероризмом, так і у вирішенні збройних конфліктів у Сирії та Україні.

ПІД ПРИЦІЛОМ ІСЛАМІСТІВ

Від Макрона чекають куди рішучіших дій і у ставленні до ісламських терористів. Адже те, що у Франції стало дійсно небезпечно, особливо після терактів на Єлисейських полях 20 квітня, напевно, вже усвідомили всі, як у країні, так і за її межами. І ця обставина також зіграє на користь Макрона у майбутньому другому турі.

Безпека на виборчих дільницях впродовж дня голосування, 23 квітня, стала пріоритетом для французьких спецслужб. І не лише безпека на дільницях, але і безпека самих кандидатів, їх передвиборчих штабів. Без перебільшення, ці перші президентські вибори, які проводяться у Франції під прицілом ісламських екстремістів. Тому, за тиждень до проведення першого туру виборів Генеральна дирекція внутрішньої безпеки Франція поінформувала п'ятьох головних кандидатів на пост президента країни - Макрона, Фійона, Меланшона, Ле Пен та Амона про значну терористичну загрозу по відношенню до них, та їх прихильників. Спецслужби вважали зазначену небезпеку «серйозною та неминучою», тому за безпекою виборчих дільниць слідкувала безпрецедентна кількість правоохоронців, а на передодні дня голосування - провели низку розслідувань та спецоперацій з протидії терористичних актам у день голосування. Говорити, що завдяки цим діям загроза терактів зведена до мінімуму не доводиться, адже попереду другий тур, чим цілком можливо можуть скористаються терористи для втілення своїх «кривавих» задумів.

РОСІЙСЬКІ ХАКЕРИ НЕ СПЛЯТЬ

На рівні з терористичними загрозами, Франція, під час проведення другого туру виборів може зіштовхнутись і з російським хакерським втручанням в процес підрахунку голосів. Принаймні, про це, офіційний Париж, заздалегідь попереджали одразу декілька спецслужб провідних країн світу. І в тому, що Москва захоче втрутитись у цей процес та «створити диво» для Марін Ле Пен, ні в кого не виникає сумнівів. Однак чи зможуть вчасно відреагувати на ці втручання та попередити переміщення голосів від одного кандидата до іншого, ніхто не береться. Занадто вже великі ставки й велика спокуса для Кремля посадити в Єлисейський палац свою людину, яка розпочне розхитувати ЄС та НАТО з середини. 

Але це все згодом... Наразі можемо констатувати, що Еммануель Макрон і Марін Ле Пен проходять до другого туру, залишивши позаду Франсуа Фійона та Жана Люка Меланшона, з приблизно однаковими показниками близько 20%. Але до цього, без перебільшення, доленосного рішення залишається чимало часу, впродовж якого все ще може кардинально змінитись. Особливо враховуючи те, що близько 22% французів утрималися від вибору в першому турі. До другого туру, вони цілком ймовірно визначаться та віддадуть свої голоси за будь-кого з двох кандидатів, привівши його до перемоги.

Більшість експертів, зокрема французьких, переконані, що хто б не став суперником Макрона у другому турі, перемога дістанеться саме йому – переможцю першого голосування, а для ультраправої Марін Ле Пен це буде чергова, але більш успішна, участь у виборах. Причина потенційної поразки Ле Пен дуже проста – політик не має значної електоральної підтримки серед населення країни, яке б гарантувало їй повноцінну та беззаперечну перевагу та перемогу. Та чи справдяться ці прогнози – побачимо за два тижні, коли інтрига з президентськими перегонами досягне свого апофеозу.

Андрій Колобов, Київ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства