Вибори у Польщі: чому Україна не в мейнстрімі?

Більшість із активістів цих партій, за винятком політиків KORWiN, фактично не мають політичного досвіду. Частково це є реакцією на втому поляків від "старих" партій і давно відомих облич. Відтак, у польському суспільстві є попит на "свіжу кров", яка може змінити "забетоновану" за останнє десятиліття політичну сцену країни. Цю потребу добре відчули досвідчені політики. Лише РО і PSL ведуть на вибори їхні нинішні лідери - відповідно Ева Копач і Януш Пєхоцінський. Натомість, кандидатом PiS на прем'єрську посаду є депутат партії Беата Шидло, яка успішно очолювала штаб Дуди на весняних президентських виборах. "Об'єднану лівицю", яка включає в себе кілька партій лівого спрямування, зокрема Союз демократичної лівиці екс-прем'єра Лешека Міллера і "Твій Рух" Януша Палікота, веде до Сейму Барбара Новацька. Взагалі, цьогорічна виборча кампанія в Польщі певною мірою має "жіноче обличчя", адже три потенційно найбільші сили ведуть до парламенту представниці прекрасної статі - Шидло, Копач та Новацька.

АПЕЛЯЦІЯ ДО ГАМАНЦЯ І ЗАЛЯКУВАННЯ ДЕМОКРАТУРОЮ

Кількамісячний передвиборчий марафон умовно вівся у двох площинах: "страшилки" про політичних опонентів (хочуть прийти до влади на брехні та глибше залізти у гаманець виборця) і обіцянки соціального Ельдорадо (лише ми знаємо як привести Польщу до процвітання). Ця риторика відрізнялася лише нюансами і поділом на "старих" і "нових".

"Нові" політичні сили переконували, що правляча коаліція PO-PSL скомпрометувала себе за вісім років, мало не розваливши країну. Відтак, настав час для нових партій і довгоочікуваних змін на краще. Натомість, партії коаліції перераховували свої здобутки за дві парламентські каденції при владі, обіцяли врахувати попередні помилки і з набутим раніше досвідом взятися за нові реформи. Як одні, так й інші дружно атакували PiS як партію, яка на популізмі рветься до влади, аби запровадити у країні так звану "демократуру" - таку собі диктатуру у версії "софт", а після її здобуття переслідуватиме політичних опонентів та люструватиме бізнесменів. Звісно, PiS відкидав усі звинувачення, називаючи це "чорним піаром" і заздрістю політичних "лузерів".

У своїх передвиборчих програмах партії  зосереджуються на внутрішній політиці, зокрема соціально-економічному аспекті. Майже всі з них декларують зниження та оптимізацію податків для юридичних та фізичних осіб, подекуди перекладаючи фіскальне навантаження з малого бізнесу на великий капітал. Виборцям обіцяють підвищення мінімальних зарплат та пенсій, посилення допомоги малозабезпеченим сім'ям. Партії планують також скоротити черги до лікарів, допомогти різним професійним групам не втратити свої робочі місця, а також створити багато нових, забезпечити кращі умови для самореалізації і гідного життя для молоді, створити сприятливі умови для поверення на батьківщину польських трудових мігрантів, гарантувати розвиток слаборозвинутих регіонів тощо.

Чи не надалі у своїх передвиборчих обіцянках пішов PiS, наражаючи себе цим самим на нищівну критику з боку політичних опонентів. Йдеться, зокрема, про доплату сім'ям щомісяця 500 злотих (понад 130 дол.) за кожну другу і більше дитину до 18 років (при чому передбачається, що це здійснюватиметься за кошти Євросоюзу), а також скорочення пенсійного віку з нинішніх 67-ми років для чоловіків і жінок до старої версії - у 60 років для жінок і 65-ти - для чоловіків. Качинський нещодавно також пообіцяв 1 більйон 400 млрд злотих (більше чотирьох річних бюджетів країни) на покращення в усіх сферах людського життя. Ці гроші він планує взяти з реалізації великої економічної програми своєї партії щодо прискорення економічного розвитку Польщі. Ці заяви викликають нервову реакцію в інших учасників виборчого процесу в Польщі, особливо у нинішнього прем'єра Еви Копач, яка звинувачує Качинського у популізмі. Мовляв, той щедро роздає полякам віртуальні гроші, яких насправді немає в бюджеті країни.

ФАКТОР УКРАЇНИ

Зовнішня політика перебуває на периферії нинішньої кампанії в Польщі. Про неї політики під час передвиборчих поїздок майже не згадують. Навіть під час двох важливих теледебатів в останній тиждень кампанії, де міжнародна політика і безпека були одним з обов'язкових розділів, учасники або обмежувалися загальними фразами, або використовували цей час для заяв із внутрішньополітичних питань. Лише тема біженців викликала жваву дискусію.

А питання України в останні тижні у виборчій кампанії в Польщі найбільше звучало у контексті допомоги виїзду до Польщі поляків з наближеного до зони конфлікту Маріуполя. Це було елементом обговорення репатріації етнічних поляків на історичну батьківщину, що підтримується всіма партіями.

Польські експерти і політики відзначають різке зниження зацікавлення до українського питання.

Вони пояснюють це, з одного боку, припиненням активної фази війни на сході України, а з іншого - зосередженням уваги на проблемі біженців в Європі та активізації бойових дій в Сирії за участю Росії. Тому, аналізувати ставлення до України після виборів доводиться за скупими заявами політиків, а також анкетним опитуванням щодо східної політики РП, яку провела серед партій варшавська фундація імені Стефана Баторія.

Згідно з цим опитуванням, більшість партій, які можуть потрапити до парламенту, підтримують Київ у конфлікті з Москвою, відтак засуджують порушення Росією територіальної цілісності України. Вони виступають за надання нашій країні всілякої підтримки, найохочіше експертної, у проведенні реформ і демонструють зацікавлення у стабілізації внутрішньої ситуації. Більшість польських партій також не проти членства України в ЄС після виконання необхідних критеріїв у перспективі понад 10-ти років.

Дещо критичніше у Польщі дивляться на вступ України до НАТО.

Польські партії зауважують, що можливе членство Києва в Північноатлантичному альянсі у найближчій перспективі лише могло б погіршити безпекову ситуацію в регіоні і додатково роздратувати Росію. Вони також натякають, що і в самому українському суспільстві немає одностайної згоди щодо членства в цій організації.

У контексті вибудовування відносин Польщі з Україною найбільшу увагу привертають два елементи цієї виборчої кампанії. По-перше, дивним виглядає те, що без п'яти хвилин переможець цьогорічних парламентських виборів PiS уникає дискусій з українського питання. Симптоматичним є те, що кандидат на прем'єра від цієї партії Беата Шидло під час двох теледебатів у дискусії про міжнародну політику жодного разу не вимовила слово "Україна". Напевно, партія Качинського не хоче відлякувати від себе свій консервативний електорат, для якого дуже чутливим є питання важких сторінок спільної історії, зокрема Волинської трагедії 1943 року.

По-друге, Україні також треба бути готовою до того, що в майбутньому польському парламенті можуть з'явитися дві партії, які або досить критично, або взагалі негативно ставляться до співпраці з Україною. Йдеться про партію KORWiN скандально відомого депутата Європарламенту Януша Корвін-Мікке і політсилу колишнього рок-музиканта Павела Кукіза. Корвін-Мікке нещодавно в телеефірі заявив, що Україна є ворогом Польщі, оскільки вона нібито має територіальні претензії до Польщі, а Варшава, відповідно, повинна їх мати до Києва. Цей політик є також відомим адептом політики Кремля, оскільки він вперто не хоче помічати присутності Росії у збройному конфлікті в Україні, твердячи, що на сході України триває громадянська війна. Натомість Кукіз виступає проти будь-якої співпраці з, як він це називає, "бандерівською" Україною. Проте, навіть якщо ці партії і потраплять до польського парламенту, то вони не матимуть значного впливу на зовнішню політику.

Напрям відносин з Україною визначатимуть найбільші партії PiS і PO, ставлення яких до України загалом можна вважати позитивним.

КОАЛІЦІЙНІ РОЗКЛАДИ

Більшість польських експертів переконані, що про формати майбутньої коаліції говорити поки ще рано. Вихідним пунктом для цього будуть два фактори: які партії перетнуть прохідний бар'єр і врешті - скільки мандатів здобуде кожна з них. Найпростішим може бути варіант, що партія Качинського здобуде відповідну кількість мандатів для формування однопартійного уряду (не менше 231 мандатів). Утім, попри віру в це самого Качинського, жодне із соцопитувань поки що не дало йому підстав для таких розрахунків.

Зрозуміло також, що в Польщі неможливим є німецький варіант коаліції двох найбільших партій (християнських демократів Ангели Меркель і соціал-демократів Франка Вальтера Штайнмайєра). Градус протистояння і політичного несприйняття PiS Качинського і РО Копач є настільки високим, що таку коаліцію годі й уявити. Усі решта варіанти коаліції заздалегідь відкидати не можна.

Свої прогнози на результати виборів у Польщі роблять і букмекерські контори. Там теж немає жодних сумнівів у перемозі PiS: за кожен вкладений злотий на партію Качинського можна отримати лише один грош (копійку - ред.), а за злотий на РО можна виграти аж дев'ять. Утім, букмекери дещо оптимістичніше за соціологів дивляться на варіант самостійного урядування партії Качинського. Зокрема, серед усіх варіантів найменше можна заробити на прогнозі щодо створення однопартійного уряду на базі PiS.

До найцікавішого залишилося почекати зовсім трохи. У неділю ввечері в Польщі буде оприлюднено результати екзіт-полів, на основі чого можна буде зробити перші висновки і зрозуміти, чи чекає Польщу новий політичний серіал під назвою "Коаліціада".

Юрій Банахевич, Варшава.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.