Візит Порошенка до Берліна: про мир під залпи ворожих гармат
Президент України Петро Порошенко - частий гість в Берліні. Його робочий візит до столиці ФРН став 10-м за рахунком. Теми, які вони обговорювали з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, не нові, але від цього не менш актуальні: хід виконання Мінських угод, економічне співробітництво, ситуація на Донбасі. Актуальність останнього питання значно загострилася буквально за кілька годин: штурм бойовиками сил АТО під Авдіївкою призвів до жертв серед військових та мирного населення, виникнення загрози гуманітарної катастрофи. Поки тривали переговори у Берліні, обстановка загострювалася з новою силою, - Президент перервав візит і повернувся у Київ. Основну програму візиту все ж встигли виконати.
УКРАЇНІ НЕОБХІДНЕ НІМЕЦЬКЕ ЛІДЕРСТВО В ЄВРОПІ
Контакти з Берліном для Києва важливі критично. Німеччина в Європі, а тепер, мабуть, й в цілому на світовій арені, залишається на даний момент для нас основним партнером і джерелом підтримки в самому широкому сенсі слова. Україна зацікавлена в сильній ФРН як консолідуючому чинникові.
Сам Петро Порошенко заявив, що «як ніколи... нам потрібно лідерство Німеччини, яка здатна об'єднати Європу, тому що Європа повинна протистояти тим викликам, які зараз існують. Європа повинна залишатися єдиною».
Зберігатися єдиній Європі дуже непросто за нинішньої міжнародної обстановки. Вибори в Нідерландах, Франції та й самій Німеччині здатні викликати серйозні потрясіння, що Україні можуть не принести нічого доброго. У ФРН ситуація відносно стабільна. Але і тут у лютому зміниться президент, у вересні парламент оновиться, який обере або переобере канцлера.
Переговорів із президентом ФРН не було зовсім. У палаці Бельвю зараз усі зайняті майбутніми змінами: 12 лютого тут точно зміниться господар і замість Йоахіма Гаука практично гарантовано главою держави стане донедавна міністр закордонних справ і активний парламентер по Україні Франк-Вальтер Штайнмайєр.
Зустріч з президентом Бундестагу Норбертом Ламмертом, яка стала першим пунктом програми візиту, потрібно розглядати в контексті майбутніх наприкінці вересня виборів у вищий законодавчий орган.
МЕРКЕЛЬ НЕПОХИТНА
Основним пунктом програми, звичайно ж, була зустріч з главою уряду. Після неї обмежилися спільною заявою для преси, цього разу прес-конференції Порошенко та Меркель як такої не було. Сторони виклали в ній свої позиції, які новими не назвеш. Це підтвердження сказаного багато разів раніше: альтернативи Мінському процесу немає, Нормандський формат корисний, продовжувати зусилля в напрямку відновлення в Україні миру та її територіальної цілісності, а також стабільності необхідно із залученням усіх можливих засобів.
Меркель змушена була констатувати, що буквально напередодні розмови стало зрозуміло, чергового разу, що «режиму припинення вогню фактично не існує». Але при цьому знову повторила, що Мінські угоди - той шлях, яким треба вперто йти, спираючись на Нормандський формат.
Порошенко також вкотре запевнив, що альтернативи «Мінську» немає та нагадав, хто саме зриває домовленості. Запропонував обговорити «дорожню карту» домовленостей, ту саму, яку глави «Нормандського квартету» домовилися розробити протягом місяця саме у Берліні восени минуло року. Але, судячи з усього, процес навіть не зрушився з мертвої точки.
Можна припускати, що під час розмови порушувалося питання санкцій. Меркель, втім, сама цю тему при ЗМІ навіть не згадала, але Порошенко зауважив, що у разі, якщо імплементація рухатися не буде, то необхідно збереження, а якщо треба - і посилення санкційного тиску на РФ. Однак це залежить, на жаль, не тільки від побажань Києва. І у світлі наростання проросійських настроїв у цілому ряді європейських еліт, і зміни колишньої позиції США. яка намітилися щодо даної проблематики ситуація, треба визнати, складається так, що Німеччині буде все складніше утримувати партнерів у «санкційному тонусі».
«Ми переконані в тому, що на сьогоднішній день необхідні об'єднані та рішучі дії для того, щоб мотивувати російську сторону бути за столом переговорів, мотивувати імплементувати в повному обсязі Мінські домовленості, в першу чергу їхній компонент безпеки, припинити вбивства, й тому числі і цивільного населення, на Донбасі», - сказав український керманич.
Деякі політики в Європі, наприклад, вважають, що мотивувати Кремль слід якраз потроху, в обмін на певні кроки, знімати санкції.
ПЕРША ЗУСТРІЧ З ТИМ САМИМ ГАБРІЕЛЕМ
«Мінськ», «Нормандія» та санкції стали темами розмови і з Зігмаром Габріелем. Ось цю зустріч можна вважати далеко не протокольною.
Віце-канцлер, який очолив міністерство закордонних справ ФРН не далі, як минулої п'ятниці, відомий своїми гарними почуттями до Росії та до її президента особисто. Принаймні, на посаді міністра економіки, яким він був, знову ж таки, до минулої п'ятниці, Габріель не раз говорив про те, що санкції не йдуть на користь нікому. Не дивно, що раптова зміна ним одного крісла на інше в уряді грунтовно напружила Київ.
Втім, уже перші його заяви на посаді головного дипломата Німеччині дають надію на те, що офіційна політика Берліна буде дотримана. «Ми хочемо імплементації Мінського мирного процесу. І це єдиний шлях для зняття санкцій», - заявив Габріель в суботу, у свій перший робочий день і перший візит до колеги Жана-Марка Ейро, глави МЗС Франції, яка також входить в Нормандську четвірку. Обидва дипломати ще оголосили про те, що створять двосторонні робочі групи з питань України та Росії.
Поживемо, побачимо. А поки звертає на себе увагу той факт, що Габріель приїхав на зустріч з Порошенком до Посольства України. Вперше в історії наше диппредставництво в Берліні відвідав віце-канцлер ФРН. Та познайомився ближче зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним, з яким йому тепер потрібно «тягнути лямку» Мінських домовленостей.
БІЗНЕС ПОПЕРЕДУ ПОЛІТИКИ
Втім, було про що поговорити в Берліні й окрім конфлікту на сході, зокрема, про «боржки» Європи Україні. Тут і завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію, і надання Україні безвізового режиму. В останньому пункті, треба сказати, саме Берлін став основним гальмівником процесу.
Але, якщо в політичному процесі скільки-небудь суттєві зрушення поки відбуваються дуже важко, у сфері економіки ситуація виглядає дещо більш оптимістично. Меркель поскаржилася на те, що Україні нелегко справлятися в жорстких рамках вимог МВФ, але у черговий раз запевнила, що Німеччина хоче підтримувати Київ на шляху реформ. Свідченням того, що вона це робить, є, зокрема, робота в Україні 1,2 тисяч підприємств з німецьким капіталом, а також той факт, що німецький експорт до України зріс за перші три квартали 2016 року майже на 17%.
Конкретні моменти економічної взаємодії обговорювалися під час робочого ланчу Президента та ряду міністрів українського уряду з німецькими бізнесменами. Серед них - представники фінансових структур (ЄБРР, Deutsche Bank, KfW, ProCredit Bank Group), PwC, групи METRO HeidelbergCement AG, Kromberg & Schubert, Otto Bock HealthCare GmbH, Siemens AG, HIPP та інші. Ділові кола відзначили поліпшення інвестиційного клімату в Україні, а Порошенко запросив їх взяти участь в процесах приватизації в нашій країні.
...Кілька днів тому Україна та Німеччина відзначили 25-річчя встановлення дипломатичних відносин. За ці роки, а особливо за останні три, ФРН стала для України одним з найважливіших партнерів на світовій арені. «За цей період наше партнерство досягло безпрецедентного рівня довіри», - заявив П. Порошенко на зустрічі з А. Меркель. Було б добре, щоб те ж саме можна було сказати і про інших західних партнерів.
Хочеться звернути увагу на статтю, що з'явилася напередодні візиту у впливовому виданні WELT під заголовком «Не віддавайте Україну». У ній автор Ріхард Херцингер пише: «Якщо Захід у цій ситуації зрадить нову Україну, він втратить унікальну можливість продемонструвати міць демократичної волі оновлення. Навпаки, так він продемонструє всьому світові, що він сам більше не вірить у демократію. Питання про те, чи готові вони твердо стояти на стороні нової України, вирішує долю західних демократій в цілому». Херцингер звертається і до Європи, і до Америки. Чи почує його Захід?
Ольга Танасійчук, Берлін.
Фото: Михайло Палінчак, Ольга Танасійчук
