Чому цивілізований світ не повинен визнати нову Думу

Чому цивілізований світ не повинен визнати нову Думу

Аналітика
Укрінформ
Захід не планує вступати у конфронтацію з Путіним шляхом поставлення під сумнів легітимності всієї системи держвлади в Росії

Незабаром ми побачимо чергову спробу Кремля проштовхнути міжнародно-правову легітимізацію анексії-окупації українського Криму та визнання півострова частиною російської території. Ключовим етапом у цих гібридних політичних та дипломатичних процесах має стати проведення 18 вересня виборів до нижньої палати парламенту Російської Федерації - Державної думи. Незаконне волевиявлення організовується й на території Криму та міста Севастополя, від яких має бути обрано чотирьох депутатів-мажоритарників за одномандатними округами. Також кримчани мають проголосувати за 225 депутатів за партійними списками у багатомандатному окрузі.

ЗА ПЛАНОМ ПУТІНА КРИМ ДО «ЛЕГАЛІЗАЦІЇ» ГОТОВИЙ

Задум полягає у тому, що міжнародне визнання виборів до Думи автоматично, за логікою Кремля, означатиме легалізацію так званих народних обранців із Криму та Севастополя, а також голосів кримчан за багатомандатним округом, а відтак, і невід'ємність цих територій у складі Росії.

Саме заради цього напередодні виборів Путін ліквідував «кримський федеральний округ» - щоб формально юридично полегшити «легалізацію» й не дратувати міжнародних спостерігачів - та приєднав півострів до земель Південного федерального округу із центром у Ростові.

За джерелами Укрінформу, нині у західних політичних, дипломатичних, експертних колах тривають дискусії у пошуку відповідей на такі питання:

- Чи повністю або часткового не визнавати вибори 18 вересня і нової конфігурації Держдуми з урахуванням явної нелегітимності їх проведення на окупованій території Криму та у Севастополі?

- Чи може означати навіть часткове визнання нової Думи (без чотирьох кримських депутатів) формальним схваленням анексії Криму, адже голоси сотень тисяч жителів півострова вплинуть на обрання половини складу парламенту (225 депутатів із 450-ти) за багатомандатним округом?

Під час неформального спілкування з декількома європейськими дипломатами і експертами чіткої відповіді на ці запитання поки що знайти не вдалося. Принаймні, особливо чутливим для Заходу є варіант повного невизнання виборів і легітимності нової Думи.

«Треба усвідомлювати, що невизнання усіх виборів, а не лише у Криму, політично і юридично означатиме часткове невизнання легітимності усієї державної влади в Росії, із структури якої буде виключена законодавча гілка. Якщо йдеться про Зімбабве, то на систему міжнародних відносин це не надто впливає. Але щодо напівлегітимної у контексті суверенної влади Росії, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, має вплив в ОБСЄ, тут все набагато складніше», - розповів європейський дипломат, який попросив не згадувати його ім'я у публікації.

СПОСТЕРІГАЧІВ НА ВИБОРИ КРЕМЛЬ ВЖЕ «ПРИДБАВ» 

Як відомо, головним відповідальним за вибори у країнах Європи є Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), що діє під егідою ОБСЄ. Представники Бюро отримали запрошення спостерігати за російськими парламентськими виборами і вже розпочали свою діяльність у Росії, але категорично відмовилися працювати на тимчасово окупованих українських територіях.

Очевидним є той факт, що авторитетні демократичні міжнародні організації, окремі уряди не визнають виборчий процес і його результати на території Криму і Севастополя. Але Кремль, звичайно, вже знайшов «авторитетних» європейських спостерігачів для Криму. Як це вже було на псевдореферендумі у березні 2014 року, на півострів завезуть групу європейських політичних маргіналів, експертів, що обслуговують (звичайно, не задарма) інтереси Москви у Європі. Серед них можуть бути й чинні депутати Європарламенту, і депутати національних та регіональних парламентів деяких країн-членів. Також цікаво буде почути позицію повністю підконтрольної Росії спостережної місії СНД.

Щодо Євросоюзу, то позицію організації в ексклюзивному коментарі Укрінформу висловив офіційний представник Єврокомісії: «Участь дипломатів країн-членів у спостережній діяльності під егідою ОБСЄ також буде обмежено визнаною територією Російської Федерації та за жодних обставин не відбуватиметься на території нелегально анексованих Криму і Севастополя».

У Євросоюзі також традиційно наголосили, що засуджують і не визнають нелегальну анексію Криму і Севастополя Росією та є непохитними у підтримці територіальної цілісності і суверенітету України та зауважили, що свої оцінки проведення виборів до Держдуми зроблять на базі доповіді ОБСЄ (БДІПЛ) після 18 вересня.

ЗАХІДНА ДИПЛОМАТІЯ МОЖЕ «ЗЛЕГКА ЗАВАГІТНІТИ»

Серед урядів країн-членів долю майбутніх російських виборів прокоментував Укрінформу міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус: «Литва і все міжнародне співтовариство й у подальшому твердо підтримуватимуть суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України та ніколи не визнають нелегальну окупацію і анексію Криму. Литва ніколи не визнає легітимними вибори на окупованих територіях та усі витікаючи із цього наслідки», - наголосив литовський міністр.

Серед європарламентаріїв свою оцінку майбутнім думським виборам висловив депутат від Польщі Міхал Боні.

Він також переконаний, що вибори на території Криму ніколи не будуть визнаними.

«Очевидно, що метою проведення виборів є чергова спроба «прив'язати» територію Криму та консолідувати владу, що не має нічого спільного з демократію та особистим волевиявленням», - зазначив польський політик.

Характеризуючи стратегію Кремля щодо намагання міжнародного визнання  Криму російським, Боні зауважив, що Путін продовжує вдавати «погану дипломатію».

Більш рішучим з цієї проблеми виступив британський експерт, видавець і публіцист Гарі Картрайт, який має значний досвід роботи з депутатами Європарламенту.

«Визнання нового складу законодавчого органу, звичайно, означатиме легітимізацію окупації й анексії Криму, що суперечить офіційній позиції ЄС. Присутність чотирьох депутатів від Криму в Думі є достатньою підставою для ЄС та міжнародного співтовариства не визнавати легітимність усіх виборів», - переконаний Картрайт.

Отже, Захід не буде вступати у подальшу конфронтацію з непередбачуваним Путіним через ставлення під сумнів легітимності всієї системи державної влади в Росії. Досвідчені дипломати, звичайно, винайдуть політичну формулу, щоб сказати, що вибори загалом відбулися, але у Криму вони не визнаються.

Але очевидно, що у цій ситуації найбільш чесним для цивілізованого світу було би саме повне невизнання цих виборів і усієї Держдуми. Тут хочеться згадати вислів з народної мудрості, що «не можна бути злегка вагітною». Тобто незаконні вибори у Криму чітко й автоматично переносять цю нелегітимність на весь склад нового російського парламенту, на весь виборчий процес та всю законодавчу гілку влади у Росії.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-